Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Увага: Не вказане значення ""
Увага: Не вказане значення ""
| Помилка: Не вказано назву(и) | ||||
| ||||
| Столиця | ||||
| Державний устрій | Не вказано | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | Введіть дату заснування | |||
| - Ліквідовано | Введіть дату зникнення | |||
Увага: Не вказане значення ""
Увага: Не вказане значення ""
| Помилка: Не вказано назву(и) | ||||
| ||||
| Столиця | ||||
| Державний устрій | Не вказано | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | Введіть дату заснування | |||
| - Ліквідовано | Введіть дату зникнення | |||
| Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення . Останнє редагування зробив користувач (, ) о 14:14 UTC (0 хвилин тому). |
Турське графство (фр. comté de Tours) — середньовічне феодальне володіння Франкського та Французького королівств. Вперше згадується у VI столітті. Територія графства більш-менш відповідала історичній провінції Турень та сучасному французькому департаменту Ендр і Луара. Землі графства знаходились на південному заході Паризької западини, частково в долині Луари, а його столицею був Тур. У пізньому середньовіччі графство було підвищено до герцогства Турень.
Турське графство було засноване після завоювання франкського короля Хлодвіга приблизно в 500 році, було довгий час окуповано графами Блуа та Анжу з IX століття, часто набагато могутніші за королів Капетингів, але узагальнення франко-фламандського володарства та потреба громадського миру та безпеки реабілітували давно забуту центральну владу.
На початку XIII ст століття, наприкінці багатовікового відновлення Капетингів, Філіпп II Август переміг англійську династію Плантагенет і Турське графство було включено до королівського домену в 1204 році. Після цього перебувало в складі Анжуйського сенешальства. В середині XIV століття на території Турського графства було утворене апанажного герцогство, що отримало назву Туренського герцогство (фр. Duché de Touraine).
Історія регіону до утворення графства
Район Турені був заселений з часів палеоліту. Регіон отримав свою назву від племені Туронес або Туроні, але невідомо, чи Туронес були корінними жителями і спадкоємцями культури Гран-Пресіньї, чи вони іммігрували в цей регіон після кінця неоліту з Рейнської області.
У складі римської Галлії
Туронес були підкорени легіонами Марка Ліцинія Красса, полководцем Цезаря. Однак влада Риму була нестійкою, оскільки заворушення тривали аж до падіння Римської імперії. На місці стародавніх галльських опідумів були засновані міста за римським зразком: Caesarodunum (Тур), Juliomagus (Анже), Autricum (Шартр ), Cenabum (Орлеан), Limonum (Пуатьє) або Avaricum (Бурж) тощо. Майбутній Тур стає столицею третього Лугдунської Галлії, дещо зменшеної імператорської провінції, що включала Бретань, Мен, Анжу та Турень.
В IV столітті християнський чернець Мартин Турський заснував Мармутьєрьске абатство і став єпископом Тура. Віднайдення мощей Мартина турським єпископом Перпетуусом близько 450 року призвело до появи паломництва святого Мартина, яке привернуло до міста натовпи християнських паломників з Галлії . Поступово поряд зі старим містом Тур з'явився "Мартинополіс", який починає наповнюватись церквами та святими місцями. Дуже рано стали відомі лікарі, які працювали з монахами Мармутьє. Влада в Турені належала власникам великих галло-римських маєтків, включаючи місцевого єпископа.
Завоювання франками
Приблизно в 500 році регіон Луари захопили франки Хлодвіга. Вони вели безперервну боротьбу з войовничими вестготами, які панували в Аквітанії і залишались аріанами. В цьому протистоянні туренці надали перевагу франкам-католикам перед аріанами вестготами і Турень стає землею франкської Нейстрії (на її кордоні з вестготською Аквітанією). Малоймовірно, що франки кількісно домінували в Турені, де, на відміну від регіонів на північ від Сени, було не багато німецьких поселенців. Тур, однак, залишається однією зі столиць Франкського королівства (Regnum francorum).
За часів Людовика Благочестивого, стара Галлія була адміністративно поділена на десять місатик Тур стає столицею Турського місатика (Missaticum Toronicum). Проте під тиском постійних нападів вікінгів, нащадки Каролінгів втрачали фактичну владу і більше не могли захищали транспортні шляхи країни від розбою. По Луарі та її притокам регулярно піднімаються окремі загони і цілі армії вікінгів з Північного моря, готові грабувати багаті міста і храми.
Перше герцогство
Існування перших графів Турських засвідчено Григорієм Турським, єпископом цього міста (573-594), який написав універсальну історію світу і Церкви в 572 році. На той час Турень була герцогством (ducatus), що складалось з двох церковних провінцій (Пуатьє та Тур), включених до Regnum Francorum Меровінгів. Це єдина згадка про Туренське герцогство до його відновлення в XIV столітті.
Історія графства
У центрі зароджуваної стратегії Капетингів Турень, ізольована у формі графства чи віконтства, вже не могла об’єднати свої інтереси. Він став здобиччю двох васальних аристократичних домів, яким було надано відповідальність за віконтство Капетингів на Луарі, відповідно за течією та за течією. Проте Тур і особливо його святині залишаються під королівським сюзеренітетом. Ця достатня причина виправдовує втручання Капетингів після відновлення могутньої королівської влади під керівництвом Філіпа Августа.
Блезуа, графство Тур
Графство з'являється в епоху Каролінгів при Людовику I Благочестивому (814-840). Ним керують графи, призначені і контролювані сувереном. Проте протягом IX століття влада каролінгських королів послабилася, і графи стали майже автономними, поки вони не сформували графську династію могутніх Робертинів, предків королів Капетингів. У X столітті графство стало спадковим а в 1044 р. увійти до складу володінь Інгельгерів, володарів Анжу.
У 941 році герцог франків Гуго Великого надав Турське графство свойому двоюрідному брату Тібо. Тібо I в 943 році також отримав Блуаське графство після смерті свого батька Тібо Старшого (графство було посагом його матері Ріхільди, дочки Роберта Сильного), і захопив Шартрське графство в 960 році. Засновник Блуаського дому також володів фортецями Шинон, Монтейгу, В'єрзон, Сансер і Сомюр. Його сини та онуки Евдес I та Евдес II воювали проти графів Анжуйських, зокрема Фулке Нерра. Результат війни після тривалих непевних бійок був вигідним для дому Анжу.
Ненависна боротьба між двома будинками триває в Турені, серці конфлікту, і кожна сторона встановлює замки та військових, не без насильницьких виливів. Тібо III Блуа, син Евда II, відмовляється від поваги до короля Франції Генріха I Обурений, останній, який не має жодних засобів помститися за політичну образу, позбавляє дім Блуа свого графства Турень і віддає його своєму теоретичному васалу Жоффруа II Мартелю Анжуйському, синові Нерри, відповідальному за нього підкорити її. У 1043 році Жоффруа Мартел обложив Тур і розгромив підкріплення Блезуа. Капітуляція Тура відбувається після вісімнадцяти місяців облоги. У 1044 році Тібо передав Турень як лен графу Анжу . Жоффруа Мартел побудував замок на нинішньому місці замку Шато де Тур.
Анжуйське графство
Ця графська династія розширила свої володіння за рахунок і вмілою політикою «протекціонізму сюзеренітету» з сусідами, за рахунок влади королів Франції.
Англійське Турське графство
Це походження могутнього князівства Плантагенетів, династії, яка стала королівською після вступу на престол Англії в 1154 році Генріха II Плантагенета, який уже був господарем герцогства Аквітанія через його шлюб зі своєю спадкоємицею Елеонорою (1152).
Французьке відвоювання
У рамках конфлікту між Французьким та Англійським королівствами графство було конфісковано Філіпом II Августом у 1204 році та стало провінцією Франції а також спадковим бальяжем . Після битви при Бувіне в 1214 році Шинонський договір змусив короля Англії Іоанна Безземельного відмовитися від своїх прав на це графство. У 1312 році графство було підяте у свойому статусі до герцогства і стало тим, що під час Стародавнього режиму було відомо як французька провінція Турень.
Див. також
Примітки
- Chalmel, 1818, с. 490.
- Capefigue, Jean Baptiste Honoré Raymond (1839). Hugues Capet et la troisième race jusqu'à Philippe-Auguste. Т. 1. Société Belge de Librairie..
- Sassier, Yves (janvier 1987). Hugues Capet. Biographies historiques. . с. p.146. ISBN .
{{}}:|page=має зайвий текст (); Вказано більш, ніж один|pages=та|page=() - La dynastie de Blois part ensuite conquérir les terres plus à l'ouest, la Champagne.
- Frédéric Thomas et Françoise Gauthier, avec la collaboration de et Philippe Husi, Les découvertes archéologiques du château de Tours, plaquette, Ville de Tours/ ARCHEA, 2001, 11 p. - pas d'ISBN
- Dubois, 1873
- Chalmel, 1828
Виноски
- Saint Perpet sauve la vieille cité bien trop enclavée pour croître par un simple essor marchand. Tours est toujours un lieu de rencontre polyvalent.
- Ce n'est pas encore la notion de qui date de l'
Бібліографія
- Chalmel, Jean-Louis (1818). Tablettes chronologiques de l'histoire civile et ecclésiastique de Touraine. Letourmy. с. 534.
- Chalmel, Jean-Louis (1828). Histoire de Touraine, depuis la conquête des Gaules par les Romains, jusqu'à l'année 1790. H. Fournier. с. 543.
- Bernard Chevalier, David Bohbot, Henri Galinié et al., Histoire de Tours, Toulouse, Privat, 1985, 415 p., cartes, plans [BSAT : C 181]
- Édouard Gatian de Clérambault, La tour Hugon et le château de Tours in Bulletin de la Société archéologique de Touraine (BSAT), tome XVI, L. Péricat, 1907-1908.
- Dubois, Gaston (1873). Recherches sur la vie de Guillaume des Roches, sénéchal d'Anjou, du Maine et de Touraine. Bibliothèque de l'École des chartes. 34: 502-41.
- Henri Galinié, La résidence des comtes d'Anjou à Tours, Archéologie médiévale, VII, 1977.
- Guillot, Olivier (1972). Le comte d'Anjou et son entourage au XI. Т. 1. A. & J. Picard. с. 355.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uvaga Ne vkazane znachennya common name Uvaga Ne vkazane znachennya continent Pomilka Ne vkazano nazvu i Life span Stolicya Derzhavnij ustrij Ne vkazano Istoriya Zasnovano Vvedit datu zasnuvannya Likvidovano Vvedit datu zniknennya Uvaga Ne vkazane znachennya common name Uvaga Ne vkazane znachennya continent Pomilka Ne vkazano nazvu i Life span Stolicya Derzhavnij ustrij Ne vkazano Istoriya Zasnovano Vvedit datu zasnuvannya Likvidovano Vvedit datu zniknennya Cya stattya v procesi redaguvannya pevnij chas Bud laska ne redagujte yiyi bo Vashi zmini mozhut buti vtracheni Yaksho cya storinka ne redaguvalasya kilka dniv bud laska priberit cej shablon Ce povidomlennya priznachene dlya uniknennya konfliktiv redaguvannya Ostannye redaguvannya zrobiv koristuvach Dmytro