Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іван Васильович Туркенич 15 лютого 1920 село Новий Лиман Богучарський повіт Воронезька губернія РРФСР 14 серпня 1944 міс

Туркенич Іван Васильович

Туркенич Іван Васильович

Іван Васильович Туркенич (15 лютого 1920, село Новий Лиман, Богучарський повіт, Воронезька губернія, РРФСР — 14 серпня 1944, місто Глогув-Малопольський, Ряшівський повіт, Львівське воєводство, Польща) — офіцер РККА, командир і начальник бойового штабу радянської підпільної антифашистської комсомольської організації «Молода гвардія», що діяла у 1942—1943 роках в окупованому гітлерівськими військами місті Краснодоні Ворошиловградської області Української РСР під час Німецько-радянської війни. Герой Радянського Союзу (посмертно, 5 травня 1990).

Туркенич Іван Васильович
рос. Иван Васильевич Туркенич
image
Ім'я при народженнірос. Иван Васильевич Туркенич
Народження15 лютого 1920(1920-02-15)
с. Новий Лиман, Богучарський повіт, Воронізька губернія, РРФСР
Смерть14 серпня 1944(1944-08-14) (24 роки)
город Глогув-Малопольський, Ряшівський повіт, Львівське воєводство, Польща
ПохованняПідкарпатське воєводство
Країнаimage СРСР
Приналежністьimage СРСР
Рід військпіхота
Роки служби1940—1944
ПартіяКПРС
Званняimage Капітан
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
image
image image
image
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
image Туркенич Іван Васильович у Вікісховищі

Біографія

До війни

Народився 15 лютого 1920 в селі Новий Лиман Воронезької губернії РРФСР (нині Петропавлівського району Воронезької області Росії), у шахтарській родині. Батько — Василь Ігнатович Туркенич, шахтар. Мати — Феона Іванівна. Сестри — Валентина та Ольга.

Наприкінці 1920 року сім'я переїхала в місто Краснодон, де з 1929 по 1935 роки Іван навчався спочатку в неповній середній школі, а потім — у середній школі № 1 імені Максима Горького.

З 1935 по 1936 роки в Краснодоні навчався на педагогічному робітничому факультеті Ворошиловградського державного педагогічного інституту імені Тараса Шевченка.

У 1937—1938 роках працював наборщиком у друкарні краснодонської районної газети «Соціалістична батьківщина».

У березні 1938 вступив до лав ВЛКСМ.

У 1940 році закінчив три курси Севастопольського технікуму залізничного транспорту і був призваний до лав Робітничо-селянської Червоної армії (РККА).

З 1940 по 1941 роки курсант Севастопольського військового училища зенітної артилерії.

Під час Німецько-радянської війни

На початку Німецько-радянської війни, влітку 1941 року, у званні лейтенанта був направлений у розпорядження Уральського військового округу, а потім на курси командирів мінометних батарей при Артилерійській академії РСЧА імені Ф. Е. Дзержинського, дислокованій із 1941 по 1941 роки в місті Самарканді Узбецької РСР.

У травні 1942 пішов на фронт. З червня 1942 року воював на посаді помічника начальника штабу . У серпні 1942 року в одному з боїв на середньому Дону під час Сталінградської битви у складі частини потрапив в оточення, був поранений у праву руку, виходив поодинці, кілька днів тинявся по зайнятій німцями території, але біля лінії фронту, у несвідомому стан, був схоплений і доставлений до табору військовополонених, де перебував п'ять днів. На шостий день, коли полонених переганяли на нове місце (у бік Суровікіного Сталінградської області), утік і, знесилений від голоду та втоми, таємно пробрався в окупований Краснодон.

У Краснодоні продовжив боротьбу з німецькими загарбниками, очоливши бойову діяльність підпільної антифашистської комсомольської організації «Молода гвардія» за дорученням керівника більшовицького підпілля , який добре знав Івана та його родину. Був обраний командиром цієї організації та став начальником її штабу За допомогою комісара молодогвардійців Віктора Третьякевича та членів штабу звів раніше розрізнені групи молодих підпільників Краснодона, Первомайки, Ізвариного, Сімейкіного до єдиного загону, організованого по бойових п'ятірках. До складу організації входило близько ста осіб, забезпечених зброєю, зібраною на полі бою і захопленою в окупантів.

Після розкриття організації СД 2 січня 1943 Туркеничу вдалося уникнути арешту, сховавшись від поліції: він ховався в Краснодоні до початку лютого. Коли Червона армія підійшла до Сіверського Дінця, перейшов лінію фронту.

14 лютого 1943 року Краснодон був визволений радянськими військами Південно-Західного фронту під час Ворошиловградської операції. Відразу після цього Туркенич повернувся до Краснодона на посаді командира мінометної батареї 163-го гвардійського стрілецького полку . З травня 1943 року до лютого 1944 року служив у 473-му артилерійському полку помічником начальника штабу полку. З лютого 1944 перебував у розпорядженні політвідділу ; брав участь у визволенні Києва, Житомира, Тернополя, Львова. У червні 1944 року був прийнятий до лав ВКП(б).

13 серпня 1944 року під час боїв за польське місто Глогув-Малопольський капітан був тяжко поранений і через добу, 14 серпня 1944 року, помер. Зі спогадів Героя Радянського Союзу Семена Прокоповича Сєрих, однополчанина Івана Туркенича:

Жители Глогува, наверное, помнят, как мы входили в местечко. Приветствовали нас цветами. А мы везли на повозке тяжелораненого офицера. Преклонного возраста крестьянин, увидев смертельно бледное лицо молодого героя, вытер рукавом слёзы… Когда мы хоронили Туркенича, собрались жители Глогува. Прогремел последний залп. На могиле выросла гора живых цветов и венков…

Після війни рештки І. Туркенича були перенесені на цвинтар радянських воїнів у польському місті Ряшеві. На могилі — надгробний напис польською та російською мовами: «Герою „Молодої гвардії“ Івану Туркеничу — громадяни Жешувського воєводства».

Нагороди

image
Указ Президента СРСР від 5 травня 1990 року про присвоєння звання «Героя Радянського Союзу» капітану І. В. Туркеничу (посмертно).

За мужність і доблесть, виявлені у боротьбі з фашистами на фронті та в тилу ворога, командир «Молодої гвардії» Івана Васильовича Туркенича нагороджено орденом Червоного Прапора (13 вересня 1943 року) та медаллю «Партизану Вітчизняної війни» I ступеня (33 вересня), посмертно — орденом Вітчизняної війни І ступеня (30 грудня 1944).

До звання «Героя Радянського Союзу» Івана Васильовича Туркенича було представлено двічі: у вересні 1943 року та серпні 1944 року. Однак, згідно з наказом № 270 від 16 серпня 1941 року Ставки Верховного Головнокомандування Червоної армії, усі військовослужбовці, які потрапили в полон, оголошувалися дезертирами та зрадниками, у зв'язку з чим прізвище Туркенича двічі викреслювалося зі списків представлених до нагороди героїв. Лише через сорок шість років, «за мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками у Німецько-радянській війні 1941—1945 років», указом Президента СРСР М. Горбачова від 5 травня 1990 року № 114 Івану Васильовичу посмертно.

Пам'ять

Примітки

  1. Туркенич Іван Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  2. Жешув. Две страницы одного дня. Страница вторая - Память. — Кладбище Вильковыя. Захоронение советских воинов. Обелиск и могила молодогвардейца Ивана Туркенича. // otzyv.ru. 26 квітня 2016. оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
  3. Туркенич Иван Васильевич. www.warheroes.ru. оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 15 лютого 2021.
  4. . Сайт «Молодая гвардия» // molodguard.narod.ru.
  5. К. Токарев. Иван Туркенич [ 2015-05-18 у Wayback Machine.]. Журнал , № 596, март . // smena-online.ru.
  6. Туркенич Иван Васильевич. Герой Советского Союза. Биография [ 2020-07-26 у Wayback Machine.]. Патриотический интернет-проект // warheroes.ru.
  7. «Молодая гвардия» — город Краснодон. «Огонь памяти». Из отчёта Ивана Туркенича Центральному комитету ВЛКСМ [ 2015-05-18 у Wayback Machine.]. // fire-of-war.ru.
  8. Владимир Шуневич. Во время битвы за Киев в декабре 1943 года Герой Советского Союза Иван Туркенич встал к орудию и подбил три фашистских танка [ 2015-05-18 у Wayback Machine.]. Газета «Факты и комментарии» (Украина) // fakty.ua (14 июля 2010 года).
  9. Ольга Гордо (18 вересня 2017). (рос.). Газета «Комсомольская правда» в Донецьке // donetsk.kp.ru. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
  10. В Ульяновске открыли Аллею пионеров-героев. Официальный сайт полномочного представителя Президента Российской Федерации в Приволжском федеральном округе (рос.). оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
  11. Юнармия. bal-sch15.edumsko.ru (рос.). оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 15 лютого 2021.

Посилання

  • Боевой путь командира «Молодой гвардии». cyberleninka.ru. Процитовано 15 лютого 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ivan Vasilovich Turkenich 15 lyutogo 1920 selo Novij Liman Bogucharskij povit Voronezka guberniya RRFSR 14 serpnya 1944 misto Gloguv Malopolskij Ryashivskij povit Lvivske voyevodstvo Polsha oficer RKKA komandir i nachalnik bojovogo shtabu radyanskoyi pidpilnoyi antifashistskoyi komsomolskoyi organizaciyi Moloda gvardiya sho diyala u 1942 1943 rokah v okupovanomu gitlerivskimi vijskami misti Krasnodoni Voroshilovgradskoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu posmertno 5 travnya 1990 Turkenich Ivan Vasilovichros Ivan Vasilevich TurkenichIm ya pri narodzhenniros Ivan Vasilevich TurkenichNarodzhennya15 lyutogo 1920 1920 02 15 s Novij Liman Bogucharskij povit Voronizka guberniya RRFSRSmert14 serpnya 1944 1944 08 14 24 roki gorod Gloguv Malopolskij Ryashivskij povit Lvivske voyevodstvo PolshaPohovannyaPidkarpatske voyevodstvoKrayina SRSRPrinalezhnist SRSRRid vijskpihotaRoki sluzhbi1940 1944PartiyaKPRSZvannya KapitanVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya Turkenich Ivan Vasilovich u VikishovishiBiografiyaDo vijni Narodivsya 15 lyutogo 1920 v seli Novij Liman Voronezkoyi guberniyi RRFSR nini Petropavlivskogo rajonu Voronezkoyi oblasti Rosiyi u shahtarskij rodini Batko Vasil Ignatovich Turkenich shahtar Mati Feona Ivanivna Sestri Valentina ta Olga Naprikinci 1920 roku sim ya pereyihala v misto Krasnodon de z 1929 po 1935 roki Ivan navchavsya spochatku v nepovnij serednij shkoli a potim u serednij shkoli 1 imeni Maksima Gorkogo Z 1935 po 1936 roki v Krasnodoni navchavsya na pedagogichnomu robitnichomu fakulteti Voroshilovgradskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu imeni Tarasa Shevchenka U 1937 1938 rokah pracyuvav naborshikom u drukarni krasnodonskoyi rajonnoyi gazeti Socialistichna batkivshina U berezni 1938 vstupiv do lav VLKSM U 1940 roci zakinchiv tri kursi Sevastopolskogo tehnikumu zaliznichnogo transportu i buv prizvanij do lav Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi armiyi RKKA Z 1940 po 1941 roki kursant Sevastopolskogo vijskovogo uchilisha zenitnoyi artileriyi Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Na pochatku Nimecko radyanskoyi vijni vlitku 1941 roku u zvanni lejtenanta buv napravlenij u rozporyadzhennya Uralskogo vijskovogo okrugu a potim na kursi komandiriv minometnih batarej pri Artilerijskij akademiyi RSChA imeni F E Dzerzhinskogo dislokovanij iz 1941 po 1941 roki v misti Samarkandi Uzbeckoyi RSR U travni 1942 pishov na front Z chervnya 1942 roku voyuvav na posadi pomichnika nachalnika shtabu U serpni 1942 roku v odnomu z boyiv na serednomu Donu pid chas Stalingradskoyi bitvi u skladi chastini potrapiv v otochennya buv poranenij u pravu ruku vihodiv poodinci kilka dniv tinyavsya po zajnyatij nimcyami teritoriyi ale bilya liniyi frontu u nesvidomomu stan buv shoplenij i dostavlenij do taboru vijskovopolonenih de perebuvav p yat dniv Na shostij den koli polonenih pereganyali na nove misce u bik Surovikinogo Stalingradskoyi oblasti utik i znesilenij vid golodu ta vtomi tayemno probravsya v okupovanij Krasnodon U Krasnodoni prodovzhiv borotbu z nimeckimi zagarbnikami ocholivshi bojovu diyalnist pidpilnoyi antifashistskoyi komsomolskoyi organizaciyi Moloda gvardiya za doruchennyam kerivnika bilshovickogo pidpillya yakij dobre znav Ivana ta jogo rodinu Buv obranij komandirom ciyeyi organizaciyi ta stav nachalnikom yiyi shtabu Za dopomogoyu komisara molodogvardijciv Viktora Tretyakevicha ta chleniv shtabu zviv ranishe rozrizneni grupi molodih pidpilnikiv