Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Tsuga mertensiana (тсуґа гірська, англ. Mountain hemlock, фр. pruche de Patton) — вид хвойних рослин родини соснових.
| Tsuga mertensiana | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Тсуґа (Tsuga) |
| Вид: | T. mertensiana |
| Біноміальна назва | |
| Tsuga mertensiana | |
 | |
Поширення, екологія
Країни проживання: Канада (Британська Колумбія); США (Аляска, Каліфорнія, Орегон, Вашингтон). Росте від близько рівнем моря на Алясці до 1500 м над рівнем моря вздовж узбережжя; в Каскадних горах між 1200 і 2100 м над рівнем моря, а в Сьєрра-Неваді (підвид grandicona) між 1800 і 3350 м над рівнем моря. Росте на різних не вапняних кислих ґрунтах, іноді на торфі, більш звичайно на мор гумусі (pH 3,1–3,9). Підвид. mertensiana обмежується кліматичною зоною з великою кількістю опадів, в Британській Колумбії між 2000 і 4000 мм на рік, з довгими, сніжними зимами і коротким прохолодним літом. Підвид. grandicona зростає в набагато більш сухому кліматі, але, перш за все, на високих, пн. схилах. Цей вид є одним з основних компонентів в гірському субальпійському тсуґово-ялиновому лісі. Зростає в чистих поселеннях або в суміші з Abies lasiocarpa, локально також з Abies amabilis, Picea glauca, Picea sitchensis, Picea engelmannii, Pinus, Tsuga heterophylla, , Juniperus occidentalis, Betula papyrifera.
Морфологія
Дерево 40 м заввишки й 150 см у діаметрі; крона конічна. Кора від темно-сірого до червонувато-коричневого кольору, луската і глибоко розколота. Бруньки довгасті, 3–4 мм. Голки 10–25(30) мм, обидві поверхні сизі. Насіннєві шишки фіолетові після дозрівання від середньо- до темно-сіро-коричневого кольору, довгасто-циліндричні, розміром 3–6 × 1,5–2,5 см (відкриті), вершини від округлих до загострених. Насіння червоно-коричневе, 2–3 мм завдовжки, з тонкими, 7–12 мм завдовжки блідо-рожево-коричневими крилами. 2n = 24.
Використання
Цей повільнорослий вид виробляє помірно сильну деревину, але її застосування обмежене екологічними міркуваннями. М'яка і щільна, з коричневою серцевиною деревина, інколи рожевою, і світлішою заболонню; її використання в даний час обмежується столярними та деякими обмеженими додатками на будівництво. У своєму природному середовищі цінується туристами своїм мальовничим виглядом на гірських хребтах. Це також робить вид чудовим декоративним деревом для садів з його густим листям з довгими і короткими пагонами і, природно, виглядом шишок. Незважаючи на це, рідкісне в садах. Серед сортів форми з «синім» або блискучим листям або особливо цінуються.
Загрози та охорона
Загрози не були визначені для цього виду. Цей вид зустрічається в кількох охоронних територіях, серед яких відомі національні парки.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tsuga mertensiana tsuga girska angl Mountain hemlock fr pruche de Patton vid hvojnih roslin rodini sosnovih Tsuga mertensiana Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Tsuga Tsuga Vid T mertensiana Binomialna nazva Tsuga mertensiana Bongard Carriere 1867Poshirennya ekologiyaKrayini prozhivannya Kanada Britanska Kolumbiya SShA Alyaska Kaliforniya Oregon Vashington Roste vid blizko rivnem morya na Alyasci do 1500 m nad rivnem morya vzdovzh uzberezhzhya v Kaskadnih gorah mizh 1200 i 2100 m nad rivnem morya a v Syerra Nevadi pidvid grandicona mizh 1800 i 3350 m nad rivnem morya Roste na riznih ne vapnyanih kislih gruntah inodi na torfi bilsh zvichajno na mor gumusi pH 3 1 3 9 Pidvid mertensiana obmezhuyetsya klimatichnoyu zonoyu z velikoyu kilkistyu opadiv v Britanskij Kolumbiyi mizh 2000 i 4000 mm na rik z dovgimi snizhnimi zimami i korotkim proholodnim litom Pidvid grandicona zrostaye v nabagato bilsh suhomu klimati ale persh za vse na visokih pn shilah Cej vid ye odnim z osnovnih komponentiv v girskomu subalpijskomu tsugovo yalinovomu lisi Zrostaye v chistih poselennyah abo v sumishi z Abies lasiocarpa lokalno takozh z Abies amabilis Picea glauca Picea sitchensis Picea engelmannii Pinus Tsuga heterophylla Juniperus occidentalis Betula papyrifera MorfologiyaDerevo 40 m zavvishki j 150 sm u diametri krona konichna Kora vid temno sirogo do chervonuvato korichnevogo koloru luskata i gliboko rozkolota Brunki dovgasti 3 4 mm Golki 10 25 30 mm obidvi poverhni sizi Nasinnyevi shishki fioletovi pislya dozrivannya vid seredno do temno siro korichnevogo koloru dovgasto cilindrichni rozmirom 3 6 1 5 2 5 sm vidkriti vershini vid okruglih do zagostrenih Nasinnya chervono korichneve 2 3 mm zavdovzhki z tonkimi 7 12 mm zavdovzhki blido rozhevo korichnevimi krilami 2n 24 VikoristannyaCej povilnoroslij vid viroblyaye pomirno silnu derevinu ale yiyi zastosuvannya obmezhene ekologichnimi mirkuvannyami M yaka i shilna z korichnevoyu sercevinoyu derevina inkoli rozhevoyu i svitlishoyu zabolonnyu yiyi vikoristannya v danij chas obmezhuyetsya stolyarnimi ta deyakimi obmezhenimi dodatkami na budivnictvo U svoyemu prirodnomu seredovishi cinuyetsya turistami svoyim malovnichim viglyadom na girskih hrebtah Ce takozh robit vid chudovim dekorativnim derevom dlya sadiv z jogo gustim listyam z dovgimi i korotkimi pagonami i prirodno viglyadom shishok Nezvazhayuchi na ce ridkisne v sadah Sered sortiv formi z sinim abo bliskuchim listyam abo osoblivo cinuyutsya Zagrozi ta ohoronaZagrozi ne buli viznacheni dlya cogo vidu Cej vid zustrichayetsya v kilkoh ohoronnih teritoriyah sered yakih vidomi nacionalni parki PosilannyaThe Gymnosperm Database 12 zhovtnya 2014 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro rodinu sosnovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi