Османсько-єгипетська війна — війна в 1839–1841 роках між Османською імперією та османським управителем Єгипетського еялету, хедивом Мухаммедом Алі. Складова турецько-єгипетських воєн.
II Османсько-єгипетська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Турецько-єгипетські війни | |||||||
Паша Ібрагім в битві при Незібі. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Османська імперія Британська імперія Австрійська імперія | Єгипетський еялет Франція | ||||||
Командувачі | |||||||
Махмуд ІІ Абдул-Меджид I | Мухаммед Алі Ібрагім |
Історія
Спалахнула через невдоволення обох сторін результатами першої 1831–1833, закріпленими у : Османи прагнули повернути під свій контроль Велику Сирію, а Мухаммед Алі хотів вибороти незалежність. Війна почалася з вторгнення турецьких військ у Сирію. 24 червня 1839 року їх наголову розбили єгиптяни під командуванням паші Ібрагіма в . 1 липня того ж року турецький флот, відправлений до Олександрії, здався Мухаммеду Алі. Стривожені посиленням Єгипту, Велика Британія, Австрія й Росія втрутилися у конфлікт на боці Османської імперії. Єгипет підтримали Франція й Іспанія. У вересні-листопаді 1840 року британсько-австрійський флот відрізав від Єгипту лінії комунікацій єгипетських війська Ібрагіма, що перебували в Сирії. Після цього бритнаці окупували Бейрут і Акру, спровокували повстання в Лівані й розбили єгипетські війська у ряді локальних боїв. Під загрозою вторгнення до Єгипту, 27 листопада 1840 року урядові посланці Британії змусили Мухаммеда Алі розпочати роботу Олександрійської конференції з мирного врегулювання. Британський адмірал добився від єгипетського уряду здачі сирійських завоювань 1831–1833 років, повернення турецького флоту, скорочення єгипетського війська до 18 тисяч вояків та відновлення формальної залежності Єгипту від Османської імперії. В обмін на це Британія й Османи визнавали за Мухаммедом Алі та його нащадками спадкове право на управління Єгипетським еялетом. В грудні 1841 року Ібрагім з військами полишив Сирію. 13 лютого і 1 червня 1841 року султан Абдул-Меджид I підтвердив спадкові права династії Мухаммеда Алі на Єгипет. Інші назви конфлікту — Друга османсько-єгипетська війна, Друга турецько-єгипетська війна, Друга сирійська війна, Єгипетська криза 1839–1841 років.
Джерела
- Dupuy, T. The Harper Encyclopedia of Military History. — Macdonald and Jane's, 1977.
Література
- М. С. Бур'ян. Єгипетська криза 1839-41 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
Посилання
- Египетские кризисы 1831-33 и 1839-41 // Большая советская энциклопедия.
Це незавершена стаття про війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Osmansko yegipetska vijna Osmansko yegipetska vijna vijna v 1839 1841 rokah mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta osmanskim upravitelem Yegipetskogo eyaletu hedivom Muhammedom Ali Skladova turecko yegipetskih voyen II Osmansko yegipetska vijna Turecko yegipetski vijni Pasha Ibragim v bitvi pri Nezibi Pasha Ibragim v bitvi pri Nezibi Data 1839 1841 Misce Levant perevazhno suchasnij Livan Rezultat Osmanska peremoga Yegipet vidmovlyayetsya vid pretenzij na Siriyu Velika Britaniya viznaye Muhammeda Ali ta jogo nashadkiv zakonnimi pravitelyami Yegiptu Storoni Osmanska imperiya Britanska imperiya Avstrijska imperiya Rosijska imperiya Prussiya Yegipetskij eyalet Franciya Ispaniya Komanduvachi Mahmud II Abdul Medzhid I Muhammed Ali IbragimIstoriyaSpalahnula cherez nevdovolennya oboh storin rezultatami pershoyi 1831 1833 zakriplenimi u Osmani pragnuli povernuti pid svij kontrol Veliku Siriyu a Muhammed Ali hotiv viboroti nezalezhnist Vijna pochalasya z vtorgnennya tureckih vijsk u Siriyu 24 chervnya 1839 roku yih nagolovu rozbili yegiptyani pid komanduvannyam pashi Ibragima v 1 lipnya togo zh roku tureckij flot vidpravlenij do Oleksandriyi zdavsya Muhammedu Ali Strivozheni posilennyam Yegiptu Velika Britaniya Avstriya j Rosiya vtrutilisya u konflikt na boci Osmanskoyi imperiyi Yegipet pidtrimali Franciya j Ispaniya U veresni listopadi 1840 roku britansko avstrijskij flot vidrizav vid Yegiptu liniyi komunikacij yegipetskih vijska Ibragima sho perebuvali v Siriyi Pislya cogo britnaci okupuvali Bejrut i Akru sprovokuvali povstannya v Livani j rozbili yegipetski vijska u ryadi lokalnih boyiv Pid zagrozoyu vtorgnennya do Yegiptu 27 listopada 1840 roku uryadovi poslanci Britaniyi zmusili Muhammeda Ali rozpochati robotu Oleksandrijskoyi konferenciyi z mirnogo vregulyuvannya Britanskij admiral dobivsya vid yegipetskogo uryadu zdachi sirijskih zavoyuvan 1831 1833 rokiv povernennya tureckogo flotu skorochennya yegipetskogo vijska do 18 tisyach voyakiv ta vidnovlennya formalnoyi zalezhnosti Yegiptu vid Osmanskoyi imperiyi V obmin na ce Britaniya j Osmani viznavali za Muhammedom Ali ta jogo nashadkami spadkove pravo na upravlinnya Yegipetskim eyaletom V grudni 1841 roku Ibragim z vijskami polishiv Siriyu 13 lyutogo i 1 chervnya 1841 roku sultan Abdul Medzhid I pidtverdiv spadkovi prava dinastiyi Muhammeda Ali na Yegipet Inshi nazvi konfliktu Druga osmansko yegipetska vijna Druga turecko yegipetska vijna Druga sirijska vijna Yegipetska kriza 1839 1841 rokiv DzherelaDupuy T The Harper Encyclopedia of Military History Macdonald and Jane s 1977 LiteraturaM S Bur yan Yegipetska kriza 1839 41 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 HPosilannyaEgipetskie krizisy 1831 33 i 1839 41 Bolshaya sovetskaya enciklopediya Ce nezavershena stattya pro vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi