Туммальський напис — шумерське джерело початку II тисячоліття до н. е. Є хронікою відбудови міста та храму Нінліль після кожного руйнування внаслідок військових походів правителів сусідніх міст. Напис дозволив переоцінити періодизацію стародавнього Близького Сходу. Текст містить список царів, які правили Туммалем від середини третього тисячоліття до н. е. до XX століття до н. е.
Історія
Фрагмент Туммальського напису було знайдено на початку ХХ століття у Туммалі (поряд із Ніппуром). 1914 року опублікував його переклад. Текст був неповним, не вистачало перших десяти рядків. 1955 року Семюел Крамер виявив частини, що їх не вистачало, у колекції музею Єнського університету імені Фрідріха Шиллера.
Джерело датовано початком другого тисячоліття до н. е., коли правителем Ніппура був Ішбі-Ерра — засновник першої династії Ісіна. Темою напису, зробленого, імовірно, за наказом царя, було підбивання підсумків будівельних робіт у Туммалі, де розташовувався храм богині Нінліль.
Значення
Туммальський напис сприяв перегляду періодизації історії Близького Сходу. Раніше, коли напис ще не був знайдений, вважав, що перша династія Ура правила під час другої половини царювання першої династії Урука. З ним не погоджувались більшість науковців, які на підставі Епосу про Гільгамеша й археологічних досліджень дійшли висновку, що Гільгамеш (п'ятий правитель I династії Урука) й Агга (останній цар першої династії Кіша) були сучасниками, а Месанепада (I династія Ура) правив від ста до чотирьохсот років по тому.
Після вивчення інших джерел часів Туммальського напису Семюел Крамер намагався реконструювати події середини третього тисячоліття до н. е. Тоді I династія Кіша занепадала. Два її останніх правителя, Ен-Мебарагесі й Агга воювали проти Месанепади, засновника I династії Ура. Столиця Кіш і священне місто Ніппур, імовірно, зазнали розграбування й були залежними від Ура (Месанепада відтоді почав називати себе царем Кіша, про що свідчить знайдена печатка). Переможець збудував Буршушну, одну з будівель у комплексі храмів Енліля. Будівельні роботи Месанепади продовжив його син, Мескіангнуна. У той же час зросло значення Урука, його цар, Гільгамеш, захопив і зруйнував Ніппур і Кіш.
Примітки
- M. Bielicki, Zapomniany świat Sumerów, с. 95
- M. Bielicki, Zapomniany świat Sumerów, с. 96
- M. Bielicki, Zapomniany świat Sumerów, с. 94
- M. Bielicki, Zapomniany świat Sumerów, с. 97
Джерела
- Bielicki M., Zapomniany świat Sumerów, Warszawa 1966
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tummalskij napis shumerske dzherelo pochatku II tisyacholittya do n e Ye hronikoyu vidbudovi mista ta hramu Ninlil pislya kozhnogo rujnuvannya vnaslidok vijskovih pohodiv praviteliv susidnih mist Napis dozvoliv pereociniti periodizaciyu starodavnogo Blizkogo Shodu Tekst mistit spisok cariv yaki pravili Tummalem vid seredini tretogo tisyacholittya do n e do XX stolittya do n e IstoriyaFragment Tummalskogo napisu bulo znajdeno na pochatku HH stolittya u Tummali poryad iz Nippurom 1914 roku opublikuvav jogo pereklad Tekst buv nepovnim ne vistachalo pershih desyati ryadkiv 1955 roku Semyuel Kramer viyaviv chastini sho yih ne vistachalo u kolekciyi muzeyu Yenskogo universitetu imeni Fridriha Shillera Dzherelo datovano pochatkom drugogo tisyacholittya do n e koli pravitelem Nippura buv Ishbi Erra zasnovnik pershoyi dinastiyi Isina Temoyu napisu zroblenogo imovirno za nakazom carya bulo pidbivannya pidsumkiv budivelnih robit u Tummali de roztashovuvavsya hram bogini Ninlil ZnachennyaTummalskij napis spriyav pereglyadu periodizaciyi istoriyi Blizkogo Shodu Ranishe koli napis she ne buv znajdenij vvazhav sho persha dinastiya Ura pravila pid chas drugoyi polovini caryuvannya pershoyi dinastiyi Uruka Z nim ne pogodzhuvalis bilshist naukovciv yaki na pidstavi Eposu pro Gilgamesha j arheologichnih doslidzhen dijshli visnovku sho Gilgamesh p yatij pravitel I dinastiyi Uruka j Agga ostannij car pershoyi dinastiyi Kisha buli suchasnikami a Mesanepada I dinastiya Ura praviv vid sta do chotirohsot rokiv po tomu Pislya vivchennya inshih dzherel chasiv Tummalskogo napisu Semyuel Kramer namagavsya rekonstruyuvati podiyi seredini tretogo tisyacholittya do n e Todi I dinastiya Kisha zanepadala Dva yiyi ostannih pravitelya En Mebaragesi j Agga voyuvali proti Mesanepadi zasnovnika I dinastiyi Ura Stolicya Kish i svyashenne misto Nippur imovirno zaznali rozgrabuvannya j buli zalezhnimi vid Ura Mesanepada vidtodi pochav nazivati sebe carem Kisha pro sho svidchit znajdena pechatka Peremozhec zbuduvav Burshushnu odnu z budivel u kompleksi hramiv Enlilya Budivelni roboti Mesanepadi prodovzhiv jogo sin Meskiangnuna U toj zhe chas zroslo znachennya Uruka jogo car Gilgamesh zahopiv i zrujnuvav Nippur i Kish PrimitkiM Bielicki Zapomniany swiat Sumerow s 95 M Bielicki Zapomniany swiat Sumerow s 96 M Bielicki Zapomniany swiat Sumerow s 94 M Bielicki Zapomniany swiat Sumerow s 97DzherelaBielicki M Zapomniany swiat Sumerow Warszawa 1966