Юліан Тувім | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Julian Tuwim | ||||||
Юліан Тувім, 1930 р. | ||||||
Народився | 13 вересня 1894 Лодзь, Царство Польське | |||||
Помер | 27 грудня 1953 (59 років) Закопане, ПНР ·зупинка серця | |||||
Поховання | Військові Повонзки | |||||
Країна | Республіка Польща[1] | |||||
Діяльність | поет, перекладач, прозаїк | |||||
Сфера роботи | художня література[d] | |||||
Alma mater | Варшавський університет | |||||
Мова творів | польська | |||||
Роки активності | 1913—1952 | |||||
Членство | d, d і d | |||||
Родичі | d і d | |||||
Брати, сестри | d | |||||
У шлюбі з | d | |||||
Діти | d | |||||
Автограф | ||||||
Нагороди | ||||||
| ||||||
Юліан Тувім у Вікісховищі | ||||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||||
Юліа́н Ту́вім (пол. Julian Tuwim *13 вересня 1894, Лодзь — †27 грудня 1953, Закопане) — польський поет, перекладач і мовознавець. Юліан Тувім — найвизначніший автор першої декади міжвоєнного двадцятиліття. Автор, твори якого стали художнім віддзеркаленням політичних та суспільних реалій періоду між двома війнами і одночасно шедеврами літератури міжвоєнного двадцятиліття. Створив своє власне бачення написання художнього твору, таке, яке не було до того репрезентоване у польській літературі.
Життєпис
Народився в Лодзі в небагатій сполонізованій єврейській міщанський родині. В юності захоплювався хімією, філателією, астрономією, з 1909 почав цікавитися лінгвістикою; цікавився мовами тунгусів, папуасів, африканських народів, австралійських племен, китайською, есперанто тощо. Навчався в російській гімназії Лодзя.
Ще з дитинства був знайомий із найкращими зразками польської літератури, адже його мати походила з родини, яка дуже поважала та була закохана у польську культуру.
1904 року дев'ятирічний Юліан вступає до російської гімназії, позаяк альтернативного польського закладу тоді ще не існувало. Але у 1906 році, після страйку, все-таки було відкрито гімназію з польською мовою викладання, до якої зразу ж перейшла частина учнів російської школи. Сім'я Юліана Тувіма не належала до заможних, а отже не мала матеріальної можливості перевести сина до приватного навчального закладу. Крім того, в той час з'являлися перші ознаки антисемітизму, що також серйозно вплинули на рішення батьків залишити сина в російській гімназії. Ці події ще більше надихнули майбутнього автора займатися польською літературою.
Товариш письменника, майбутній варшавський професор нейрофізіології Єжи Шапіро згадує, що навчаючись вже у старших класах, щоб не відставати від учнів приватної гімназії, Ю. Тувім почав додатково вивчати польську культуру та літературу. Саме під час свого навчання в російській гімназії, Юліан твердо вирішив стати польським поетом: почав серйозно досліджувати слово та робити свої перші літературні спроби. Першим захопленням Юліана Тувіма як поета, була творчість Леопольда Стаффа, під впливом якої Тувім написав свої перші статті.
1916 р. навчався у Варшавському університеті на юридичному (два семестри) та філософському факультетах.
Наприкінці 1922 p. познайомився та потоваришував з Євгеном Маланюком, який протягом 1929—43 pp. жив і працював у Варшаві. До Маланюкової збірки «Остання весна» (1959) увійшов цикл «Ars poetica», написаний у 1930 р. і присвячений Тувіму.
Ще до нацистської диктатури в Німеччині виступав з критикою расистських ідей. Наближення Другої світової війни спонукало письменника до еміграції, у 1939–1945 рр. він вимушено перебував у Франції, Португалії, Бразилії, США, що врятувало йому життя. У червні 1946 року Тувім повернувся на батьківщину.
1949 р. університет у Лодзі присвоїв Тувіму звання доктора honoris causa.
Лауреат Державної премії ПНР 1951 року.
Помер у Закопаному, похований у Варшаві.
