«Три сестри» — п'єса (драма) російського письменника Антона Чехова 1900 року.
Три сестри | ||||
---|---|---|---|---|
Три сестры | ||||
Обкладинка першого окремого видання п'єси з портретами перших виконавиць головних ролей у виставі. | ||||
Жанр | драма | |||
Форма | п'єса | |||
Автор | Чехов Антон Павлович | |||
Мова | російська | |||
Написано | 1900 | |||
Опубліковано | 1901 | |||
Переклад | Андрій Головко | |||
Попередній твір | «Дядя Ваня» | |||
Наступний твір | «Вишневий сад» | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Формальні ознаки
П'єса має чотири дії. Сворена Антоном Павловичем Чеховим 1900 року і була замовленням на нову п'єсу від керівництва Московського Художнього театру. Вперше оприлюднена в російськомовному журналі «Русская мысль», число 2 від 1901 року. Окреме видання вийшло зі змінами і виправленнями того ж року у видавництві Адольфа Федоровича Маркса.
Передісторія
Чехов як письменник старанно працював зі словом. Відчуття слова, його так би мовити смак, хвилювали його все життя. Мимоволі як автор він виводив письменників у власних творах і наділяв їх властивостями, притаманними йому самому. Досить згадати розмову двох близьких до літератури персонажів «Чайки», де жваво обговорюються блиск скляного уламка при освітленні місяцем.
Про неабияке відчуття слова свідчать і перші гумористичні оповідання Чехова доби Чехонте.
Письменник роками працював із кишеньковими книжками, куди постійно заносив то влучний вислів, то сюжет для невеликого оповідання. Перші натяки на сюжет, що буде покладений у основу п'єси «Три сестри», знайдений у кишенькових книжках письменника ще за кінець 1898 і початок 1899 років. При отриманні замови на нову виставу він і використав ті первісні нотатки.
«Три сестри» — не перша робота для Московського художнього театра. Їй передували «Чайка» та «Дядя Ваня». Всі три були творами не на історичні теми якогось минулого, а на теми сучасності доби Чехова і доби Московського художнього театра.
Можливі прототипи
Про гострий зір письменника і його аналітику згадувала знайома Чехова його останніх років, тоді молода театральна актриса Тетяна Щепкіна-Купернік і непоганий перекладач з французької. Перегляд вистави «Чайка» переконав Щепкіну-Купернік, що ексцентрична сорокарічна актриса Аркадіна, що збиралась грати вісінадцятирічне дівчисько, навіяна Антону Чехову ексцентричною поведінкою актриси Яворської, подруги самої Тетяни Щепкіної-Купернік.
Логічно, що якісь прототипи були і у головних персонажів «Трьох сестер». Цікаво, що при цьому майже ніхто не згадує їх брата, Андрія Прозорова, слабкодухого чоловіка пані Наталі, що покладе життя на відвоювання будинку у сестер і їх неупинне виживання геть з їх же дому.
В оточенні Чехова було декілька людей, близьких до літератури (письменник Потапенко) чи до театра (актриси театра Корша, актори Художнього театра), тому писати «Чайку» було дещо легко. Знав Чехов і акторів-аматорів, що створювали вистави у дачних поселеннях чи у дворянських садибах влітку. Фантазійну п'єсу якраз і дивляться гості в саду помешкання акторки Аркадіної, котру створив її син.
Створення «Трьох сестер» далося Чехову важко, бо він виводив на сцену провінційних баришень, доньок генерала і їх знайомців, офіцерів російського полку. У власному листі до Максима Горького 16 жовтня 1900 року Антон Чехов писав
Надто важко було створювати «Трьох сестер». Адже три героїні, кожна мала бути на власний взірець (тобто зі своїм характером), всі три — генеральські доньки .
Брату Чехова, Михайлу, події у п'єсі нагадали перебування артилеристів у місті Воскресенськ під час перебування там Антона Чехова 1884 року. Чехов тобі був знайомцем командира артилеристів , полковника Б. Маєвського, в помешканні котрого збиралось місцеве поважне і освічене товариство. В п'єсі, однак, діють діти генерала, що перебувають у якомусь губернському місті, але добре пам'ятають Москву, котра з часом стане для них мрією, нереальним містом, уособленням чогось кращого і бажаного. Поручик батареї, дехто Єгоров, що теж відвідував будинок Маєвського, нагадував барона Тузенбаха, виведеного у виставі.
Зрозуміло, що праця над твором привносила нові повороти сюжету і нових персонажів. Сварка між Солоним та Тузенбахом дуже нагадувала реальну офіцерську дуель у місті Таганрог, що відбулась наприкінці 1880-х років, учасниками котрої якраз і були барон Г. Ферзен, на той час у відставці, та офіцер-артилерист дехто С. Н. Джапаридзе.
Публікація
Тим часом за нову п'єсу Чехова боролися кілька видань: редактори журналу «Життя», не знаючи до пуття, про що йде мова — про повість чи драму, домагалися права першої публікації; Сергій Дягілєв, в той час редактор «Щорічника імператорських театрів», писав драматургу, що мріє помістити «Трьох сестер» в своєму журналі для додання йому «більшої літературності і свіжості». Чехов віддав перевагу «Російській думці» В. М. Лаврова — журналу, з яким співпрацював вже не один рік.
У лютому 1901 року, вже перебуваючи в Римі, Чехов отримав коректуру, і один з його супутників, М. М. Ковалевський, розповідав: «Я бачив його після ряду годин, проведених за коректурою» Трьох сестер ". Він був не в дусі, знаходив прірву недоліків у своїй п'єсі і клявся, що більше для театру писати не буде ".
Чехов мав намір виправити текст і опублікувати «Три сестри» в березневому номері журналу; проте редакція «Російської думки» відкладати публікацію не захотіла і, не дочекавшись від автора виправленої коректури, помістила п'єсу в лютневому номері. При цьому Лавров отримав від Немировича-Данченка НЕ рукопис, а копію з одного з театральних робочих примірників, — в результаті в журнальна публікація мала близько двохсот спотворень.
Виправлений і доопрацьований автором текст в квітні 1901 року випустив окремим виданням А. Ф. Маркс, проте і в цій публікації Чехов виявив ряд спотворень. Остаточний текст «Трьох сестер» був опублікований в 7-му томі Творів Чехова, яке видавництво Маркса випустило в світ у березні 1902 року.
За кордоном п'єса вперше була опублікована на італійській мові — в журналі «Нова антологія» («Nuova Antologia») в червні — липні 1901. Ще за життя Чехова «Три сестри» були перекладені на німецьку, французьку та чеську мови; в кінці 1901 року п'єса в перекладі А. Шольца вже йшла на сцені в Берліні.
Дійові особи
- Три сестри Прозорови Ольга, Маша, Ірина
- Прозоров Андрій Сергійович, їх брат
- Наталя Іванівна, наречена Андрія, згодом його дружина
- Кулигін Федір Ілліч, викладач місцевої гімназії, чоловік Маші
- Вершинін Олександр Гнатович, підполковник, командир артилеристів
- Тузенбах Миколай Львович, барон, поручик полку
- Солоний Василь Васильович, штабс-капітан, що копіює поведінку літеатурного героя
- Чебутикін Іван Романович, військовий лікар, алкоголік
- Федотик Олексій Петрович, полковий підпоручик
- Роде Володимир Карпович, полковий підпоручик
- Ферапонт, старий строж земської управи
- Анфіса, нянька сестер Прозорових, стара 80 років, за роллю некомічна стара
Особливості п'єси
Після оприлюднення п'єси вона швидко стала предметом аналізів і вивчення. В ній не побачили звичної на той час фабули і почали трактувати це то як недолік твору, то як новітню рису. У Чехова на перший план виведений похмурий переіг тривалого і похмурого побуту, а персонажі багато розмовляють один з одним, при цьому наче не чують один одного. Аналоги своєрідної глухоти персонажів находили у п'єсах Г. Ібсена, М. Метерлінка, Г. Гауптмана. Але Чехов йшов не від копіювання, а від реальності, де було вдосталь і непорозуміння, і самотності оточуючих.
