Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Туркменський еублефар Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові Chordata Підти

Туркменський еублефар

Туркменський еублефар
Туркменський еублефар
image
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Геккони (Gekkonidae)
Підродина: Eublepharinae
Рід: Eublepharis
Вид: Туркменський еублефар
Біноміальна назва
Eublepharis turcmenicus
Стівен Клемент Андерсон
Посилання
image Вікісховище: Eublepharis turcmenicus
image EOL: 790135
image МСОП: 164581

Туркменський еублефар, еублефар туркменський (Eublepharis turcmenicus) — вид ящірок з родини геконових (Gekkonidae). Один із 7 видів роду. Ендемік Туркменістану та Ірану.

Опис

Досить великий гекон. Довжина тіла від кінчика морди до клоаки (L.) до 160 мм. Хвіст (L.cd.) значно коротший за довжину тулуба з головою (відношення L./L.cd. складає 1,46—2,66), товстий (на кшталт морквини), круглий, гостроконечний, ламкий, здатний до регенерації. Потовщення на хвості в середній його частині є місцем накопичення поживних речовин на зиму. Голова масивна, висока, яйцеподібна, чітко відмежована від шиї. Очі порівняно невеликі, з добре розвиненими рухомими повіками; зіниця вертикальна. Кінцівки помірної довжини. Пальці короткі, циліндричні, без зубчиків по краях; знизу з одним подовжнім рядом пластинок. Самці з добре вираженими 5—9 анальними порами. Маса тіла до 62 г. Самці крупніші за самок.

Тіло вкрито дрібною багатогранною гладенькою лускою, що перемежовується з великими поздовжньо витягнутими роговими горбиками. Хвіст кільчастий, з поперечними рядами дрібних лусок, причому у кожному кольці (сегменті) проходить ряд косо конічних горбиків. Морда зверху і з боків вкрита численними і шести- восьмикутними пластинками, серед яких виділяються великі конусоподібні горбики. Ніздря округла, розташована в задній частині носового щитка. Верхньогубних щитків 8—11, нижньогубних — 8—10. щитки великі.

Забарвлення зверху жовтуватого, охристого, жовтувато-бурого або світло-сірого кольору з численними темними, іноді витягнутими впоперек неправильної форми плямами і цяточками. Кінцівки світло-жовті з темними плямами. Хвіст світло-бузковий із темними плямами —залишками ювенільних смуг. У молодих ящірок ці плями виражені дуже різко, вони мають вигляд чорних поперечних смуг, з яких одна розташована на шиї, дві — на спині та кілька інших на хвості.

Поширення

Ендемік Туркменістану та Ірану. Ареал охоплює Туркменістан (хребти Копетдаг і Кюрендаг) та прилеглі північно-східні райони Ірану (Туркмено-Хорасанські гори).

Чисельність популяції всюди дуже низька. За одну екскурсію в Копетдазі зустрічали не більше 1—2 ящірок.

Особливості біології

Живуть еублефари в кам'янистих передгір'ях і сухих ділянках долин річок із зрідженою ксерофітною рослинністю, де ведуть нічний і присмерковий спосіб життя, ховаючись вдень під каменями і в норах гризунів. В гори піднімаються до висоти 700—800 м н. р. м.

Досить вибаглива до температури навколишнього середовища ящірка. Навесні перші активні особі спостерігаються з середини квітня. У зимову сплячку уходить на початку вересня. Таким чином, період річної активності гекона складає всього 110—120 днів. З денних сховищ звичайно виходять при температурі повітря +24—27 °С, але не нижче +18 °С. При утриманні в тераріумі найбільшу активність геконів спостерігали при температурі повітря близько +30 °С. Пересуваються повільно, на випрямлених ногах, часом зупиняючись і розгойдуючись вперед і назад, бігає рідко. Будучи спійманим, гекон видає гучні скрипучі звуки, обвиваючись хвостом навколо пальців, широко розкриває пащу, намагаючись вкусити. Здатний при небезпеці відкидати хвоста.

Статевозрілими еублефари стають у віці 2,5—3 роки при довжині тіла 120—130 мм. Відомості щодо розмноження гекона дуже мізерні. Відомо, що самки наприкінці травня — на початку липня відкладають по 1—3 яєць в білій пергаментоподібній оболонці, розміром 30—40 × 19—20 мм. Молоді особини у віці 1 року мають довжину тіла близько 70 мм і масу тіла близько 5 г. Тривалість життя ймовірно не перевищує 7 років.

Харчуються переважно різноманітними комахами (саранові, цвіркуни, терміти, твердокрилі, клопи, перепочастокрилі тощо), а також павуками, сольпугами, скорпіонами, мокрицями, здатні поїдати також дрібних ящірок. Полюючи на свою здобич, еублефари різко розмахують хвостом, відволікаючи на нього увагу перед атакою. Щелепи ціпкі й досить міцно утримують і трощать жертву, у боротьбі з великою здобиччю іноді гекони обертаються навколо осі тіла. У неволі спостерігали за тим, як еублефар після линяння з'їдав свою стару шкіру.

Еублефара туркменського знаходили в складі кормів кобри середньоазійської та орла-змієїда.

Охорона

Як рідкісний вузькоареальний вид, еублефар туркменський занесений до Червоної книги Туркменістану (категорія 3). Охороняється в Копетдазькому і Сюнт-Хосардазькому заповідниках Туркменістану. Для збереження виду необхідно додаткове створення природно-заповідних об'єктів в місцях компактного проживання гекона.

Практичне значення

Утримання в неволі

У випадку утримання еублефара в тераріумі, годувати бажано туркменськими тарганами, банановими цвіркунами, як делікатес давати зоофобасів. Еублефари скидають власну шкіру переважно раз у 2 тижні. Для їхнього здоров'я, необхідно створити для них схованку (маленький будиночок, непрозорий контейнер з тонкою губкою чи вологою серветкою) з вологістю 60—80 %. Це допоможе пережити линяння та не отримати після неї подразнення, оскільки суха попередня шкіра — твердіє і може передавити деякі ділянки свіжої шкіри, також може передавити кров'яні судини навколо їх пальчиків, лап тощо. Допомагати і витягувати з них стару луску не потрібно, якщо еублефар справляється з цим самостійно протягом 2-х днів. Пізніше, щоб сховати свої сліди, ящірка з'їдає власну шкіру. Також геконам необхідна свіжа фільтрована вода щодня і куточок з теплим камінням 32—35 °С, там він може відпочивати та, за рахунок вищої температури, краще перетравлювати їжу. В іншому куточку тераріуму необхідно тримати температуру 22—26 °С.

Систематика

За своїм систематичним положенням еублефар туркменський знаходиться між індо-пакистанським видом еублефаром плямистим (Eublepharis macularius) і західно-іранським еублефаром іранським (Eublepharis argamainyu). Від першого з них, з яким його раніше об'єднували, еублефар туркменський відрізняється меншими розмірами, відносно слабким розвитком горбиків на підпальцевих пластинках, більшою кількістю лусок в одному ряду поперек черева, меншим числом анальних пор та особливостями забарвлення.

Див. також

Джерела. Примітки

  1. Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 83—84)
  2. Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб.: Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 30—31)
  3. Гекконы фауны СССР и сопредельных стран / Щербак Н. Н., Голубев М. П. — К. : Наук. думка, 1986. — 232 с. (с. 26, 30—33)
  4. Атаев Ч. А. Пресмыкающиеся гор Туркменистана. — Ашхабад : Ылым, 1985. — 344 с. (с. 26—29)
  5. Богданов О. П., Сударев О. Н. Экология пресмыкающихся. — Ташкент : Укитувчи, 1989. — 128 с. (с. 75)
  6. Kaverkin, Y and N. L. Orlov. Experience of captive breeding of Eublepharis turcmenicus Darevsky. Russian Journal of Herpetology. 1995
  7. Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 103)

Література

  • Атаев Ч. А. Пресмыкающиеся гор Туркменистана. — Ашхабад : Ылым, 1985. — 344 с. (с. 26—29)
  • Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 30—31). —
  • Гекконы фауны СССР и сопредельных стран / Щербак Н. Н., Голубев М. П. — К. : Наук. думка, 1986. — 232 с. (с. 26, 30—33)
  • Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 83—84)

Посилання

  • Kaverkin Yu., Orlov N. L. 1995. Experience of captive breeding of Eublepharis turcmenicus Darevsky Russian Journal of Herpetology

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Turkmenskij eublefar Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Lacertilia Rodina Gekkoni Gekkonidae Pidrodina Eublepharinae Rid Eublepharis Vid Turkmenskij eublefar Binomialna nazva Eublepharis turcmenicus Stiven Klement Anderson Posilannya Vikishovishe Eublepharis turcmenicus EOL 790135 MSOP 164581 Turkmenskij eublefar eublefar turkmenskij Eublepharis turcmenicus vid yashirok z rodini gekonovih Gekkonidae Odin iz 7 vidiv rodu Endemik Turkmenistanu ta Iranu OpisDosit velikij gekon Dovzhina tila vid kinchika mordi do kloaki L do 160 mm Hvist L cd znachno korotshij za dovzhinu tuluba z golovoyu vidnoshennya L L cd skladaye 1 46 2 66 tovstij na kshtalt morkvini kruglij gostrokonechnij lamkij zdatnij do regeneraciyi Potovshennya na hvosti v serednij jogo chastini ye miscem nakopichennya pozhivnih rechovin na zimu Golova masivna visoka yajcepodibna chitko vidmezhovana vid shiyi Ochi porivnyano neveliki z dobre rozvinenimi ruhomimi povikami zinicya vertikalna Kincivki pomirnoyi dovzhini Palci korotki cilindrichni bez zubchikiv po krayah znizu z odnim podovzhnim ryadom plastinok Samci z dobre virazhenimi 5 9 analnimi porami Masa tila do 62 g Samci krupnishi za samok Tilo vkrito dribnoyu bagatogrannoyu gladenkoyu luskoyu sho peremezhovuyetsya z velikimi pozdovzhno vityagnutimi rogovimi gorbikami Hvist kilchastij z poperechnimi ryadami dribnih lusok prichomu u kozhnomu kolci segmenti prohodit ryad koso konichnih gorbikiv Morda zverhu i z bokiv vkrita chislennimi i shesti vosmikutnimi plastinkami sered yakih vidilyayutsya veliki konusopodibni gorbiki Nizdrya okrugla roztashovana v zadnij chastini nosovogo shitka Verhnogubnih shitkiv 8 11 nizhnogubnih 8 10 shitki veliki Zabarvlennya zverhu zhovtuvatogo ohristogo zhovtuvato burogo abo svitlo sirogo koloru z chislennimi temnimi inodi vityagnutimi vpoperek nepravilnoyi formi plyamami i cyatochkami Kincivki svitlo zhovti z temnimi plyamami Hvist svitlo buzkovij iz temnimi plyamami zalishkami yuvenilnih smug U molodih yashirok ci plyami virazheni duzhe rizko voni mayut viglyad chornih poperechnih smug z yakih odna roztashovana na shiyi dvi na spini ta kilka inshih na hvosti PoshirennyaEndemik Turkmenistanu ta Iranu Areal ohoplyuye Turkmenistan hrebti Kopetdag i Kyurendag ta prilegli pivnichno shidni rajoni Iranu Turkmeno Horasanski gori Chiselnist populyaciyi vsyudi duzhe nizka Za odnu ekskursiyu v Kopetdazi zustrichali ne bilshe 1 2 yashirok Osoblivosti biologiyiZhivut eublefari v kam yanistih peredgir yah i suhih dilyankah dolin richok iz zridzhenoyu kserofitnoyu roslinnistyu de vedut nichnij i prismerkovij sposib zhittya hovayuchis vden pid kamenyami i v norah grizuniv V gori pidnimayutsya do visoti 700 800 m n r m Dosit vibagliva do temperaturi navkolishnogo seredovisha yashirka Navesni pershi aktivni osobi sposterigayutsya z seredini kvitnya U zimovu splyachku uhodit na pochatku veresnya Takim chinom period richnoyi aktivnosti gekona skladaye vsogo 110 120 dniv Z dennih shovish zvichajno vihodyat pri temperaturi povitrya 24 27 S ale ne nizhche 18 S Pri utrimanni v terariumi najbilshu aktivnist gekoniv sposterigali pri temperaturi povitrya blizko 30 S Peresuvayutsya povilno na vipryamlenih nogah chasom zupinyayuchis i rozgojduyuchis vpered i nazad bigaye ridko Buduchi spijmanim gekon vidaye guchni skripuchi zvuki obvivayuchis hvostom navkolo palciv shiroko rozkrivaye pashu namagayuchis vkusiti Zdatnij pri nebezpeci vidkidati hvosta Statevozrilimi eublefari stayut u vici 2 5 3 roki pri dovzhini tila 120 130 mm Vidomosti shodo rozmnozhennya gekona duzhe mizerni Vidomo sho samki naprikinci travnya na pochatku lipnya vidkladayut po 1 3 yayec v bilij pergamentopodibnij obolonci rozmirom 30 40 19 20 mm Molodi osobini u vici 1 roku mayut dovzhinu tila blizko 70 mm i masu tila blizko 5 g Trivalist zhittya jmovirno ne perevishuye 7 rokiv Harchuyutsya perevazhno riznomanitnimi