Трилицький (Триліський) Павло Сілаунович (3 листопада 1861 — † н/д, після 1920) — полковник Армії УНР.
Павло Сілаунович Трилицький | |
---|---|
Народження | 3 листопада 1861 |
Смерть | невідомо |
Країна | УНР |
Приналежність | Армія УНР |
Звання | полковник |
Командування | заступник командира Окремої кінної дивізії Армії УНР. |
Біографія
Походив з дворян Херсонської губернії, предки — з с. Триліски Овруцького повіту Волинської губернії. 11 вересня 1880 р. вступив до Єлисаветградського кавалерійського училища. 1 серпня 1883 р. закінчив училище за 2-м розрядом, вийшов естандарт-юнкером до 12-го уланського Білгородського полку (Проскурів). Корнет (1885), поручик (1890), штабс-ротмістр (1893). 3 вересня 1893 р. був відряджений до 2-го відділення 12-го кавалерійського запасу, де продовжив службу. З 1896 р. — ротмістр. 20 грудня 1901 р., після переформування кавалерійського запасу у запасні кавалерійські полки, був призначений до 6-го запасного кавалерійського полку командиром 4-го ескадрону. 6 травня 1903 р. — підполковник з переведенням до 3-го запасного кавалерійського полку (Кірсанов). З 1906 р. обіймав посади помічника командира полку з господарчої та муштрової частини, кірсанівського повітового начальника. 14 жовтня 1914 р. витримав на відмінно іспит на заміщення посади повітового військового начальника при штабі Московського військового округу. З 13 січня 1914 р. — полковник за заслуги з призначенням на посаду Семипалатинського повітового військового начальника, коменданта й начальника гарнізону. З весни 1917 року перебував на фронті у складі 7-ї кавалерійської дивізії.
У листопаді 1917 р. став командиром Українського кінного дивізіону ім. М. Залізняка, сформованого з вояків-українців 7-го драгунського Кінбурнського, 7-го уланського Ольвіопольського та 7-го гусарського Білоруського полків. Наприкінці січня 1918 р. вивів дивізіон до Житомира, де передав у розпорядження військового міністра Центральної Ради. У червні 1918 р. був звільнений з армії за віком. З середини грудня 1918 р. до 15 травня 1919 р. — командир 5-ї Дієвої (2-ї) кінної дивізії Дієвої армії УНР. Восени 1919 р. — у розпорядженні штабу Дієвої армії УНР. Станом на 19 квітня 1920 р. — начальник управи ремонтування армії кінським складом Військового міністерства УНР. У серпні 1920 р. — заступник командира Окремої кінної дивізії Армії УНР. З 1 жовтня 1920 р. — начальник старшинської та під старшинської школи Окремої кінної дивізії Армії УНР. Подальша доля невідома.
Джерела
- Я. Тинченко. Герої Українського неба: науково-популярне видання. — К.: Темпора, 2010. — 200 с.: іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trilickij Triliskij Pavlo Silaunovich 3 listopada 1861 n d pislya 1920 polkovnik Armiyi UNR Pavlo Silaunovich TrilickijNarodzhennya3 listopada 1861 1861 11 03 SmertnevidomoKrayina UNRPrinalezhnistArmiya UNRZvannyapolkovnikKomanduvannyazastupnik komandira Okremoyi kinnoyi diviziyi Armiyi UNR BiografiyaPohodiv z dvoryan Hersonskoyi guberniyi predki z s Triliski Ovruckogo povitu Volinskoyi guberniyi 11 veresnya 1880 r vstupiv do Yelisavetgradskogo kavalerijskogo uchilisha 1 serpnya 1883 r zakinchiv uchilishe za 2 m rozryadom vijshov estandart yunkerom do 12 go ulanskogo Bilgorodskogo polku Proskuriv Kornet 1885 poruchik 1890 shtabs rotmistr 1893 3 veresnya 1893 r buv vidryadzhenij do 2 go viddilennya 12 go kavalerijskogo zapasu de prodovzhiv sluzhbu Z 1896 r rotmistr 20 grudnya 1901 r pislya pereformuvannya kavalerijskogo zapasu u zapasni kavalerijski polki buv priznachenij do 6 go zapasnogo kavalerijskogo polku komandirom 4 go eskadronu 6 travnya 1903 r pidpolkovnik z perevedennyam do 3 go zapasnogo kavalerijskogo polku Kirsanov Z 1906 r obijmav posadi pomichnika komandira polku z gospodarchoyi ta mushtrovoyi chastini kirsanivskogo povitovogo nachalnika 14 zhovtnya 1914 r vitrimav na vidminno ispit na zamishennya posadi povitovogo vijskovogo nachalnika pri shtabi Moskovskogo vijskovogo okrugu Z 13 sichnya 1914 r polkovnik za zaslugi z priznachennyam na posadu Semipalatinskogo povitovogo vijskovogo nachalnika komendanta j nachalnika garnizonu Z vesni 1917 roku perebuvav na fronti u skladi 7 yi kavalerijskoyi diviziyi U listopadi 1917 r stav komandirom Ukrayinskogo kinnogo divizionu im M Zaliznyaka sformovanogo z voyakiv ukrayinciv 7 go dragunskogo Kinburnskogo 7 go ulanskogo Olviopolskogo ta 7 go gusarskogo Biloruskogo polkiv Naprikinci sichnya 1918 r viviv divizion do Zhitomira de peredav u rozporyadzhennya vijskovogo ministra Centralnoyi Radi U chervni 1918 r buv zvilnenij z armiyi za vikom Z seredini grudnya 1918 r do 15 travnya 1919 r komandir 5 yi Diyevoyi 2 yi kinnoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Voseni 1919 r u rozporyadzhenni shtabu Diyevoyi armiyi UNR Stanom na 19 kvitnya 1920 r nachalnik upravi remontuvannya armiyi kinskim skladom Vijskovogo ministerstva UNR U serpni 1920 r zastupnik komandira Okremoyi kinnoyi diviziyi Armiyi UNR Z 1 zhovtnya 1920 r nachalnik starshinskoyi ta pid starshinskoyi shkoli Okremoyi kinnoyi diviziyi Armiyi UNR Podalsha dolya nevidoma DzherelaYa Tinchenko Geroyi Ukrayinskogo neba naukovo populyarne vidannya K Tempora 2010 200 s il ISBN 978 966 8201 94 3