Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ту́пак Ама́ру (кеч. Tupaq Amaru або Tupaq Amarö, ісп. Túpac Amaru), (1545– 24 вересня 1572) — останній правитель Імперії Інків на території сучасного Перу. Життя і страта Тупака Амару були добре висвітлені сучасниками подій. Образ останнього імператора інків, який протистояв іспанцям-загарбникам, має культове значення у Латинській Америці, відтворене у імені повстанця XVIII століття Тупака Амару ІІ та повстанського руху XX століття.
| Тупак Амару Tupaq Amaru Tupaq Amarö | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1571 — 1572 | ||
| Попередник: | Тіто Кусі Юпанкі | |
| Спадкоємець: | (відсутній) | |
| Народження: | 1545 Вількабамба | |
| Смерть: | 1572 Куско | |
| Причина смерті: | обезголовлення[1] | |
| Батько: | Манко Юпанкі | |
| | ||
Передісторія
У 1533 році Франсиско Пісарро після захоплення імперії інків та вбивства останнього імператора Атауальпи продовжив наступ на столицю імперії, місто Куско. В обозі війська Пісарро знаходився — брат страченого імператора. Після падіння імперії Манко Капак ІІ був проголошений Пісарро імператором, але фактично продовжував бути в'язнем іспанців і виконував усі їхні накази. Однак, у 1536 йому вдалося втекти з полону і зібрати власну армію для боротьби з загарбниками. Обложивши Куско його прихильники підпалили місто, але спроби вибити іспанців з фортеці виявилися невдалими. Після тривалої облоги кількість повстанців значно зменшилася і Манко Капак був вимушений зняти облогу та відступити у високогірні регіони , з яких інки продовжували робити відчайдушні рейди проти іспанців.
Тим часом серед іспанців почалися заворушення, коли один з конкістадорів Дієго де Альмагро виступив проти Пісарро. Після поразки, Альмагро відступив у гори і знайшов притулок у таборі Манко Капака, де вони знаходилися протягом наступних семи років. У 1544 році іспанці підступно вбили Манко Капака і намагалися втекти. Коли іспанців зловили і стратили, на трон зійшов п'ятирічний син Капака Сайрі Тупак. У 1552-му почалися перемови між Сайрі та королем Іспанії Філіпом, за результатами яких, було домовлено, що Сайрі Тупак повернеться до Куско і почне правити. Коли ж Сайрі Тупак прибув до Куско і прийняв християнство він несподівано помер від отруєння. Після його смерті Вількабамба знову перейшло у руки інків, які протистояли владі іспанців. На трон зійшов інший син Манко Капака — , який правив з 1560 по 1571 рр. Він призначив іншого сина Капака — Тупака Амару жерцем і хранителем замумійованого тіла Капака у Вількабамба. Тим часом інки продовжували вести партизанську війну проти іспанців і підбурювати інших інків до непокори.
Прихід до влади
Безлад у щойно створеному віце-королівстві Перу продовжувався до призначення нового віце-короля . Він звинуватив інків у підбурюванні індіанців до повстання не тільки у Перу, але й у Чилі та Аргентині, і наказав конфіскувати коней і зброю у місцевого населення інків. Також він почав розробляти плани для захоплення Вількабамба. Нарешті іспанцям вдалося знайти порозуміння з інками — правитель Тіту Кусі вирішив укріпити позиції свого сина у вигідному шлюбі та прийняти християнство. До Вількібамба було направлено іспанське посольство і у 1566 р. був підписаний мирний договір. Наступного року, 9 липня 1567 р. Тіту Кусі визнав верховенство короля Іспанії і присягнув на вірність йому. Коли після прийняття християнства у 1570 р. Тіту Кусі несподівано захворів та помер, у його смерті звинуватили іспанців і всі посланці у Вількабамба були вбиті. На трон зійшов інший син Манко Капака — Тупак Амару.
Правління
Ставши імператором інків, Тупак Амару був вже дорослим чоловіком, користувався підтримкою релігійних та військових лідерів інків. На відміну від інших правителів інків Тупак добре розумів, що порозуміння з іспанцями було неможливе і рішуче виступав проти прийняття індіанцями християнства. У Вількабамбі були швидко зруйновані церкви і знову відновилася партизанська війна проти іспанців. Новий намісник спочатку не знав нічого про події у Вількабамбі, а коли посли у той регіон почали зникати безвісти, почав втрачати терпець і вирішив вдатися до рішучих дій. Незважаючи на формальний наказ короля Іспанії використовувати силу тільки для самооборони, Де Толедо скориставшись вбивствами посланців звинуватив інків у порушенні неписаного закону щодо недоторканності послів і вирішив почати військову експедицію проти залишків імперії інків.
Формальне проголошення війни відбулося 14 квітня 1572 року. Толедо на чолі загону 250 іспанських солдатів та близько 2 тисяч індіанців спочатку захопив міст Чукічака — зв'язок високогірного Вількабамба із зовнішнім світом. Вже 1 червня почалися сутички іспанців з силами інків у долині Вількабамба. Сили були нерівними, оскільки проти артилерії та вогнепальної зброї іспанців інки могли протиставити тільки списи та стріли. Незважаючи на шалений опір інків, 23 червня іспанцям вдалося захопити форт, який захищав підступи до столиці. Коли 24 червня 1572 року іспанцям вдалося вдертися до столиці, Тупака Амару там вже не було — він разом із вагітною дружиною та близько 100 воїнами втік ще 23 червня. У місті не тільки нікого не залишилося, але й воно саме було спустошене: були зруйновані основні будинки та знищені запаси їжі.
Основні сили іспанців розділилися — дві групи захопили військовиків та членів імператорської родини, а третя, чисельністю близько 40 чоловік, почала переслідувати Тупака Амару. Ця експедиція під головуванням переслідувала Тупака ще 300 км по джунглям Перу, аж поки на поміч не залучили місцевих індіанців. Індіанці Мамарі повідомили, що Тупак Амару мав бути недалеко, оскільки вже не міг швидко пересуватися, бо його дружина мала вже народжувати. За допомогою індіанців втікачів швидко наздогнали і заарештували.
Захоплення в полон
21 вересня 1572 р. полонених доставили до столиці, Куско на чолі величної процесії: полоненого Тупака Амару вели на золотому ланцюзі, за ним несли мумії Манко Купака та Тіту Кусі, золоту статую інкського божества, інші коштовності. У в'язниці, протягом декількох днів іспанці намагалися переконати Тупака прийняти християнство і допомогти їм похрестити інших інків. Коли ж він відмовився, почалася судова справа проти нього та інших інків захоплених у Вількабамба. Суд визнав Тупака винним у вбивстві послів і зокрема одного із священиків посланих до інків, попри те, що навіть деякі іспанці сумнівалися у причетності імператора інків до вбивств. Переконати намісника Толедо помилувати Тупака намагалося декілька визначних представників іспанської адміністрації та духовенства, але його все ж таки засудили до смерті через обезголовлення.
Страта
Разом з Тупаком до смертної кари через повішення засудили п'ятьох полонених військовиків інків. Страта останнього імператора інків являла собою надзвичайно драматичну і визначну подію та детально описана іспанськими літописцями. На центральній площі Куско, де Тупак мав бути страчений зібралося від 10 до 15 тисяч інків; натовп контролював загін озброєних іспанських солдатів чисельністю близько 400 вояків. Інки передчуваючи смерть свого імператора, почали несамовито волати в розпачі, аж поки Тупак Амару не підняв руки і на площу впала тиша. Існує декілька версій останньої промови останнього правителя інків: згідно з однією з версій він звернувся з останнім словом до батьків, благаючи їх не карати дітей за погану поведінку; він також попросив пробачення у всіх, хто зібрався на площі; просив намісника Толедо не молитися за його душу. За версією іспанців він також ніби зізнався у прийнятті християнства, але ця версія викликає сумнів , оскільки походила від священиків, присутніх на страті. За деякими іншими версіями він також попросив попрощатися із власними дітьми і його останніми словами були: «Мати Земля, будь свідком як вороги проливають мою кров».