komahami saranovi cvirkuni termiti tverdokrili klopi perepochastokrili tosho a takozh pavukami solpugami skorpionami mokricyami zdatni poyidati takozh dribnih yashirok Polyuyuchi na svoyu zdobich eublefari rizko rozmahuyut hvostom vidvolikayuchi na nogo uvagu pered atakoyu Shelepi cipki j dosit micno utrimuyut i troshat zhertvu u borotbi z velikoyu zdobichchyu inodi gekoni obertayutsya navkolo osi tila U nevoli sposterigali za tim yak eublefar pislya linyannya z yidav svoyu staru shkiru Eublefara turkmenskogo znahodili v skladi kormiv kobri serednoazijskoyi ta orla zmiyeyida OhoronaYak ridkisnij vuzkoarealnij vid eublefar turkmenskij zanesenij do Chervonoyi knigi Turkmenistanu kategoriya 3 Ohoronyayetsya v Kopetdazkomu i Syunt Hosardazkomu zapovidnikah Turkmenistanu Dlya zberezhennya vidu neobhidno dodatkove stvorennya prirodno zapovidnih ob yektiv v miscyah kompaktnogo prozhivannya gekona Praktichne znachennyaUtrimannya v nevoli U vipadku utrimannya eublefara v terariumi goduvati bazhano turkmenskimi targanami bananovimi cvirkunami yak delikates davati zoofobasiv Eublefari skidayut vlasnu shkiru perevazhno raz u 2 tizhni Dlya yihnogo zdorov ya neobhidno stvoriti dlya nih shovanku malenkij budinochok neprozorij kontejner z tonkoyu gubkoyu chi vologoyu servetkoyu z vologistyu 60 80 Ce dopomozhe perezhiti linyannya ta ne otrimati pislya neyi podraznennya oskilki suha poperednya shkira tverdiye i mozhe peredaviti deyaki dilyanki svizhoyi shkiri takozh mozhe peredaviti krov yani sudini navkolo yih palchikiv lap tosho Dopomagati i vityaguvati z nih staru lusku ne potribno yaksho eublefar spravlyayetsya z cim samostijno protyagom 2 h dniv Piznishe shob shovati svoyi slidi yashirka z yidaye vlasnu shkiru Takozh gekonam neobhidna svizha filtrovana voda shodnya i kutochok z teplim kaminnyam 32 35 S tam vin mozhe vidpochivati ta za rahunok vishoyi temperaturi krashe peretravlyuvati yizhu V inshomu kutochku terariumu neobhidno trimati temperaturu 22 26 S SistematikaZa svoyim sistematichnim polozhennyam eublefar turkmenskij znahoditsya mizh indo pakistanskim vidom eublefarom plyamistim Eublepharis macularius i zahidno iranskim eublefarom iranskim Eublepharis argamainyu Vid pershogo z nih z yakim jogo ranishe ob yednuvali eublefar turkmenskij vidriznyayetsya menshimi rozmirami vidnosno slabkim rozvitkom gorbikiv na pidpalcevih plastinkah bilshoyu kilkistyu lusok v odnomu ryadu poperek chereva menshim chislom analnih por ta osoblivostyami zabarvlennya Div takozhEublepharisDzherela PrimitkiOpredelitel zemnovodnyh i presmykayushihsya fauny SSSR A G Bannikov I S Darevskij V G Ishenko i dr M Prosveshenie 1977 415 s s 83 84 Atlas presmykayushihsya Severnoj Evrazii Ananeva N B Orlov N L Darevskij I S i dr SPb Zoologicheskij institut RAN 2004 232 s s 30 31 Gekkony fauny SSSR i sopredelnyh stran Sherbak N N Golubev M P K Nauk dumka 1986 232 s s 26 30 33 Ataev Ch A Presmykayushiesya gor Turkmenistana Ashhabad Ylym 1985 344 s s 26 29 Bogdanov O P Sudarev O N Ekologiya presmykayushihsya Tashkent Ukituvchi 1989 128 s s 75 Kaverkin Y and N L Orlov Experience of captive breeding of Eublepharis turcmenicus Darevsky Russian Journal of Herpetology 1995 Bannikov A G Darevskij I S Rustamov A K Zemnovodnye i presmykayushiesya SSSR spravochnik opredelitel M Mysl 1971 596 s s 103 LiteraturaAtaev Ch A Presmykayushiesya gor Turkmenistana Ashhabad Ylym 1985 344 s s 26 29 Atlas presmykayushihsya Severnoj Evrazii Ananeva N B Orlov N L Darevskij I S i dr SPb Zoologicheskij institut RAN 2004 232 s s 30 31 ISBN 5 98092 007 2 Gekkony fauny SSSR i sopredelnyh stran Sherbak N N Golubev M P K Nauk dumka 1986 232 s s 26 30 33 Opredelitel zemnovodnyh i presmykayushihsya fauny SSSR A G Bannikov I S Darevskij V G Ishenko i dr M Prosveshenie 1977 415 s s 83 84 PosilannyaKaverkin Yu Orlov N L 1995 Experience of captive breeding of Eublepharis turcmenicus Darevsky Russian Journal of Herpetology

Дата публікації:
Топ