Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоган Ґоттліб Ґан (швед. Johan Gottlieb Gahn; *19 серпня 1745, — † 8 грудня 1818 Фалун) — шведський хімік і металург. Отримав металевий марганець у 1774 році.
| Йоган Ґоттліб Ґан | |
|---|---|
| швед. Johan Gottlieb Gahn | |
 | |
| Народився | 19 серпня 1745 |
| Помер | 8 грудня 1818 (73 роки) Париж |
| Країна |  Швеція |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | Уппсальський університет |
| Галузь | хімія |
| Науковий керівник | Торберн Улаф Берґман, Карл Вільгельм Шеєле |
| Вчителі | Торберн Улаф Берґман[1] |
| Членство | Шведська королівська академія наук Баварська академія наук |
| Відомий завдяки: | Отримав металевий марганець |
| Батько | d[2] |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d[2] d[2] d |
 Йоган Ґоттліб Ган у Вікісховищі | |
Біографія
Юхан Ґотліб Ґан народився 19 серпня 1745 року у — містечку на півдні Хельсінгланду у Швеції в родині Ганса Якоба Ґана і Анни-Марії Шульц. Братом Й. Ґана є відомий лікар Генрік Ґан (в честь нього Г. Фостер. Назвав рід Gahnia сімейства осокових).
З 1762 по 1770 роки Йоган Ґан навчався в університеті Уппсали, де познайомився з мінералогом Торберн Бергманом і хіміком Карлом Шеєле.
У 1770 Йоган Ґан був першим, хто виявив, що в кістках міститься фосфор. У 1771 року Шеєле підтвердив, що кістки в основному складаються з фосфату кальцію). Також він запропонував спосіб отримання фосфору з кісткової золи за рахунок обробки її сірчаною кислотою і відновленням одержаних таким чином кислих фосфатів вугіллям при нагріванні.
У 1770 році оселився в місті Фалун, де вніс ряд поліпшень у виробництво та виплавки міді. Крім того, брав участь у створенні заводів, що виробляють купорос, сірку і червону фарбу.
У 1774 році К. Шеєле показав, що в руді піролюзиту міститься невідомий метал і послав зразки руди Й. Ґану. Ган, нагріваючи в печі піролюзит з вугіллям, отримав металевий марганець.
У тому ж 1774. Шеєле і Йоган Ґан відкрили оксид барію, який визнали новим хімічним елементом і дали йому назву барит (від грец. βαρύς — важкий). Коли в 1808 році англійський хімік Г. Деві виділив металевий барій, назва барит залишилася за мінералом, а новий елемент отримав ім'я барій У 1784 році Ґан був обраний членом Шведської королівської академії наук.
Посилання
- https://runeberg.org/sbh/a0378.html [ 12 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Eggerlz H.P., Palmstedt C. Nekrolog. Jahann Gottlieb Gahns Leben. [ 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // Jahrbuch der Chemie und Physik. — Nürnberg, 1822. P. 140.(нім.)
Примітки
- J Gottlieb Gahn — 1917.
- Gahn, släkt
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogan Gottlib Gan shved Johan Gottlieb Gahn 19 serpnya 1745 17450819 8 grudnya 1818 Falun shvedskij himik i metalurg Otrimav metalevij marganec u 1774 roci Jogan Gottlib Ganshved Johan Gottlieb GahnNarodivsya19 serpnya 1745 1745 08 19 Pomer8 grudnya 1818 1818 12 08 73 roki ParizhKrayina ShveciyaDiyalnisthimikAlma materUppsalskij universitetGaluzhimiyaNaukovij kerivnikTorbern Ulaf Bergman Karl Vilgelm SheyeleVchiteliTorbern Ulaf Bergman 1 ChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk Bavarska akademiya naukVidomij zavdyaki Otrimav metalevij marganecBatkod 2 MatidBrati sestrid 2 d 2 d Jogan Gottlib Gan u VikishovishiBiografiyaYuhan Gotlib Gan narodivsya 19 serpnya 1745 roku u mistechku na pivdni Helsinglandu u Shveciyi v rodini Gansa Yakoba Gana i Anni Mariyi Shulc Bratom J Gana ye vidomij likar Genrik Gan v chest nogo G Foster Nazvav rid Gahnia simejstva osokovih Z 1762 po 1770 roki Jogan Gan navchavsya v universiteti Uppsali de poznajomivsya z mineralogom Torbern Bergmanom i himikom Karlom Sheyele U 1770 Jogan Gan buv pershim hto viyaviv sho v kistkah mistitsya fosfor U 1771 roku Sheyele pidtverdiv sho kistki v osnovnomu skladayutsya z fosfatu kalciyu Takozh vin zaproponuvav sposib otrimannya fosforu z kistkovoyi zoli za rahunok obrobki yiyi sirchanoyu kislotoyu i vidnovlennyam oderzhanih takim chinom kislih fosfativ vugillyam pri nagrivanni U 1770 roci oselivsya v misti Falun de vnis ryad polipshen u virobnictvo ta viplavki midi Krim togo brav uchast u stvorenni zavodiv sho viroblyayut kuporos sirku i chervonu farbu U 1774 roci K Sheyele pokazav sho v rudi pirolyuzitu mistitsya nevidomij metal i poslav zrazki rudi J Ganu Gan nagrivayuchi v pechi pirolyuzit z vugillyam otrimav metalevij marganec U tomu zh 1774 Sheyele i Jogan Gan vidkrili oksid bariyu yakij viznali novim himichnim elementom i dali jomu nazvu barit vid grec barys vazhkij Koli v 1808 roci anglijskij himik G Devi vidiliv metalevij barij nazva barit zalishilasya za mineralom a novij element otrimav im ya barij U 1784 roci Gan buv obranij chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Posilannyahttps runeberg org sbh a0378 html 12 bereznya 2012 u Wayback Machine Eggerlz H P Palmstedt C Nekrolog Jahann Gottlieb Gahns Leben 6 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Jahrbuch der Chemie und Physik Nurnberg 1822 P 140 nim PrimitkiJ Gottlieb Gahn 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Gahn slakt