Ця стаття про громадський транспорт у Лондоні Про транспортні компанії див Transport for London Лондон має велику і розв

Ця стаття про громадський транспорт у Лондоні. Про транспортні компанії див. Transport for London.

Лондон має велику і розвинену мережу транспорту, яка включає як приватні, так і державні послуги. Поїздки громадським транспортом становлять 25 % поїздок у Лондоні, а приватні послуги — 41 %. Мережа транспорту Лондона слугує своєрідним хабом для всієї траспортної системи Великої Британії.

Історія

Управління транспортом Лондона 1933—2000
Дати	Організація	Відповідальний
1933-1947	Лондонське управління пасажирським транспортом	Рада Лондонського графства
1948-1962	London Transport Executive	Британська транспортна комісія
1963-1969	Управління лондонського транспорту
1970-1984	London Transport Executive (GLC) (лише Великий Лондон)	Рада Великого Лондона
1970-1986	Лондонське обслуговування автобусів (тільки зелена лінія)
1984-2000
2000-		Мер Лондона

Перший громадський транспорт в Лондоні веде історію з кінних Омнібусів в 1829 році, які були поступово замінені на перші омнібуси з електродвигуном в 1902 році. Протягом багатьох років приватні компанії, почали надавати ці послуги з об'єднаною Лондонською Генеральною Омнібус Компанією (ЛГОК) для утворення єдиного автобусного сполучення. Підземна електрична залізниця Лондона, також утворилася в 1902 році, об'єднані перші підземні залізничні компанії, які будували лондонське метро; в 1912 році Метрополітен увійшов до складу LGOC, а в 1913 році він також приєднав трамвайну компанію в Лондоні. Метрополітен став частиною нового лондонського пасажирського транспорту ради в 1933 році; Підземні потяги, автобуси і трамваї почали працювати під назвою відомої компанії Транспорт Лондона.

Марку транспорту Лондона продовжували використовувати до 2000 року, хоча керівництво транспортних послуг змінювалося кілька разів. ЛПТБ керував транспортом з 1933 по 1947, поки він був реорганізований в Управління лондонського транспорту (1948 по 1962). Відповідальність за Лондон Транспорт згодом була передана до Управління лондонського транспорту (з 1963 по 1969), Ради Великого Лондона (1970 по 1984) і Лондонського регіонального транспорту (з 1984 по 2000). Після приватизації автобусних маршрутів в Лондоні в 1986 році, автобуси виділялися окремо, Лондонські автобуси. У 2000 році в рамках формування нового Великого Лондона, відповідальність за Лондон Транспорт перейшла до нової транспортної влади, Транспорт для Лондона (ТДЛ) (Transport for London, TfL), який є у державній власності транспортної корпорації для Лондонської області й сьогодні.

Метро та швидкі трамваї

Транспорт для Лондона керує трьома різними залізничними системами у Лондоні. Найбільшим з них є Лондонський метрополітен, система метро працює на підземних лініях і глибоких «тьюб» лініях. ТДЛ також керує Доклендським легким метро, автоматично освітлює залізничні системи в східній частині міста, а також Тремплінк систему.

Ці три системи поширюються на більшість пунктів Лондона, створюючи всеосяжну і велику систему. Важливою сферою цих систем є Південний Лондон, в якому переважають приміські залізничні мережі.

Лондонське метро

У розмовній мові відомий як Тьюб, метро Лондона є першою системою метро в світі, яка почала свою діяльність в 1863 році. Більш як 3 мільйони пасажирів подорожують на метро щодня, на загальну суму припадає понад 1 млрд пасажирських перевезень на рік в перший раз у 2006 році. Підземка має 11 ліній, більшість з яких з'єднують передмістя у Центральному Лондоні і в сукупності утворюють густу мережу в центрі Лондона, пов'язуючи основні залізничні станції, центральні бізнесові райони. Підземка використовується у Північному Лондоні набагато ширше, ніж на півдні Лондона. Це є результатом поєднання несприятливої геології, історичного змагання з поверхневими залізницями та історичної географії Лондона, сфокусованої на півночі Темзи. Південний Лондон обслуговує в першу чергу поверхневі залізниці (хоча слід зазначити, що більшість маршруту лондонського метро насправді на поверхні, а не в тунелі.)