Під час промови у Толедо почали виникати побоювання щодо впливу Тупака на великий натовп, що зібрався на площі перед ним і він наказав слузі та офіцеру скакати через людей з наказом терміново виконати вирок. Під час цієї тисняви загинуло декілька людей, але наказ був отриманий вчасно і кат відтяв Тупаку голову одним ударом. У цей час почали дзвонити усі церкви Куско. Разом з Тупаком були страчені й інші захоплені полководці, спалені мумії правителів інків. Після страти відрублена голова Тупака Амару залишалася настромленою на спис на площі; вночі навколо неї почав збиратися натовп інків, які почали поклонятися їй. За наказом намісника голову було швидко поховано разом з тілом останнього імператора інків.
Значення
Страта Тупака Амару була сприйнята неоднозначно і піддавалася різкій критиці зразу після його страти. Намісника Толедо критикували не тільки за нехтування проханнями багатьох іспанців відправити Тупака Амару на суд до Іспанії, але й за жорстокі репресії проти решти інків Перу. Зокрема, після страти Тупака був страчений його племінник — його родичі й навіть трирічний син були відправлені у заслання до Мексики, Чилі, Панами та інших місць. Панування іспанців на території імперії інків виявилося справді катастрофічним для цього народу: за їхніми власними даними, з 1561 року населення провінції зменшилося з 1,5 мільйона чоловік до 600 тисяч у 1796-му. У 1800 році населення Перу, разом з європейськими переселенцями становило лише 1/10 від кількості населення до колонізації.
Незважаючи на його смерть та тяжкі умови для всього населення Перу, ім'я Тупака Амару не було забуто. У 1780 році в Перу спалахнуло повстання під проводом його праправнука Хосе Габріеля Кондорканкі, відомого під ім'ям Тупак Амару ІІ. Це ім'я використовувалося також марксистськими повстанцями Перу у Революційному русі імені Тупака Амару.
Примітки
- http://www.jqjacobs.net/andes/tupac_amaru.html
- Quechua Lesson - Runasimi Part I of II. YouTube. InkaWisdom. 22 листопада 2010. Процитовано 8 червня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Barbara A. Somervill: «Empire of the incas», pág. 67.
Посилання
- Тупак Амару I // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (укр.)
- Тупак Амару — страта останнього з інків. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tupak Amaru znachennya Tu pak Ama ru kech Tupaq Amaru abo Tupaq Amaro isp Tupac Amaru 1545 24 veresnya 1572 ostannij pravitel Imperiyi Inkiv na teritoriyi suchasnogo Peru Zhittya i strata Tupaka Amaru buli dobre visvitleni suchasnikami podij Obraz ostannogo imperatora inkiv yakij protistoyav ispancyam zagarbnikam maye kultove znachennya u Latinskij Americi vidtvorene u imeni povstancya XVIII stolittya Tupaka Amaru II ta povstanskogo ruhu XX stolittya Tupak Amaru Tupaq Amaru Tupaq AmaroTupak Amaru Sapa Inka pravitel derzhavi inkiv 1571 1572 Poperednik Tito Kusi Yupanki Spadkoyemec vidsutnij Narodzhennya 1545 1545 VilkabambaSmert 1572 1572 KuskoPrichina smerti obezgolovlennya 1 Batko Manko Yupanki Mediafajli b u VikishovishiPeredistoriyaU 1533 roci Fransisko Pisarro pislya zahoplennya imperiyi inkiv ta vbivstva