Творчість
Поетичний дебют відбувся у 1913 році, коли був надрукований його вірш «Прохання» у «Варшавському кур'єрі» (Kurier Warszawski). Навчаючись в університеті, Юліан Тувім друкував свої вірші у студентському журналі «Pro arte et studio» («За мистецтво і науку»), згодом — у різних варшавських виданнях. У 1918 році вийшла друком перша книга Юліана Тувіма «Чигання на Бога».
Багато уваги приділяв формальним шуканням і словотворчості. На художньо-поетичну манеру Тувіма мали впливи Леопольда Стаффа, Волта Вітмена та Артюра Рембо; поважав творчість Яна Кохановського, Юліуша Словацького, Олександра Пушкіна, Олександра Блока; велике враження справила на нього зустріч з Володимиром Маяковським.
Був одним із засновників експериментальної літературної групи «Скамандр» (пол. Skamander) у 1919 р., названої на честь річки в Стародавній Греції, гаслом якої було «Поезію на вулицю!». До неї входили польські поети і письменники: Ярослав Івашкевич, Антоній Слонімський, , . Група не мала політичної програми; художню філософію групи Тувім визначав як віталізм, тобто радість життя. Поезія прославляє Діоніса, бога вина, бо чари Діоніса полегшують спілкування між людьми, роблять їх близькими до природи, допомагають насолоджуватися життям. Тувім оголошує себе поетом «натовпу», що супроводжує Діоніса у його хмільних походах по землі. «Скамандрити» існували недовго, пізніше у щоденнику Тувім пише:
«Скамандрити» зробили своє і просто розійшлися... Мій радісний віталізм продовжує існувати. Він тільки змінив поле діяльності. Він дорвався до боротьби людини за свої земні права».
До літературної групи «Скамандр» деякий час також входила і рідна Тувіма – поетеса та перекладачка Ірена Тувім.
А відтак, можемо визначити особливості творчості Юліана Тувіма:
- література повинна бути вільною від дидактичної, національної та соціальної функцій;
- позитивне бачення світу, активна позиція автора;
- різнорідність тем, опис буденного звичайного життя;
- мова проста, жива, без прикрас, з елементами вульгаризмів та діалектів;
- героєм твору є людина проста, середнього класу, звичайний мешканець
До першого періоду творчості Юліана Тувіма належать також збірки «Танцюючий Сократ» (1920), «Сьома Осінь» (1922), «Четвертий том віршів» (1923).
З 1924 р. — Тувім редактор щоденної колонки в газеті «Літературні відомості» (Wiadomości Literackie). Того ж року у варшавському театрі «Нова комедія» відбулася прем'єра тувімівської інсценізації «Шинелі» М. Гоголя
Другий етап його творчості розпочався 1926 роком, коли Тувім покинув Лодзь і переїхав вчитися до Варшави. В університеті вивчав право і філософію, але навчання не закінчив. На відміну від Лодзі, де переважали проросійські тенденції та були досить малі культурні потреби, Варшава була зовсім іншим містом. Вона захоплювала своєю новизною, відкривала ширші можливості, впливала на уяву. Таким чином творчість Ю. Тувіма є дзеркальним відображенням динаміки і урбаністичної тенденції нової поезії. Ще одним поштовхом до написання майбутніх шедеврів літератури стало захоплення поета творчістю літературно-мистецьких кабаре, з якими він стикнувся саме у Варшаві. Там, разом із групою інших поетів-початківців, Юліан Тувім створює та видає журнал «Pro Arte et Studio» (1916—1919), який об'єднав навколо себе поетичну молодь і став першим щаблем літературної діяльності автора та інших поетів, які потім, у 1918 році, створили групу «Skamander». Група відзначилася п'ятьма головними лідерами: Антонієм Слонимським, Ярославом Івашкевичем, Казимиром Вежинським та Яном Лехонем. Назва походила з твору «Іліада» від міфологічної річки, яка протікала через Трою.
Вірші Юліана Тувіма, які входили до «Pro Arte et Studio» відходили від прикладів стандартної поезії, та протиставлялися поезії Молодої Польщі. Були це провокаційні, нестандартні твори, що викликали протести зі сторони цінителів традиційної поезії. Переважала тематика щоденності, опис звичайних ситуацій. Критиків непокоїло вільне вираження думок автора, вживання вульгаризмів і жаргонізмів, слів зі звичайної поточної мови, які звичайно ж були визнані як «непоетичні».
