Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тося Маламуд (нар. 17 березня 1923, Вінниця — 16 липня 2008, Мехіко, Мексика) — мексиканська скульпторка українського походження, одна із перших жінок-випускниць мексиканської . Її сім'я іммігрувала до Мексики, коли їй було чотири роки, талант до мистецтва з'явився рано. Вступила до художнього коледжу всупереч побажанням батьків, який закінчила у 1943 році. Через сімейні зобов'язання її кар'єра почалася лише в середині 1950-х з двох важливих виставок, які привернули увагу критиків до її стилю. Відтоді і до смерті вона виставляла свої роботи в Мексиці та за кордоном. Маламуд також створювала великі та малі твори для громадських приміщень, і її вважали найкращим майсторм бюсту в Мексиці в той час. Крім зображень видатних людей, вона створила роботи, в основному присвячені питанням материнства, сім'ї та дитинства, які можна знайти в таких місцях, як Музей сучасного мистецтва (Мехіко) та Лікарні XXI століття у Мехіко. «La familia/Сім'я» стала знаковою для , а «Viento/Вітер» для Музею сучасного мистецтва в Морелії.
| Тося Маламуд | |
|---|---|
| Народилася | 17 березня 1923 Вінниця, Українська СРР, СРСР |
| Померла | 16 липня 2008 (85 років) Мехіко, Мексика |
| Країна |  Мексика |
| Діяльність | скульпторка, художниця |
| Знання мов | іспанська |
| |
Життя
Маламуд народилася 17 березня 1923 року у Вінниці, як молодша дитина Ісаака Маламуда та Лізи Бакал. Сім'я втекла з України в 1927 році, коли їй було чотири роки, щоб уникнути притисків з боку радянського уряду. Того ж року вони приїхали до Мексики, і там її батько створив першу газету в друкарні на ідиші, де вийшла відома книга під назвою «Di Drai Vegn» («Три шляхи»), а також твори поетів, таких як Іцджак Берлінер, Яків Глатц та Мойше Гліковський.
Маламуд відвідувала початкову та середню школу в Мексиці і проявляла інтерес і талант до мистецтва у дуже ранньому віці. У середній школі вона мала можливість працювати в кераміці, де здивувала свого вчителя своєю здатністю ліпити людські фігури.
У 1940 році Маламуд вступила до Національної гімназії пластичних мистецтв всупереч побажанням батьків (історія мистецтв). В той час, це не вважалось гідним молодій жінці професійно вчитися мистецтву. Серед її професорів були художники , Луіс Саагун і Бенджамін Коря, а також скульптори Фідіас Елізондо, Арнульфо Домінгуез, та . Останній давав своїм учням повну свободу створювати те, що вони хотіли. Вона закінчила п'ятирічну програму лише за три роки, ставши однією з перших жінок-випускниць школи разом з , та .
У 1944 році Маламуд вийшла заміж за Самуеля Рубінштейна, з яким у неї було двоє дітей Етель і Маурісіо. Коли її діти були маленькими, вона ставила своє мистецтво здебільшого на перерву, лише працювала інколи у коридорі, де було трохи світла. До 1952 року у неї не було студії, яку вона б ділила з іншим художником і яка дозволила б їй відокремити свою роботу від сімейного життя. Вона розпочала свою кар'єру всерйоз у 1954 році.
У 1967 році Маламуд розлучилася зі своїм першим чоловіком, вийшовши заміж в 1979 році за письменника і журналіста Сержіо Нудельштеєра. Пара підтримувала роботу один одного, відвідуючи конференції та виставки разом, навіть спільно використовуючи робочий простір, наполовину студію скульптури та половину офісу.
Тося Маламуд померла 16 липня 2008 року в Мехіко.
Кар'єра
Незважаючи на те, що Маламуд закінчила університет у 1943 році, вона не почала свою кар'єру серйозно до 1954 року. В тому році у неї було дві важливі виставки, одна — в а друга — в Гаврській галереї Centro Deportivo Israelita, яка привернула її роботи до відома критиків. Її скульптура відрізнялася від більшості інших мексиканських, оскільки підкреслювала зображення руху. Її кар'єра тривала до самої смерті, і за цей час вона провела понад сорок індивідуальних виставок у Мексиці, США, Канаді, Іспанії, Нідерландах, Болгарії та Ізраїлі та брала участь у багатьох інших колективних виставках. Серед основних ранніх виставок — одна в Палаці образотворчих мистецтв Мехіко у 1959 році та виставка скульптур в Олімпійському селі для Літніх Олімпійських ігор 1968 року. Під час останньої події один із творів «La maternidad» (Материнство) був викрадений і повернутий, і сьогодні його можна побачити в Музеї сучасного мистецтва в Мехіко . Її остання велика виставка ще за життя тривала з листопада 2007 р. по березень 2008 р. в на Проспекті Реформи в Мехіко, і куратором був її син Маурісіо. Ця подія була ретроспективою, яка проводилася спільно з випуском її автобіографії, але художниця не могла бути присутньою через стан її здоров'я.
