Желєзнодоро́жний (рос. Железнодорожный, буквально — «Залізничний») — колишнє місто обласного підпорядкування в Московській області Росії. 2015 року було приєднане до сусіднього міста Балашиха.
місто Желєзнодорожний | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1861 | ||||
Статус міста | 1952 | ||||
Населення | 125 296 (2009) | ||||
Площа | 24 км² | ||||
Поштові індекси | 143980 | ||||
Телефонний код | +7 49631 | ||||
Географічні координати: | 55°45′ пн. ш. 38°01′ сх. д. / 55.750° пн. ш. 38.017° сх. д.Координати: 55°45′ пн. ш. 38°01′ сх. д. / 55.750° пн. ш. 38.017° сх. д. | ||||
Часовий пояс | , влітку | ||||
Влада | |||||
Міський голова | Євгеній Жирков | ||||
Мапа | |||||
Желєзнодорожний Желєзнодорожний | |||||
| |||||
Желєзнодорожний у Вікісховищі |
Населення 125,3 тис. осіб (2009).
Залізнична станція по лінії Москва — Нижній Новгород за 10 км на схід від Москви.
Провадиться активне житлове будівництво.
Розташування та адміністративний поділ
Місто Жєлєзнодорожний розташовано на схід від Москви по Носовіхінському шосе, він знаходиться на території , однак не входить в його управлінську структуру, а напряму підпорядковується уряду Московської області. Площа міста — понад 2000 га, населення — близько 110 тисяч, однак влітку через приплив дачників воно зростає до 300 тисяч. Місто складається з семи мікрорайонів: Кераміка, Купавна, Кучино, Ольгіно, Павлино, Саввино, Центр.
Символіка
Місто Железнодорожний має власну символіку: герб та прапор, які було ухвалено 20 березня 2002 року.
Економіка
Хоча місто знаходиться поруч із Москвою, однак дві третини мешканців працює в Жєлєзнодорожному. У місті є кілька відносно великих підприємств і ряд наукових закладів, серед яких ВЕСПАН — науково-виробничий інститут засобів зв'язку, ВНДІІВСГЕ — Всеросійський науково-дослідний інститут ветеринарної санітарії, гігієни та екології, державний науково-дослідний технологічний інститут, НДІприладобудування, відділення обсерваторії Державного астрономічного інституту ім Штерберга. Промисловість представлена в основному будівельною індустрією, текстильною, харчовою та деревообробною промисловістю.
Транспорт
Через місто проходять великі автомагістралі, які з'єднують Москву та найближчі райони Підмосков'я. У місті є велика залізнична станція, яка називається «Желєзнодорожна» — час у дорозі від неї до Курського вокзалу — 35 хвилин.
Клімат та екологія
Клімат міста помірно-континентальний з чітко вираженими порами року. При найбільших морозах взимку температура не опускається нижче 30 °C. Влітку температура повітря не перевищує 32 °C.
Місто має значні екологічні проблеми. Найбрудніше підприємство на території Желєзнодорожного — завод «Rocwool», який викидає в атмосферу фенол. Тому за останні роки у місті зросла кількість онкохворих. Водопровідна вода в Желєзнодорожному багата на залізо, тому по кольору вона подібна на іржаву. Якщо ванну наповнити водою, то в найкращому випадку вода буде лимонного кольору, у найгіршому — червоно-коричневого.
Населення
Зміна чисельності населення міста.
Рік | Мешканців |
---|---|
1959 | 19243 |
1970 | 60996 |
1979 | 79930 |
1989 | 99000 |
2002 | 104000 |
2003 | 104000 |
2004 | 107000 |
2005 | 115000 |
2006 | 116500 |
2010 | 131257 |
2014 | 146251 |
Історія
Перші згадки про поселення, які знаходяться в межах сучасного міста (Кучино, Савино, Темниково та ін.) датуються 1573–1574 рр. У другій половині XVIII століття в Кучино почали добувати глину, а на початку XIX століття організовано виробництво червоної цегли. Основний розвиток району пов'язаний з появою залізничної станції Обираловка а в подальшому — з відкриттям залізничного депо. У 1904 році у Кучіно на кошти мільйонера Д. П. Рябушинського був відкритий перший в Європі аеродинамічний інститут де наукову роботу очолював основоположник сучасної аеродинаміки М. Є. Жуковський.
1939 року із навколишніх сіл формується селище Желєзнодорожний (рос. Железнодорожный посёлок — «Залізничне селище»), яке у 1952 році отримує статус міста.
Пам'ятки історії та архітектури
- Будинок в якому жив поет Андрій Бєлий (1925–1931)
- Будівля (1904)
- Пам'ятник В. І. Леніну (1972)
- Церква Преображення Господнього з інтер'єром (1664–1665 рр., 19 ст., 1880-і рр., 1905 р.)
- Садиба «Соколово-Кучіно» («Миза»).
Храми
Головною пам'яткою міста є храм Преображення Господнього, який був збудований із дерева у 17 ст. у селі Савино-Спаське, а через два століття замість старого храму був зведений новий із цегли. Його головною цінністю є порцеляновий іконостас оброблений позолотою. Церква Святої Трійці у селі Павліно (Троїцьке-Кайнарджі) — єдина будівля, яка залишилась від маєтку графа Петра Олександровича Рум'янцева (1725–1796) Церква була збудована у 1778 році у стилі французького класицизму. Поруч з храмом знаходиться усипальня роду Рум'янцевих (1830 р.), а також невелика цвинтарна Воскресенська церква (1867). У радянські часи храм не закривали, однак у 20-ті роки XX століття було конфісковано церковні цінності, відбувались гоніння на духовенство. З початку XX століття настоятелем храму був священик Олексій Никольський, який закінчив життя мученицькою смертю. У 2000 році він зарахований до лику святих Російської Православної церкви.
Культура
У місті працює краєзнавчий музей, якому у 1989 році присвоєно звання народного — в його 5 залах розташовано 2000 експонатів. Всього в його фондах 3500 тисяч одиниць зберігання.
Освіта
У місті працює 2 гімназії,14 середніх шкіл, 10 установ позашкільної освіти дітей. У місті розташовано державний коледж технології та управління «Коледжний комплекс», він веде підготовку за 12 спеціальностями, у ньому одночасно навчається понад 2000 студентів, а корпуси розташовані у містах Електроуглі, Железнодорожний та селище Стара Купавнаref>http://колледжный-комплекс.рф/mod/resource/view.php?id=2 [ 3 січня 2014 у Wayback Machine.]</ref>. Також працює Московський гідрометеорологічний коледж.
Відомі люди
В місті народилися:
- Харитонов Євген Вікторович — російський поет, історик літератури і кіно, перекладач болгарської поезії і фантастики, критик, музикант.
Цікаві факти
На станції Обираловка героїня роману Лева Толстого «Анна Кареніна» покінчила життя самогубством, кинувшись під потяг.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 11 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://kulturnoe-nasledie.ru/monuments.php?id[недоступне посилання з липня 2019]
- Города Подмосковья: Железнодорожный [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhelyeznodoro zhnij ros Zheleznodorozhnyj bukvalno Zaliznichnij kolishnye misto oblasnogo pidporyadkuvannya v Moskovskij oblasti Rosiyi 2015 roku bulo priyednane do susidnogo mista Balashiha misto ZhelyeznodorozhnijGerb PraporKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Moskovska oblastOsnovni daniChas zasnuvannya 1861Status mista 1952Naselennya 125 296 2009 Plosha 24 km Poshtovi indeksi 143980Telefonnij kod 7 49631Geografichni koordinati 55 45 pn sh 38 01 sh d 55 750 pn sh 38 017 sh d 55 750 38 017 Koordinati 55 45 pn sh 38 01 sh d 55 750 pn sh 38 017 sh d 55 750 38 017Chasovij poyas UTC 3 vlitku UTC 4VladaMiskij golova Yevgenij ZhirkovMapaZhelyeznodorozhnij Zhelyeznodorozhnij Zhelyeznodorozhnij u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhelyeznodorozhnij Naselennya 125 3 tis osib 2009 Zaliznichna stanciya po liniyi Moskva Nizhnij Novgorod za 10 km na shid vid Moskvi Provaditsya aktivne zhitlove budivnictvo Roztashuvannya ta administrativnij podilMisto Zhyelyeznodorozhnij roztashovano na shid vid Moskvi po Nosovihinskomu shose vin znahoditsya na teritoriyi odnak ne vhodit v jogo upravlinsku strukturu a napryamu pidporyadkovuyetsya uryadu Moskovskoyi oblasti Plosha mista ponad 2000 ga naselennya blizko 110 tisyach odnak vlitku cherez pripliv dachnikiv vono zrostaye do 300 tisyach Misto skladayetsya z semi mikrorajoniv Keramika Kupavna Kuchino Olgino Pavlino Savvino Centr SimvolikaMisto Zheleznodorozhnij maye vlasnu simvoliku gerb ta prapor yaki bulo uhvaleno 20 bereznya 2002 roku EkonomikaHocha misto znahoditsya poruch iz Moskvoyu odnak dvi tretini meshkanciv pracyuye v Zhyelyeznodorozhnomu U misti ye kilka vidnosno velikih pidpriyemstv i ryad naukovih zakladiv sered yakih VESPAN naukovo virobnichij institut zasobiv zv yazku VNDIIVSGE Vserosijskij naukovo doslidnij institut veterinarnoyi sanitariyi gigiyeni ta ekologiyi derzhavnij naukovo doslidnij tehnologichnij institut NDIpriladobuduvannya viddilennya observatoriyi Derzhavnogo astronomichnogo institutu im Shterberga Promislovist predstavlena v osnovnomu budivelnoyu industriyeyu tekstilnoyu harchovoyu ta derevoobrobnoyu promislovistyu TransportZaliznichnij vokzal Cherez misto prohodyat veliki avtomagistrali yaki z yednuyut Moskvu ta najblizhchi rajoni Pidmoskov ya U misti ye velika zaliznichna stanciya yaka nazivayetsya Zhelyeznodorozhna chas u dorozi vid neyi do Kurskogo vokzalu 35 hvilin Klimat ta ekologiyaKlimat mista pomirno kontinentalnij z chitko virazhenimi porami roku Pri najbilshih morozah vzimku temperatura ne opuskayetsya nizhche 30 C Vlitku temperatura povitrya ne perevishuye 32 C Misto maye znachni ekologichni problemi Najbrudnishe pidpriyemstvo na teritoriyi Zhelyeznodorozhnogo zavod Rocwool yakij vikidaye v atmosferu fenol Tomu za ostanni roki u misti zrosla kilkist onkohvorih Vodoprovidna voda v Zhelyeznodorozhnomu bagata na zalizo tomu po koloru vona podibna na irzhavu Yaksho vannu napovniti vodoyu to v najkrashomu vipadku voda bude limonnogo koloru u najgirshomu chervono korichnevogo NaselennyaZhitlovij rajon Savvino Zmina chiselnosti naselennya mista Rik Meshkanciv1959 192431970 609961979 799301989 990002002 1040002003 1040002004 1070002005 1150002006 1165002010 1312572014 146251IstoriyaPershi zgadki pro poselennya yaki znahodyatsya v mezhah suchasnogo mista Kuchino Savino Temnikovo ta in datuyutsya 1573 1574 rr U drugij polovini XVIII stolittya v Kuchino pochali dobuvati glinu a na pochatku XIX stolittya organizovano virobnictvo chervonoyi cegli Osnovnij rozvitok rajonu pov yazanij z poyavoyu zaliznichnoyi stanciyi Obiralovka a v podalshomu z vidkrittyam zaliznichnogo depo U 1904 roci u Kuchino na koshti miljonera D P Ryabushinskogo buv vidkritij pershij v Yevropi aerodinamichnij institut de naukovu robotu ocholyuvav osnovopolozhnik suchasnoyi aerodinamiki M Ye Zhukovskij 1939 roku iz navkolishnih sil formuyetsya selishe Zhelyeznodorozhnij ros Zheleznodorozhnyj posyolok Zaliznichne selishe yake u 1952 roci otrimuye status mista Pam yatki istoriyi ta arhitekturiBudinok v yakomu zhiv poet Andrij Byelij 1925 1931 Budivlya 1904 Pam yatnik V I Leninu 1972 Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo z inter yerom 1664 1665 rr 19 st 1880 i rr 1905 r Sadiba Sokolovo Kuchino Miza HramiGolovnoyu pam yatkoyu mista ye hram Preobrazhennya Gospodnogo yakij buv zbudovanij iz dereva u 17 st u seli Savino Spaske a cherez dva stolittya zamist starogo hramu buv zvedenij novij iz cegli Jogo golovnoyu cinnistyu ye porcelyanovij ikonostas obroblenij pozolotoyu Cerkva Svyatoyi Trijci u seli Pavlino Troyicke Kajnardzhi yedina budivlya yaka zalishilas vid mayetku grafa Petra Oleksandrovicha Rum yanceva 1725 1796 Cerkva bula zbudovana u 1778 roci u stili francuzkogo klasicizmu Poruch z hramom znahoditsya usipalnya rodu Rum yancevih 1830 r a takozh nevelika cvintarna Voskresenska cerkva 1867 U radyanski chasi hram ne zakrivali odnak u 20 ti roki XX stolittya bulo konfiskovano cerkovni cinnosti vidbuvalis goninnya na duhovenstvo Z pochatku XX stolittya nastoyatelem hramu buv svyashenik Oleksij Nikolskij yakij zakinchiv zhittya muchenickoyu smertyu U 2000 roci vin zarahovanij do liku svyatih Rosijskoyi Pravoslavnoyi cerkvi KulturaU misti pracyuye krayeznavchij muzej yakomu u 1989 roci prisvoyeno zvannya narodnogo v jogo 5 zalah roztashovano 2000 eksponativ Vsogo v jogo fondah 3500 tisyach odinic zberigannya OsvitaShkola 6 mista Zhelyeznodorozhnogo U misti pracyuye 2 gimnaziyi 14 serednih shkil 10 ustanov pozashkilnoyi osviti ditej U misti roztashovano derzhavnij koledzh tehnologiyi ta upravlinnya Koledzhnij kompleks vin vede pidgotovku za 12 specialnostyami u nomu odnochasno navchayetsya ponad 2000 studentiv a korpusi roztashovani u mistah Elektrougli Zheleznodorozhnij ta selishe Stara Kupavnaref gt http kolledzhnyj kompleks rf mod resource view php id 2 3 sichnya 2014 u Wayback Machine lt ref gt Takozh pracyuye Moskovskij gidrometeorologichnij koledzh Vidomi lyudiV misti narodilisya Haritonov Yevgen Viktorovich rosijskij poet istorik literaturi i kino perekladach bolgarskoyi poeziyi i fantastiki kritik muzikant Cikavi faktiNa stanciyi Obiralovka geroyinya romanu Leva Tolstogo Anna Karenina pokinchila zhittya samogubstvom kinuvshis pid potyag Primitki Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 11 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 11 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 11 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 11 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 11 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 16 bereznya 2013 Procitovano 11 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http kulturnoe nasledie ru monuments php id nedostupne posilannya z lipnya 2019 Goroda Podmoskovya Zheleznodorozhnyj 11 sichnya 2014 u Wayback Machine ros