Tarnavsky vnesok zhurnali o 14 14 UTC 0 hvilin tomu Turske grafstvo fr comte de Tours serednovichne feodalne volodinnya Frankskogo ta Francuzkogo korolivstv Vpershe zgaduyetsya u VI stolitti Teritoriya grafstva bilsh mensh vidpovidala istorichnij provinciyi Turen ta suchasnomu francuzkomu departamentu Endr i Luara Zemli grafstva znahodilis na pivdennomu zahodi Parizkoyi zapadini chastkovo v dolini Luari a jogo stoliceyu buv Tur U piznomu serednovichchi grafstvo bulo pidvisheno do gercogstva Turen Turske grafstvo bulo zasnovane pislya zavoyuvannya frankskogo korolya Hlodviga priblizno v 500 roci bulo dovgij chas okupovano grafami Blua ta Anzhu z IX stolittya chasto nabagato mogutnishi za koroliv Kapetingiv ale uzagalnennya franko flamandskogo volodarstva ta potreba gromadskogo miru ta bezpeki reabilituvali davno zabutu centralnu vladu Na pochatku XIII st stolittya naprikinci bagatovikovogo vidnovlennya Kapetingiv Filipp II Avgust peremig anglijsku dinastiyu Plantagenet i Turske grafstvo bulo vklyucheno do korolivskogo domenu v 1204 roci Pislya cogo perebuvalo v skladi Anzhujskogo seneshalstva V seredini XIV stolittya na teritoriyi Turskogo grafstva bulo utvorene apanazhnogo gercogstvo sho otrimalo nazvu Turenskogo gercogstvo fr Duche de Touraine Istoriya regionu do utvorennya grafstvaRajon Tureni buv zaselenij z chasiv paleolitu Region otrimav svoyu nazvu vid plemeni Turones abo Turoni ale nevidomo chi Turones buli korinnimi zhitelyami i spadkoyemcyami kulturi Gran Presinyi chi voni immigruvali v cej region pislya kincya neolitu z Rejnskoyi oblasti U skladi rimskoyi Galliyi Turones buli pidkoreni legionami Marka Liciniya Krassa polkovodcem Cezarya Odnak vlada Rimu bula nestijkoyu oskilki zavorushennya trivali azh do padinnya Rimskoyi imperiyi Na misci starodavnih gallskih opidumiv buli zasnovani mista za rimskim zrazkom Caesarodunum Tur Juliomagus Anzhe Autricum Shartr Cenabum Orlean Limonum Puatye abo Avaricum Burzh tosho Majbutnij Tur staye stoliceyu tretogo Lugdunskoyi Galliyi desho zmenshenoyi imperatorskoyi provinciyi sho vklyuchala Bretan Men Anzhu ta Turen V IV stolitti hristiyanskij chernec Martin Turskij zasnuvav Marmutyerske abatstvo i stav yepiskopom Tura Vidnajdennya moshej Martina turskim yepiskopom Perpetuusom blizko 450 roku prizvelo do poyavi palomnictva svyatogo Martina yake privernulo do mista natovpi hristiyanskih palomnikiv z Galliyi Postupovo poryad zi starim mistom Tur z yavivsya Martinopolis yakij pochinaye napovnyuvatis cerkvami ta svyatimi miscyami Duzhe rano stali vidomi likari yaki pracyuvali z monahami Marmutye Vlada v Tureni nalezhala vlasnikam velikih gallo rimskih mayetkiv vklyuchayuchi miscevogo yepiskopa Zavoyuvannya frankami Priblizno v 500 roci region Luari zahopili franki Hlodviga Voni veli bezperervnu borotbu z vojovnichimi vestgotami yaki panuvali v Akvitaniyi i zalishalis arianami V comu protistoyanni turenci nadali perevagu frankam katolikam pered arianami vestgotami i Turen staye zemleyu frankskoyi Nejstriyi na yiyi kordoni z vestgotskoyu Akvitaniyeyu Malojmovirno sho franki kilkisno dominuvali v Tureni de na vidminu vid regioniv na pivnich vid Seni bulo ne bagato nimeckih poselenciv Tur odnak zalishayetsya odniyeyu zi stolic Frankskogo korolivstva Regnum francorum Za chasiv Lyudovika Blagochestivogo stara Galliya bula administrativno podilena na desyat misatik Tur staye stoliceyu Turskogo misatika Missaticum Toronicum Prote pid tiskom postijnih napadiv vikingiv nashadki Karolingiv vtrachali faktichnu vladu i bilshe ne mogli zahishali transportni shlyahi krayini vid rozboyu Po Luari ta yiyi pritokam regulyarno pidnimayutsya okremi zagoni i cili armiyi vikingiv z Pivnichnogo morya gotovi grabuvati bagati mista i hrami Pershe gercogstvo Isnuvannya pershih grafiv Turskih zasvidcheno Grigoriyem Turskim yepiskopom cogo mista 573 594 yakij napisav universalnu istoriyu svitu i Cerkvi v 572 roci Na toj chas Turen bula gercogstvom ducatus sho skladalos z dvoh cerkovnih provincij Puatye ta Tur vklyuchenih do Regnum Francorum Merovingiv Ce yedina zgadka pro Turenske gercogstvo do jogo vidnovlennya v XIV stolitti Istoriya grafstvaTur v skladi volodin Bluaskogo grafstva 1030 r zhovtim U centri zarodzhuvanoyi strategiyi Kapetingiv Turen izolovana u formi grafstva chi vikontstva vzhe ne mogla ob yednati svoyi interesi Vin stav zdobichchyu dvoh vasalnih aristokratichnih domiv yakim bulo nadano vidpovidalnist za vikontstvo Kapetingiv na Luari vidpovidno za techiyeyu ta za techiyeyu Prote Tur i osoblivo jogo svyatini zalishayutsya pid korolivskim syuzerenitetom Cya dostatnya prichina vipravdovuye vtruchannya Kapetingiv pislya vidnovlennya mogutnoyi korolivskoyi vladi pid kerivnictvom Filipa Avgusta Blezua grafstvo Tur Grafstvo z yavlyayetsya v epohu Karolingiv pri Lyudoviku I Blagochestivomu 814 840 Nim keruyut grafi priznacheni i kontrolyuvani suverenom Prote protyagom IX stolittya vlada karolingskih koroliv poslabilasya i grafi stali majzhe avtonomnimi poki voni ne sformuvali grafsku dinastiyu mogutnih Robertiniv predkiv koroliv Kapetingiv U X stolitti grafstvo stalo spadkovim a v 1044 r uvijti do skladu volodin Ingelgeriv volodariv Anzhu Turske grafstvo aneksovane Anzhujskim grafstvom 1050 r U 941 roci gercog frankiv Gugo Velikogo nadav Turske grafstvo svojomu dvoyuridnomu bratu Tibo Tibo I v 943 roci takozh otrimav Bluaske grafstvo pislya smerti svogo batka Tibo Starshogo grafstvo bulo posagom jogo materi Rihildi dochki Roberta Silnogo i zahopiv Shartrske grafstvo v 960 roci Zasnovnik Bluaskogo domu takozh volodiv fortecyami Shinon Montejgu V yerzon Sanser i Somyur Jogo sini ta onuki Evdes I ta Evdes II voyuvali proti grafiv Anzhujskih zokrema Fulke Nerra Rezultat vijni pislya trivalih nepevnih bijok buv vigidnim dlya domu Anzhu Nenavisna borotba mizh dvoma budinkami trivaye v Tureni serci konfliktu i kozhna storona vstanovlyuye zamki ta vijskovih ne bez nasilnickih viliviv Tibo III Blua sin Evda II vidmovlyayetsya vid povagi do korolya Franciyi Genriha I Oburenij ostannij yakij ne maye zhodnih zasobiv pomstitisya za politichnu obrazu pozbavlyaye dim Blua svogo grafstva Turen i viddaye jogo svoyemu teoretichnomu vasalu Zhoffrua II Martelyu Anzhujskomu sinovi Nerri vidpovidalnomu za nogo pidkoriti yiyi U 1043 