У зв'язку з цим у березні 1918 року серед варшавської преси, вибухла поетична полеміка щодо віршів Юліана Тувіма.
П'ята збірка віршів, що вийшла друком у 1926 році, мала назву «Слова в крові». У поезії Тувіма дедалі дужче звучать трагічні мотиви. У червні 1926 року поет друкує вірш «Ейа, ейа, алала», у якому виступає проти фашизму; згодом виходить збірка «Чорнолісся» (1929). Поему «Бал в опері» (1936), спрямовану проти фашизму в Польщі, було конфісковано відразу ж після друку[].
У квітні 1944 року Тувім до першої річниці повстання у Варшавському гетто написав статтю «Ми, польські євреї…», присвячену матері. Вважаючи себе поляком за народженням, мовою, вихованням, батьківщиною, Юліан Тувім не відмовляється від єврейської крові.
Після повернення у Польщу займався перекладацькою роботою, лінгвістичними розвідками, працював у Театрі Війська Польського, Варшавському Новому театрі, провадив рубрику сатиричних курйозів у журналі «Проблеми», видав антологію «Польська фантастична новела» (1949). Надзвичайно популярними були і залишаються поетичні цикли Тувіма для дітей: «Локомотив» (1938), «Про пана Трулялинського» (1938), «Слон Тромбальський» (1938) та ін. В останні роки життя він пише вірші «До письменника», «Клич», «Прапор», «Зустріч у 1952 році», «Дочці у Закопане», видані останньою його збіркою «Нова збірка віршів» (1953).
Перекладав з французької, російської («Горе з розуму» О. Грибоєдова, «Ревізор» М. Гоголя, поезію О. Пушкіна, М. Некрасова, В. Маяковського, Б. Пастернака, О. Твардовського та ін.), з української («Слово о полку Ігоревім» (1928; новий варіант — 1950), окремі вірші М. Рильського та Є. Маланюка) та ін.; перекладав на есперанто та ін.
На українську Тувіма переклали К. Поліщук, Ю. Шкрумеляк, М. Рильський, Д. Павличко, М. Лукаш, Г. Кочур, Є. Дроб'язко, П. Осадчук, В. Ґжицький, М. Кіяновська та ін.
Вибрані твори
- Чигання на Бога / Czyhanie na Boga (1918)
- Танцюючий Сократ / Sokrates tańczący (1920)
- Сьома осінь / Siódma jesień (1921)
- Четвертий том віршів / Wierszy tom czwarty (1923)
- Польські чари і чорти / Czary i czarty polskie (1924)
- Хрестоматія чорнокнижництва / Wypisy czarnoksięskie (1924)
- A to pan zna? (1925)
- Czarna msza (1925)
- Tysiąc dziwów prawdziwych (1925)
- Слова у крові / Słowa we krwi (1926)
- Tajemnice amuletów i talizmanów (1926)
- Strofy o późnym lecie
- Чорнолісся / Rzecz czarnoleska (1929)
- Jeździec miedziany (1932)
- Циганська біблія та інші вірші / Biblia cygańska i inne wiersze (1932)
- Jarmark rymów (1934)
- Польський пияцький словник і вакхічна антологія / Polski słownik pijacki i antologia bachiczna (1935)
- Палаюча сутність / Treść gorejąca (1936)
- Чотири століття польської фрашки (1937)
- Бал в Опері / Bal w Operze (поема, 1936, опубліковано 1946)
- Квіти польські / Kwiaty polskie (поема, 1940—1946, опубліковано 1949)
- Pegaz dęba, czyli panoptikum poetyckie (1950)
- Piórem i piórkiem (1951)
- Нова збірка віршів / Nowywyborwierszy (1953).
Українською мовою видано збірки дитячих віршів «Пташине радіо» («Грані-Т»), «Слон Трубальський» («Видавництво Старого Лева»).
Вшанування
Рішенням Польського Сейму 2013 рік оголошено роком Юліана Тувіма.[]
- Надгробок Тувіма в Варшаві.
- Погруддя Тувіма, Лодзь.
