Церква святої Трійці — чинна церква у смт. Головне Любомльського району Волині, побудована у 1841 році старанням графа Браницького. Церква та дзвіниця є пам'ятками архітектури та містобудування національного значення. Нині територія храму огороджена невисокою цегляною стіною.
Церква святої Трійці | |
---|---|
51°19′55.5″ пн. ш. 24°04′51.5″ сх. д. / 51.33208° пн. ш. 24.08097° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Головне |
Кінець будівництва | 1841 |
Стиль | класицизм |
Належність | Українська Православна Церква (МП) |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Адреса | вул. Шевченка, 14 |
Епонім | Трійця |
Свято-Троїцька церква (Головне) (Україна) | |
Свято-Троїцька церква у Вікісховищі |
Настоятель — архімандрит Сава (Мякота).
З історії церкви
Вперше церква в смт. Головне, яка входила в Любомльську протопопію, згадується під 1482 роком. З поборових реєстрів за 1533 рік відомо, що церква сплачувала податку в рік 16 грошів і додатково ще 8 грошів. На той час вона була покинута.
У 1618 році церква селища згадується як Покровська. Невідомо, коли вона перейшла в унію, але вже у 1620 році, за вказівкою греко-католицького єпископа Афанасія Пакости, у Любомлі проводився церковний собор, де був присутній і священик з церкви селища Головно.
Іван Виговський, як староста Любомльський, колятор і опікун місцевих церков виконав у своєму старостві в 1659 році Гадяцьку угоду і вивів церкви староства з-під юрисдикції греко-католицького єпископа Якова Суші, перевівши їх у православ'я. Серед них була і церква с. Головне. У 1664 році, після страти І.Виговського поляками, всі церкви були знову повернуті в унію.
У 1795 році після третього поділу Польщі Західна Волинь увійшла до складу Росії і возз'єдналася з основною частиною України. Село стало волосним центром Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. На той час у Головно була дерев'яна церква, але 8 травня 1820 року сталася пожежа і церква повністю згоріла. Старожили розповідають, що церква, яка згоріла, стояла за 100 м на північний захід від нинішньої. Через 20 років, у 1841 році, старанням графа Браницького була побудована нова мурована церква з дзвіницею. Цей храмовий ансамбль зберігся досі.
У 2009 році Троїцьку церкву — пам'ятку національного значення було спотворено настоятелем УПЦ Московського патріархату — архімандритом Савою (Мякотою): унікальний класицистичний іконостас XIX століття вилучено з храму, замінено оригінальні вікна на пластикові. Зовні знищено класицистичне горизонтальне профілювання стін храму, а також пофарбовано у яскравий зелений колір — нехарактерний для пам'ятки.
Архітектура
Церква Святої Трійці побудована в стилі класицизму, являє собою різновид центричної споруди, в композиції якої позначився вплив європейської архітектури другої половини XVIII — першої половини XIX століття. Храм цегляний, оштукатурений, хрестовидний в плані (західна гілка подовжена), з ротондою у центральній частині, перекритій куполом на високому світловому барабані. Гілки хреста перекриті напівциркульними склепіннями з розпалубками, розкриті в підкупольний простір високими арочними прорізами, зовні купол увінчаний колоною з яблуком. Всі частини пам'ятки згруповані в суворому підпорядковуванні центру, підкреслюють його основне значення в загальній композиції. Площини фасадів розкреслені горизонтальним рустом.
На відміну від інших центричних хрещатих храмів, збудованих на Волині за подібною об'ємно-просторовою структурою, архітектурним формам Троїцької церкви притаманні монументальність і деяка присадкуватість. Це помітно в пропорціях фасадів і підбанника верху, в низьких трикутних фронтонах, які завершують торці рамен просторового хреста, а в інтер'єрі — у формі арок, що об'єднують наву з раменами просторового хреста. Замість звичайних півциркульних арок тут застосовані трицентрові «мальовані», ніби притиснуті вагою масивного центру.
Окремо від церкви, по осі її західного фасаду знаходиться дзвіниця, покрита шоломоподібним чотиригранним дахом хвилястого контуру з перехватом в основі, увінчаним колоною з яблуком. Цегляна, квадратна в плані, двох'ярусна. Перший ярус дзвіниці — прохід на територію церкви, другий — власне дзвіниця з арочними отворами для дзвонів. Над високими прямокутними входами східного й західного фасадів дзвіниці розміщується характерне для класицизму півциркульне вікно. Роги першого та другого ярусів будівлі підкреслені пілястрами.
Галерея
Примітки
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації
- Пам'ятки містобудування і архітектури Волинської області. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 10 травня 2013. [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.]
- Любомльське благочиння — історія та сучасність[недоступне посилання з травня 2019]
- Олександр Остапюк «З історії церкви смт Головне Любомльського району» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині: Наук. зб.: Випуск 25; Матеріали XXV Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції, м. Любомль, 25 жовтня 2007 р. — Луцьк, 2007. — с., 358 іл.
