Тяньцзінь — місто центрального підпорядкування Китаю.
Тяньцзінь 天津, Tiānjīn | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
39°08′48″ пн. ш. 117°12′20″ сх. д. / 39.14666666669477735° пн. ш. 117.20555555558777883° сх. д.Координати: 39°08′48″ пн. ш. 117°12′20″ сх. д. / 39.14666666669477735° пн. ш. 117.20555555558777883° сх. д. | ||||||||
Країна | КНР | |||||||
Адмінцентр | d | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | 1404 | |||||||
Площа | 11 920 км² | |||||||
Населення | ▲ 14 425 000 (2009) | |||||||
· густота | 1 210 осіб/км² | |||||||
Агломерація | 23 800 423 | |||||||
Висота НРМ | 5 ± 1 м | |||||||
Найвища точка | d | |||||||
Міста-побратими | Філадельфія, Пхеньян, Лодзь, Абіджан (26 вересня 1992), Миколаїв, Мар-дель-Плата, Чіба, Фітчбурґ, Бангкок (27 лютого 2012), Сараєво, Даллас (1995)[1], Салоніки, Хакодате (18 жовтня 2001), Харків, Кутаїсі, Рішон-ле-Ціон (24 вересня 1994)[2], Гронінген, Хайфон, Інчхон, Ізмір (1990)[3], Кобе (24 червня 1973)[4], d (1980), Улан-Батор, Йоккаїчі, d (17 травня 2007)[5], Нампхо | |||||||
Телефонний код | (+86) 22 | |||||||
Часовий пояс | ||||||||
Номери автомобілів | 津A, B, C, D, F, G, H, J, K, L, M, N, Q, R | |||||||
GeoNames | 1792943 | |||||||
Поштові індекси | 300000-319000 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Хуан Сінго (секретар міськкому КПК — Чжан Гаолі) | |||||||
Вебсайт | Сторінка міста(кит.)] | |||||||
Мапа | ||||||||
Тяньцзінь Тяньцзінь (Китайська Народна Республіка) | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Тяньцзінь у Вікісховищі |
Історія
В епоху Цзінь і Юань Тяньцзінь називався «Чжи Гу», і був важливим річковим портом з перевезення зерна, пізніше це місто стало селищем під назвою Хайцзінь. На початку династії Мін це місто вперше почали називати Тяньцзінь. Тяньцзінь отримав статус міста в 1928 році.
Географія
Тяньцзінь належить до Північного Китаю. Місто розташоване уздовж Бохайської затоки, на північній частині Великого китайського каналу, який пов'язаний з річками Хуанхе та Янцзи. З півночі, півдня і заходу Тяньцзінь межує з провінцією Хебей, а на північному заході — з територією Пекін. Зі сходу територія Тяньцзіня омивається Бохайською затокою. З Пекіном, який розташований за 96 км на північний захід, Тяньцзінь з'єднаний високошвидкісною залізницею.
Площа Тяньцзіня — 11 920 км² (30-е місце). Міська зона розташована уздовж річки Хайхе. Порти Тяньцзіня розташовані на деякому віддаленні від міської зони на березі Бохайскої затоки Тихого океану.
Рельєф — рівний, з прилеглими приморськими районами.
Населення
Станом на кінець 2009 року, населення міста центрального підпорядкування Тяньцзінь становило 12 млн. 280 тис. осіб, з яких постійно проживало на території міста 9,8 млн осіб (постійно проживати — ). Серед , 5 990 000 були міськими жителями, 3,81 млн. — сільськими. За прогнозами, населення буде рости до позначки 14 млн. (з яких 11 500 000 будуть міськими жителями).
Більшість населення — ханьці, проте в місті проживають 51 з 55 зареєстрованих на території КНР малих народностей. В основному вони представлені: хуей, корейцями, маньчжурами і монголами.
Народи Тяньцзіня згідно з переписом 2000 року | ||
---|---|---|
Народи КНР | Чисельність | Відсоток |
китайці | 9,581,775 | 97,29 % |
хуейцзу | 172,357 | 1,75 % |
маньчжури | 56,548 | 0,57 % |
монголи | 11,331 | 0,12 % |
корейці | 11,041 | 0,11 % |
чжуани | 4,055 | 0,041 % |
туцзяни | 3,677 | 0,037 % |
Транспорт
В місті працює метрополітен початкова ділянка якого відкрилася у 1984 році. На початку 2000-х метрополітен був закритий на реконструкцію, знов відкрився у 2004 році.
Клімат
Попри близькість Жовтого моря, клімат у Тяньцзіні континентальний, з різкими перепадами температури.