ostannogo imperatora Ataualpi prodovzhiv nastup na stolicyu imperiyi misto Kusko V obozi vijska Pisarro znahodivsya brat strachenogo imperatora Pislya padinnya imperiyi Manko Kapak II buv progoloshenij Pisarro imperatorom ale faktichno prodovzhuvav buti v yaznem ispanciv i vikonuvav usi yihni nakazi Odnak u 1536 jomu vdalosya vtekti z polonu i zibrati vlasnu armiyu dlya borotbi z zagarbnikami Oblozhivshi Kusko jogo prihilniki pidpalili misto ale sprobi vibiti ispanciv z forteci viyavilisya nevdalimi Pislya trivaloyi oblogi kilkist povstanciv znachno zmenshilasya i Manko Kapak buv vimushenij znyati oblogu ta vidstupiti u visokogirni regioni z yakih inki prodovzhuvali robiti vidchajdushni rejdi proti ispanciv Tim chasom sered ispanciv pochalisya zavorushennya koli odin z konkistadoriv Diyego de Almagro vistupiv proti Pisarro Pislya porazki Almagro vidstupiv u gori i znajshov pritulok u tabori Manko Kapaka de voni znahodilisya protyagom nastupnih semi rokiv U 1544 roci ispanci pidstupno vbili Manko Kapaka i namagalisya vtekti Koli ispanciv zlovili i stratili na tron zijshov p yatirichnij sin Kapaka Sajri Tupak U 1552 mu pochalisya peremovi mizh Sajri ta korolem Ispaniyi Filipom za rezultatami yakih bulo domovleno sho Sajri Tupak povernetsya do Kusko i pochne praviti Koli zh Sajri Tupak pribuv do Kusko i prijnyav hristiyanstvo vin nespodivano pomer vid otruyennya Pislya jogo smerti Vilkabamba znovu perejshlo u ruki inkiv yaki protistoyali vladi ispanciv Na tron zijshov inshij sin Manko Kapaka yakij praviv z 1560 po 1571 rr Vin priznachiv inshogo sina Kapaka Tupaka Amaru zhercem i hranitelem zamumijovanogo tila Kapaka u Vilkabamba Tim chasom inki prodovzhuvali vesti partizansku vijnu proti ispanciv i pidburyuvati inshih inkiv do nepokori Prihid do vladiBezlad u shojno stvorenomu vice korolivstvi Peru prodovzhuvavsya do priznachennya novogo vice korolya Vin zvinuvativ inkiv u pidburyuvanni indianciv do povstannya ne tilki u Peru ale j u Chili ta Argentini i nakazav konfiskuvati konej i zbroyu u miscevogo naselennya inkiv Takozh vin pochav rozroblyati plani dlya zahoplennya Vilkabamba Nareshti ispancyam vdalosya znajti porozuminnya z inkami pravitel Titu Kusi virishiv ukripiti poziciyi svogo sina u vigidnomu shlyubi ta prijnyati hristiyanstvo Do Vilkibamba bulo napravleno ispanske posolstvo i u 1566 r buv pidpisanij mirnij dogovir Nastupnogo roku 9 lipnya 1567 r Titu Kusi viznav verhovenstvo korolya Ispaniyi i prisyagnuv na virnist jomu Koli pislya prijnyattya hristiyanstva u 1570 r Titu Kusi nespodivano zahvoriv ta pomer u jogo smerti zvinuvatili ispanciv i vsi poslanci u Vilkabamba buli vbiti Na tron zijshov inshij sin Manko Kapaka Tupak Amaru PravlinnyaStavshi imperatorom inkiv Tupak Amaru buv vzhe doroslim cholovikom koristuvavsya pidtrimkoyu religijnih ta vijskovih lideriv inkiv Na vidminu vid inshih praviteliv inkiv Tupak dobre rozumiv sho porozuminnya z ispancyami bulo nemozhlive i rishuche vistupav proti prijnyattya indiancyami hristiyanstva U Vilkabambi buli shvidko zrujnovani cerkvi i znovu vidnovilasya partizanska vijna proti ispanciv Novij namisnik