Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тростянець — колишнє село у Яворівському районі. Відселене у зв'язку з утворенням Яворівського військового полігону.
| село Тростянець | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Яворівський район |
| Основні дані | |
| Засноване | 20 березня 1652 |
| Населення | 0 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°03′42″ пн. ш. 23°30′44″ сх. д. / 50.06167° пн. ш. 23.51222° сх. д.Координати: 50°03′42″ пн. ш. 23°30′44″ сх. д. / 50.06167° пн. ш. 23.51222° сх. д. |
| Водойми | р. Смердех |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Тростянець | |
 Тростянець | |
| Мапа | |
Історія
За часів Речі Посполитої село належало до королівських маєтностей, яворівського староства, у Львівській землі Руського воєводства. 5 квітня 1661 р. в Яворові староста яворівський Ян Собеський підтвердив підданим Лосевичам з Тростянця на володіння на півлану корчемної землі в цьому ж селі. У 1672 р. він же (Ян Собеський) уже в чині маршалка і гетьмана війська коронного за наказом короля реорганізовує розбиті при облозі Тростянця корогви.
В 1880 році було в селі і в присілках Бідунь, Березина Мала, Березина Велика, Гора, Кут, Крушини, Марки, Мартини, Новесело, Раби і Воля 219 будинків і 1171 житель у гміні та 14 будинків і 92 жителі на території панського двору (1174 греко-католики, 2 римо-католики, 54 юдеї, 33 інших визнань). Парафія римо-католицька була в Магерові, греко-католицька — на місці, яворівського деканату.
На 01.01.1939 в селі проживало 1720 мешканців, з них 1615 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 15 євреїв і 70 поляків. Місцева греко-католицька парафія належала до Немирівського деканату Перемишльської єпархії, була дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована 1796 року. Село входило до ґміни Вєжбяни Яворівського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Яворівського району Львівської області.
У 1940 р. село було зруйноване внаслідок створення Червоною армією Львівського артилерійського полігону з виселенням жителів у Бессарабію, тому при проведеному 1.03.1943 німцями переписі село не зафіксоване..
Примітки
- Trościaniec (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 507. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 31.
- Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 12. [ 2021-07-18 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Trostyanec Trostyanec kolishnye selo u Yavorivskomu rajoni Vidselene u zv yazku z utvorennyam Yavorivskogo vijskovogo poligonu selo Trostyanec Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Yavorivskij rajon Osnovni dani Zasnovane 20 bereznya 1652 Naselennya 0 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 03 42 pn sh 23 30 44 sh d 50 06167 pn sh 23 51222 sh d 50 06167 23 51222 Koordinati 50 03 42 pn sh 23 30 44 sh d 50 06167 pn sh 23 51222 sh d 50 06167 23 51222 Vodojmi r Smerdeh Misceva vlada Karta Trostyanec Trostyanec MapaIstoriyaZa chasiv Rechi Pospolitoyi selo nalezhalo do korolivskih mayetnostej yavorivskogo starostva u Lvivskij zemli Ruskogo voyevodstva 5 kvitnya 1661 r v Yavorovi starosta yavorivskij Yan Sobeskij pidtverdiv piddanim Losevicham z Trostyancya na volodinnya na pivlanu korchemnoyi zemli v comu zh seli U 1672 r vin zhe Yan Sobeskij uzhe v chini marshalka i getmana vijska koronnogo za nakazom korolya reorganizovuye rozbiti pri oblozi Trostyancya korogvi V 1880 roci bulo v seli i v prisilkah Bidun Berezina Mala Berezina Velika Gora Kut Krushini Marki Martini Noveselo Rabi i Volya 219 budinkiv i 1171 zhitel u gmini ta 14 budinkiv i 92 zhiteli na teritoriyi panskogo dvoru 1174 greko katoliki 2 rimo katoliki 54 yudeyi 33 inshih viznan Parafiya rimo katolicka bula v Magerovi greko katolicka na misci yavorivskogo dekanatu Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 1720 meshkanciv z nih 1615 ukrayinciv grekokatolikiv 20 ukrayinciv rimokatolikiv 15 yevreyiv i 70 polyakiv Misceva greko katolicka parafiya nalezhala do Nemirivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi bula derev yana cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici zbudovana 1796 roku Selo vhodilo do gmini Vyezhbyani Yavorivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki Pislya aneksiyi SRSR Zahidnoyi Ukrayini v 1939 roci selo vklyuchene do Yavorivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti U 1940 r selo bulo zrujnovane vnaslidok stvorennya Chervonoyu armiyeyu Lvivskogo artilerijskogo poligonu z viselennyam zhiteliv u Bessarabiyu tomu pri provedenomu 1 03 1943 nimcyami perepisi selo ne zafiksovane PrimitkiTroscianiec 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 507 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 31 Amtliches Gemeinde und Dorfverzeichnis fuer das GG s 12 2021 07 18 u Wayback Machine nim