- Довідник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (том 2 ст.95). Архів оригіналу за 25 березня 2007. Процитовано 21 квітня 2010. [Архівовано 2007-03-25 у Wayback Machine.]
- Довідник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (том 2 ст.96). Архів оригіналу за 24 березня 2007. Процитовано 21 квітня 2010. [Архівовано 2007-03-24 у Wayback Machine.]
- Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю. — К.: Техніка, 2004.-176 с.: іл. — (Нац. святині України). — Бібліогр.: с. 170—173. — .
Література
- Олександр Остапюк «З історії церкви смт Головне Любомльського району» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині: Наук. зб.: Випуск 25; Матеріали XXV Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції, м. Любомль, 25 жовтня 2007 р. — Луцьк, 2007. — с. 358 іл.
- Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю. — К.: Техніка, 2004. — 176 с.: іл. — (Нац. святині України). — Бібліогр.: с. 170—173. — .
- Довідник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (том 2, ст. 95) [Архівовано 25 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Довідник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (том 2, ст. 96) [Архівовано 24 березня 2007 у Wayback Machine.]
Інтернет-джерела
- Любомльське благочиння — історія та сучасність[недоступне посилання з травня 2019] (процитовано 10 квітня 2010 року)
- Троїцька церква з надбрамною дзвіницею в смт. Головне [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva svyatoyi Trijci 1 chinna cerkva u smt Golovne Lyubomlskogo rajonu Volini pobudovana u 1841 roci starannyam grafa Branickogo Cerkva ta dzvinicya ye pam yatkami arhitekturi ta mistobuduvannya nacionalnogo znachennya 2 Nini teritoriya hramu ogorodzhena nevisokoyu ceglyanoyu stinoyu Cerkva svyatoyi Trijci51 19 55 5 pn sh 24 04 51 5 sh d 51 33208 pn sh 24 08097 sh d 51 33208 24 08097Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina GolovneKinec budivnictva1841StilklasicizmNalezhnistUkrayinska Pravoslavna Cerkva MP Stanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresavul Shevchenka 14EponimTrijcyaSvyato Troyicka cerkva Golovne Ukrayina Svyato Troyicka cerkva u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatoyi Trijci Nastoyatel arhimandrit Sava Myakota 3 Zmist 1 Z istoriyi cerkvi 2 Arhitektura 3 Galereya 4 Primitki 5 Literatura 6 Internet dzherelaZ istoriyi cerkvired Vpershe cerkva v smt Golovne yaka vhodila v Lyubomlsku protopopiyu zgaduyetsya pid 1482 rokom Z poborovih reyestriv za 1533 rik vidomo sho cerkva splachuvala podatku v rik 16 groshiv i dodatkovo she 8 groshiv Na toj chas vona bula pokinuta U 1618 roci cerkva selisha zgaduyetsya yak Pokrovska Nevidomo koli vona perejshla v uniyu ale vzhe u 1620 roci za vkazivkoyu greko katolickogo yepiskopa Afanasiya Pakosti u Lyubomli provodivsya cerkovnij sobor de buv prisutnij i svyashenik z cerkvi selisha Golovno Ivan Vigovskij yak starosta Lyubomlskij kolyator i opikun miscevih cerkov vikonav u svoyemu starostvi v 1659 roci Gadyacku ugodu i viviv cerkvi starostva z pid yurisdikciyi greko katolickogo yepiskopa Yakova Sushi perevivshi yih u pravoslav ya Sered nih bula i cerkva s Golovne U 1664 roci pislya strati I Vigovskogo polyakami vsi cerkvi buli znovu povernuti v uniyu U 1795 roci pislya tretogo podilu Polshi Zahidna Volin uvijshla do skladu Rosiyi i vozz yednalasya z osnovnoyu chastinoyu Ukrayini Selo stalo volosnim centrom Volodimir Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Na toj chas u Golovno bula derev yana cerkva ale 8 travnya 1820 roku stalasya pozhezha i cerkva povnistyu zgorila Starozhili rozpovidayut sho cerkva yaka zgorila stoyala za 100 m na pivnichnij zahid vid ninishnoyi Cherez 20 rokiv u 1841 roci starannyam grafa Branickogo bula pobudovana nova murovana cerkva z dzviniceyu Cej hramovij ansambl zberigsya dosi 4 U 2009 roci Troyicku cerkvu pam yatku nacionalnogo znachennya bulo spotvoreno nastoyatelem UPC Moskovskogo patriarhatu arhimandritom Savoyu Myakotoyu unikalnij klasicistichnij ikonostas XIX stolittya vilucheno z hramu zamineno originalni vikna na plastikovi Zovni znisheno klasicistichne gorizontalne