Клімат Тяньцзіню (1981–2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 14,3 | 20,8 | 30,5 | 33,1 | 40,5 | 39,6 | 40,5 | 37,4 | 34,9 | 30,8 | 23,1 | 14,4 | 40,5 |
Середній максимум, °C | 2,0 | 5,7 | 12,2 | 20,9 | 26,5 | 30,2 | 31,3 | 30,5 | 26,6 | 19,9 | 10,6 | 3,8 | 18,4 |
Середня температура, °C | −3,4 | −0,1 | 6,4 | 14,7 | 20,5 | 24,8 | 26,8 | 25,9 | 21,1 | 14,1 | 5,2 | −1,2 | 12,9 |
Середній мінімум, °C | −7,4 | −4,4 | 1,7 | 9,3 | 15,1 | 20,0 | 22,9 | 22,2 | 16,7 | 9,4 | 1,1 | −5 | 8,5 |
Абсолютний мінімум, °C | −18,1 | −22,9 | −17,7 | −2,8 | 4,5 | 10,1 | 16,2 | 13,7 | 6,2 | −2,2 | −11,4 | −16,2 | −22,9 |
Норма опадів, мм | 2.4 | 3.6 | 8.1 | 22.1 | 37.3 | 80.6 | 148.8 | 124.1 | 44.6 | 26.3 | 10.7 | 2.8 | 511.4 |
Кількість | 170,1 | 170,2 | 202,4 | 223,8 | 249,0 | 226,9 | 206,4 | 204,4 | 205,3 | 196,1 | 163,0 | 157,6 | 2,375,2 |
Кількість днів з опадами | 1,6 | 2,0 | 3,1 | 4,5 | 5,9 | 7,8 | 11,1 | 9,4 | 6,0 | 4,7 | 2,9 | 2,0 | 61 |
Вологість повітря, % | 57 | 54 | 51 | 50 | 55 | 64 | 75 | 76 | 69 | 64 | 61 | 59 | 61 |
Джерело: China Meteorological Administration |
Уродженці
- Ларрі Сіцкі (* 1934) — австралійський композитор і піаніст.
- Чжан Чжисін (1930—1975) — китайська комуністка, функціонерка пропагандистського апарату КПК.
Див. також
Джерела
- https://www.dallasecodev.org/465/Sister-Friendship-Cities
- https://www.masham.org.il/uploads/n/1610438850.3560.pdf
- https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
- https://fao.tj.gov.cn/XXFB2187/GJYC9244/YHCSTJ4276/202008/t20200824_3525190.html
- 第二次江苏R&D资源清查主要数据公报(第一号) [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] (кит.)
- (Chinese) . China Meteorological Administration. June 2011. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 20 листопада 2010.
Посилання
- Тяньцзінь // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Tianjin (CHINA) [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Тяньцзинь [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // БСЭ (рос.)
- Тяньцзінь [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyanczin misto centralnogo pidporyadkuvannya Kitayu Tyanczin 天津 Tianjin no osm TyanczinOsnovni dani39 08 48 pn sh 117 12 20 sh d 39 14666666669477735 pn sh 117 20555555558777883 sh d 39 14666666669477735 117 20555555558777883 Koordinati 39 08 48 pn sh 117 12 20 sh d 39 14666666669477735 pn sh 117 20555555558777883 sh d 39 14666666669477735 117 20555555558777883Krayina KNRAdmincentr dMezhuye z susidni nas punktiPekin Hebej Lanfan Tanshan Canchzhou Podil d d d d d d d Sicin rajon d Bejchen d d d d Czinhaj dZasnovano 1404Plosha 11 920 km Naselennya 14 425 000 2009 gustota 1 210 osib km Aglomeraciya 23 800 423Visota NRM 5 1 mNajvisha tochka dMista pobratimi Filadelfiya Phenyan Lodz Abidzhan 26 veresnya 1992 Mikolayiv Mar del Plata Chiba Fitchburg Bangkok 27 lyutogo 2012 Sarayevo Dallas 1995 1 Saloniki Hakodate 18 zhovtnya 2001 Harkiv Kutayisi Rishon le Cion 24 veresnya 1994 2 Groningen Hajfon Inchhon Izmir 1990 3 Kobe 24 chervnya 1973 4 d 1980 Ulan Bator Jokkayichi d 17 travnya 2007 5 NamphoTelefonnij kod 86 22Chasovij poyas UTC 8Nomeri avtomobiliv 津A B C D F G H J K L M N Q RGeoNames 1792943Poshtovi indeksi 300000 319000Miska vladaMer mista Huan Singo sekretar miskkomu KPK Chzhan Gaoli Vebsajt Storinka mista kit MapaTyanczinTyanczin Kitajska Narodna Respublika Tyanczin u VikishovishiIstoriyaV epohu Czin i Yuan Tyanczin nazivavsya Chzhi Gu i buv vazhlivim richkovim portom z perevezennya zerna piznishe ce misto stalo selishem pid nazvoyu Hajczin Na pochatku dinastiyi Min ce misto vpershe pochali nazivati Tyanczin Tyanczin otrimav status mista v 1928 roci GeografiyaTyanczin nalezhit do Pivnichnogo Kitayu Misto roztashovane uzdovzh Bohajskoyi zatoki na pivnichnij chastini Velikogo kitajskogo kanalu yakij pov yazanij z richkami Huanhe ta Yanczi Z pivnochi pivdnya i zahodu Tyanczin mezhuye z provinciyeyu Hebej a na pivnichnomu zahodi z teritoriyeyu Pekin Zi shodu teritoriya Tyanczinya omivayetsya Bohajskoyu zatokoyu Z Pekinom yakij roztashovanij za 96 km na pivnichnij zahid Tyanczin z yednanij visokoshvidkisnoyu zalizniceyu Plosha Tyanczinya 11 920 km 30 e misce Miska zona roztashovana uzdovzh richki Hajhe Porti Tyanczinya roztashovani na deyakomu viddalenni vid miskoyi zoni na berezi Bohajskoyi zatoki Tihogo okeanu Relyef rivnij z prileglimi primorskimi rajonami NaselennyaStanom na kinec 2009 roku naselennya mista centralnogo pidporyadkuvannya Tyanczin stanovilo 12 mln 280 tis osib z yakih postijno prozhivalo na teritoriyi mista 9 8 mln osib postijno prozhivati Sered 5 990 000 buli miskimi zhitelyami 3 81 mln silskimi Za prognozami naselennya bude rosti do poznachki 14 mln z yakih 11 500 000 budut miskimi zhitelyami Bilshist naselennya hanci prote v misti prozhivayut 51 z 55 zareyestrovanih na teritoriyi KNR malih narodnostej V osnovnomu voni predstavleni huej korejcyami manchzhurami i mongolami Narodi Tyanczinya zgidno z perepisom 2000 rokuNarodi KNR Chiselnist Vidsotokkitajci 9 581 775 97 29 huejczu 172 357 1 75 manchzhuri 56 548 0 57 mongoli 11 331 0 12 korejci 11 041 0 11 chzhuani 4 055 0 041 tuczyani 3 677 0 037 TransportV misti pracyuye metropoliten pochatkova dilyanka yakogo vidkrilasya u 1984 roci Na pochatku 2000 h metropoliten buv zakritij na rekonstrukciyu znov vidkrivsya u 2004 roci KlimatPopri blizkist Zhovtogo morya klimat u Tyanczini kontinentalnij z rizkimi perepadami temperaturi Klimat Tyanczinyu 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 14 3 20 8 30 5 33 1 40 5 39 6 40 5 37 4 34 9 30 8 23 1 14 4 40 5Serednij maksimum C 2 0 5 7 12 2 20 9 26 5 30 2 31 3 30 5 26 6 19 9 10 6 3 8 18 4Serednya temperatura C 3 4 0 1 6 4 14 7 20 5 24 8 26 8 25 9 21 1 14 1 5 2 1 2 12 9Serednij minimum C 7 4 4 4 1 7 9 3 15 1 20 0 22 9 22 2 16 7 9 4 1 1 5 8 5Absolyutnij minimum C 18 1 22 9 17 7 2 8 4 5 10 1 16 2 13 7 6 2 2 2 11 4 16 2 22 9Norma opadiv mm 2 4 3 6 8 1 22 1 37 3 80 6 148 8 124 1 44 6 26 3 10 7 2 8 511 4Kilkist 170 1 170 2 202 4 223 8 249 0 226 9 206 4 204 4 205 3 196 1 163 0 157 6 2 375 2Kilkist dniv z opadami 1 6 2 0 3 1 4 5 5 9 7 8 11 1 9 4 6 0 4 7 2 9 2 0 61Vologist povitrya 57 54 51 50 55 64 75 76 69 64 61 59 61Dzherelo China Meteorological AdministrationUrodzhenciLarri Sicki 1934 avstralijskij kompozitor i pianist Chzhan Chzhisin 1930 1975 kitajska komunistka funkcionerka propagandistskogo aparatu KPK Div takozhTyanczinskij viaduk Czin Czin CziDzherelahttps www dallasecodev org 465 Sister Friendship Cities https www masham org il uploads n 1610438850 3560 pdf https www izmir bel tr tr KardesKentler 62 https fao tj gov cn XXFB2187 GJYC9244 YHCSTJ4276 202008 t20200824 3525190 html 第二次江苏R D资源清查主要数据公报 第一号 27 veresnya 2011 u Wayback Machine kit Chinese China Meteorological Administration June 2011 Arhiv originalu za 10 lipnya 2014 Procitovano 20 listopada 2010 PosilannyaTyanczin Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Tianjin CHINA 12 chervnya 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Tyanczin 12 chervnya 2018 u Wayback Machine BSE ros Tyanczin 6 lipnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi KNR Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi