Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тутуль Шіу — давня науа-маянська династія, яка дала назву державі зі столицями в Ушмалі та Мані. Також її представники володарювали в місті-державі Калотмуль. Тривалий час боролася за панування над Юкатаном. Під час вторгнення іспанських конкістадорів сприяла підкоренню юкатанських мая загарбникам.
| Тутуль Шіу | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Мані | |||
| Мови | Юкатекська мова | |||
| Релігії | релігія мая | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Історичний період | (Післякласична ера) / Ранній новий період | |||
| - Засновано | 1441 | |||
| - Ліквідовано | 1547 | |||
Походження
Веде свій початок від племені або народності, відомої як тутуль шіу або шіу. Поява цієї племінної групи на Юкатанському півострові вченими ще достеменно не вивчено. Є кілька припущень з цього приводу, але жодне не доведено з достатньою переконливістю. Єдиний факт, визнаний усіма — це те, що Тутуль Шіу були для мая чужими, іноземцями.
Власне їхнє ім'я мексиканського (з центральної або південної частини) походження. Є кілька перекладів цього імені. Найбільш поширену думку висловлює Г. Спінден, який вважає, що це слово на науа читається Шіухтототль, тобто «Бірюзовий птах». На оригіналі генеалогічного древа Шіу, який зберігся дотепер, написано Тутуль Шіух. Цей факт підкреслюють свідоцтва мексиканського походження в ім'я Ах Куат Шіу в родинному генеалогічному древі династії. Куат — це маянська вимова слова «коатль» — змія (на науа), а також корона, або урочистий головний убір, який зображено на засновникові династії та дуже нагадує «шіухцонтлі» — бірюзову мозаїчну корону ацтеків, яку міг носити лише їх верховний правитель тлакатекутлі.
Заснування держави
Відповідно до їхніх власних переказів спочатку мешкали в країні з науатланською назвою Тулапан Чіконахт'ан («Дев'ять країн Річки Очеретів»). На думку маяністів, ця місцевість, швидше за все, розташовувалася в низов'ях річок Усумасінта і Гріхальва. Потім, після 40 або 80-річних поневірянь безлюдними і безводними місцевостями Юкатану Тутуль Шіу прийшли в місцевість Чак-Набітон, в якій більшість сучасних дослідників вбачають пагорби Пуук. Очолював їх вождь на ім'я («Філін з Кремніевими Вістрями»).
Дату появи Тутуль Шіу на Юкатані — к'атун 10 Ахау (вказано в Чилам-Балам) — співвідносять з європейським счисленням — 909—928 роками. Це бачиться прийнятною і найбільш узгодженою датою появи Шіу в Юкатані. Інші вчені дотримується найбільш ранніх дат і вважають, що одна група Тутуль Шіу на чолі з прибула до Чак Новітан у 1008 році, а інша на чолі з Ах-Куй-Ток'ом заснувала Ушмаль (в області, що є сусідами з передбачуваним Чак Новітаном) в 987—1007 роках.
Відповідно до свідчень, зібраних Дієго де Ландою, та відомостей з Чилам-Балама, Тутуль Шіу вимушені були визнати зверхність держави тольтеків зі столицею в Чичен-Іці. Натомість отримали титул халач-вінік та стали членами Маяпанської ліги. Разом з тим вони займалися розбудовою власної держави. Достеменно невідомо: Тутуль шіу заснували Ушмаль з самого початку або захопили наявне поселення інших мая, де згодом звели свою столицю.
Боротьба за владу
З посилення власної ваги на півострові, збільшення надходжень від торгівлі сприяло політичним амбіціям представників династії. В середині XII ст. їхня держава зі столицею в Ушмалі являла значну силу. Втім Тутуль Шіу не могли самостійно протистояти володарям Чичен-іци. Тому у 1185 році Тутуль Шіу уклали союз з Маяпаном та Ісамалєм, який отримав назву Маяпанська ліга. У 1194 році союзники — Чан-Токіль Тутуль Шіу, халач-вінік Ушмаля, Хунакеель, халач-вінік Маяпану, Ах-Вуліль, халач-вінік Ісамаля, утворили коаліцію й виступили проти Чичен-Іци. Того ж року війська Ушмаля у битві поблизу Чикін-Чеена («Західного колодязя») завдали рішучої поразки війську на чолі із Хапай-Каном, верховним жерцем Чичен-Іци. Потім брали участь у захоплені й плюндруванні Чичен-Іци.
Тутуль шіу зуміли скинути залежність від Чичен-Іци, але тут же вступили в боротьбу за гегемонію з Маяпаном. З одного боку, вдалося відбити наступ останнього, з другого — відмовитися від прагнення контролювати Юкатан. Становище держави Тутуль Шіу в цей час недостатньо вивчено, втім, напевне, Ушмаль вимушений був визнавати першість Маяпану.
Тому наприкінці 1220-х років війська Тутуль Шіу підтримали Кокомів у боротьбі за владу в Маяпані, розраховуючи послабити суперника й стати гегемонами півострова. Але Кокоми, затвердившись у Маяпані, зуміли нав'язати Тутуль Шіу свою владу. Останні знову вимушені були визнати зверхність Маяпану.
До середини XV ст. війська Ушмаля брали участь в усіх походах Маяпану, зберігає свій підлеглий статус. Але у 1441 році, скориставшись амбіціями Кокомів, що бажали ще більше посилити свій вплив й централізацію імперії, халач-вінік Ах-Шупан Тутуль-Шіу прихилив на свій бік численних васалів Маяпану. після цього пвстав, знищив військо Кокомів, захопив їх столицю, знищивши усіх представників ворожої династії (окрім одного, що заснував нову державу в Сотуті).
Деякий час Тутуль Шіу намагалися затвердитися в Маяпані й замінити Кокомів як гегемонів Юкатану, проте їх амбіції призвели лише до розпаду єдиної маянської держави Юкатану. У 1461 році Тутуль шіу остаточно відмовилися від боротьби за Маяпан.
Занепад
Наприкінці XV ст. володар Тутуль Шіу внаслідок великої епідемії, яка завдало значної шкоди держави й самій династії — переніс столицю з Ушмаля до Мані. Було укладено союзи з державами Хокаба (династі Івіт) й Ах-К’-н-Чель (династія Чель) проти коаліції на чолі з Сотутою (династія Кокомів). Разом з тим боротьба за гегемонію на Юкатані з династією Кокомів з Сотути не призвело до піднесення Тутуль Шіу, лише послаблювала усі царства Юкатана. У 1496 році були активними учасниками великої війни, що охопила весь півострів, проте лише виснажила тутуль шіу та інші царства.
У 1520-х роках з огляду на загрозу з боку іспанських конкістадорів Тутуль Шіу на деякий час замирилися зі своїми суперниками — маянськими держави, що дозволило до 1531 року вигнати загарбників із земель мая. Втім після цього царство тутуль шіу зазнало епідемії та природних катастроф. У 1536 році їх володаря Ах-Сійяха було підступно вбито Кокомами. Цей підступ призвів до переходу Тутуль шіу на бік іспанців, що зрештою у 1542—1545 роках сприяло підкореню усього Юкатану Іспанській короні.
Представники династії незабаром хрестилися, визнали зверхність короля Іспанії. Разом з тим їх держава припинило своє існування. Сам рід зберіг особисті володіння, його представники протягом 2-ї пол. XVI — XVII ст. обіймали посади в колоніальній адміністрації. В межах колишньої держави Тутуль Шіу почали діяти католицькі місіонери.
Відомі представники
- Хун-Віціль-Чак, 1-й відомий вождь, засновник рода. Вивів тутуль-шіу з Тулапан Чіконахт'ану.
- Ах-Куй-Ток' (д/н-1007), засновник держави в Ушмалі
- Холон-Чан-Тепеу, вождь в Ча-Новітані
- Чан-Токіль (д/н-1210), сприяв занепаду Чичен-Іци
- Ах-Шупан (д/н-1485), повалив владу Кокомів
- (д/н-1498), переніс столицю до Мані
- Ах-Оп Шіу
- На-П’оль Шіу
- (д/н-1536), успішно боровся проти іспанців, загинув від Кокомів
- (в крещені Дон Мельхор (д/н-1545), сприяв підкоренню Юкатану іспанцями
- (Дон Франсиско де Монтехо Шіу), останній правитель держави (пом. 1557)
- Гаспар Антоніо Хі (1531-1610), історик, автор праці «Відомості з Юкатану».
Джерела
- Yucatan Before and After the Conquest, by Diego de Landa/ William Gates, traductor and editor. 1937. Pp.121-123
- Mayapan, Yucatan, Mexiko // Ed. By R. Pollock, R.L. Roys, T. Proscouriakoff.- Washington, 1962.
- Roys R.L. The Book of Chilam Balam of Chumayel.- Washington, 1967.
- Daneels, Annick. Settlement History in the Lower Cotaxtla Basin//Olmec to Aztec Settlement Patterns in the Ancient Gulf Lowlands, editado por Barbara L. Stark and Philip J. Arnold. Tucson. 1997. P.249
- Restall, Mathew. The People of the Patio: Ethnohistoric Evidence of Yucatec Maya Royal Courts//Royal Courts of the Maya. Volume two: Data and Case Studies . Boulder, CO, 2001.
- Lira López, Yamile. Arqueología del valle de Maltrata, Veracruz: resultados preliminares. México, 2004. Pp. 137-139
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tutul Shiu davnya naua mayanska dinastiya yaka dala nazvu derzhavi zi stolicyami v Ushmali ta Mani Takozh yiyi predstavniki volodaryuvali v misti derzhavi Kalotmul Trivalij chas borolasya za panuvannya nad Yukatanom Pid chas vtorgnennya ispanskih konkistadoriv spriyala pidkorennyu yukatanskih maya zagarbnikam Tutul Shiu 1441 1547 Tutul Xiu istorichni kordoni na kartiDerzhavi Tutul Shiu naperedodni vtorgnennya ispanciv Stolicya Mani Movi Yukatekska mova Religiyi religiya maya Forma pravlinnya Monarhiya Istorichnij period Pislyaklasichna era Rannij novij period Zasnovano 1441 Likvidovano 1547PohodzhennyaVede svij pochatok vid plemeni abo narodnosti vidomoyi yak tutul shiu abo shiu Poyava ciyeyi pleminnoyi grupi na Yukatanskomu pivostrovi vchenimi she dostemenno ne vivcheno Ye kilka pripushen z cogo privodu ale zhodne ne dovedeno z dostatnoyu perekonlivistyu Yedinij fakt viznanij usima ce te sho Tutul Shiu buli dlya maya chuzhimi inozemcyami Vlasne yihnye im ya meksikanskogo z centralnoyi abo pivdennoyi chastini pohodzhennya Ye kilka perekladiv cogo imeni Najbilsh poshirenu dumku vislovlyuye G Spinden yakij vvazhaye sho ce slovo na naua chitayetsya Shiuhtototl tobto Biryuzovij ptah Na originali genealogichnogo dreva Shiu yakij zberigsya doteper napisano Tutul Shiuh Cej fakt pidkreslyuyut svidoctva meksikanskogo pohodzhennya v im ya Ah Kuat Shiu v rodinnomu genealogichnomu drevi dinastiyi Kuat ce mayanska vimova slova koatl zmiya na naua a takozh korona abo urochistij golovnij ubir yakij zobrazheno na zasnovnikovi dinastiyi ta duzhe nagaduye shiuhcontli biryuzovu mozayichnu koronu actekiv yaku mig nositi lishe yih verhovnij pravitel tlakatekutli Zasnuvannya derzhaviVidpovidno do yihnih vlasnih perekaziv spochatku meshkali v krayini z nauatlanskoyu nazvoyu Tulapan Chikonaht an Dev yat krayin Richki Ocheretiv Na dumku mayanistiv cya miscevist shvidshe za vse roztashovuvalasya v nizov yah richok Usumasinta i Grihalva Potim pislya 40 abo 80 richnih poneviryan bezlyudnimi i bezvodnimi miscevostyami Yukatanu Tutul Shiu prijshli v miscevist Chak Nabiton v yakij bilshist suchasnih doslidnikiv vbachayut pagorbi Puuk Ocholyuvav yih vozhd na im ya Filin z Kremnievimi Vistryami Datu poyavi Tutul Shiu na Yukatani k atun 10 Ahau vkazano v Chilam Balam spivvidnosyat z yevropejskim schislennyam 909 928 rokami Ce bachitsya prijnyatnoyu i najbilsh uzgodzhenoyu datoyu poyavi Shiu v Yukatani Inshi vcheni dotrimuyetsya najbilsh rannih dat i vvazhayut sho odna grupa Tutul Shiu na choli z pribula do Chak Novitan u 1008 roci a insha na choli z Ah Kuj Tok om zasnuvala Ushmal v oblasti sho ye susidami z peredbachuvanim Chak Novitanom v 987 1007 rokah Vidpovidno do svidchen zibranih Diyego de Landoyu ta vidomostej z Chilam Balama Tutul Shiu vimusheni buli viznati zverhnist derzhavi toltekiv zi stoliceyu v Chichen Ici Natomist otrimali titul halach vinik ta stali chlenami Mayapanskoyi ligi Razom z tim voni zajmalisya rozbudovoyu vlasnoyi derzhavi Dostemenno nevidomo Tutul shiu zasnuvali Ushmal z samogo pochatku abo zahopili nayavne poselennya inshih maya de zgodom zveli svoyu stolicyu Borotba za vladuZ posilennya vlasnoyi vagi na pivostrovi zbilshennya nadhodzhen vid torgivli spriyalo politichnim ambiciyam predstavnikiv dinastiyi V seredini XII st yihnya derzhava zi stoliceyu v Ushmali yavlyala znachnu silu Vtim Tutul Shiu ne mogli samostijno protistoyati volodaryam Chichen ici Tomu u 1185 roci Tutul Shiu uklali soyuz z Mayapanom ta Isamalyem yakij otrimav nazvu Mayapanska liga U 1194 roci soyuzniki Chan Tokil Tutul Shiu halach vinik Ushmalya Hunakeel halach vinik Mayapanu Ah Vulil halach vinik Isamalya utvorili koaliciyu j vistupili proti Chichen Ici Togo zh roku vijska Ushmalya u bitvi poblizu Chikin Cheena Zahidnogo kolodyazya zavdali rishuchoyi porazki vijsku na choli iz Hapaj Kanom verhovnim zhercem Chichen Ici Potim brali uchast u zahopleni j plyundruvanni Chichen Ici Tutul shiu zumili skinuti zalezhnist vid Chichen Ici ale tut zhe vstupili v borotbu za gegemoniyu z Mayapanom Z odnogo boku vdalosya vidbiti nastup ostannogo z drugogo vidmovitisya vid pragnennya kontrolyuvati Yukatan Stanovishe derzhavi Tutul Shiu v cej chas nedostatno vivcheno vtim napevne Ushmal vimushenij buv viznavati pershist Mayapanu Tomu naprikinci 1220 h rokiv vijska Tutul Shiu pidtrimali Kokomiv u borotbi za vladu v Mayapani rozrahovuyuchi poslabiti supernika j stati gegemonami pivostrova Ale Kokomi zatverdivshis u Mayapani zumili nav yazati Tutul Shiu svoyu vladu Ostanni znovu vimusheni buli viznati zverhnist Mayapanu Do seredini XV st vijska Ushmalya brali uchast v usih pohodah Mayapanu zberigaye svij pidleglij status Ale u 1441 roci skoristavshis ambiciyami Kokomiv sho bazhali she bilshe posiliti svij vpliv j centralizaciyu imperiyi halach vinik Ah Shupan Tutul Shiu prihiliv na svij bik chislennih vasaliv Mayapanu pislya cogo pvstav znishiv vijsko Kokomiv zahopiv yih stolicyu znishivshi usih predstavnikiv vorozhoyi dinastiyi okrim odnogo sho zasnuvav novu derzhavu v Sotuti Deyakij chas Tutul Shiu namagalisya zatverditisya v Mayapani j zaminiti Kokomiv yak