Казали про відсутність помітних поштовхів долі, що примушують персонажів робити нові вчинки і робити спроби осягнути фатальні зміни. Тим не менше драм у персонажів вистачає і у п 'єсі А. Чехова (коханці у дружини Андрія — Наталі, нещасне кохання заміжньої Маші до Вершиніна (невдалого у шлюбі), батька двох доньок, алкоголізм Чебутикіна, що втрачає людську подобу, псевдогероїчна поза Солоного, що приведе до незграбної дуелі і смерті Тузенбаха). Але драми у персонажів виявляються нешвидко, у монотонному потоку дрібних подій і через діалоги персонажів.
Нарешті, пожежа у місті, котра формально не пошкодить будинок трьох сестер. Але для сестер це перебування на березі вогняного моря і чергової людської біди як нагадування, що біда ходить поряд і з домом Прозорових.
Відчуття їх життя на краю безодні, біди, що чатує на кожного в домі Прозорових, було і у акторів Художнього театру, коли у жовтні 1900 року п'єсу читали на акторських зборах — актори плакали, хоча виставу лише готували до постановки.
Критика
Як того і хотів сам автор, читачі прочитали п'єсу пізніше, ніж вона була представлена на сцені, і перші відгуки в пресі були відгуками на спектакль. Прем'єра в Художньому театрі, що відбулася 31 січня 1901 року пройшла успішно, однак критик В. А. Ашкіназі, високо оцінивши п'єсу, в газеті «Новини дня» писав: "Не без страху думаю я про ту колізію, яка неминуче станеться між п'єсою Чехова і її виконавцями, коли вона добереться до провінції <…> її не візьмеш ні талановитою грою окремих виконавців, ні новенькими декораціями. Її можна взяти тільки загальним тоном виконання, тільки загальним ансамблем ".
Рецензента «Московського листка» не задовольнила і сама п'єса: "" Три сестри ", — писав він 3 лютого, — «це не драма, це поема, яка чудово передає сумну повість про те, як нудно і страшно жити» інтелігентним одинакам «серед безвідрадної обстановки російської провінції». Назвавши нову п'єсу Чехова «шедевром в області» поезії нудьги і вульгарності життєвої "", Ракшанін зазначив, що автор «не порушує ніяких нових питань, не порушує ніяких нових думок і обмежується лише тим, що розігрує нові варіації на стару тему» і головний недолік драми — то, що вона «не справляє враження новизни».
У той час як багатьом здавалося, ніби Чехов своїм успіхом цілком зобов'язаний мистецтву режисерів і акторів Художнього театру, Леонід Андрєєв, навпаки, вважав постановки МХТ кращими «критичними статтями» про п'єси Чехова. Про те ж в петербурзькому журналі «Театр і мистецтво» писав П. Ярцев: "Драма засліплює багатством і тонкістю фарб; на такій же висоті і її виконання трупою Художнього театру.
Від ВДТ до Навчального театру
Після семи показів у Москві Художній театр привіз 1901 року виставу на гастролі у Петербург, де вистава мала чималий успіх, майже сенсаційний.
Непроста для постанови п'єса мала чималу привабливість для низки театральних режисерів. «Три сестри» привабили режисерів В. Немировича-Данченко, Георгія Товстоногова, Юрія Любимова, Олега Єфремова.
Ризикнули поставити непросту виставу і у Навчальному театрі Інституту театру, музики і кінематографії у Ленінграді, де було важко грати старих і літніх людей з поламаними долями зовсім молодим акторам до 22-25 років.
Переклади
Вже влітку 1901 року п'єсу Антона Чехова переклали на італійську і оприлюднили у журналі «Нова антологія» («Nuova Antologia») М. Ферраріса Ще за життя письменника «Три сестри» були перекладені на чеську, німецьку, французьку. У перекладі А. Шольца п'єсу побачили в одному з театрів міста Берлін наприкінці 1901 року.
Українською мовою п'єсу переклав Андрій Головко.
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Три сестри (драма)
Джерела
- Твердохлебов И. Ю. Три сестры // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. М.: Наука, 1978.
- журнал «Наука и жизнь», январь, 1982
- Твердохлібов, 1978, с. 434—435.
