Торберн Улаф Бергман (швед. Torbern Olof Bergman; 20 березня 1735, — 8 липня 1784, ) — шведський хімік і мінералог.
Торберн Улаф Бергман | |
---|---|
Torbern Olof Bergman | |
Народився | 20 березня 1735 Швеція |
Помер | 8 липня 1784 (49 років) Швеція ·інсульт |
Місце проживання | Швеція |
Країна | Швеція |
Національність | Швед |
Діяльність | хімік, викладач університету, ентомолог, мінералог |
Alma mater | Уппсальський університет |
Галузь | Хімія, мінералогія |
Заклад | Уппсальський університет |
Науковий ступінь | професор |
Науковий керівник | d[1] |
Відомі учні | Карл Вільгельм Шеєле d[1] |
Аспіранти, докторанти | Йоган Ґадолін Йоган Ґоттліб Ган |
Членство | Лондонське королівське товариство d Шведська королівська академія наук Леопольдина Французька академія наук Туринська академія наук[2] |
Відомий завдяки: | Гравіметричний аналіз, таблиці хімічної спорідненості |
Нагороди | |
Торберн Улаф Бергман у Вікісховищі |
Закінчив Уппсальський університет, де з 1758 року був викладачем математики і фізики, а з 1767 року — професором хімії і мінералогії. Розробив систематичний хід якісного аналізу. Удосконалив аналіз із застосуванням паяльної трубки; широко користувався ваговим аналізом. Бергман досліджував ряд мінералів і класифікував їх за хімічним складом. Запропонував механістичну теорію виборчої хімічної спорідненості. Помилково вважаючи, що спорідненість між двома речовинами за даних умов залишається постійною і не залежить від відносних мас реагуючих речовин, Бергман склав таблиці хімічної спорідненості, якими користувалися до початку 19 століття.
Його ім'ям названі кратер на Місяці та урановмісний мінерал торберніт.
Бібліографія
- Opuscula physica, et chemica …, v. 1-6, Holmiae — [e. a.], 1779-90.
- Physick Beskrifning Ofver Jordklotet (Фізичний опис земної кулі), 1766.
- Disquisitio de Attractionibus Electivis (Диспут про сили спорідненості), 1775.
- Opuscula physica et chemica (Малі фізичні, хімічні та мінералогічні твори) 1779—1781.
- Opuscula physica et chemica, 1779
Література
- Блох М. А., Торберн Бергман, в кн.: Академику В. И. Вернадскому. К 50-летию научной и педагогической деятельности, т. 2, М., 1936: Partington J. R., A history of chemistry, v. 3, N. Y., 1962, p. 179‒99. (рос.)
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- www.accademiadellescienze.it
Джерела
- Торберн Берґман у Великій Радянській Енциклопедії (рос.)
- Торберн Бергман у Svenskt biografiskt handlexikon 1906 року(швед.)
Це незавершена стаття про шведського науковця чи науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bergman Torbern Ulaf Bergman shved Torbern Olof Bergman 20 bereznya 1735 8 lipnya 1784 shvedskij himik i mineralog Torbern Ulaf BergmanTorbern Olof BergmanNarodivsya 20 bereznya 1735 1735 03 20 ShveciyaPomer 8 lipnya 1784 1784 07 08 49 rokiv Shveciya insultMisce prozhivannya ShveciyaKrayina ShveciyaNacionalnist ShvedDiyalnist himik vikladach universitetu entomolog mineralogAlma mater Uppsalskij universitetGaluz Himiya mineralogiyaZaklad Uppsalskij universitetNaukovij stupin profesorNaukovij kerivnik d 1 Vidomi uchni Karl Vilgelm Sheyele d 1 Aspiranti doktoranti Jogan Gadolin Jogan Gottlib GanChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo d Shvedska korolivska akademiya nauk Leopoldina Francuzka akademiya nauk Turinska akademiya nauk 2 Vidomij zavdyaki Gravimetrichnij analiz tablici himichnoyi sporidnenostiNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Torbern Ulaf Bergman u Vikishovishi Zakinchiv Uppsalskij universitet de z 1758 roku buv vikladachem matematiki i fiziki a z 1767 roku profesorom himiyi i mineralogiyi Rozrobiv sistematichnij hid yakisnogo analizu Udoskonaliv analiz iz zastosuvannyam payalnoyi trubki shiroko koristuvavsya vagovim analizom Bergman doslidzhuvav ryad mineraliv i klasifikuvav yih za himichnim skladom Zaproponuvav mehanistichnu teoriyu viborchoyi himichnoyi sporidnenosti Pomilkovo vvazhayuchi sho sporidnenist mizh dvoma rechovinami za danih umov zalishayetsya postijnoyu i ne zalezhit vid vidnosnih mas reaguyuchih rechovin Bergman sklav tablici himichnoyi sporidnenosti yakimi koristuvalisya do pochatku 19 stolittya Jogo im yam nazvani krater na Misyaci ta uranovmisnij mineral torbernit BibliografiyaOpuscula physica et chemica v 1 6 Holmiae e a 1779 90 Physick Beskrifning Ofver Jordklotet Fizichnij opis zemnoyi kuli 1766 Disquisitio de Attractionibus Electivis Disput pro sili sporidnenosti 1775 Opuscula physica et chemica Mali fizichni himichni ta mineralogichni tvori 1779 1781 Opuscula physica et chemica 1779LiteraturaBloh M A Torbern Bergman v kn Akademiku V I Vernadskomu K 50 letiyu nauchnoj i pedagogicheskoj deyatelnosti t 2 M 1936 Partington J R A history of chemistry v 3 N Y 1962 p 179 99 ros PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 www accademiadellescienze it d Track Q107212659DzherelaTorbern Bergman uVelikij Radyanskij Enciklopediyi ros Torbern Bergman u Svenskt biografiskt handlexikon 1906 roku shved Ce nezavershena stattya pro shvedskogo naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi