Трон Михайла Федоровича Романова (рос. Трон Михаила Фёдоровича Романова) — царський престол, що зберігається у зібранні Збройової палати Московського кремля.
Історія
Трон вперше згадується в архівах Збройової Палати під 1640 як річ ще царя Івана IV Васильовича.
«Место Царское обложено золотом с каменем с большим и малым и с искрами и с жемчуги большими; на нем влагалище суконное, сверху багрец, а снизу на страфиль червлен; у влагалища по краем снурок шолков червлен; из места из пяти гнезд каменье большие выняты и заверчены в бумашку и привязаны к тому месту; а сказал дьяк Гаврила Облезов, что те каменья вынеты по Государеву имянному приказу для осмотру Государю» |
Цей розкішний витвір східного мистецтва був зроблений в 1580-і в Ірані, можливо — в країні Великого Могола. За свідоцтвом шведського мандрівника Пера Перссона де Ерлезунди, посланця до Василя Шуйського і автора «Московської хроніки» (Regin Muschowitici Sciographia, 1615), трон був подарований Івану IV Васильовичу перським шахом Тахмаспом I і первісно мав 600 діамантів, 600 смарагдів, 600 турмалінів, 600 сапфірів та 600 бірюз.
Навіть якщо мандрівник і перебільшив, проте надзвичайна дорогоцінність цієї речі для того часу безсумнівна. В 1640-і він був перероблений московітськими майстрами. Втрачені каменці були замінені іншими. Трон вважався найдорогоціннішою реліквією царя Михайла.
До часів Петра I трон розташовувався в Успенському соборі Московського кремля і використовувався для тронних церемоній московітських цариць. У 1703 він був зданий до Збройової Палати.
В XVII с. царі часто тримали трон в обозі під час військових походів і смотрів, тому він значно постраждав і втратив золоті пластини на ніжках і золоту підніжку. Це зафіксоване вже у описах другої половини XVII ст. З тих часів він дійшов до нашого часу вже без втрат.
Опис
Дерев’яна основа трону обкладена карбованими золотими пластинами, які всипані дорогоцінним і напівдорогоцінним камінням і перлинами . В цілому на троні збереглось 1325 рубінів і турмалінів, 559 бірюз, 16 перлин, 28 сапфірів та 36 інших коштовних каменів.
Див. також
Література
- Древности Российского государства, изданные по высочайшему повелению государя императора Николая I: в 6 отд. и доп. к отд. III. — Репринтное издание 1849—1853 гг. — СПб.: Альфарет, 2006. - 2-е Отделение, С. 116.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tron Mihajla Fedorovicha Romanova ros Tron Mihaila Fyodorovicha Romanova carskij prestol sho zberigayetsya u zibranni Zbrojovoyi palati Moskovskogo kremlya Tron Mihajla Fedorovicha na malyunku akademika F G Solnceva seredina XIX stolittya IstoriyaTron vpershe zgaduyetsya v arhivah Zbrojovoyi Palati pid 1640 yak rich she carya Ivana IV Vasilovicha Mesto Carskoe oblozheno zolotom s kamenem s bolshim i malym i s iskrami i s zhemchugi bolshimi na nem vlagalishe sukonnoe sverhu bagrec a snizu na strafil chervlen u vlagalisha po kraem snurok sholkov chervlen iz mesta iz pyati gnezd kamene bolshie vynyaty i zavercheny v bumashku i privyazany k tomu mestu a skazal dyak Gavrila Oblezov chto te kamenya vynety po Gosudarevu imyannomu prikazu dlya osmotru Gosudaryu Cej rozkishnij vitvir shidnogo mistectva buv zroblenij v 1580 i v Irani mozhlivo v krayini Velikogo Mogola Za svidoctvom shvedskogo mandrivnika Pera Perssona de Erlezundi poslancya do Vasilya Shujskogo i avtora Moskovskoyi hroniki Regin Muschowitici Sciographia 1615 tron buv podarovanij Ivanu IV Vasilovichu perskim shahom Tahmaspom I i pervisno mav 600 diamantiv 600 smaragdiv 600 turmaliniv 600 sapfiriv ta 600 biryuz Navit yaksho mandrivnik i perebilshiv prote nadzvichajna dorogocinnist ciyeyi rechi dlya togo chasu bezsumnivna V 1640 i vin buv pereroblenij moskovitskimi majstrami Vtracheni kamenci buli zamineni inshimi Tron vvazhavsya najdorogocinnishoyu relikviyeyu carya Mihajla Do chasiv Petra I tron roztashovuvavsya v Uspenskomu sobori Moskovskogo kremlya i vikoristovuvavsya dlya tronnih ceremonij moskovitskih caric U 1703 vin buv zdanij do Zbrojovoyi Palati V XVII s cari chasto trimali tron v obozi pid chas vijskovih pohodiv i smotriv tomu vin znachno postrazhdav i vtrativ zoloti plastini na nizhkah i zolotu pidnizhku Ce zafiksovane vzhe u opisah drugoyi polovini XVII st Z tih chasiv vin dijshov do nashogo chasu vzhe bez vtrat OpisDerev yana osnova tronu obkladena karbovanimi zolotimi plastinami yaki vsipani dorogocinnim i napivdorogocinnim kaminnyam i perlinami V cilomu na troni zbereglos 1325 rubiniv i turmaliniv 559 biryuz 16 perlin 28 sapfiriv ta 36 inshih koshtovnih kameniv Div takozhTron Regaliyi rosijskih monarhivLiteraturaDrevnosti Rossijskogo gosudarstva izdannye po vysochajshemu poveleniyu gosudarya imperatora Nikolaya I v 6 otd i dop k otd III Reprintnoe izdanie 1849 1853 gg SPb Alfaret 2006 2 e Otdelenie S 116