- Московський Художній театр в російській театральній критиці: 1898 - 1905 / Сп. ред. О. А. Радищева. - М.: Артист. Режисер. Театр, 2005. - С. 149. - 639 с.
Примітки
- Твердохлебов И. Ю. Три сестры // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. М.: Наука, 1978.
- журнал «Наука и жизнь», январь, 1982
- Твердохлебов И. Ю. Три сестры // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. М.: Наука, 1978
- Твердохлебов И. Ю. Три сестры // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. М.: Наука, 1978
- Три сестри: драма на 4 дії / А. П. Чехов; пер. з рос. А. Головка. — К.: Мистецтво, 1953. — 96 с. — (Бібліотека російської драматургії)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tri sestri Tri sestri p yesa drama rosijskogo pismennika Antona Chehova 1900 roku Tri sestriTri sestryObkladinka pershogo okremogo vidannya p yesi z portretami pershih vikonavic golovnih rolej u vistavi ZhanrdramaFormap yesaAvtorChehov Anton PavlovichMovarosijskaNapisano1900Opublikovano1901PerekladAndrij GolovkoPoperednij tvir Dyadya Vanya Nastupnij tvir Vishnevij sad Cej tvir u VikishovishiFormalni oznakiP yesa maye chotiri diyi Svorena Antonom Pavlovichem Chehovim 1900 roku i bula zamovlennyam na novu p yesu vid kerivnictva Moskovskogo Hudozhnogo teatru Vpershe oprilyudnena v rosijskomovnomu zhurnali Russkaya mysl chislo 2 vid 1901 roku Okreme vidannya vijshlo zi zminami i vipravlennyami togo zh roku u vidavnictvi Adolfa Fedorovicha Marksa PeredistoriyaChehov yak pismennik staranno pracyuvav zi slovom Vidchuttya slova jogo tak bi moviti smak hvilyuvali jogo vse zhittya Mimovoli yak avtor vin vivodiv pismennikiv u vlasnih tvorah i nadilyav yih vlastivostyami pritamannimi jomu samomu Dosit zgadati rozmovu dvoh blizkih do literaturi personazhiv Chajki de zhvavo obgovoryuyutsya blisk sklyanogo ulamka pri osvitlenni misyacem Pro neabiyake vidchuttya slova svidchat i pershi gumoristichni opovidannya Chehova dobi Chehonte Pismennik rokami pracyuvav iz kishenkovimi knizhkami kudi postijno zanosiv to vluchnij visliv to syuzhet dlya nevelikogo opovidannya Pershi natyaki na syuzhet sho bude pokladenij u osnovu p yesi Tri sestri znajdenij u kishenkovih knizhkah pismennika she za kinec 1898 i pochatok 1899 rokiv Pri otrimanni zamovi na novu vistavu vin i vikoristav ti pervisni notatki Tri sestri ne persha robota dlya Moskovskogo hudozhnogo teatra Yij pereduvali Chajka ta Dyadya Vanya Vsi tri buli tvorami ne na istorichni temi yakogos minulogo a na temi suchasnosti dobi Chehova i dobi Moskovskogo hudozhnogo teatra Mozhlivi prototipiPro gostrij zir pismennika i jogo analitiku zgaduvala znajoma Chehova jogo ostannih rokiv todi moloda teatralna aktrisa Tetyana Shepkina Kupernik i nepoganij perekladach z francuzkoyi Pereglyad vistavi Chajka perekonav Shepkinu Kupernik sho ekscentrichna sorokarichna aktrisa Arkadina sho zbiralas grati visinadcyatirichne divchisko naviyana Antonu Chehovu ekscentrichnoyu povedinkoyu aktrisi Yavorskoyi podrugi samoyi Tetyani Shepkinoyi Kupernik Logichno sho yakis prototipi buli i u golovnih personazhiv Troh sester Cikavo sho pri comu majzhe nihto ne zgaduye yih brata Andriya Prozorova slabkoduhogo cholovika pani Natali sho poklade zhittya na