spochatku ne znav nichogo pro podiyi u Vilkabambi a koli posli u toj region pochali znikati bezvisti pochav vtrachati terpec i virishiv vdatisya do rishuchih dij Nezvazhayuchi na formalnij nakaz korolya Ispaniyi vikoristovuvati silu tilki dlya samooboroni De Toledo skoristavshis vbivstvami poslanciv zvinuvativ inkiv u porushenni nepisanogo zakonu shodo nedotorkannosti posliv i virishiv pochati vijskovu ekspediciyu proti zalishkiv imperiyi inkiv Formalne progoloshennya vijni vidbulosya 14 kvitnya 1572 roku Toledo na choli zagonu 250 ispanskih soldativ ta blizko 2 tisyach indianciv spochatku zahopiv mist Chukichaka zv yazok visokogirnogo Vilkabamba iz zovnishnim svitom Vzhe 1 chervnya pochalisya sutichki ispanciv z silami inkiv u dolini Vilkabamba Sili buli nerivnimi oskilki proti artileriyi ta vognepalnoyi zbroyi ispanciv inki mogli protistaviti tilki spisi ta strili Nezvazhayuchi na shalenij opir inkiv 23 chervnya ispancyam vdalosya zahopiti fort yakij zahishav pidstupi do stolici Koli 24 chervnya 1572 roku ispancyam vdalosya vdertisya do stolici Tupaka Amaru tam vzhe ne bulo vin razom iz vagitnoyu druzhinoyu ta blizko 100 voyinami vtik she 23 chervnya U misti ne tilki nikogo ne zalishilosya ale j vono same bulo spustoshene buli zrujnovani osnovni budinki ta znisheni zapasi yizhi Osnovni sili ispanciv rozdililisya dvi grupi zahopili vijskovikiv ta chleniv imperatorskoyi rodini a tretya chiselnistyu blizko 40 cholovik pochala peresliduvati Tupaka Amaru Cya ekspediciya pid golovuvannyam peresliduvala Tupaka she 300 km po dzhunglyam Peru azh poki na pomich ne zaluchili miscevih indianciv Indianci Mamari povidomili sho Tupak Amaru mav buti nedaleko oskilki vzhe ne mig shvidko peresuvatisya bo jogo druzhina mala vzhe narodzhuvati Za dopomogoyu indianciv vtikachiv shvidko nazdognali i zaareshtuvali Zahoplennya v polonTupak Amaru na zolotomu lancyuzi pid chas procesiyi u Kusko 21 veresnya 1572 r polonenih dostavili do stolici Kusko na choli velichnoyi procesiyi polonenogo Tupaka Amaru veli na zolotomu lancyuzi za nim nesli mumiyi Manko Kupaka ta Titu Kusi zolotu statuyu inkskogo bozhestva inshi koshtovnosti U v yaznici protyagom dekilkoh dniv ispanci namagalisya perekonati Tupaka prijnyati hristiyanstvo i dopomogti yim pohrestiti inshih inkiv Koli zh vin vidmovivsya pochalasya sudova sprava proti nogo ta inshih inkiv zahoplenih u Vilkabamba Sud viznav Tupaka vinnim u vbivstvi posliv i zokrema odnogo iz svyashenikiv poslanih do inkiv popri te sho navit deyaki ispanci sumnivalisya u prichetnosti imperatora inkiv do vbivstv Perekonati namisnika Toledo pomiluvati Tupaka namagalosya dekilka viznachnih predstavnikiv ispanskoyi administraciyi ta duhovenstva ale jogo vse zh taki zasudili do smerti cherez obezgolovlennya StrataStrata Tupaka Amaru Razom z Tupakom do smertnoyi kari cherez povishennya zasudili p yatoh polonenih vijskovikiv inkiv Strata ostannogo imperatora inkiv yavlyala soboyu nadzvichajno dramatichnu i viznachnu podiyu ta detalno opisana ispanskimi litopiscyami Na centralnij ploshi Kusko de Tupak mav buti strachenij zibralosya vid 10 do 15 tisyach inkiv natovp