Тукція (лат. Tuccia) — давньоримська весталка, імовірно жила в III столітті до н. е.
Тукція | |
---|---|
лат. Tuccia | |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | весталка |
|
Присвячену Тукції історію включив в свою працю «Римські стародавності» грецький історик Діонісій Галікарнаський (Книга II, глава 69). Згідно з ним, якась людина висунула звинувачення проти весталки, але не маючи можливості обгрунтувати їх згасанням вогню в храмі Вести, надав підроблені свідоцтва і докази. Суд понтифіків наказав весталці захищатися, вона ж відповіла, що справою доведе свою невинність. Закликавши на допомогу богиню, вона прийшла до Тибру, зачерпнула воду решетом і на очах усього населення міста донесла її до форуму, де вилила до ніг понтифіків. Той, хто звинуватив весталку не був знайдений «ні живим, ні мертвим», незважаючи на посилені пошуки.
Сюжет про Тукцію також наводиться в роботах ряду римських авторів. У творах I століття н. е. — «Природній історії» Плінія Старшого (книга XXVIII, глава 3) і « [de]» Валерія Максима (книга XVII, глава 1) — говориться про чудесне спасіння звинуваченої в інцесті Тукції з допомогою богині Вести. Звинувачення в порушенні обітниці цнотливості загрожувало весталці смертю. Взявши в руки решето, вона почала благати богиню: «Веста, якщо священнодійства твої я завжди виконувала чистими руками, зроби, щоб я зачерпнула їм води з Тибру і принесла до храму твого». Виконавши сказане, вона довела свою невинність. У Плінія вказано рік події — 609 від заснування Риму (145 р. до н. е.). Датування події у Тита Лівія інше, ймовірно, процес над весталкою відбувався в 230 або 228 році. Присвячена історії Риму за 240—219 роки до н. е. XX книга Лівія була втрачена. Однак запис про епізод з Тукцією зберігся в періохі цієї книги (стислому змісті). Характер інформації, втім, відрізняється від інших джерел: «Весталка Тукція засуджена за злочинний блуд». Ювенал в [en]» (звана також «Проти жінок») згадує Тукцію як одну з хтивих жінок.
Пізніші автори — Тертуліан і Августин — ставлять під сумнів достовірність наведеної у Плінія розповіді.
До образу Тукції звертається Петрарка в Тріумфах як до символу цнотливості. Сюжет з весталкою, що несе воду в решеті відобразили багато європейських художників і скульпторів, наприклад, Джованні Баттіста Мороні і Антоніо Коррадіні.
Сито як уособлення дівоцтва, що асоціюється з Тукцією також використовувалося художниками на кількох портретах англійської «королеви-діви» Єлизавети I, написаних у другій половині XVI століття.
Іменем весталки названий кратер на астероїді (4) Веста.
Примітки
- Marina Warner. Monuments and Maidens: The Allegory of the Female Form. University of California Press, 2000 p. 242
- Ffolliott, Sheila (2003). Portraying Queens: the International Language of Court Portraiture in the Sixteenth Century. У Ziegler, Georgianna (ред.). Elizabeth I: Then and Now. Washington DC: Folger Shakespeare Library. с. 170. ISBN .
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тукція
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tukciya lat Tuccia davnorimska vestalka imovirno zhila v III stolitti do n e Tukciyalat TucciaKrayinaStarodavnij RimDiyalnistvestalka Mediafajli u Vikishovishi Dzhovanni Battista Moroni Diva vestalka Tukciya bilya 1555 Prisvyachenu Tukciyi istoriyu vklyuchiv v svoyu pracyu Rimski starodavnosti greckij istorik Dionisij Galikarnaskij Kniga II glava 69 Zgidno z nim yakas lyudina visunula zvinuvachennya proti vestalki ale ne mayuchi mozhlivosti obgruntuvati yih zgasannyam vognyu v hrami Vesti nadav pidrobleni svidoctva i dokazi Sud pontifikiv nakazav vestalci zahishatisya vona zh vidpovila sho spravoyu dovede svoyu nevinnist Zaklikavshi na dopomogu boginyu vona prijshla do Tibru zacherpnula vodu reshetom i na ochah usogo naselennya mista donesla yiyi do forumu de vilila do nig pontifikiv Toj hto zvinuvativ vestalku ne buv znajdenij ni zhivim ni mertvim nezvazhayuchi na posileni poshuki Syuzhet pro Tukciyu takozh navoditsya v robotah ryadu rimskih avtoriv U tvorah I stolittya n e Prirodnij istoriyi Pliniya Starshogo kniga XXVIII glava 3 i de Valeriya Maksima kniga XVII glava 1 govoritsya pro chudesne spasinnya zvinuvachenoyi v incesti Tukciyi z dopomogoyu bogini Vesti Zvinuvachennya v porushenni obitnici cnotlivosti zagrozhuvalo vestalci smertyu Vzyavshi v ruki resheto vona pochala blagati boginyu Vesta yaksho svyashennodijstva tvoyi ya zavzhdi vikonuvala chistimi rukami zrobi shob ya zacherpnula yim vodi z Tibru i prinesla do hramu tvogo Vikonavshi skazane vona dovela svoyu nevinnist U Pliniya vkazano rik podiyi 609 vid zasnuvannya Rimu 145 r do n e Datuvannya podiyi u Tita Liviya inshe jmovirno proces nad vestalkoyu vidbuvavsya v 230 abo 228 roci Prisvyachena istoriyi Rimu za 240 219 roki do n e XX kniga Liviya bula vtrachena Odnak zapis pro epizod z Tukciyeyu zberigsya v periohi ciyeyi knigi stislomu zmisti Harakter informaciyi vtim vidriznyayetsya vid inshih dzherel Vestalka Tukciya zasudzhena za zlochinnij blud Yuvenal v en zvana takozh Proti zhinok zgaduye Tukciyu yak odnu z htivih zhinok Piznishi avtori Tertulian i Avgustin stavlyat pid sumniv dostovirnist navedenoyi u Pliniya rozpovidi Do obrazu Tukciyi zvertayetsya Petrarka v Triumfah yak do simvolu cnotlivosti Syuzhet z vestalkoyu sho nese vodu v resheti vidobrazili bagato yevropejskih hudozhnikiv i skulptoriv napriklad Dzhovanni Battista Moroni i Antonio Korradini Sito yak uosoblennya divoctva sho asociyuyetsya z Tukciyeyu takozh vikoristovuvalosya hudozhnikami na kilkoh portretah anglijskoyi korolevi divi Yelizaveti I napisanih u drugij polovini XVI stolittya Imenem vestalki nazvanij krater na asteroyidi 4 Vesta PrimitkiMarina Warner Monuments and Maidens The Allegory of the Female Form University of California Press 2000 p 242 Ffolliott Sheila 2003 Portraying Queens the International Language of Court Portraiture in the Sixteenth Century U Ziegler Georgianna red Elizabeth I Then and Now Washington DC Folger Shakespeare Library s 170 ISBN 029598323X PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tukciya