Туркова Ксенія Дмитрівна

Ксенія Дмитрівна Туркова (нар. 28 січня 1980 року, Залізничний Московської області) — російська журналістка і педагог, кандидат філологічних наук, в минулому — телеведуча (НТВ, ТВ-6, ТВС і РЕН ТВ).

Туркова Ксенія Дмитрівна
рос. Ксения Дмитриевна Туркова
Народилася	28 січня 1980(1980-01-28) (44 роки) Желєзнодорожний, Московська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	журналістка, радіоведуча, телеведуча
Alma mater	факультет журналістики МДУ
Знання мов	російська
Заклад	факультет журналістики МДУ
Сайт	pofene.ru
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Ксенія Туркова народилася 28 січня 1980 року в Підмосков'ї. Навчалася в школі № 627 з ліцеї класами при «Останкіно», а також в музичній школі по класу гітари. У 2002 році закінчила телевізійне відділення факультету журналістики МДУ з червоним дипломом, потім — аспірантуру на кафедрі стилістики російської мови. Кандидат філологічних наук. Викладач кафедри стилістики російської мови факультету журналістики МДУ ім. М. В. Ломоносова.

Робота в ЗМІ

З 1998 по 2000 рік працювала на московському кабельному ТБ, кореспондентом телеканалу REN-TV. У 2000 році, у рамках студентської практики з ініціативи Євгена Кисельова, в числі ще п'яти осіб потрапила на телеканал НТВ. З 2000 року працювала кореспондентом програми «Сьогодні в столиці» виробництва НТВ на каналі ТНТ. Програма «Сьогодні в столиці» пішла з телеефіру одночасно з захопленням НТВ.

14 квітня 2001 року разом з усім основним складом співробітників вона перейшла на телеканал ТВ-6, пізніше — ТВЗ. З вересня 2001 по січень 2002 року — ведуча ранкових новин «Зараз» телеканалу ТВ-6.

З червня 2002 по червень 2003 року була ведучою ранкових випусків «Новин» на телеканалі ТВЗ по черзі з Аллою Чернишової. Виступала ведучою програми «Гасіть світло» з Хрюном Моржовым і Степаном Капустою на тому ж телеканалі.

Після закриття ТВЗ в червні 2003 року Туркова перейшла працювати на радіостанцію «Ехо Москви». Ведуча новин, ведуча та автор гри «Термінова новина» і рубрики про сучасному сленгу «Ксеня по фені» в програмі «Говоримо по-російськи» на «Ехо Москви». Ксенія Туркова також лауреат в номінації «Кращий радиокорреспондент» (на думку користувачів Інтернету). Пішла зі станції в листопаді 2006 року.

Лауреатка Всеукраїнського конкурсу працівників електронних ЗМІ «За зразкове володіння російською мовою в професійній діяльності» в номінації «Найкращий радіоведучий».

З листопада 2004 року по липень 2005 року вела огляд преси в програмі «Сьогодні вранці» на каналі НТВ. Пішла з телеканалу після відходу головного продюсера каналу Олександра Левіна у 2005 році. З червня 2006 по осінь 2007 року вела програму «Бізнес. Персона» на «Третьому каналі».

З жовтня 2007 за осінь 2009 року — ведуча новин «24» на РЕН ТВ.

З 2009 по 2010 роки — постійний автор і ведуча документального циклу «Репортерські історії» на РЕН ТВ, зокрема — фільмів «Мріяти не шкідливо» (показаний 26 квітня 2009 року) та «Негідна старість» (показаний 28 лютого 2010 року).

З 2010 по 2012 рік працювала радіоведучою на станції «Сіті FM». З лютого 2012 року по серпень 2013 року — ведуча лінійного ефіру на радіо Коммерсант FM.

Як колумніст співпрацювала з виданнями «Московські новини» (2011—2014), «Сноб» (з 2014 року) і «Такі справи» (2014—2015).

1 червня 2013 року була однією з ведучих спеціального телемарафону до Дня захисту дітей «Прощавай, дитячий будинок!» на телеканалі «Дождь» (разом з Катериною Гордєєвою, Оленою Погребижською та Катериною Шерговою).

З серпня 2013 по липень 2017 роки жила і працювала в Києві. З 18 березня 2014 року по 12 серпня 2016 року працювала на українському «Радіо Вести», з літа 2013 року за півтора року вивчила українську мову. Надалі почала співпрацювати з Громадським телебаченням. У 2015 році брала участь у «Відкритих діалогах» в Санкт-Петербурзі у дискусії, присвяченій мові ненависті. З 1 вересня 2016 року стала виконавчим продюсером проекту «Громадське російською» Громадського телебачення.

У вересні 2016 року була серед тих журналістів, які підписали спільну заяву проти дій сайту волонтерського центру Миротворець, який оприлюднив персональні дані близько 5 тисяч журналістів з акредитацією в так званих «ДНР» та «ЛНР».

З липня 2017 року почала роботу в digital-підрозділі «Голосу Америки».

Особисте життя

Виховує сина Кирила.

Фільмографія

У 2008 році знімалася у фільмі «С. С. Д.».

Примітки

1. В калейдоскопе новостей. Становится ли информация безликой?. Российская газета. 17 січня 2008.
2. . #LOVE. 18 грудня 2014. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 25 березня 2019.
3. КІРІЯ (ТУРКОВА) Ксенія Дмитрівна — Біографія — БД «Лабіринт»
4. ТУРКОВА Ксения Дмитриевна, Москва (2004). Геральдика. 9 листопада 2004.
5. ТУРКОВА Ксенія. Біографія
6. Туркова Ксения Дмитриевна. Известная журналистка. Вестник Замоскворечья.
7. . Новая газета. 24 червня 2004. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 25 березня 2019.
8. 9 сотрудников ТВС работают в рядах "Эха Москвы". Главный редактор бывшего телеканала пока не у дел. Санкт-Петербург. 1 серпня 2003.
9. Время фавориток. EchoNews.
10. ЧЕЛОВЕК ИЗ ТЕЛЕВИЗОРА. Эхо Москвы. 15 січня 2005.
11. Термінова новина
12. Ксенія Туркова на afisha.ru
13. Радіостанція «Ехо Москви» / Про нас / Внутрішні новини (архів)
14. . Делаем рекламу. 11 жовтня 2006. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 25 березня 2019.
15. . . 30 червня 2007. Архів оригіналу за 30 червня 2007. Процитовано 25 березня 2019.
16. Сергей Варшавчик. (22 июля 2005). Осокин сослан в отхожие места. . Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 25 лютого 2013.
17. «Звездный карнавал» РЕН ТВ. РЕН ТВ приглашает на съемки новогоднего концерта. МедиаАтлас. 5 грудня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
18. Реальные новости. Аргументы недели. 19 червня 2008.
19. Олексій Венедиктов позитивно оцінює роботу Ксенії Турковой на РЕН-ТВ
20. "Счастливые песни" и "Мечтать не вредно". Известия. 24 квітня 2009.
21. Практика большого взрыва. Как вещательные и социальные СМИ доносили читателям новости о теракте в аэропорту «Домодедово». . 25 січня 2011.
22. . Авторы. Московские новости. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 10 лютого 2014.
23. . ЖурДом. 30 травня 2013. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 25 березня 2019.
24. . . 4 травня 2016. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 25 березня 2019.
25. . Голос Америки. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 березня 2019.
26. . Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 25 березня 2019.
27. Ведуча «Радіо Вести» Ксенія Туркова звільняється «Детектор медіа», 08.08.2016
28. Катерина Сергацкова. «Корисніше бути жебраком, ніж головним редактором в Москві». Навіщо російські журналісти їдуть працювати на Україну. «Meduza», 17.07.2015
29. Колишня ведуча «Радіо Вести» Ксенія Туркова буде працювати на «Громадському» «Детектор Медіа», 01.09.2016
30. Сайт Миротворець розкрив персональні дані журналістів, акредитованих у «ДНР» і «ЛНР»
31. Обновленный список журналистов, аккредитованных террористической организацией ДНР(рос.)
32. Ксенія Туркова залишає «Суспільне телебачення» заради «Голосу Америки» «Детектор медіа», 09.06.2017
33. o_umi: Хвилина слави

Посилання

• pofene.ru — сайт Ксенії Турковой
• Біографія Ксенії Турковой на сайті pofene.ru
• Звернення Ксенії Турковой до журналістів
• Особистий герб Ксенії Дмитрівни Турковой
• Матеріали Ксенії Турковой на сайті російської служби «Голосу Америки»
• Ксенія Туркова у програмі «Ефект присутності» на радіо «Факультет»