kontrolyuvav zagin ozbroyenih ispanskih soldativ chiselnistyu blizko 400 voyakiv Inki peredchuvayuchi smert svogo imperatora pochali nesamovito volati v rozpachi azh poki Tupak Amaru ne pidnyav ruki i na ploshu vpala tisha Isnuye dekilka versij ostannoyi promovi ostannogo pravitelya inkiv zgidno z odniyeyu z versij vin zvernuvsya z ostannim slovom do batkiv blagayuchi yih ne karati ditej za poganu povedinku vin takozh poprosiv probachennya u vsih hto zibravsya na ploshi prosiv namisnika Toledo ne molitisya za jogo dushu Za versiyeyu ispanciv vin takozh nibi ziznavsya u prijnyatti hristiyanstva ale cya versiya viklikaye sumniv oskilki pohodila vid svyashenikiv prisutnih na strati Za deyakimi inshimi versiyami vin takozh poprosiv poproshatisya iz vlasnimi ditmi i jogo ostannimi slovami buli Mati Zemlya bud svidkom yak vorogi prolivayut moyu krov Pid chas promovi u Toledo pochali vinikati poboyuvannya shodo vplivu Tupaka na velikij natovp sho zibravsya na ploshi pered nim i vin nakazav sluzi ta oficeru skakati cherez lyudej z nakazom terminovo vikonati virok Pid chas ciyeyi tisnyavi zaginulo dekilka lyudej ale nakaz buv otrimanij vchasno i kat vidtyav Tupaku golovu odnim udarom U cej chas pochali dzvoniti usi cerkvi Kusko Razom z Tupakom buli stracheni j inshi zahopleni polkovodci spaleni mumiyi praviteliv inkiv Pislya strati vidrublena golova Tupaka Amaru zalishalasya nastromlenoyu na spis na ploshi vnochi navkolo neyi pochav zbiratisya natovp inkiv yaki pochali poklonyatisya yij Za nakazom namisnika golovu bulo shvidko pohovano razom z tilom ostannogo imperatora inkiv ZnachennyaStrata Tupaka Amaru bula sprijnyata neodnoznachno i piddavalasya rizkij kritici zrazu pislya jogo strati Namisnika Toledo kritikuvali ne tilki za nehtuvannya prohannyami bagatoh ispanciv vidpraviti Tupaka Amaru na sud do Ispaniyi ale j za zhorstoki represiyi proti reshti inkiv Peru Zokrema pislya strati Tupaka buv strachenij jogo pleminnik jogo rodichi j navit tririchnij sin buli vidpravleni u zaslannya do Meksiki Chili Panami ta inshih misc Panuvannya ispanciv na teritoriyi imperiyi inkiv viyavilosya spravdi katastrofichnim dlya cogo narodu za yihnimi vlasnimi danimi z 1561 roku naselennya provinciyi zmenshilosya z 1 5 miljona cholovik do 600 tisyach u 1796 mu U 1800 roci naselennya Peru razom z yevropejskimi pereselencyami stanovilo lishe 1 10 vid kilkosti naselennya do kolonizaciyi Nezvazhayuchi na jogo smert ta tyazhki umovi dlya vsogo naselennya Peru im ya Tupaka Amaru ne bulo zabuto U 1780 roci v Peru spalahnulo povstannya pid provodom jogo prapravnuka Hose Gabrielya Kondorkanki vidomogo pid im yam Tupak Amaru II Ce im ya vikoristovuvalosya takozh marksistskimi povstancyami Peru u Revolyucijnomu rusi imeni Tupaka Amaru Primitkihttp www jqjacobs net andes tupac amaru html Quechua Lesson Runasimi Part I of II YouTube InkaWisdom 22 listopada 2010 Procitovano 8 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Barbara A Somervill Empire of the incas pag 67 PosilannyaTupak Amaru I Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 ukr Tupak Amaru strata ostannogo z inkiv angl