Роботи Маламуд можна знайти як у приватних, так і в державних колекціях як Мексики, так і за кордоном. Частина її робіт була спонсорована урядом Мексики через Департамент культури Секретаріату закордонних відносин та стару Національну раду з туризму. Маламуд створила тридцять вісім монументальних виробів із бронзи та каменю, які постійно експонуються в установах та громадських приміщеннях Мексики, ще чотирнадцять — в інших країнах. Серед бюстів відомих діячів — бюст письменника І. Л. Переца, який знаходиться в районі Nuevo Colegio Israelita, кілька Альберта Ейнштейна в та на Факультеті наук університету Тель-Авіва, Росаріо Кателланоса на Факультеті філософії та літератури НАУМ, Франца Кафка в Національній бібліотеці Мексики, разом із Мігелем Ідальго, Хосе Марією Морелосом і Павоном, Беніто Хуаресом та розташованими в Мексиканському корпусі Тель-Авівського університету. Інші види скульптур включають La maternidad (Материнство) у Музеї сучасного мистецтва, La familia (Сім'я) перед Лікарнею XII століття у Мехіко, Pareja Amorosa (Закохана пара) у місті Монтеррей, La Madre (Мати), Primera maestro (Перший вчитель) в Centro Deportivo Israelita та Пенелопа розташована на Проспекті Реформи. Деякі з них стали іконами, серед яких La famila (Сім'я) в Лікарні XXI століття та інша — Viento (Вітер), яка зараз є символом Музею сучасного мистецтва у Морелії.
Маламуд була членом Салону Мексіканської пластики, Товариства географії та статистики, Інтернаціональної Академії Томмазо Кампанелла в Римі та Іспанської асоціації художників та скульпторів у Мадриді. У 2008 році її біографія під назвою «Тося Маламуд, матеріал, що лежить в основі форми» була опублікована (Національна рада з питань культури і мистецтв), а в 2009 році Салон Мексіканської пластики провів посмертну данину поваги.
Художність
На роботу Маламуд під час школи та після неї вплинули її вчителі, особливо Фернандо Ортіс Монастеріо та Ігнасіо Асунсоло, які мали як консервативні, так і ліберальні елементи. Після закінчення університету її не цікавив рух та його націоналізм, який був домінуючим на той час, скоріше, вона віддала перевагу більш міжнародному світогляду. Вона виступила проти мексиканського мистецтва з кількох причин. Спочатку в мексиканському мистецтві переважали чоловіки, особливо монументальна скульптура. Скульптура взагалі була на той час менш цінована, ніж живопис, особливо фреска. Протягом своєї кар'єри вона зосередилася на скульптурі, в основному працюючи з бронзою та мармуром, а також експериментувала з іншими матеріалами, такими як акрил, камінь та кераміка. Маламуд створювала твори невеликих, середніх та монументальних розмірів.
Тося Маламуд головним чином створила два види скульптури. Її вважали найкращим скульптором-бюстів у Мексиці свого часу, який здебільшого виявляв класичний вплив. Роботи без бюстів переважно зосереджені на таких темах, як материнство, діти, жіноче тіло, тіла в русі та пози, що вказують на роздуми. Незадовго до смерті вона заявила, що її основною темою завжди була любов у різних її формах, оскільки вона вважала, що це основа життя. Ці роботи класифікують як абстрактний фігуративізм і виконані із бронзи, каменю та дерева. Однак вони демонструють вплив , імпресіонізму, кубізму, мистецтва фентезі та напів абстрактного мистецтва. Попри те, що Маламуд не була частиною мексиканського руху муралізму, на її мистецтво також вплинула мексиканська культура, особливо її доіспанські елементи.
Список літератури
- Merry MacMasters (23 березня 2009). Tosia Malamud, mujer y artista que fue contra los cánones de su época [Tosia Malamud, woman and artista who was against the canons of her era]. La Jornada (Spanish) . Mexico City. с. 12. Процитовано 23 квітня 2013.
- Manuel Taifeld (12 грудня 2012). [Tosia Malamud, great bust maker]. Diario Judio (Spanish) . Mexico City. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 23 квітня 2013.