gegemoniv Yukatanu prote yih ambiciyi prizveli lishe do rozpadu yedinoyi mayanskoyi derzhavi Yukatanu U 1461 roci Tutul shiu ostatochno vidmovilisya vid borotbi za Mayapan ZanepadDokladnishe Ispanske zavoyuvannya Yukatanu Naprikinci XV st volodar Tutul Shiu vnaslidok velikoyi epidemiyi yaka zavdalo znachnoyi shkodi derzhavi j samij dinastiyi perenis stolicyu z Ushmalya do Mani Bulo ukladeno soyuzi z derzhavami Hokaba dinasti Ivit j Ah K n Chel dinastiya Chel proti koaliciyi na choli z Sotutoyu dinastiya Kokomiv Razom z tim borotba za gegemoniyu na Yukatani z dinastiyeyu Kokomiv z Sotuti ne prizvelo do pidnesennya Tutul Shiu lishe poslablyuvala usi carstva Yukatana U 1496 roci buli aktivnimi uchasnikami velikoyi vijni sho ohopila ves pivostriv prote lishe visnazhila tutul shiu ta inshi carstva U 1520 h rokah z oglyadu na zagrozu z boku ispanskih konkistadoriv Tutul Shiu na deyakij chas zamirilisya zi svoyimi supernikami mayanskimi derzhavi sho dozvolilo do 1531 roku vignati zagarbnikiv iz zemel maya Vtim pislya cogo carstvo tutul shiu zaznalo epidemiyi ta prirodnih katastrof U 1536 roci yih volodarya Ah Sijyaha bulo pidstupno vbito Kokomami Cej pidstup prizviv do perehodu Tutul shiu na bik ispanciv sho zreshtoyu u 1542 1545 rokah spriyalo pidkorenyu usogo Yukatanu Ispanskij koroni Predstavniki dinastiyi nezabarom hrestilisya viznali zverhnist korolya Ispaniyi Razom z tim yih derzhava pripinilo svoye isnuvannya Sam rid zberig osobisti volodinnya jogo predstavniki protyagom 2 yi pol XVI XVII st obijmali posadi v kolonialnij administraciyi V mezhah kolishnoyi derzhavi Tutul Shiu pochali diyati katolicki misioneri Vidomi predstavnikiHun Vicil Chak 1 j vidomij vozhd zasnovnik roda Viviv tutul shiu z Tulapan Chikonaht anu Ah Kuj Tok d n 1007 zasnovnik derzhavi v Ushmali Holon Chan Tepeu vozhd v Cha Novitani Chan Tokil d n 1210 spriyav zanepadu Chichen Ici Ah Shupan d n 1485 povaliv vladu Kokomiv d n 1498 perenis stolicyu do Mani Ah Op Shiu Na P ol Shiu d n 1536 uspishno borovsya proti ispanciv zaginuv vid Kokomiv v kresheni Don Melhor d n 1545 spriyav pidkorennyu Yukatanu ispancyami Don Fransisko de Monteho Shiu ostannij pravitel derzhavi pom 1557 Gaspar Antonio Hi 1531 1610 istorik avtor praci Vidomosti z Yukatanu DzherelaYucatan Before and After the Conquest by Diego de Landa William Gates traductor and editor 1937 Pp 121 123 Mayapan Yucatan Mexiko Ed By R Pollock R L Roys T Proscouriakoff Washington 1962 Roys R L The Book of Chilam Balam of Chumayel Washington 1967 Daneels Annick Settlement History in the Lower Cotaxtla Basin Olmec to Aztec Settlement Patterns in the Ancient Gulf Lowlands editado por Barbara L Stark and Philip J Arnold Tucson 1997 P 249 Restall Mathew The People of the Patio Ethnohistoric Evidence of Yucatec Maya Royal Courts Royal Courts of the Maya Volume two Data and Case Studies Boulder CO 2001 Lira Lopez Yamile Arqueologia del valle de Maltrata Veracruz resultados preliminares Mexico 2004 Pp 137 139