vidvoyuvannya budinku u sester i yih neupinne vizhivannya get z yih zhe domu V otochenni Chehova bulo dekilka lyudej blizkih do literaturi pismennik Potapenko chi do teatra aktrisi teatra Korsha aktori Hudozhnogo teatra tomu pisati Chajku bulo desho legko Znav Chehov i aktoriv amatoriv sho stvoryuvali vistavi u dachnih poselennyah chi u dvoryanskih sadibah vlitku Fantazijnu p yesu yakraz i divlyatsya gosti v sadu pomeshkannya aktorki Arkadinoyi kotru stvoriv yiyi sin Stvorennya Troh sester dalosya Chehovu vazhko bo vin vivodiv na scenu provincijnih barishen donok generala i yih znajomciv oficeriv rosijskogo polku U vlasnomu listi do Maksima Gorkogo 16 zhovtnya 1900 roku Anton Chehov pisav Nadto vazhko bulo stvoryuvati Troh sester Adzhe tri geroyini kozhna mala buti na vlasnij vzirec tobto zi svoyim harakterom vsi tri generalski donki Bratu Chehova Mihajlu podiyi u p yesi nagadali perebuvannya artileristiv u misti Voskresensk pid chas perebuvannya tam Antona Chehova 1884 roku Chehov tobi buv znajomcem komandira artileristiv polkovnika B Mayevskogo v pomeshkanni kotrogo zbiralos misceve povazhne i osvichene tovaristvo V p yesi odnak diyut diti generala sho perebuvayut u yakomus gubernskomu misti ale dobre pam yatayut Moskvu kotra z chasom stane dlya nih mriyeyu nerealnim mistom uosoblennyam chogos krashogo i bazhanogo Poruchik batareyi dehto Yegorov sho tezh vidviduvav budinok Mayevskogo nagaduvav barona Tuzenbaha vivedenogo u vistavi Zrozumilo sho pracya nad tvorom privnosila novi povoroti syuzhetu i novih personazhiv Svarka mizh Solonim ta Tuzenbahom duzhe nagaduvala realnu oficersku duel u misti Taganrog sho vidbulas naprikinci 1880 h rokiv uchasnikami kotroyi yakraz i buli baron G Ferzen na toj chas u vidstavci ta oficer artilerist dehto S N Dzhaparidze PublikaciyaTim chasom za novu p yesu Chehova borolisya kilka vidan redaktori zhurnalu Zhittya ne znayuchi do puttya pro sho jde mova pro povist chi dramu domagalisya prava pershoyi publikaciyi Sergij Dyagilyev v toj chas redaktor Shorichnika imperatorskih teatriv pisav dramaturgu sho mriye pomistiti Troh sester v svoyemu zhurnali dlya dodannya jomu bilshoyi literaturnosti i svizhosti Chehov viddav perevagu Rosijskij dumci V M Lavrova zhurnalu z yakim spivpracyuvav vzhe ne odin rik U lyutomu 1901 roku vzhe perebuvayuchi v Rimi Chehov otrimav korekturu i odin z jogo suputnikiv M M Kovalevskij rozpovidav Ya bachiv jogo pislya ryadu godin provedenih za korekturoyu Troh sester Vin buv ne v dusi znahodiv prirvu nedolikiv u svoyij p yesi i klyavsya sho bilshe dlya teatru pisati ne bude Chehov mav namir vipraviti tekst i opublikuvati Tri sestri v bereznevomu nomeri zhurnalu prote redakciya Rosijskoyi dumki vidkladati publikaciyu ne zahotila i ne dochekavshis vid avtora vipravlenoyi korekturi pomistila p yesu v lyutnevomu nomeri Pri comu Lavrov otrimav vid Nemirovicha Danchenka NE rukopis a kopiyu z odnogo z teatralnih robochih primirnikiv v rezultati v zhurnalna publikaciya mala blizko dvohsot spotvoren Vipravlenij i doopracovanij avtorom tekst v kvitni 1901 roku vipustiv okremim vidannyam A F Marks prote i v cij publikaciyi Chehov viyaviv ryad spotvoren Ostatochnij tekst Troh sester buv opublikovanij v 7 mu