- [Exhibition/homage to Tosia]. El Sol de México (Spanish) . Mexico City. 1 березня 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2013.
- Presentan libro sobre la escultora Tosia Malamud [Present book about sculptor Tosia Malamud]. NOTIMEX (Spanish) . Mexico City. 19 лютого 2009.
- J. Manuel P. Morelos (3 січня 2007). ¡Prefiero estar viva! No trabajo para la eternidad: Tosia Malamud [I prefer to be alive! I don’t work eternity]. La Jornada de Michoacán (Spanish) . Morelia. Процитовано 23 квітня 2013.
- Roberto Loera. Se exhiben 45 escultoras de la artista Tosia Malamud, en el Salón de la Plástica Mexicana (PDF).
- Judith Rodriguez (30 листопада 2007). (Spanish) . Mexico City: Artes e Historia magazine. Архів оригіналу за 11 квітня 2013. Процитовано 23 квітня 2013.
- [Mourning for the death of sculptor Tosia Malamud]. Diario Judio (Spanish) . Mexico City. 1 вересня 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2013.
- [Pay homage to sculptor Tosia Malamud with a retrospective]. El Porvenir (Spanish) . Mexico City. 14 листопада 2007. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2013.
- [Penelope of Tosia Malamud on Reforma] (Spanish) . Mexico City: Government of Mexico City. 24 лютого 2010. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 23 квітня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tosya Malamud nar 17 bereznya 1923 Vinnicya 16 lipnya 2008 Mehiko Meksika meksikanska skulptorka ukrayinskogo pohodzhennya odna iz pershih zhinok vipusknic meksikanskoyi Yiyi sim ya immigruvala do Meksiki koli yij bulo chotiri roki talant do mistectva z yavivsya rano Vstupila do hudozhnogo koledzhu vsuperech pobazhannyam batkiv yakij zakinchila u 1943 roci Cherez simejni zobov yazannya yiyi kar yera pochalasya lishe v seredini 1950 h z dvoh vazhlivih vistavok yaki privernuli uvagu kritikiv do yiyi stilyu Vidtodi i do smerti vona vistavlyala svoyi roboti v Meksici ta za kordonom Malamud takozh stvoryuvala veliki ta mali tvori dlya gromadskih primishen i yiyi vvazhali najkrashim majstorm byustu v Meksici v toj chas Krim zobrazhen vidatnih lyudej vona stvorila roboti v osnovnomu prisvyacheni pitannyam materinstva sim yi ta ditinstva yaki mozhna znajti v takih miscyah yak Muzej suchasnogo mistectva Mehiko ta Likarni XXI stolittya u Mehiko La familia Sim ya stala znakovoyu dlya a Viento Viter dlya Muzeyu suchasnogo mistectva v Moreliyi Tosya MalamudNarodilasya17 bereznya 1923 1923 03 17 Vinnicya Ukrayinska SRR SRSRPomerla16 lipnya 2008 2008 07 16 85 rokiv Mehiko MeksikaKrayina MeksikaDiyalnistskulptorka hudozhnicyaZnannya movispanska Mediafajli u Vikishovishi Byust Alberta Ejnshtejna Tosi MalamudZhittyaMalamud narodilasya 17 bereznya 1923 roku u Vinnici yak molodsha ditina Isaaka Malamuda ta Lizi Bakal Sim ya vtekla z Ukrayini v 1927 roci koli yij bulo chotiri roki shob uniknuti pritiskiv z boku radyanskogo uryadu Togo zh roku voni priyihali do Meksiki i tam yiyi batko stvoriv pershu gazetu v drukarni na idishi de vijshla vidoma kniga pid nazvoyu Di Drai Vegn Tri shlyahi a takozh tvori poetiv takih yak Icdzhak Berliner Yakiv Glatc ta Mojshe Glikovskij Malamud vidviduvala pochatkovu ta serednyu shkolu v Meksici i proyavlyala interes i talant do mistectva u duzhe rannomu vici U serednij shkoli vona mala mozhlivist pracyuvati v keramici de zdivuvala svogo vchitelya svoyeyu zdatnistyu lipiti lyudski figuri U 1940 roci Malamud vstupila do Nacionalnoyi gimnaziyi plastichnih mistectv vsuperech pobazhannyam batkiv istoriya mistectv V toj chas ce ne vvazhalos gidnim molodij zhinci profesijno vchitisya mistectvu Sered yiyi profesoriv buli hudozhniki Luis Saagun i Bendzhamin Korya a takozh skulptori Fidias Elizondo Arnulfo Dominguez ta Ostannij davav svoyim uchnyam povnu svobodu stvoryuvati te sho voni hotili Vona zakinchila p yatirichnu programu lishe za tri roki stavshi odniyeyu z pershih zhinok vipusknic shkoli razom z ta U 1944 roci Malamud vijshla zamizh za Samuelya Rubinshtejna z yakim u neyi bulo dvoye ditej Etel i Maurisio Koli yiyi diti buli malenkimi vona stavila svoye mistectvo zdebilshogo na perervu lishe pracyuvala inkoli u koridori de bulo trohi svitla Do 1952 roku u neyi ne bulo studiyi yaku vona b dilila z inshim hudozhnikom i yaka dozvolila b yij vidokremiti svoyu robotu vid simejnogo zhittya Vona rozpochala svoyu kar yeru vserjoz u 1954 roci U 1967 roci Malamud rozluchilasya zi svoyim pershim cholovikom vijshovshi zamizh v 1979 roci za pismennika i zhurnalista Serzhio Nudelshteyera Para pidtrimuvala robotu odin odnogo vidviduyuchi konferenciyi ta vistavki razom navit spilno vikoristovuyuchi robochij prostir napolovinu studiyu skulpturi ta polovinu ofisu Tosya Malamud pomerla 16 lipnya 2008 roku v Mehiko Kar yeraNezvazhayuchi na te sho Malamud zakinchila universitet u 1943 roci vona ne pochala svoyu kar yeru serjozno do 1954 roku V tomu roci u neyi bulo dvi vazhlivi vistavki odna v a druga v Gavrskij galereyi Centro Deportivo Israelita yaka privernula yiyi roboti do vidoma kritikiv Yiyi skulptura vidriznyalasya vid bilshosti inshih meksikanskih oskilki pidkreslyuvala zobrazhennya ruhu Yiyi kar yera trivala do samoyi smerti i za cej chas vona provela ponad sorok individualnih vistavok u Meksici SShA Kanadi Ispaniyi Niderlandah Bolgariyi ta Izrayili ta brala uchast u bagatoh inshih kolektivnih vistavkah Sered osnovnih rannih vistavok odna v Palaci obrazotvorchih mistectv Mehiko u 1959 roci ta vistavka skulptur v Olimpijskomu seli dlya Litnih Olimpijskih igor 1968 roku Pid chas ostannoyi podiyi odin iz tvoriv La maternidad Materinstvo buv vikradenij i povernutij i sogodni jogo mozhna pobachiti v Muzeyi suchasnogo mistectva v Mehiko Yiyi ostannya velika vistavka she za zhittya trivala z listopada 2007 r po berezen 2008 r v na Prospekti Reformi v Mehiko i kuratorom buv yiyi sin Maurisio Cya podiya bula retrospektivoyu yaka provodilasya spilno z vipuskom yiyi avtobiografiyi ale hudozhnicya ne mogla buti prisutnoyu cherez stan yiyi zdorov ya Roboti Malamud mozhna znajti yak u privatnih tak i v derzhavnih kolekciyah yak Meksiki tak i za kordonom Chastina yiyi robit bula sponsorovana uryadom Meksiki cherez Departament kulturi Sekretariatu zakordonnih vidnosin ta staru Nacionalnu radu z turizmu Malamud stvorila tridcyat visim monumentalnih virobiv iz bronzi ta kamenyu yaki postijno eksponuyutsya v ustanovah ta gromadskih primishennyah Meksiki she chotirnadcyat v inshih krayinah Sered byustiv vidomih diyachiv byust pismennika I L Pereca yakij znahoditsya v rajoni Nuevo Colegio Israelita kilka Alberta Ejnshtejna v ta na Fakulteti nauk universitetu Tel Aviva Rosario Katellanosa na Fakulteti filosofiyi ta literaturi NAUM Franca Kafka v Nacionalnij biblioteci Meksiki razom iz Migelem Idalgo Hose Mariyeyu Morelosom i Pavonom Benito Huaresom ta roztashovanimi v Meksikanskomu korpusi Tel Avivskogo universitetu Inshi vidi skulptur vklyuchayut La maternidad Materinstvo u Muzeyi suchasnogo mistectva La familia Sim ya pered Likarneyu XII stolittya u Mehiko Pareja Amorosa Zakohana para u misti Monterrej La Madre Mati Primera maestro Pershij vchitel v Centro Deportivo Israelita ta Penelopa roztashovana na Prospekti Reformi Deyaki z nih stali ikonami sered yakih La famila Sim ya v Likarni XXI stolittya ta insha Viento Viter yaka zaraz ye simvolom Muzeyu suchasnogo mistectva u Moreliyi Malamud bula chlenom Salonu Meksikanskoyi plastiki Tovaristva geografiyi ta statistiki Internacionalnoyi Akademiyi Tommazo Kampanella v Rimi ta Ispanskoyi asociaciyi hudozhnikiv ta skulptoriv u Madridi U 2008 roci yiyi biografiya pid nazvoyu Tosya Malamud material sho lezhit v osnovi formi bula opublikovana Nacionalna rada z pitan kulturi i mistectv a v 2009 roci Salon Meksikanskoyi plastiki proviv posmertnu daninu povagi HudozhnistNa robotu Malamud pid chas shkoli ta pislya neyi vplinuli yiyi vchiteli osoblivo Fernando Ortis Monasterio ta Ignasio Asunsolo yaki mali yak konservativni tak i liberalni elementi Pislya zakinchennya universitetu yiyi ne cikaviv ruh ta jogo nacionalizm yakij buv dominuyuchim na toj chas skorishe vona viddala perevagu bilsh mizhnarodnomu svitoglyadu Vona vistupila proti meksikanskogo mistectva z kilkoh prichin Spochatku v meksikanskomu mistectvi perevazhali choloviki osoblivo monumentalna skulptura Skulptura vzagali bula na toj chas mensh cinovana nizh zhivopis osoblivo freska Protyagom svoyeyi kar yeri vona zoseredilasya na skulpturi v osnovnomu pracyuyuchi z bronzoyu ta marmurom a takozh eksperimentuvala z inshimi materialami takimi yak akril kamin ta keramika Malamud stvoryuvala tvori nevelikih serednih ta monumentalnih rozmiriv Tosya Malamud golovnim chinom stvorila dva vidi skulpturi Yiyi vvazhali najkrashim skulptorom byustiv u Meksici svogo chasu yakij zdebilshogo viyavlyav klasichnij vpliv Roboti bez byustiv perevazhno zoseredzheni na takih temah yak materinstvo diti zhinoche tilo tila v rusi ta pozi sho vkazuyut na rozdumi Nezadovgo do smerti vona zayavila sho yiyi osnovnoyu temoyu zavzhdi bula lyubov u riznih yiyi formah oskilki vona vvazhala sho ce osnova zhittya Ci roboti klasifikuyut yak abstraktnij figurativizm i vikonani iz bronzi kamenyu ta dereva Odnak voni demonstruyut vpliv impresionizmu kubizmu mistectva fentezi ta napiv abstraktnogo mistectva Popri te sho Malamud ne bula chastinoyu meksikanskogo ruhu muralizmu na yiyi mistectvo takozh vplinula meksikanska kultura osoblivo yiyi doispanski elementi Spisok literaturiMerry MacMasters 23 bereznya 2009 Tosia Malamud mujer y artista que fue contra los canones de su epoca Tosia Malamud woman and artista who was against the canons of her era La Jornada Spanish Mexico City s 12 Procitovano 23 kvitnya 2013 Manuel Taifeld 12 grudnya 2012 Tosia Malamud great bust maker Diario Judio Spanish Mexico City Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 23 kvitnya 2013 Exhibition homage to Tosia El Sol de Mexico Spanish Mexico City 1 bereznya 2009 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 kvitnya 2013 Presentan libro sobre la escultora Tosia Malamud Present book about sculptor Tosia Malamud NOTIMEX Spanish Mexico City 19 lyutogo 2009 J Manuel P Morelos 3 sichnya 2007 Prefiero estar viva No trabajo para la eternidad Tosia Malamud I prefer to be alive I don t work eternity La Jornada de Michoacan Spanish Morelia Procitovano 23 kvitnya 2013 Roberto Loera Se exhiben 45 escultoras de la artista Tosia Malamud en el Salon de la Plastica Mexicana PDF Judith Rodriguez 30 listopada 2007 Spanish Mexico City Artes e Historia magazine Arhiv originalu za 11 kvitnya 2013 Procitovano 23 kvitnya 2013 Mourning for the death of sculptor Tosia Malamud Diario Judio Spanish Mexico City 1 veresnya 2008 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 kvitnya 2013 Pay homage to sculptor Tosia Malamud with a retrospective El Porvenir Spanish Mexico City 14 listopada 2007 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 kvitnya 2013 Penelope of Tosia Malamud on Reforma Spanish Mexico City Government of Mexico City 24 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 3 serpnya 2012 Procitovano 23 kvitnya 2013