Krasnodona Pervomajki Izvarinogo Simejkinogo do yedinogo zagonu organizovanogo po bojovih p yatirkah Do skladu organizaciyi vhodilo blizko sta osib zabezpechenih zbroyeyu zibranoyu na poli boyu i zahoplenoyu v okupantiv Pislya rozkrittya organizaciyi SD 2 sichnya 1943 Turkenichu vdalosya uniknuti areshtu shovavshis vid policiyi vin hovavsya v Krasnodoni do pochatku lyutogo Koli Chervona armiya pidijshla do Siverskogo Dincya perejshov liniyu frontu 14 lyutogo 1943 roku Krasnodon buv vizvolenij radyanskimi vijskami Pivdenno Zahidnogo frontu pid chas Voroshilovgradskoyi operaciyi Vidrazu pislya cogo Turkenich povernuvsya do Krasnodona na posadi komandira minometnoyi batareyi 163 go gvardijskogo strileckogo polku Z travnya 1943 roku do lyutogo 1944 roku sluzhiv u 473 mu artilerijskomu polku pomichnikom nachalnika shtabu polku Z lyutogo 1944 perebuvav u rozporyadzhenni politviddilu brav uchast u vizvolenni Kiyeva Zhitomira Ternopolya Lvova U chervni 1944 roku buv prijnyatij do lav VKP b 13 serpnya 1944 roku pid chas boyiv za polske misto Gloguv Malopolskij kapitan buv tyazhko poranenij i cherez dobu 14 serpnya 1944 roku pomer Zi spogadiv Geroya Radyanskogo Soyuzu Semena Prokopovicha Syerih odnopolchanina Ivana Turkenicha Zhiteli Gloguva navernoe pomnyat kak my vhodili v mestechko Privetstvovali nas cvetami A my vezli na povozke tyazheloranenogo oficera Preklonnogo vozrasta krestyanin uvidev smertelno blednoe lico molodogo geroya vyter rukavom slyozy Kogda my horonili Turkenicha sobralis zhiteli Gloguva Progremel poslednij zalp Na mogile vyrosla gora zhivyh cvetov i venkov Pislya vijni reshtki I Turkenicha buli pereneseni na cvintar radyanskih voyiniv u polskomu misti Ryashevi Na mogili nadgrobnij napis polskoyu ta rosijskoyu movami Geroyu Molodoyi gvardiyi Ivanu Turkenichu gromadyani Zheshuvskogo voyevodstva NagorodiUkaz Prezidenta SRSR vid 5 travnya 1990 roku pro prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu kapitanu I V Turkenichu posmertno Za muzhnist i doblest viyavleni u borotbi z fashistami na fronti ta v tilu voroga komandir Molodoyi gvardiyi Ivana Vasilovicha Turkenicha nagorodzheno ordenom Chervonogo Prapora 13 veresnya 1943 roku ta medallyu Partizanu Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 33 veresnya posmertno ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 30 grudnya 1944 Do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Ivana Vasilovicha Turkenicha bulo predstavleno dvichi u veresni 1943 roku ta serpni 1944 roku Odnak zgidno z nakazom 270 vid 16 serpnya 1941 roku Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvannya Chervonoyi armiyi usi vijskovosluzhbovci yaki potrapili v polon ogoloshuvalisya dezertirami ta zradnikami u zv yazku z chim prizvishe Turkenicha dvichi vikreslyuvalosya zi spiskiv predstavlenih do nagorodi geroyiv Lishe cherez sorok shist rokiv za muzhnist i geroyizm viyavleni v borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami u Nimecko radyanskij vijni 1941 1945 rokiv ukazom Prezidenta SRSR M Gorbachova vid 5 travnya 1990 roku 114 Ivanu Vasilovichu posmertno Pam yatNa chest I V Turkenicha na cvintari radyanskih voyiniv u polskomu misti Ryashevi poryad iz mogiloyu Geroya Molodoyi gvardiyi vstanovleno semimetrovij obelisk na yakomu polskoyu ta rosijskoyu movami vikarbovano jogo im ya ta prizvishe 21 veresnya 2019 roku na cvintari vidbulasya urochista ceremoniya vidkrittya pam yatnika ta mogili Ivana Turkenicha pislya restavraciyi yaka provodilasya blizko misyacya gromadskoyu organizaciyeyu Spivdruzhnist Kursk Polsha za spriyannya spilki spivvitchiznikiv Rosiyi u Polshi Galiciya Sponsor ta iniciator remontu Voronezka regionalna gromadska organizaciya Vijskovo patriotichne ob yednannya Sila v yednosti Memorialni doshki pid nazvoyu I V Turkenicha vstanovleno u Zhitomirskomu vijskovomu instituti imeni S P Korolova Nacionalnogo aviacijnogo universitetu v Artilerijskij akademiyi RSChA imeni F E Dzerzhinskogo u dityachomu ozdorovchomu tabori Artek u Na Aleyi molodogvardijciv u misti Harkovi vstanovleno pogruddya I V Turkenicha U skveri imeni Molodoyi gvardiyi u misti Lugansku vstanovleno pogruddya I V Turkenicha U Voronezhi Krivomu Rozi Krasnodoni ta Gorlivci na chest I V Turkenicha nazvano vulici U shkilnomu parku sela Petropavlivka Voronezkoyi oblasti u 2014 roci vidrestavrovano pam yatnik I V Turkenichu Spochatku koshti ta bronzu na pam yatnik z iniciativi meshkanciv Novogo Limana de narodivsya majbutnij Geroj zbirali komsomolci ta pioneri ne lishe Petropavlivskogo rajonu a j usiyeyi Voronezkoyi oblasti Pam yatnik buv vidlitij skulptorom Sushkovim na Mitishinskomu zavodi ta 1961 roku vidkritij u Petropavlivci Spochatku vin stoyav na pishanomu pagorbi Na vidkrittya pam yatnika priyizhdzhala mati Ivana Turkenicha Feona Ivanivna i molodogvardiyec yakij zalishivsya zhivim 1967 roku pam yatnik perenesli do shkilnogo parku de vin perebuvaye do cogo dnya 22 chervnya 2010 roku na Den pam yati ta skorboti na chest 90 richnogo yuvileyu z dnya narodzhennya I V Turkenicha pid selom Rakovichi Zhitomirskoyi oblasti vidbulosya vidkrittya pam yatnika geroyu molodogvardijcyu 23 veresnya 2017 roku poshta Luganskoyi Narodnoyi Respubliki LNR vvela v obig seriyu poshtovih marok Moloda gvardiya prisvyachenu 75 richchyu utvorennya radyanskoyi pidpilnoyi antifashistskoyi komsomolskoyi organizaciyi Moloda gvardiya Na odnij iz marok seriyi zobrazheno Ivana Turkenicha U 2015 barelyef Ivana Turkenicha vstanovlenij na U 2019 roci stvoreno yunarmijskij zagin imeni Ivana Turkenicha v MBOU ZOSh N15 mikrorajonu Zorya miskogo okrugu Balashiha Moskovskoyi oblasti PrimitkiTurkenich Ivan Vasilovich Sajt Geroi strany ros Zheshuv Dve stranicy odnogo dnya Stranica vtoraya Pamyat Kladbishe Vilkovyya Zahoronenie sovetskih voinov Obelisk i mogila molodogvardejca Ivana Turkenicha otzyv ru 26 kvitnya 2016 originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 21 lyutogo 2017 Turkenich Ivan Vasilevich www warheroes ru originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 15 lyutogo 2021 Sajt Molodaya gvardiya molodguard narod ru K Tokarev Ivan Turkenich 2015 05 18 u Wayback Machine Zhurnal 596 mart smena online ru Turkenich Ivan Vasilevich Geroj Sovetskogo Soyuza Biografiya 2020 07 26 u Wayback Machine Patrioticheskij internet proekt warheroes ru Molodaya gvardiya gorod Krasnodon Ogon pamyati Iz otchyota Ivana Turkenicha Centralnomu komitetu VLKSM 2015 05 18 u Wayback Machine fire of war ru Vladimir Shunevich Vo vremya bitvy za Kiev v dekabre 1943 goda Geroj Sovetskogo Soyuza Ivan Turkenich vstal k orudiyu i podbil tri fashistskih tanka 2015 05 18 u Wayback Machine Gazeta Fakty i kommentarii Ukraina fakty ua 14 iyulya 2010 goda Olga Gordo 18 veresnya 2017 ros Gazeta Komsomolskaya pravda v Donecke donetsk kp ru Arhiv originalu za 26 veresnya 2018 Procitovano 25 veresnya 2018 V Ulyanovske otkryli Alleyu pionerov geroev Oficialnyj sajt polnomochnogo predstavitelya Prezidenta Rossijskoj Federacii v Privolzhskom federalnom okruge ros originalu za 24 chervnya 2020 Procitovano 4 listopada 2020 Yunarmiya bal sch15 edumsko ru ros originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 15 lyutogo 2021 PosilannyaBoevoj put komandira Molodoj gvardii cyberleninka ru Procitovano 15 lyutogo 2021

Дата публікації:
Топ