Квитки

Докладніше:

Велосипеди

прокатна док-станція Barclays Cycle Hire в Soho Square

Більше одного мільйона лондонців мають велосипеди, але станом на 2008 рік лише близько 2 відсотків усіх поїздок в Лондон зроблені на велосипеді: це набагато менше, ніж в інших великих європейських містах, таких як Берлін (5 відсотків), Мюнхен (12 відсотків) та Амстердам (55 відсотків) та Копенгаген (36 відсотків). Тим не менш, це більше на 83 відсотки порівняно з 2000 роком Останнім часом, за оцінками, 480 000 подорожей кожний день в столиці відбувається саме на велосипеді.

Компанія , що розпочала роботу 30 липня 2010 року, надає 6000 велосипедів для оренди. Велосипеди можна взяти напрокат на док-станціях в Центрального Лондона.

Автобуси та East London Transit

Докладніше: та

сучасний двоповерховий автобус на маршруті 139

Червоний двоповерховий Лондонський автобус увійшов в масову культуру як міжнародно визнаний Національний символ, і в той час, як дизайн лондонських автобусів мінявся протягом багатьох років, транспортні засоби, як і раніше, мають свій традиційний червоний колір.

Таксі

Чорні кеби і прокат автомобілів

Звичний Hackney carriage або «чорна кабіна».

Аеропорти

Докладніше: Аеропорти Лондона

Карта аеропортів, що обслуговують Лондон

Лондонський аеропорт Хітроу оброблює більше міжнародних пасажирських перевезень, ніж будь-який інший у світі.

Аеропорт Лондон-Сіті має одиночну злітно-посадкову смугу, що розташована на вузькій смужці землі з доками на обох боках.

Лондон — місто, що обслуговується аеропортами найкраще у світі з майже 150 млн пасажирами, що користуються його шістьма міжнародними аеропортами на 2005 рік. За розміром (від більшого до меншого) — аеропорти Хітроу, Гатвік, , Лутон, Лондон-Сіті; та Саутенд.

Водний транспорт

Канатна дорога

Докладніше: Канатна дорога Emirates

З часу Літніх Олімпійських ігор 2012 року над Темзою відкрилася канатна дорога Air Line.

Див. також

^[en]
^[en]
Transport for London

Примітки

ed. by S. P. Sinha, Faguni Ram, Manager Prasad... та ін., ред. (1993). Instant encyclopaedia of geography. 23. Transportation geography (вид. 1. ed.). New Delhi: Mittal publ. с. 295. ISBN . {{}}: |access-date= вимагає |url= (); Явне використання «та ін.» у: |editor= ()
Martin, Andrew (2013). Underground, Overground a Passenger's History of the Tube. London: Profile. ISBN .
. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Bike City Copenhagen. Københavns Kommune. Процитовано 5 січня 2009.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
. London.gov.uk. Архів оригіналу за 16 лютого 2008. Процитовано 27 квітня 2010.
Quigley-Jones, Jennifer (13 листопада 2009). . The World in 2010. The Economist. Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 23 листопада 2009.
Elborough, Travis (2006). The bus we loved: London's affair with the Routemaster. London: Granta Books. с. 108. ISBN .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт у Лондоні

www.tfl.gov.uk — офіційний сайт «Транспорт для Лондона» , виконавчий орган більшості транспортних операцій
http://www.dft.gov.uk [ 13 жовтня 2009 у Wayback Machine.] Департамент транспорту, центральний відділ нагляду за національною залізничною мережею
Кампанія за поліпшення лондонського транспорту [ 14 жовтня 2007 у Wayback Machine.], кампанії з місцевих питань, також підтримує національну організацію, що домагається сталого розвитку транспорту.

[1] . by S. P. Sinha, Faguni Ram, Manager Prasad... та ін., ред. (1993). Instant encyclopaedia of geography. 23. Transportation geography (вид. 1. ed.). New Delhi: Mittal publ. с. 295. ISBN . {{}}: |access-date= вимагає |url= (); Явне використання «та ін.» у: |editor= ()

[2] Martin, Andrew (2013). Underground, Overground a Passenger's History of the Tube. London: Profile. ISBN .

[3] . Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[visitcopenhagen1-4] Bike City Copenhagen. Københavns Kommune. Процитовано 5 січня 2009.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[5] . London.gov.uk. Архів оригіналу за 16 лютого 2008. Процитовано 27 квітня 2010.

[OYB-6] Quigley-Jones, Jennifer (13 листопада 2009). . The World in 2010. The Economist. Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 23 листопада 2009.

[elborough-7] Elborough, Travis (2006). The bus we loved: London's affair with the Routemaster. London: Granta Books. с. 108. ISBN .