- Меморіальна дошка на честь Тувіма, Лодзь.
- Лава Тувіма у місті Лодзь.
Примітки
- http://www.nytimes.com/2007/04/17/arts/music/17dawn.html
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- У тіні свого брата: історія лодзької поетеси Ірени Тувім. lodzanka.eu.
- Юліан Тувім «Пташине радіо» [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.] Видавництво Грані-Т
Джерела
- Циховська Е. Поезія Євгена Маланюка та Юліана Тувіма: циркуляція образно-стильових домен // Філологічні семінари: Література як стиль і спогад. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. — Вип.6. — С.156–166.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Тувим Юлиан // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Антологія польської поезії. Т. 2. Київ 1979. С. 103—138.
- О. С., Чирков, ред. (2000). . К.: Вежа. с. 320. ISBN . Архів оригіналу за 24 грудня 2012. Процитовано 16 січня 2013.
- Збірка творів Dziela, т. І-V, 1955–1964 (пол.)
- Розова I. Біографія Юліана Тувіма | Український Центр [ 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- Тувім Юліан // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 632. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Yulian TuvimJulian TuwimYulian Tuvim 1930 r Narodivsya13 veresnya 1894 1894 09 13 Lodz Carstvo PolskePomer27 grudnya 1953 1953 12 27 59 rokiv Zakopane PNR zupinka sercyaPohovannyaVijskovi PovonzkiKrayina Respublika Polsha 1 Diyalnistpoet perekladach prozayikSfera robotihudozhnya literatura d Alma materVarshavskij universitetMova tvorivpolskaRoki aktivnosti1913 1952Chlenstvod d i dRodichid i dBrati sestridU shlyubi zdDitidAvtografNagorodiOrden Vidrodzhennya Polshi Velikij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Licarskij Hrest Lavr Akademichnij Zolotij Yulian Tuvim u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Yulia n Tu vim pol Julian Tuwim 13 veresnya 1894 Lodz 27 grudnya 1953 Zakopane polskij poet perekladach i movoznavec Yulian Tuvim najviznachnishij avtor pershoyi dekadi mizhvoyennogo dvadcyatilittya Avtor tvori yakogo stali hudozhnim viddzerkalennyam politichnih ta suspilnih realij periodu mizh dvoma vijnami i odnochasno shedevrami literaturi mizhvoyennogo dvadcyatilittya Stvoriv svoye vlasne bachennya napisannya hudozhnogo tvoru take yake ne bulo do togo reprezentovane u polskij literaturi ZhittyepisNarodivsya v Lodzi v nebagatij spolonizovanij yevrejskij mishanskij rodini V yunosti zahoplyuvavsya himiyeyu filateliyeyu astronomiyeyu z 1909 pochav cikavitisya lingvistikoyu cikavivsya movami tungusiv papuasiv afrikanskih narodiv avstralijskih plemen kitajskoyu esperanto tosho Navchavsya v rosijskij gimnaziyi Lodzya She z ditinstva buv znajomij iz najkrashimi zrazkami polskoyi literaturi adzhe jogo mati pohodila z rodini yaka duzhe povazhala ta bula zakohana u polsku kulturu Yulian Tuvim Hud Vitkevich Stanislav Ignacij Yulian Tuvim 1929 rik Yulian Tuvim u 1950 ti rr 1904 roku dev yatirichnij Yulian vstupaye do rosijskoyi gimnaziyi pozayak alternativnogo polskogo zakladu todi she ne isnuvalo Ale u 1906 roci pislya strajku vse taki bulo vidkrito gimnaziyu z polskoyu movoyu vikladannya do yakoyi zrazu zh perejshla chastina uchniv rosijskoyi shkoli Sim ya Yuliana Tuvima ne nalezhala do zamozhnih a otzhe ne mala materialnoyi