Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іранський еублефар Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові Chordata Підтип Ч

Іранський еублефар

Іранський еублефар
Іранський еублефар
image
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Геккони (Gekkonidae)
Підродина: Eublepharinae
Рід: Eublepharis
Вид: Іранський еублефар
Біноміальна назва
'
Стівен Клемент Андерсон
Посилання
image Вікісховище: Eublepharis angramainyu
image EOL: 790139
image МСОП: 164608

Іранський еублефар, еублефар іранський (Eublepharis angramainyu) — вид ящірок родини геконових (Gekkonidae). Один із 7 видів роду, поширений в Західній Азії.

Етимологія

Видова назва angramainyu перекладається з перської як «дух ночі».

Опис

Досить великий гекон із загальною довжиною тіла до 25 см. Довжина тіла самців від кінчика морди до клоаки (L.) до 154 мм, самок — до 137 мм. Хвіст значно коротший за довжину тулуба з головою (довжина (L.cd.) не перевищує 100 мм), товстий (на кшталт морквини), круглий, гостроконечний, ламкий, здатний до регенерації. Потовщення на хвості в середній його частині є місцем накопичення поживних речовин на зиму. Голова масивна, висока, яйцеподібна, чітко відмежована від шиї. Очі порівняно невеликі, з добре розвиненими рухомими повіками; зіниця вертикальна. Кінцівки помірної довжини. Пальці короткі, циліндричні, без зубчиків по краях; знизу з одним рядом із 24 гладких підпальцевих пластинок. Самці з добре вираженими 11—13 анальними порами. Самці крупніші за самок.

Тіло вкрито дрібною багатогранною гладенькою лускою, що перемежовується з великими поздовжньо витягнутими конусоподібними горбиками, ряди яких на боках майже торкаються один одного. Хвіст кільчастий, з поперечними рядами дрібних лусок, причому у кожному кольці (сегменті) проходить ряд косо конічних горбиків. Поперек черева 24 луски. Морда зверху і з боків вкрита численними і шести- восьмикутними пластинками, серед яких виділяються великі конусоподібні горбики. Вушний отвір великий, його довжина в 2,5 рази перевищує ширину. Міжносові щитки розділені єдиною п'ятикутною лусочкою. Верхньогубних та нижньогубних щитків по 10. За п'ятикутним щитом розташовані 4 ряди збільшених лусок.

Верх тіла забарвлений у жовтуватий або жовтувато-бурий колір. Уздовж хребта від потилиці до основи хвоста тягнеться світла смуга. З обох сторін вона межує з темними переривчастими смугами, які можуть зливатися між собою в поздовжньому напрямку, а також з поперечними темними мітками. На голові сітчастий візерунок. Підковоподібна потилична темна або світла смуга відсутня. На кінцівках численні темні цятки. Хвіст вкритий численними нерегулярними темними поперечними мітками, які ширші за світлі проміжки між ними. Черево світле, жовтувато-коричневе. У молодих ящірок всі плями виражені різкіше, вони мають вигляд чорних поперечних смуг, з яких одна розташована на шиї, дві — на спині та кілька інших на хвості.

Поширення

Ареал охоплює Іран (Хузистан, хребет Загрос), Ірак (Ниневех, Киркук, Сулейманія), прилеглі райони Туреччини та Сирії.

Особливості біології

Проживає в передгір'ях, віддаючи перевагу ділянкам із кам'янистим ґрунтом. Веде потайний нічний спосіб життя. Вдень відпочиває серед скель, нагромаджень каміння, розвалин та в норах гризунів. Харчується комахами, павуками, сольпугами, скорпіонами, мокрицями, дрібними ящірками та гризунами. При утриманні в тераріумі віддає перевагу комахам з м'якими хітиновими покривами. При небезпеці може позбутися хвоста.

Належить до яйцекладних ящірок. Самка відкладає яйця наприкінці травня — на початку липня. Тривалість життя в природі до 10 років, в умовах неволі — до 15—20 років.

Практичне значення

Користується популярністю серед тераріумістів світу.

Див. також

Джерела. Примітки

  1. Гекконы фауны СССР и сопредельных стран / Щербак Н. Н., Голубев М. П. — К. : Наук. думка, 1986. — 232 с. (с. 26, 29—30)
  2. Даревский И. С., Орлов Н. Л. Редкие и исчезающие животные. Земноводные ы пресмыкающиеся: Справ. пособие. — М. : Высш шк.., 1988. — 463 с. (с. 225)
  3. Anderson, Steven C 1999 The lizards of Iran. Contributions to Herpetology Volume 15, Society for the Study of Amphibians and Reptiles, Saint Louis, Missouri: i-vii, 1-442

Література

  • Гекконы фауны СССР и сопредельных стран / Щербак Н. Н., Голубев М. П. — К. : Наук. думка, 1986. — 232 с. (с. 26, 29—30)
  • Даревский И. С., Орлов Н. Л. Редкие и исчезающие животные. Земноводные ы пресмыкающиеся: Справ. пособие. — М. : Высш шк.., 1988. — 463 с. (с. 225). —
  • Anderson, Steven C 1999 The lizards of Iran. Contributions to Herpetology Volume 15, Society for the Study of Amphibians and Reptiles, Saint Louis, Missouri: i-vii, 1-442

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Iranskij eublefar Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Lacertilia Rodina Gekkoni Gekkonidae Pidrodina Eublepharinae Rid Eublepharis Vid Iranskij eublefar Binomialna nazva Stiven Klement Anderson b Posilannya Vikishovishe Eublepharis angramainyu EOL 790139 MSOP 164608 Iranskij eublefar eublefar iranskij Eublepharis angramainyu vid yashirok rodini gekonovih Gekkonidae Odin iz 7 vidiv rodu poshirenij v Zahidnij Aziyi EtimologiyaVidova nazva angramainyu perekladayetsya z perskoyi yak duh nochi OpisDosit velikij gekon iz zagalnoyu dovzhinoyu tila do 25 sm Dovzhina tila samciv vid kinchika mordi do kloaki L do 154 mm samok do 137 mm Hvist znachno korotshij za dovzhinu tuluba z golovoyu dovzhina L cd ne perevishuye 100 mm tovstij na kshtalt morkvini kruglij gostrokonechnij lamkij zdatnij do regeneraciyi Potovshennya na hvosti v serednij jogo chastini ye miscem nakopichennya pozhivnih rechovin na zimu Golova masivna visoka yajcepodibna chitko vidmezhovana vid shiyi Ochi porivnyano neveliki z dobre rozvinenimi ruhomimi povikami zinicya vertikalna Kincivki pomirnoyi dovzhini Palci korotki cilindrichni bez zubchikiv po krayah znizu z odnim ryadom iz 24 gladkih pidpalcevih plastinok Samci z dobre virazhenimi 11 13 analnimi porami Samci krupnishi za samok Tilo vkrito dribnoyu bagatogrannoyu gladenkoyu luskoyu sho peremezhovuyetsya z velikimi pozdovzhno vityagnutimi konusopodibnimi gorbikami ryadi yakih na bokah majzhe torkayutsya odin odnogo Hvist kilchastij z poperechnimi ryadami dribnih lusok prichomu u kozhnomu kolci segmenti prohodit ryad koso konichnih gorbikiv Poperek chereva 24 luski Morda zverhu i z bokiv vkrita chislennimi i shesti vosmikutnimi plastinkami sered yakih vidilyayutsya veliki konusopodibni gorbiki Vushnij otvir velikij jogo dovzhina v 2 5 razi perevishuye shirinu Mizhnosovi shitki rozdileni yedinoyu p yatikutnoyu lusochkoyu Verhnogubnih ta nizhnogubnih shitkiv po 10 Za p yatikutnim shitom roztashovani 4 ryadi zbilshenih lusok Verh tila zabarvlenij u zhovtuvatij abo zhovtuvato burij kolir Uzdovzh hrebta vid potilici do osnovi hvosta tyagnetsya svitla smuga Z oboh storin vona mezhuye z temnimi pererivchastimi smugami yaki mozhut zlivatisya mizh soboyu v pozdovzhnomu napryamku a takozh z poperechnimi temnimi mitkami Na golovi sitchastij vizerunok Pidkovopodibna potilichna temna abo svitla smuga vidsutnya Na kincivkah chislenni temni cyatki Hvist vkritij chislennimi neregulyarnimi temnimi poperechnimi mitkami yaki shirshi za svitli promizhki mizh nimi Cherevo svitle zhovtuvato korichneve U molodih yashirok vsi plyami virazheni rizkishe voni mayut viglyad chornih poperechnih smug z yakih odna roztashovana na shiyi dvi na spini ta kilka inshih na hvosti PoshirennyaAreal ohoplyuye Iran Huzistan hrebet Zagros Irak Nineveh Kirkuk Sulejmaniya prilegli rajoni Turechchini ta Siriyi Osoblivosti biologiyiProzhivaye v peredgir yah viddayuchi perevagu dilyankam iz kam yanistim gruntom Vede potajnij nichnij sposib zhittya Vden vidpochivaye sered skel nagromadzhen kaminnya rozvalin ta v norah grizuniv Harchuyetsya komahami pavukami solpugami skorpionami mokricyami dribnimi yashirkami ta grizunami Pri utrimanni v terariumi viddaye perevagu komaham z m yakimi hitinovimi pokrivami Pri nebezpeci mozhe pozbutisya hvosta Nalezhit do yajcekladnih yashirok Samka vidkladaye yajcya naprikinci travnya na pochatku lipnya Trivalist zhittya v prirodi do 10 rokiv v umovah nevoli do 15 20 rokiv Praktichne znachennyaKoristuyetsya populyarnistyu sered terariumistiv svitu Div takozhEublepharisDzherela PrimitkiGekkony fauny SSSR i sopredelnyh stran Sherbak N N Golubev M P K Nauk dumka 1986 232 s s 26 29 30 Darevskij I S Orlov N L Redkie i ischezayushie zhivotnye Zemnovodnye y presmykayushiesya Sprav posobie M Vyssh shk 1988 463 s s 225 Anderson Steven C 1999 The lizards of Iran Contributions to Herpetology Volume 15 Society for the Study of Amphibians and Reptiles Saint Louis Missouri i vii 1 442LiteraturaGekkony fauny SSSR i sopredelnyh stran Sherbak N N Golubev M P K Nauk dumka 1986 232 s s 26 29 30 Darevskij I S Orlov N L Redkie i ischezayushie zhivotnye Zemnovodnye y presmykayushiesya Sprav posobie M Vyssh shk 1988 463 s s 225 ISBN 5 06 001429 0 Anderson Steven C 1999 The lizards of Iran Contributions to Herpetology Volume 15 Society for the Study of Amphibians and Reptiles Saint Louis Missouri i vii 1 442Posilannyahttp sci ege edu tr bgocmen eangramainyu html 1 grudnya 2008 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