roci Zhoffrua Martel oblozhiv Tur i rozgromiv pidkriplennya Blezua Kapitulyaciya Tura vidbuvayetsya pislya visimnadcyati misyaciv oblogi U 1044 roci Tibo peredav Turen yak len grafu Anzhu Zhoffrua Martel pobuduvav zamok na ninishnomu misci zamku Shato de Tur Turen v Anzhujskij imperiyi z 1044 chervonim soyuznik Angliyi z 1154 Anzhujske grafstvo Cya grafska dinastiya rozshirila svoyi volodinnya za rahunok i vmiloyu politikoyu protekcionizmu syuzerenitetu z susidami za rahunok vladi koroliv Franciyi Anglijske Turske grafstvo Ce pohodzhennya mogutnogo knyazivstva Plantagenetiv dinastiyi yaka stala korolivskoyu pislya vstupu na prestol Angliyi v 1154 roci Genriha II Plantageneta yakij uzhe buv gospodarem gercogstva Akvitaniya cherez jogo shlyub zi svoyeyu spadkoyemiceyu Eleonoroyu 1152 Francuzke vidvoyuvannya U ramkah konfliktu mizh Francuzkim ta Anglijskim korolivstvami grafstvo bulo konfiskovano Filipom II Avgustom u 1204 roci ta stalo provinciyeyu Franciyi a takozh spadkovim balyazhem Pislya bitvi pri Buvine v 1214 roci Shinonskij dogovir zmusiv korolya Angliyi Ioanna Bezzemelnogo vidmovitisya vid svoyih prav na ce grafstvo U 1312 roci grafstvo bulo pidyate u svojomu statusi do gercogstva i stalo tim sho pid chas Starodavnogo rezhimu bulo vidomo yak francuzka provinciya Turen Francuzke korolivstvo v 1477 r sinim Div takozhTuren Anzhujske grafstvo Bluaske grafstvoPrimitkiChalmel 1818 s 490 Capefigue Jean Baptiste Honore Raymond 1839 Hugues Capet et la troisieme race jusqu a Philippe Auguste T 1 Societe Belge de Librairie Sassier Yves janvier 1987 Hugues Capet Biographies historiques s p 146 ISBN 978 2 213 67002 7 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a page maye zajvij tekst dovidka Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka La dynastie de Blois part ensuite conquerir les terres plus a l ouest la Champagne Frederic Thomas et Francoise Gauthier avec la collaboration de et Philippe Husi Les decouvertes archeologiques du chateau de Tours plaquette Ville de Tours ARCHEA 2001 11 p pas d ISBN Dubois 1873 Chalmel 1828VinoskiSaint Perpet sauve la vieille cite bien trop enclavee pour croitre par un simple essor marchand Tours est toujours un lieu de rencontre polyvalent Ce n est pas encore la notion de qui date de l BibliografiyaChalmel Jean Louis 1818 Tablettes chronologiques de l histoire civile et ecclesiastique de Touraine Letourmy s 534 Chalmel Jean Louis 1828 Histoire de Touraine depuis la conquete des Gaules par les Romains jusqu a l annee 1790 H Fournier s 543 Bernard Chevalier David Bohbot Henri Galinie et al Histoire de Tours Toulouse Privat 1985 415 p cartes plans BSAT C 181 Edouard Gatian de Clerambault La tour Hugon et le chateau de Tours in Bulletin de la Societe archeologique de Touraine BSAT tome XVI L Pericat 1907 1908 Dubois Gaston 1873 Recherches sur la vie de Guillaume des Roches senechal d Anjou du Maine et de Touraine Bibliotheque de l Ecole des chartes 34 502 41 Henri Galinie La residence des comtes d Anjou a Tours Archeologie medievale VII 1977 Guillot Olivier 1972 Le comte d Anjou et son entourage au XI T 1 A amp J Picard s 355