mozhlivosti perevesti sina do privatnogo navchalnogo zakladu Krim togo v toj chas z yavlyalisya pershi oznaki antisemitizmu sho takozh serjozno vplinuli na rishennya batkiv zalishiti sina v rosijskij gimnaziyi Ci podiyi she bilshe nadihnuli majbutnogo avtora zajmatisya polskoyu literaturoyu Tovarish pismennika majbutnij varshavskij profesor nejrofiziologiyi Yezhi Shapiro zgaduye sho navchayuchis vzhe u starshih klasah shob ne vidstavati vid uchniv privatnoyi gimnaziyi Yu Tuvim pochav dodatkovo vivchati polsku kulturu ta literaturu Same pid chas svogo navchannya v rosijskij gimnaziyi Yulian tverdo virishiv stati polskim poetom pochav serjozno doslidzhuvati slovo ta robiti svoyi pershi literaturni sprobi Pershim zahoplennyam Yuliana Tuvima yak poeta bula tvorchist Leopolda Staffa pid vplivom yakoyi Tuvim napisav svoyi pershi statti 1916 r navchavsya u Varshavskomu universiteti na yuridichnomu dva semestri ta filosofskomu fakultetah Naprikinci 1922 p poznajomivsya ta potovarishuvav z Yevgenom Malanyukom yakij protyagom 1929 43 pp zhiv i pracyuvav u Varshavi Do Malanyukovoyi zbirki Ostannya vesna 1959 uvijshov cikl Ars poetica napisanij u 1930 r i prisvyachenij Tuvimu She do nacistskoyi diktaturi v Nimechchini vistupav z kritikoyu rasistskih idej Nablizhennya Drugoyi svitovoyi vijni sponukalo pismennika do emigraciyi u 1939 1945 rr vin vimusheno perebuvav u Franciyi Portugaliyi Braziliyi SShA sho vryatuvalo jomu zhittya U chervni 1946 roku Tuvim povernuvsya na batkivshinu 1949 r universitet u Lodzi prisvoyiv Tuvimu zvannya doktora honoris causa Laureat Derzhavnoyi premiyi PNR 1951 roku Pomer u Zakopanomu pohovanij u Varshavi TvorchistPoetichnij debyut vidbuvsya u 1913 roci koli buv nadrukovanij jogo virsh Prohannya u Varshavskomu kur yeri Kurier Warszawski Navchayuchis v universiteti Yulian Tuvim drukuvav svoyi virshi u studentskomu zhurnali Pro arte et studio Za mistectvo i nauku zgodom u riznih varshavskih vidannyah U 1918 roci vijshla drukom persha kniga Yuliana Tuvima Chigannya na Boga Bagato uvagi pridilyav formalnim shukannyam i slovotvorchosti Na hudozhno poetichnu maneru Tuvima mali vplivi Leopolda Staffa Volta Vitmena ta Artyura Rembo povazhav tvorchist Yana Kohanovskogo Yuliusha Slovackogo Oleksandra Pushkina Oleksandra Bloka velike vrazhennya spravila na nogo zustrich z Volodimirom Mayakovskim Buv odnim iz zasnovnikiv eksperimentalnoyi literaturnoyi grupi Skamandr pol Skamander u 1919 r nazvanoyi na chest richki v Starodavnij Greciyi gaslom yakoyi bulo Poeziyu na vulicyu Do neyi vhodili polski poeti i pismenniki Yaroslav Ivashkevich Antonij Slonimskij Grupa ne mala politichnoyi programi hudozhnyu filosofiyu grupi Tuvim viznachav yak vitalizm tobto radist zhittya Poeziya proslavlyaye Dionisa boga vina bo chari Dionisa polegshuyut spilkuvannya mizh lyudmi roblyat yih blizkimi do prirodi dopomagayut nasolodzhuvatisya zhittyam Tuvim ogoloshuye sebe poetom natovpu sho suprovodzhuye Dionisa u jogo hmilnih pohodah po zemli Skamandriti isnuvali nedovgo piznishe u shodenniku Tuvim pishe Skamandriti zrobili svoye i prosto rozijshlisya Mij radisnij vitalizm prodovzhuye isnuvati Vin tilki zminiv pole diyalnosti Vin dorvavsya do borotbi lyudini za svoyi zemni prava Do literaturnoyi grupi Skamandr deyakij chas takozh