Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тін Хінан цариця туарегів IV століття Її розташована в Сахарі в регіон Ахаггар в Алжирі Тін ХінанБіографічні даніНародже

Тін Хінан

Тін Хінан

Тін Хінан — цариця туарегів IV століття. Її розташована в Сахарі, в , регіон Ахаггар в Алжирі.

Тін Хінан
image
Біографічні дані
Народження4 століття
Смертьневідомо
Похованняd
image Медіафайли у Вікісховищі

Королева Ахаггару

Легенди

Тін Хінан часом називають «королевою Ахаггару», а туареги — Таменокалт, що перекладається як «королева». Назва буквально означає «жінка з наметів» Це може бути метафорично перекладено як «матір всіх нас».

За переказами, що поширені в регіоні, Тін Хінан була «принцесою-втікачкою», яка жила приблизно в четвертому столітті нашої ери. За історіями, вона, вигнана з північних районів Сахари, та караван її послідовників, майже загинули в пустелі, коли натрапили на зерно в пустельних мурашниках. В інших менш підтверджених легендах, Тін Хінан називають мусульманкою з племені берберів з регіону Брабер, яка прийшла з оази Тафілалет в Атлаських горах в Марокко в супроводі служниці на ім'я Такамат. За цією легендою Тін Хінан мала дочку (або внучка) на ім'я Келла, тоді як у Такамат було дві дочки. Вважається, що ці діти є предками туарегів Ахаггару. Інша версія легенди полягає в тому, що в Тін Хінан було три дочки (які мали тотемічні імена пустельних тварин), які стали предками племені.

Гробниця Тін Хінан

До початку ХХ століття історія Тін Хінан вже була відома, і багато хто вважав, що це просто легенда чи міф. Проте в 1925 році дослідники виявили її поховання і тим самим довели, що вона була історичною особою. розташована неподалік від оази Абалесса, в Алжирі, приблизно за 1550 кілометрів на південь від Алжира, на округлому пагорбі, що здіймається приблизно на 38 метрів над стиком двох ваді. Ця споруда має грушоподібну форму в плані основної осі близько 27 метрів та містить 11 кімнат або майданчиків.

Гробницю Тін Хінан відкрив за підтримки французької армії в 1925 році, а археологи провели більш ретельне розслідування в 1933 році. Там було виявлено скелет жінки (ймовірно, похованої у IV столітті н. е.) на дерев'яному паланкіні в положенні лежачи на спині з головою, повернутою на схід. Поруч із нею були важкі золоті та срібні прикраси, деякі з них прикрашені перлинами. Вона носила 7 срібних браслетів на правому передпліччі і 7 золотих браслетів на лівому. Ще один срібний браслет і золоте кільце помістили разом із тілом. Також були залишки складного намиста із золота та перлин (справжнього та штучного).

Крім того, були знайдені поховальні артефакти. Серед них статуя «Венери», скляний кубок (утрачений під час Другої світової війни), колючі наконечники залізних стріл, залізний ніж та золоту фольгу, на якій був відбиток римської монети Костянтина I, викарбуваної між 308 і 324 роками н. е. Дата IV—V століття н. е. збігається з результатами вуглецеве датуванням дерев'яного ліжка, а також стилем гончарства, гончарного світильника римського типу ІІІ століття та інших меблів для надгробків. Настінні камені написані написами алфавіту тифінаг. Сама гробниця побудована в стилі, поширеному в Сахарі.

Антропологічне дослідження останків вказало на те, що скелет належав високій берберській жінці середніх років. Зараз тіло перебуває в Національному музеї Бардо в Алжирі.

Примітки

 

  1. Враховуючи дату поховання, це анахронічно.

Бібліографія

  • Brett, Michael; Elizabeth Fentress (1997). The Berbers. WileyBlackwell. ISBN . Процитовано 17 липня 2018.
  • Camps, Gabriel (1974). L'âge du tombeau de Tin Hinan, ancêtre des Touareg du Hoggar. Zephyrus. 25: 497—516.
  1. Huguenin-Gonon, N. (1973). Algeria. Nagel Publishers. с. 137. ISBN .
  2. Wellard, James (1965). The Great Sahara. London: Hutchinson & Company. с. 47.
  3. Glacier, Osire (2016). Tin Hinana. Femmes politiques au Maroc d'hier à aujourd'hui: La résistance et le pouvoir au féminin (French) . Tarik Editions. ISBN .
  4. The World & I. Т. 2, № 4. Washington Times Corporation. 1987. с. 490.
  5. Frawsen, Ulbani Ait; Ukerdis, L'Hocine (2003). The Origins of Amazigh Women's Power in North Africa: An Historical Overview. Al-Raida (100): 19.
  6. Bogue, Ronald (2010). Deleuzian Fabulation and the Scars of History. Edinburgh University Press. с. 154. ISBN .
  7. ; Gatto, Maria Carmela; Sterry, Martin; Ray, Nick (2019). Burials, Migration and Identity: The view from the Sahara. У Gatto, M.C.; Mattingly, D.J.; Ray, N.; Sterry, M. (ред.). Burials, Migration and Identity in the Ancient Sahara and Beyond (англ.). Cambridge University Press. с. 17-18. ISBN . Процитовано 13 жовтня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tin Hinan caricya tuaregiv IV stolittya Yiyi roztashovana v Sahari v region Ahaggar v Alzhiri Tin HinanBiografichni daniNarodzhennya4 stolittyaSmertnevidomoPohovannyad Mediafajli u VikishovishiKoroleva AhaggaruLegendi Tin Hinan chasom nazivayut korolevoyu Ahaggaru a tuaregi Tamenokalt sho perekladayetsya yak koroleva Nazva bukvalno oznachaye zhinka z nametiv Ce mozhe buti metaforichno perekladeno yak matir vsih nas Za perekazami sho poshireni v regioni Tin Hinan bula princesoyu vtikachkoyu yaka zhila priblizno v chetvertomu stolitti nashoyi eri Za istoriyami vona vignana z pivnichnih rajoniv Sahari ta karavan yiyi poslidovnikiv majzhe zaginuli v pusteli koli natrapili na zerno v pustelnih murashnikah V inshih mensh pidtverdzhenih legendah Tin Hinan nazivayut musulmankoyu z plemeni berberiv z regionu Braber yaka prijshla z oazi Tafilalet v Atlaskih gorah v Marokko v suprovodi sluzhnici na im ya Takamat Za ciyeyu legendoyu Tin Hinan mala dochku abo vnuchka na im ya Kella todi yak u Takamat bulo dvi dochki Vvazhayetsya sho ci diti ye predkami tuaregiv Ahaggaru Insha versiya legendi polyagaye v tomu sho v Tin Hinan bulo tri dochki yaki mali totemichni imena pustelnih tvarin yaki stali predkami plemeni Grobnicya Tin Hinan Do pochatku HH stolittya istoriya Tin Hinan vzhe bula vidoma i bagato hto vvazhav sho ce prosto legenda chi mif Prote v 1925 roci doslidniki viyavili yiyi pohovannya i tim samim doveli sho vona bula istorichnoyu osoboyu roztashovana nepodalik vid oazi Abalessa v Alzhiri priblizno za 1550 kilometriv na pivden vid Alzhira na okruglomu pagorbi sho zdijmayetsya priblizno na 38 metriv nad stikom dvoh vadi Cya sporuda maye grushopodibnu formu v plani osnovnoyi osi blizko 27 metriv ta mistit 11 kimnat abo majdanchikiv Grobnicyu Tin Hinan vidkriv za pidtrimki francuzkoyi armiyi v 1925 roci a arheologi proveli bilsh retelne rozsliduvannya v 1933 roci Tam bulo viyavleno skelet zhinki jmovirno pohovanoyi u IV stolitti n e na derev yanomu palankini v polozhenni lezhachi na spini z golovoyu povernutoyu na shid Poruch iz neyu buli vazhki zoloti ta sribni prikrasi deyaki z nih prikrasheni perlinami Vona nosila 7 sribnih brasletiv na pravomu peredplichchi i 7 zolotih brasletiv na livomu She odin sribnij braslet i zolote kilce pomistili razom iz tilom Takozh buli zalishki skladnogo namista iz zolota ta perlin spravzhnogo ta shtuchnogo Krim togo buli znajdeni pohovalni artefakti Sered nih statuya Veneri sklyanij kubok utrachenij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni kolyuchi nakonechniki zaliznih stril zaliznij nizh ta zolotu folgu na yakij buv vidbitok rimskoyi moneti Kostyantina I vikarbuvanoyi mizh 308 i 324 rokami n e Data IV V stolittya n e zbigayetsya z rezultatami vugleceve datuvannyam derev yanogo lizhka a takozh stilem goncharstva goncharnogo svitilnika rimskogo tipu III stolittya ta inshih mebliv dlya nadgrobkiv Nastinni kameni napisani napisami alfavitu tifinag Sama grobnicya pobudovana v stili poshirenomu v Sahari Antropologichne doslidzhennya ostankiv vkazalo na te sho skelet nalezhav visokij berberskij zhinci serednih rokiv Zaraz tilo perebuvaye v Nacionalnomu muzeyi Bardo v Alzhiri Primitki Vrahovuyuchi datu pohovannya ce anahronichno BibliografiyaBrett Michael Elizabeth Fentress 1997 The Berbers WileyBlackwell ISBN 978 0 631 20767 2 Procitovano 17 lipnya 2018 Camps Gabriel 1974 L age du tombeau de Tin Hinan ancetre des Touareg du Hoggar Zephyrus 25 497 516 Huguenin Gonon N 1973 Algeria Nagel Publishers s 137 ISBN 978 2 8263 0604 7 Wellard James 1965 The Great Sahara London Hutchinson amp Company s 47 Glacier Osire 2016 Tin Hinana Femmes politiques au Maroc d hier a aujourd hui La resistance et le pouvoir au feminin French Tarik Editions ISBN 978 9954 419 82 3 The World amp I T 2 4 Washington Times Corporation 1987 s 490 Frawsen Ulbani Ait Ukerdis L Hocine 2003 The Origins of Amazigh Women s Power in North Africa An Historical Overview Al Raida 100 19 Bogue Ronald 2010 Deleuzian Fabulation and the Scars of History Edinburgh University Press s 154 ISBN 978 0 7486 4175 8 Gatto Maria Carmela Sterry Martin Ray Nick 2019 Burials Migration and Identity The view from the Sahara U Gatto M C Mattingly D J Ray N Sterry M red Burials Migration and Identity in the Ancient Sahara and Beyond angl Cambridge University Press s 17 18 ISBN 9781108474085 Procitovano 13 zhovtnya 2019

Дата публікації:
Топ