tomi Tvoriv Chehova yake vidavnictvo Marksa vipustilo v svit u berezni 1902 roku Za kordonom p yesa vpershe bula opublikovana na italijskij movi v zhurnali Nova antologiya Nuova Antologia v chervni lipni 1901 She za zhittya Chehova Tri sestri buli perekladeni na nimecku francuzku ta chesku movi v kinci 1901 roku p yesa v perekladi A Sholca vzhe jshla na sceni v Berlini Dijovi osobiAnton Chehov z druzhinoyu Knipper Chehovoyu 1901 rik Tri sestri Prozorovi Olga Masha Irina Prozorov Andrij Sergijovich yih brat Natalya Ivanivna narechena Andriya zgodom jogo druzhina Kuligin Fedir Illich vikladach miscevoyi gimnaziyi cholovik Mashi Vershinin Oleksandr Gnatovich pidpolkovnik komandir artileristiv Tuzenbah Mikolaj Lvovich baron poruchik polku Solonij Vasil Vasilovich shtabs kapitan sho kopiyuye povedinku liteaturnogo geroya Chebutikin Ivan Romanovich vijskovij likar alkogolik Fedotik Oleksij Petrovich polkovij pidporuchik Rode Volodimir Karpovich polkovij pidporuchik Ferapont starij strozh zemskoyi upravi Anfisa nyanka sester Prozorovih stara 80 rokiv za rollyu nekomichna staraOsoblivosti p yesiAfisha pershoyi vistavi Tri Sestri MHT 1901 r Pislya oprilyudnennya p yesi vona shvidko stala predmetom analiziv i vivchennya V nij ne pobachili zvichnoyi na toj chas fabuli i pochali traktuvati ce to yak nedolik tvoru to yak novitnyu risu U Chehova na pershij plan vivedenij pohmurij pereig trivalogo i pohmurogo pobutu a personazhi bagato rozmovlyayut odin z odnim pri comu nache ne chuyut odin odnogo Analogi svoyeridnoyi gluhoti personazhiv nahodili u p yesah G Ibsena M Meterlinka G Gauptmana Ale Chehov jshov ne vid kopiyuvannya a vid realnosti de bulo vdostal i neporozuminnya i samotnosti otochuyuchih Kazali pro vidsutnist pomitnih poshtovhiv doli sho primushuyut personazhiv robiti novi vchinki i robiti sprobi osyagnuti fatalni zmini Tim ne menshe dram u personazhiv vistachaye i u p yesi A Chehova kohanci u druzhini Andriya Natali neshasne kohannya zamizhnoyi Mashi do Vershinina nevdalogo u shlyubi batka dvoh donok alkogolizm Chebutikina sho vtrachaye lyudsku podobu psevdogeroyichna poza Solonogo sho privede do nezgrabnoyi dueli i smerti Tuzenbaha Ale drami u personazhiv viyavlyayutsya neshvidko u monotonnomu potoku dribnih podij i cherez dialogi personazhiv Nareshti pozhezha u misti kotra formalno ne poshkodit budinok troh sester Ale dlya sester ce perebuvannya na berezi vognyanogo morya i chergovoyi lyudskoyi bidi yak nagaduvannya sho bida hodit poryad i z domom Prozorovih Vidchuttya yih zhittya na krayu bezodni bidi sho chatuye na kozhnogo v domi Prozorovih bulo i u aktoriv Hudozhnogo teatru koli u zhovtni 1900 roku p yesu chitali na aktorskih zborah aktori plakali hocha vistavu lishe gotuvali do postanovki KritikaYak togo i hotiv sam avtor chitachi prochitali p yesu piznishe nizh vona bula predstavlena na sceni i pershi vidguki v presi buli vidgukami na spektakl Prem yera v Hudozhnomu teatri sho vidbulasya 31 sichnya 1901 roku projshla uspishno odnak kritik V A Ashkinazi visoko ocinivshi p yesu v gazeti Novini dnya pisav Ne bez strahu dumayu ya pro tu koliziyu yaka neminuche stanetsya mizh p yesoyu Chehova i yiyi vikonavcyami koli vona doberetsya do provinciyi lt gt yiyi ne vizmesh ni talanovitoyu groyu okremih vikonavciv ni novenkimi dekoraciyami Yiyi mozhna vzyati tilki zagalnim tonom vikonannya tilki zagalnim ansamblem Recenzenta Moskovskogo listka ne zadovolnila i sama p yesa Tri sestri pisav vin 3 lyutogo ce ne drama ce poema yaka chudovo peredaye sumnu povist pro te yak nudno i strashno zhiti inteligentnim odinakam sered bezvidradnoyi obstanovki rosijskoyi provinciyi Nazvavshi novu p yesu Chehova shedevrom v oblasti poeziyi nudgi i vulgarnosti zhittyevoyi Rakshanin zaznachiv sho avtor ne porushuye niyakih novih pitan ne porushuye niyakih novih dumok i obmezhuyetsya lishe tim sho rozigruye novi variaciyi na staru temu i golovnij nedolik drami to sho vona ne spravlyaye vrazhennya novizni U toj chas yak bagatom zdavalosya nibi Chehov svoyim uspihom cilkom zobov yazanij mistectvu rezhiseriv i aktoriv Hudozhnogo teatru Leonid Andryeyev navpaki vvazhav postanovki MHT krashimi kritichnimi stattyami pro p yesi Chehova Pro te zh v peterburzkomu zhurnali Teatr i mistectvo pisav P Yarcev Drama zasliplyuye bagatstvom i tonkistyu farb na takij zhe visoti i yiyi vikonannya trupoyu Hudozhnogo teatru Vid VDT do Navchalnogo teatruV A Simov 1858 1935 Eskiz dekoraciyi do vistavi A P Chehova Tri sestri MHT 1901 r Centralnij teatralnij muzej imeni Bahrushina Chehov Tri sestri rezhiser V Nemirovich Danchenko 1947 r Pislya semi pokaziv u Moskvi Hudozhnij teatr priviz 1901 roku vistavu na gastroli u Peterburg de vistava mala chimalij uspih majzhe sensacijnij Neprosta dlya postanovi p yesa mala chimalu privablivist dlya nizki teatralnih rezhiseriv Tri sestri privabili rezhiseriv V Nemirovicha Danchenko Georgiya Tovstonogova Yuriya Lyubimova Olega Yefremova Riziknuli postaviti neprostu vistavu i u Navchalnomu teatri Institutu teatru muziki i kinematografiyi u Leningradi de bulo vazhko grati starih i litnih lyudej z polamanimi dolyami zovsim molodim aktoram do 22 25 rokiv PerekladiVzhe vlitku 1901 roku p yesu Antona Chehova pereklali na italijsku i oprilyudnili u zhurnali Nova antologiya Nuova Antologia M Ferrarisa She za zhittya pismennika Tri sestri buli perekladeni na chesku nimecku francuzku U perekladi A Sholca p yesu pobachili v odnomu z teatriv mista Berlin naprikinci 1901 roku Ukrayinskoyu movoyu p yesu pereklav Andrij Golovko Div takozhRepeticiya ScenografiyaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tri sestri drama DzherelaTverdohlebov I Yu Tri sestry Chehov A P Polnoe sobranie sochinenij i pisem V 30 t Sochineniya V 18 t M Nauka 1978 zhurnal Nauka i zhizn yanvar 1982 Tverdohlibov 1978 s 434 435 Moskovskij Hudozhnij teatr v rosijskij teatralnij kritici 1898 1905 Sp red O A Radisheva M Artist Rezhiser Teatr 2005 S 149 639 s PrimitkiTverdohlebov I Yu Tri sestry Chehov A P Polnoe sobranie sochinenij i pisem V 30 t Sochineniya V 18 t M Nauka 1978 zhurnal Nauka i zhizn yanvar 1982 Tverdohlebov I Yu Tri sestry Chehov A P Polnoe sobranie sochinenij i pisem V 30 t Sochineniya V 18 t M Nauka 1978 Tverdohlebov I Yu Tri sestry Chehov A P Polnoe sobranie sochinenij i pisem V 30 t Sochineniya V 18 t M Nauka 1978 Tri sestri drama na 4 diyi A P Chehov per z ros A Golovka K Mistectvo 1953 96 s Biblioteka rosijskoyi dramaturgiyi