vhodila i ridna Tuvima poetesa ta perekladachka Irena Tuvim A vidtak mozhemo viznachiti osoblivosti tvorchosti Yuliana Tuvima literatura povinna buti vilnoyu vid didaktichnoyi nacionalnoyi ta socialnoyi funkcij pozitivne bachennya svitu aktivna poziciya avtora riznoridnist tem opis budennogo zvichajnogo zhittya mova prosta zhiva bez prikras z elementami vulgarizmiv ta dialektiv geroyem tvoru ye lyudina prosta serednogo klasu zvichajnij meshkanec Do pershogo periodu tvorchosti Yuliana Tuvima nalezhat takozh zbirki Tancyuyuchij Sokrat 1920 Soma Osin 1922 Chetvertij tom virshiv 1923 Z 1924 r Tuvim redaktor shodennoyi kolonki v gazeti Literaturni vidomosti Wiadomosci Literackie Togo zh roku u varshavskomu teatri Nova komediya vidbulasya prem yera tuvimivskoyi inscenizaciyi Shineli M Gogolya Drugij etap jogo tvorchosti rozpochavsya 1926 rokom koli Tuvim pokinuv Lodz i pereyihav vchitisya do Varshavi V universiteti vivchav pravo i filosofiyu ale navchannya ne zakinchiv Na vidminu vid Lodzi de perevazhali prorosijski tendenciyi ta buli dosit mali kulturni potrebi Varshava bula zovsim inshim mistom Vona zahoplyuvala svoyeyu noviznoyu vidkrivala shirshi mozhlivosti vplivala na uyavu Takim chinom tvorchist Yu Tuvima ye dzerkalnim vidobrazhennyam dinamiki i urbanistichnoyi tendenciyi novoyi poeziyi She odnim poshtovhom do napisannya majbutnih shedevriv literaturi stalo zahoplennya poeta tvorchistyu literaturno misteckih kabare z yakimi vin stiknuvsya same u Varshavi Tam razom iz grupoyu inshih poetiv pochatkivciv Yulian Tuvim stvoryuye ta vidaye zhurnal Pro Arte et Studio 1916 1919 yakij ob yednav navkolo sebe poetichnu molod i stav pershim shablem literaturnoyi diyalnosti avtora ta inshih poetiv yaki potim u 1918 roci stvorili grupu Skamander Grupa vidznachilasya p yatma golovnimi liderami Antoniyem Slonimskim Yaroslavom Ivashkevichem Kazimirom Vezhinskim ta Yanom Lehonem Nazva pohodila z tvoru Iliada vid mifologichnoyi richki yaka protikala cherez Troyu Virshi Yuliana Tuvima yaki vhodili do Pro Arte et Studio vidhodili vid prikladiv standartnoyi poeziyi ta protistavlyalisya poeziyi Molodoyi Polshi Buli ce provokacijni nestandartni tvori sho viklikali protesti zi storoni ciniteliv tradicijnoyi poeziyi Perevazhala tematika shodennosti opis zvichajnih situacij Kritikiv nepokoyilo vilne virazhennya dumok avtora vzhivannya vulgarizmiv i zhargonizmiv sliv zi zvichajnoyi potochnoyi movi yaki zvichajno zh buli viznani yak nepoetichni U zv yazku z cim u berezni 1918 roku sered varshavskoyi presi vibuhla poetichna polemika shodo virshiv Yuliana Tuvima P yata zbirka virshiv sho vijshla drukom u 1926 roci mala nazvu Slova v krovi U poeziyi Tuvima dedali duzhche zvuchat tragichni motivi U chervni 1926 roku poet drukuye virsh Eja eja alala u yakomu vistupaye proti fashizmu zgodom vihodit zbirka Chornolissya 1929 Poemu Bal v operi 1936 spryamovanu proti fashizmu v Polshi bulo konfiskovano vidrazu zh pislya druku dzherelo U kvitni 1944 roku Tuvim do pershoyi richnici povstannya u Varshavskomu getto napisav stattyu Mi polski yevreyi prisvyachenu materi Vvazhayuchi sebe polyakom za narodzhennyam movoyu vihovannyam batkivshinoyu Yulian Tuvim ne vidmovlyayetsya vid yevrejskoyi krovi Pislya povernennya u Polshu zajmavsya perekladackoyu robotoyu lingvistichnimi rozvidkami pracyuvav u Teatri Vijska Polskogo Varshavskomu Novomu teatri provadiv rubriku satirichnih kurjoziv u zhurnali Problemi vidav antologiyu Polska fantastichna novela 1949 Nadzvichajno populyarnimi buli i zalishayutsya poetichni cikli Tuvima dlya ditej Lokomotiv 1938 Pro pana Trulyalinskogo 1938 Slon Trombalskij 1938 ta in V ostanni roki zhittya vin pishe virshi Do pismennika Klich Prapor Zustrich u 1952 roci Dochci u Zakopane vidani ostannoyu jogo zbirkoyu Nova zbirka virshiv 1953 Perekladav z francuzkoyi rosijskoyi Gore z rozumu O Griboyedova Revizor M Gogolya poeziyu O Pushkina M Nekrasova V Mayakovskogo B Pasternaka O Tvardovskogo ta in z ukrayinskoyi Slovo o polku Igorevim 1928 novij variant 1950 okremi virshi M Rilskogo ta Ye Malanyuka ta in perekladav na esperanto ta in Na ukrayinsku Tuvima pereklali K Polishuk Yu Shkrumelyak M Rilskij D Pavlichko M Lukash G Kochur Ye Drob yazko P Osadchuk V Gzhickij M Kiyanovska ta in Vibrani tvoriChigannya na Boga Czyhanie na Boga 1918 Tancyuyuchij Sokrat Sokrates tanczacy 1920 Soma osin Siodma jesien 1921 Chetvertij tom virshiv Wierszy tom czwarty 1923 Polski chari i chorti Czary i czarty polskie 1924 Hrestomatiya chornoknizhnictva Wypisy czarnoksieskie 1924 A to pan zna 1925 Czarna msza 1925 Tysiac dziwow prawdziwych 1925 Slova u krovi Slowa we krwi 1926 Tajemnice amuletow i talizmanow 1926 Strofy o poznym lecie Chornolissya Rzecz czarnoleska 1929 Jezdziec miedziany 1932 Ciganska bibliya ta inshi virshi Biblia cyganska i inne wiersze 1932 Jarmark rymow 1934 Polskij piyackij slovnik i vakhichna antologiya Polski slownik pijacki i antologia bachiczna 1935 Palayucha sutnist Tresc gorejaca 1936 Chotiri stolittya polskoyi frashki 1937 Bal v Operi Bal w Operze poema 1936 opublikovano 1946 Kviti polski Kwiaty polskie poema 1940 1946 opublikovano 1949 Pegaz deba czyli panoptikum poetyckie 1950 Piorem i piorkiem 1951 Nova zbirka virshiv Nowywyborwierszy 1953 Ukrayinskoyu movoyu vidano zbirki dityachih virshiv Ptashine radio Grani T Slon Trubalskij Vidavnictvo Starogo Leva VshanuvannyaRishennyam Polskogo Sejmu 2013 rik ogolosheno rokom Yuliana Tuvima dzherelo Nadgrobok Tuvima v Varshavi Pogruddya Tuvima Lodz Memorialna doshka na chest Tuvima Lodz Lava Tuvima u misti Lodz Primitkihttp www nytimes com 2007 04 17 arts music 17dawn html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 U tini svogo brata istoriya lodzkoyi poetesi Ireni Tuvim lodzanka eu Yulian Tuvim Ptashine radio 2 lipnya 2015 u Wayback Machine Vidavnictvo Grani TDzherelaCihovska E Poeziya Yevgena Malanyuka ta Yuliana Tuvima cirkulyaciya obrazno stilovih domen Filologichni seminari Literatura yak stil i spogad K VPC Kiyivskij universitet 2003 Vip 6 S 156 166 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Tuvim Yulian Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Antologiya polskoyi poeziyi T 2 Kiyiv 1979 S 103 138 O S Chirkov red 2000 K Vezha s 320 ISBN 966 7091 21 X Arhiv originalu za 24 grudnya 2012 Procitovano 16 sichnya 2013 Zbirka tvoriv Dziela t I V 1955 1964 pol Rozova I Biografiya Yuliana Tuvima Ukrayinskij Centr 12 travnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaTuvim Yulian Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 632 ISBN 966 692 744 6