Будівничий

Архіте́ктор, жін. архіте́кторка (грец. arkhitektōn: apxi + tektōn — будівник) — фахівець, який за допомогою матеріально-технічних ресурсів створює проєкт організації простору. Професія охоплює організацію всіх рівнів просторового середовища: від малих форм до великих територіальних систем.

Архітектор біля проєктувальної дошки. Малюнок 1893 року з норвезького видання «Teknisk Ukeblad».

Засади діяльності

Діяльність архітектора зумовлена вимогами часу та науково-технічним прогресом. Кожна епоха вирізняється своїм баченням організації простору — стилем, що є похідною естетичного втілення науково-технічного прогресу та суспільних вимог до середовища. Проте рисою архітектора є прагнення поліпшити середовище, в якому ми живемо, максимально його ідеалізувати і тим самим створити новочасний стиль.

Архітектор повинен досконало орієнтуватись в сучасності і вміти передбачати майбутнє. Адже об'єкти, створені ним, як правило, «живуть» довше за свого автора.

Архітектор повинен знати психологію людини та вміти запрограмувати сценарій її побуту в просторі таким чином, щоб вона почувалась максимально комфортно.

Функція архітектора не завершується на кресленні. Щоб зрозуміти, що креслити потрібно бути тонким психологом, вміти побачити в людині те, що їй дійсно потрібно, а не те що їй сподобалося. На цьому етапі сучасний архітектор повинен знати чим займається людина, яке в неї хобі, скільки людей житиме в будинку. Не завадить інформація про територію, ґрунти, та сусідів по ділянці, саме цей ресурс потрібно якнайкраще використати.

Початок будівництва потребує участі архітектора, бо це найважливіша стадія діяльності архітектора. Будівельники не знають, що від них хоче архітектор, вони просто не здатні побачити. Це під силу лише архітектору.

Нарешті Ви завершили будівництво, але це ще не кінець діяльності архітектора, на цьому етапі потрібно ввести в експлуатацію вже готову будівлю, інколи цей етап виявляється найскладнішим, і в цьому Вам допоможе саме архітектор.

Персоналії

Творчі об'єднання

• Національна спілка архітекторів України

Підготовка фахівців

Підготовка фахівців проводиться у ВНЗ України за такими спеціальностями:

		Бакалавр	Спеціаліст	Магістр
1.		6.120100	7.120101	8.120101
2.	Містобудування	6.120100	7.120102	8.120102
3.		6.120100	7.120103	8.120103

• Шифри подано згідно із затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України переліком напрямів і спеціальностей [ 14 жовтня 2006 у Wayback Machine.], за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.

Основні вимоги до абітурієнтів: Абітурієнт має бути підготовлений за програмою повної загальної освіти і мати атестат зрілості або диплом молодшого спеціаліста напряму підготовки 5.120101 — . Мати розвинені просторові уявлення, творчі здібності до креслення, малюнку, почуття гармонії при вирішенні композиційних завдань.

Вищі навчальні заклади, які готують архітекторів:

• Донбаська національна академія будівництва і архітектури [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Київський національний університет будівництва і архітектури [ 5 грудня 2006 у Wayback Machine.]
• Одеська державна академія будівництва і архітектури [ 9 грудня 2006 у Wayback Machine.]
• Придніпровська державна академія будівництва та архітектури [ 7 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Харківський національний університет будівництва і архітектури [ 17 грудня 2006 у Wayback Machine.]
• Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова [ 11 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• Інститут архітектури національного університету «Львівська політехніка» [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
• Національний університет водного господарства та природокористування
• Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"

Присудження наукових ступенів кандидата архітектури і доктора архітектури проводиться відповідно до порядку, затвердженого Вищою атестаційною комісією (ВАК) України за такими спеціальностями:

• 18.00.01 Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури
• 18.00.02
• 18.00.04 Містобудування та ландшафтна архітектура

Докладніше: архітектурно-будівельна майстерня

Галерея архітектурних творів

• Агрідженто, Італія. Храм згоди.
• Колони храму Афіни з пісковику, Пестум.
• Вівтарна частина церкви Санта-Марія-делле-Граціє, Мілан.
• Маленький храм Браманте (Темп'єтто), Рим.
• Маленький храм Браманте. Напівциркульна ніша з мушлею.
• Сомерсет, Кафедральний собор, Британія.
• Трапезна з церквою Івана Богослова, 1713 р. Михайлівський монастир (Золотоверхий), Київ.
• Корецький замок, Україна.
• Лемківська церква Св. Михайла, 1777, село Шелестове, Україна.
• Сантьяго Калатрава, Аудиторіум, Санта-Крус-де-Тенерифе.

Див. також

• Архітектура
• Пам'ятка архітектури
• Дерев'яна архітектура
• Креслення архітектора

Примітки

1. Архітекторка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. . nupp.edu.ua. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

Література

• Образотворча підготовка архітекторів у вищому навчальному закладі: монографія / О. О. Кайдановська ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 366, [2] с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 306—338 (704 назви). —
• Диба Юрій. Будівельна справа на Русі в світлі біблійних настанов [ 13 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Диба Юрій. Спадкова професійна діяльність в світлі іменослову будівничих Русі ХІ-XIV ст. [ 13 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Диба Юрій. Поховання архітекторів у давній Русі у світлі українських легенд про будівничих [ 13 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Диба Юрій. Експонування проектних вирішень у княжу добу [ 13 вересня 2021 у Wayback Machine.]