Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трі́єра (дав.-гр. τριήρης) у Стародавній Греції, або три́рема (лат. trirēmis) у Стародавньому Римі — бойовий корабель античності, на якому веслярі розташовувалися в три яруси з обох бортів корабля (буквальний переклад грецької і латинської назв — «трирядник»). Це основний тип бойового корабля часів класичного періоду Давньої Греції.
| Трієра | |
 | |
| Назва каною | さんだんかいせん |
|---|---|
| Попередник | Бірема |
| Наступник | d |
 | |
 Трієра у Вікісховищі | |
За Фукідідом, перша трієра була збудована близько 650 року до нашої ери.
Загальна характеристика
Перш за все слід відмітити, що трієри так само як й інші кораблі античності будувалися без використання поперечного набору. Якщо в пізніші часи дошки обшивки кріпилися до шпангоутів, то в античні часи дошки скріплювалися між собою за допомогою пазів та втулок. Внаслідок цього конструкція була значно легша ніж аналогічна з поперечним набором, але не така міцна. Відсутність високих шогл зменшувала вимоги до стійкості кораблів через те, що вони схоже не використовували баласт. Цілком дерев'яна конструкція мала позитивну плавучість. В давньогрецьких джерелах в описах битв пишуть не про затонулі кораблі, а про «притоплені» чи «розбиті». Тобто навіть протаранений корабель не тонув повністю, а плавав на поверхні в притопленому стані. Однак команда такого корабля, яка плавала тримаючись за нього, стоячи на його напівзалитій водою палубі, була повністю безпомічна перед ворогом.
На першому верхньому ярусі весел розміщувались, так звані, траніти (грец. θρανϊται). Трохи нижче сиділи зевгіти (грец. ζευγιται), найближче до води — таламіти (грец. θαλαμιται). У першому ярусі з кожної сторони сиділи 31 гребець, в інших двох — по 27.
Порти для весел нижнього ряду знаходилися дуже близько до води, тож навіть невеликі хвилі заливали їх. В таких випадках таламіти затягували свої весла в середину, а отвори затягували шкіряними пластирами — аскомами. Весла зігітів та транітів проходили через отвори в парадосі — спеціальному коробчатому розширенні корпусу вище ватерлінії, який нависав над водою. Ритм роботи веслярам задавав флейтист.
Весла різних рядів мали однакову довжину, близько 4-4,5 метрів. Це пояснюється тим, що веслярі різних рядів сиділи не на вертикалі один над одним, а на кривій яку утворював борт трієри — кожен верхній ряд далі від центру. Окрім того весла різних рядів входили у воду під різними кутами — чим вище ряд тим кут був більший.
Роботою гребців керував спеціальний начальник — келейст (κελευστής), у якого був помічник, так званий, трієравл (τριηραύλης), який давав у разі потреби сигнали у сурму та виконував обов'язки корабельного економа.
Екіпаж трієр під час греко-перських війн складався з 180 гребців, 12-30 воїнів та 10-12 моряків, всього 200—220 осіб. На кормі містилася рубка капітана. Прикрасами корми на трієрі нерідко служили голова лебедя, флагшток з прапором, зображення богів тощо. Ніс корабля являв собою гострокінцевий дзьоб (на грецьких кораблях називався емболос, на римських ростр) і закінчувався або трьома зубцями, або фігурами голови крокодила, кабана та інших тварин. Якорів на трієрі було 4, пізніше 2; вони підіймалися й опускалися за допомогою коловорота.
Трієри не мали постійних щогл. Зазвичай на трієрі були 1-2, а за деякими джерелами і 3 з'ємні щогли. За попутного вітру моряки їх ставили, якщо ж вітер був незручний, або ж перед боєм їх знімали. Центральну щоглу ставили вертикально і розтягували канатами. Носову щоглу для маленького вітрила (артемона) ставили з нахилом вперед, спираючи на акростоль. Третю щоглу, таку ж коротку як і носова, ставили на кормі.
Щодо швидкості трієр існують різні думки. Скептики вважають, що крейсерська швидкість становила близько 5-6 вузлів, а максимальна не перевищувала 7-8. Сучасна реконструкція трієри «Олімпія» розвивала максимальну швидкість в 7 вузлів.
Озброєння і тактика
У грецькі часи головним озброєнням трієри був таран, а головним тактичним прийомом — таранний удар. Римляни хоч і не відмовилися від тарану, але більше покладалися на абордаж та перестрілку, в той час як в класичну епоху для греків це були суто допоміжні види бою. Відповідно на ранніших грецьких трієрах військові залоги були невеликі і рідко перевищували 20-30 воїнів. Наприклад під час Саламінської битви на борту кожної трієри було лише по 8 гоплітів та 4 лучників. В римські ж часи навпаки до екіпажу триреми входило 80 морських піхотинців, а веслярів було дещо менше — близько 150. В разі ж якщо трирема перевозила війська, то римляни розмішували на ній до 200—250 солдатів.
Грецькі трієри не мали ніякого спеціального бортового озброєння. Ні метальних машин, ні абордажних містків, ані інших звичних для римлян пристосувань. Першим метальні машини на кораблі встановив тиран Сиракуз Діонісій в 399 році до нашої ери. З часів Александра Македонського та в еліністичний період метальні машини починають широко використовуватися на флоті, а найширшого поширення вони набули вже за римлян.
Щодо тактики, то вона сильно залежала від того, на що перш за все покладається корабель на таранний удар чи на абордаж. В разі використання тарану існувало два головні тактичні прийоми.
Першим був власне таран — в ідеалі його слід було здійснити на повній швидкості в борт ворожого корабля під кутом близьким до 90 градусів, після чого швидко дати задній хід аби вивільнити свій корабель та дати воді залитися в пробоїну. При цьому бажано було, аби атакувальний корабель був не меншим за жертву, а краще більшим за нього, бо інакше в нього могло не вистачити енергії для пробиття ворожого борту і міцності власної конструкції для того, щоб витримати удар. Окрім того, невеликий корабель міг просто застрягнути в борту більшого, а його команда опинилася в невигідному становищі, оскільки вороги з вищого борту могли б засипати її снарядами, або ж піти на абордаж чисельнішою залогою.
Другим тактичним прийомом був так званий «проплив» (грецькою diekplus). Він полягав в тому, щоб на повній швидкості пропливсти паралельним, бажано зустрічним, курсом вздовж ворожого борту, при цьому веслярі атакувального корабля за командою втягували весла. Якщо гребці атакованого корабля не встигали втягнути весла, то атакуючи ламав їх, при цьому ймовірно завдаючи травм багатьом ворожим веслярам. Результатом вдалого пропливу була втрата ворогом ходу, а такий корабель ставав легкою жертвою таранного удару.
Комбінація невдалого пропливу та спроби таранного удару призводила до виникнення тактичної ситуації яка звалася обхід (periplus). Кораблі проходили на зустрічному паралельному курсі або занадто далеко один від одного, щоб обламати весла, або ж обидва встигали втягнути їх. Після цього обидва кораблі швидко розверталися намагаючись зайти для удару в борт супротивника. В разі якщо обидва судна виконували маневр з однаковою швидкістю вони знову опинялися на зустрічному курсі і справа могла закінчитися новою спробою пропливу чи лобовим зіткненням.
Слід звернути увагу, що і таранний удар і проплив вимагали зближення кораблів впритул, що значно полегшувало абордаж. Саме тому римляни, що значно поступалися карфагенянам у виучці моряків, веслярів та керманичів, однак мали багато доброї піхоти, робили ставку на абордаж і розмішували на своїх кораблях значну залогу.
Зважаючи на основні тактичні прийоми стає очевидним, що явну перевагу отримувала сторона якій вдавалося на певній ділянці зосередити більше кораблів — що в разі таранного удару, що у випадку абордажу 2-3 кораблі мали явну перевагу атакуючи один. Особливо це стосувалося випадку коли кораблі меншого класу атакували більші. Відповідно античні флотоводці старалися ставити свої кораблі якомога тісніше. Однак в разі занадто щільного строю виникала інша небезпека — кораблі втрачали свободу до маневру. В цілому звичайним строєм для флоту античності було шикування у 2-3 лінії, причому кораблі кожної розташовувалися зі зміщенням на пів позиції. Ворожий корабель навіть здійснивши вдалий проплив, не міг розвернутися для атаки корабля першого ряду, бо тим самим підставляв свій борт під удар кораблів задніх рядів. У разі якщо треба було захистити якісь цінні кораблі чи уникнути прямої битви з переважаючим ворогом кораблі часом шикувалися «їжаком» — в тісне коло носами назовні.
Виноски
- За іншими даними, гребці були розміщені по рядах так 27-32-31, тобто всього 90 гребців з кожного боку.
- Веслярів та моряків на трієрі було близько двохсот.
Посилання
- «Олимпия». Трирема вновь в открытом море [ 3 березня 2009 у Wayback Machine.]
- сайт XLegio боевая техника древности [ 21 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tri yera dav gr trihrhs u Starodavnij Greciyi abo tri rema lat triremis u Starodavnomu Rimi bojovij korabel antichnosti na yakomu veslyari roztashovuvalisya v tri yarusi z oboh bortiv korablya bukvalnij pereklad greckoyi i latinskoyi nazv triryadnik Ce osnovnij tip bojovogo korablya chasiv klasichnogo periodu Davnoyi Greciyi Triyera Nazva kanoyuさんだんかいせん PoperednikBirema Nastupnikd Triyera u VikishovishiVeslyari na greckij triyeri fragment z Afinskogo akropolya Novij muzej akropolya Za Fukididom persha triyera bula zbudovana blizko 650 roku do nashoyi eri Zagalna harakteristikaPersh za vse slid vidmititi sho triyeri tak samo yak j inshi korabli antichnosti buduvalisya bez vikoristannya poperechnogo naboru Yaksho v piznishi chasi doshki obshivki kripilisya do shpangoutiv to v antichni chasi doshki skriplyuvalisya mizh soboyu za dopomogoyu paziv ta vtulok Vnaslidok cogo konstrukciya bula znachno legsha nizh analogichna z poperechnim naborom ale ne taka micna Vidsutnist visokih shogl zmenshuvala vimogi do stijkosti korabliv cherez te sho voni shozhe ne vikoristovuvali balast Cilkom derev yana konstrukciya mala pozitivnu plavuchist V davnogreckih dzherelah v opisah bitv pishut ne pro zatonuli korabli a pro pritopleni chi rozbiti Tobto navit protaranenij korabel ne tonuv povnistyu a plavav na poverhni v pritoplenomu stani Odnak komanda takogo korablya yaka plavala trimayuchis za nogo stoyachi na jogo napivzalitij vodoyu palubi bula povnistyu bezpomichna pered vorogom Na pershomu verhnomu yarusi vesel rozmishuvalis tak zvani traniti grec 8ranitai Trohi nizhche sidili zevgiti grec zeygitai najblizhche do vodi talamiti grec 8alamitai U pershomu yarusi z kozhnoyi storoni sidili 31 grebec v inshih dvoh po 27 Porti dlya vesel nizhnogo ryadu znahodilisya duzhe blizko do vodi tozh navit neveliki hvili zalivali yih V takih vipadkah talamiti zatyaguvali svoyi vesla v seredinu a otvori zatyaguvali shkiryanimi plastirami askomami Vesla zigitiv ta tranitiv prohodili cherez otvori v paradosi specialnomu korobchatomu rozshirenni korpusu vishe vaterliniyi yakij navisav nad vodoyu Ritm roboti veslyaram zadavav flejtist Vesla riznih ryadiv mali odnakovu dovzhinu blizko 4 4 5 metriv Ce poyasnyuyetsya tim sho veslyari riznih ryadiv sidili ne na vertikali odin nad odnim a na krivij yaku utvoryuvav bort triyeri kozhen verhnij ryad dali vid centru Okrim togo vesla riznih ryadiv vhodili u vodu pid riznimi kutami chim vishe ryad tim kut buv bilshij Robotoyu grebciv keruvav specialnij nachalnik kelejst keleysths u yakogo buv pomichnik tak zvanij triyeravl trihraylhs yakij davav u razi potrebi signali u surmu ta vikonuvav obov yazki korabelnogo ekonoma Ekipazh triyer pid chas greko perskih vijn skladavsya z 180 grebciv 12 30 voyiniv ta 10 12 moryakiv vsogo 200 220 osib Na kormi mistilasya rubka kapitana Prikrasami kormi na triyeri neridko sluzhili golova lebedya flagshtok z praporom zobrazhennya bogiv tosho Nis korablya yavlyav soboyu gostrokincevij dzob na greckih korablyah nazivavsya embolos na rimskih rostr i zakinchuvavsya abo troma zubcyami abo figurami golovi krokodila kabana ta inshih tvarin Yakoriv na triyeri bulo 4 piznishe 2 voni pidijmalisya j opuskalisya za dopomogoyu kolovorota Triyeri ne mali postijnih shogl Zazvichaj na triyeri buli 1 2 a za deyakimi dzherelami i 3 z yemni shogli Za poputnogo vitru moryaki yih stavili yaksho zh viter buv nezruchnij abo zh pered boyem yih znimali Centralnu shoglu stavili vertikalno i roztyaguvali kanatami Nosovu shoglu dlya malenkogo vitrila artemona stavili z nahilom vpered spirayuchi na akrostol Tretyu shoglu taku zh korotku yak i nosova stavili na kormi Shodo shvidkosti triyer isnuyut rizni dumki Skeptiki vvazhayut sho krejserska shvidkist stanovila blizko 5 6 vuzliv a maksimalna ne perevishuvala 7 8 Suchasna rekonstrukciya triyeri Olimpiya rozvivala maksimalnu shvidkist v 7 vuzliv Ozbroyennya i taktikaU grecki chasi golovnim ozbroyennyam triyeri buv taran a golovnim taktichnim prijomom tarannij udar Rimlyani hoch i ne vidmovilisya vid taranu ale bilshe pokladalisya na abordazh ta perestrilku v toj chas yak v klasichnu epohu dlya grekiv ce buli suto dopomizhni vidi boyu Vidpovidno na rannishih greckih triyerah vijskovi zalogi buli neveliki i ridko perevishuvali 20 30 voyiniv Napriklad pid chas Salaminskoyi bitvi na bortu kozhnoyi triyeri bulo lishe po 8 goplitiv ta 4 luchnikiv V rimski zh chasi navpaki do ekipazhu triremi vhodilo 80 morskih pihotinciv a veslyariv bulo desho menshe blizko 150 V razi zh yaksho trirema perevozila vijska to rimlyani rozmishuvali na nij do 200 250 soldativ Grecki triyeri ne mali niyakogo specialnogo bortovogo ozbroyennya Ni metalnih mashin ni abordazhnih mistkiv ani inshih zvichnih dlya rimlyan pristosuvan Pershim metalni mashini na korabli vstanoviv tiran Sirakuz Dionisij v 399 roci do nashoyi eri Z chasiv Aleksandra Makedonskogo ta v elinistichnij period metalni mashini pochinayut shiroko vikoristovuvatisya na floti a najshirshogo poshirennya voni nabuli vzhe za rimlyan Shodo taktiki to vona silno zalezhala vid togo na sho persh za vse pokladayetsya korabel na tarannij udar chi na abordazh V razi vikoristannya taranu isnuvalo dva golovni taktichni prijomi Pershim buv vlasne taran v ideali jogo slid bulo zdijsniti na povnij shvidkosti v bort vorozhogo korablya pid kutom blizkim do 90 gradusiv pislya chogo shvidko dati zadnij hid abi vivilniti svij korabel ta dati vodi zalitisya v proboyinu Pri comu bazhano bulo abi atakuvalnij korabel buv ne menshim za zhertvu a krashe bilshim za nogo bo inakshe v nogo moglo ne vistachiti energiyi dlya probittya vorozhogo bortu i micnosti vlasnoyi konstrukciyi dlya togo shob vitrimati udar Okrim togo nevelikij korabel mig prosto zastryagnuti v bortu bilshogo a jogo komanda opinilasya v nevigidnomu stanovishi oskilki vorogi z vishogo bortu mogli b zasipati yiyi snaryadami abo zh piti na abordazh chiselnishoyu zalogoyu Drugim taktichnim prijomom buv tak zvanij propliv greckoyu diekplus Vin polyagav v tomu shob na povnij shvidkosti proplivsti paralelnim bazhano zustrichnim kursom vzdovzh vorozhogo bortu pri comu veslyari atakuvalnogo korablya za komandoyu vtyaguvali vesla Yaksho grebci atakovanogo korablya ne vstigali vtyagnuti vesla to atakuyuchi lamav yih pri comu jmovirno zavdayuchi travm bagatom vorozhim veslyaram Rezultatom vdalogo proplivu bula vtrata vorogom hodu a takij korabel stavav legkoyu zhertvoyu tarannogo udaru Kombinaciya nevdalogo proplivu ta sprobi tarannogo udaru prizvodila do viniknennya taktichnoyi situaciyi yaka zvalasya obhid periplus Korabli prohodili na zustrichnomu paralelnomu kursi abo zanadto daleko odin vid odnogo shob oblamati vesla abo zh obidva vstigali vtyagnuti yih Pislya cogo obidva korabli shvidko rozvertalisya namagayuchis zajti dlya udaru v bort suprotivnika V razi yaksho obidva sudna vikonuvali manevr z odnakovoyu shvidkistyu voni znovu opinyalisya na zustrichnomu kursi i sprava mogla zakinchitisya novoyu sproboyu proplivu chi lobovim zitknennyam Slid zvernuti uvagu sho i tarannij udar i propliv vimagali zblizhennya korabliv vpritul sho znachno polegshuvalo abordazh Same tomu rimlyani sho znachno postupalisya karfagenyanam u viuchci moryakiv veslyariv ta kermanichiv odnak mali bagato dobroyi pihoti robili stavku na abordazh i rozmishuvali na svoyih korablyah znachnu zalogu Zvazhayuchi na osnovni taktichni prijomi staye ochevidnim sho yavnu perevagu otrimuvala storona yakij vdavalosya na pevnij dilyanci zoserediti bilshe korabliv sho v razi tarannogo udaru sho u vipadku abordazhu 2 3 korabli mali yavnu perevagu atakuyuchi odin Osoblivo ce stosuvalosya vipadku koli korabli menshogo klasu atakuvali bilshi Vidpovidno antichni flotovodci staralisya staviti svoyi korabli yakomoga tisnishe Odnak v razi zanadto shilnogo stroyu vinikala insha nebezpeka korabli vtrachali svobodu do manevru V cilomu zvichajnim stroyem dlya flotu antichnosti bulo shikuvannya u 2 3 liniyi prichomu korabli kozhnoyi roztashovuvalisya zi zmishennyam na piv poziciyi Vorozhij korabel navit zdijsnivshi vdalij propliv ne mig rozvernutisya dlya ataki korablya pershogo ryadu bo tim samim pidstavlyav svij bort pid udar korabliv zadnih ryadiv U razi yaksho treba bulo zahistiti yakis cinni korabli chi uniknuti pryamoyi bitvi z perevazhayuchim vorogom korabli chasom shikuvalisya yizhakom v tisne kolo nosami nazovni VinoskiZa inshimi danimi grebci buli rozmisheni po ryadah tak 27 32 31 tobto vsogo 90 grebciv z kozhnogo boku Veslyariv ta moryakiv na triyeri bulo blizko dvohsot Posilannya Olimpiya Trirema vnov v otkrytom more 3 bereznya 2009 u Wayback Machine sajt XLegio boevaya tehnika drevnosti 21 kvitnya 2010 u Wayback Machine