profilyuvannya stin hramu a takozh pofarbovano u yaskravij zelenij kolir neharakternij dlya pam yatki Arhitekturared Cerkva Svyatoyi Trijci pobudovana v stili klasicizmu yavlyaye soboyu riznovid centrichnoyi sporudi v kompoziciyi yakoyi poznachivsya vpliv yevropejskoyi arhitekturi drugoyi polovini XVIII pershoyi polovini XIX stolittya Hram ceglyanij oshtukaturenij hrestovidnij v plani zahidna gilka podovzhena z rotondoyu u centralnij chastini perekritij kupolom na visokomu svitlovomu barabani Gilki hresta perekriti napivcirkulnimi sklepinnyami z rozpalubkami rozkriti v pidkupolnij prostir visokimi arochnimi prorizami zovni kupol uvinchanij kolonoyu z yablukom Vsi chastini pam yatki zgrupovani v suvoromu pidporyadkovuvanni centru pidkreslyuyut jogo osnovne znachennya v zagalnij kompoziciyi Ploshini fasadiv rozkresleni gorizontalnim rustom 5 6 Na vidminu vid inshih centrichnih hreshatih hramiv zbudovanih na Volini za podibnoyu ob yemno prostorovoyu strukturoyu arhitekturnim formam Troyickoyi cerkvi pritamanni monumentalnist i deyaka prisadkuvatist Ce pomitno v proporciyah fasadiv i pidbannika verhu v nizkih trikutnih frontonah yaki zavershuyut torci ramen prostorovogo hresta a v inter yeri u formi arok sho ob yednuyut navu z ramenami prostorovogo hresta Zamist zvichajnih pivcirkulnih arok tut zastosovani tricentrovi malovani nibi pritisnuti vagoyu masivnogo centru 7 Okremo vid cerkvi po osi yiyi zahidnogo fasadu znahoditsya dzvinicya pokrita sholomopodibnim chotirigrannim dahom hvilyastogo konturu z perehvatom v osnovi uvinchanim kolonoyu z yablukom Ceglyana kvadratna v plani dvoh yarusna Pershij yarus dzvinici prohid na teritoriyu cerkvi drugij vlasne dzvinicya z arochnimi otvorami dlya dzvoniv 6 Nad visokimi pryamokutnimi vhodami shidnogo j zahidnogo fasadiv dzvinici rozmishuyetsya harakterne dlya klasicizmu pivcirkulne vikno Rogi pershogo ta drugogo yarusiv budivli pidkresleni pilyastrami 7 Galereyared nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Primitkired ZAKON UKRAYiNI Pro Perelik pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi Pam yatki mistobuduvannya i arhitekturi Volinskoyi oblasti Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 10 travnya 2013 Arhivovano 2015 09 23 u Wayback Machine Lyubomlske blagochinnya istoriya ta suchasnist nedostupne posilannya z travnya 2019 Oleksandr Ostapyuk Z istoriyi cerkvi smt Golovne Lyubomlskogo rajonu Minule i suchasne Volini ta Polissya Lyuboml v istoriyi Ukrayini ta Volini Nauk zb Vipusk 25 Materiali XXV Volinskoyi oblasnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi m Lyuboml 25 zhovtnya 2007 r Luck 2007 s 358 il Dovidnik Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR tom 2 st 95 Arhiv originalu za 25 bereznya 2007 Procitovano 21 kvitnya 2010 Arhivovano 2007 03 25 u Wayback Machine a b Dovidnik Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR tom 2 st 96 Arhiv originalu za 24 bereznya 2007 Procitovano 21 kvitnya 2010 Arhivovano 2007 03 24 u Wayback Machine a b Godovanyuk O M Monastiri ta hrami Volinskogo krayu K Tehnika 2004 176 s il Nac svyatini Ukrayini Bibliogr s 170 173 ISBN 966 575 072 0 Literaturared Oleksandr Ostapyuk Z istoriyi cerkvi smt Golovne Lyubomlskogo rajonu Minule i suchasne Volini ta Polissya Lyuboml v istoriyi Ukrayini ta Volini Nauk zb Vipusk 25 Materiali XXV Volinskoyi oblasnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi m Lyuboml 25 zhovtnya 2007 r Luck 2007 s 358 il Godovanyuk O M Monastiri ta hrami Volinskogo krayu K Tehnika 2004 176 s il Nac svyatini Ukrayini Bibliogr s 170 173 ISBN 966 575 072 0 Dovidnik Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR tom 2 st 95 Arhivovano 25 bereznya 2007 u Wayback Machine Dovidnik Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR tom 2 st 96 Arhivovano 24 bereznya 2007 u Wayback Machine Internet dzherelared Lyubomlske blagochinnya istoriya ta suchasnist nedostupne posilannya z travnya 2019 procitovano 10 kvitnya 2010 roku Troyicka cerkva z nadbramnoyu dzviniceyu v smt Golovne Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Svyato Troyicka cerkva Golovne amp oldid 43724329