Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Топи льна село в Україні в Звенигородському районі Черкаської області У селі мешкає 925 людей село ТопильнаКраїна Україн

Топильна

Топильна

Топи́льна — село в Україні, в Звенигородському районі Черкаської області. У селі мешкає 925 людей.

село Топильна
Країна image Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Рада Топильнянська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1309
Населення 925 осіб
Площа 35,61 км²
Густота населення 26 осіб/км²
Поштовий індекс 20620
Телефонний код +380 4741
Географічні дані
Географічні координати 49°06′17″ пн. ш. 31°17′38″ сх. д. / 49.10472° пн. ш. 31.29389° сх. д. / 49.10472; 31.29389Координати: 49°06′17″ пн. ш. 31°17′38″ сх. д. / 49.10472° пн. ш. 31.29389° сх. д. / 49.10472; 31.29389
Середня висота
над рівнем моря 		170 м
Водойми 14 (51,0 га)
Відстань до
обласного центру 		90 км
Відстань до
районного центру 		28 км
Найближча залізнична станція Шпола
Відстань до
залізничної станції 		15 км
Місцева влада
Адреса ради с. Топильна, вул. Козачанська, 4
Староста Соколовський Сергій Олексійович
Карта
image
image
Топильна
image
image
Топильна
Мапа

Опис

Село Топильна — центр сільської Ради, розташоване в центральній лісостеповій частині України, в межах Центрально-Придніпровської височинної області Дністровсько-Дніпровської лісостепової географічної провінції на вододілі басейнів середніх течій Дніпра та Південного Бугу, простягшись поздовж берегів річки Топилянки, правої притоки р. Вільшанки (басейн Дніпра).

Географічні координати центру села становлять 49° 05' 42" північної широти і 31° 17' 24" східної довготи, що майже збігається з географічним центром держави.

За сучасним адміністративно-територіальним поділом село входить до складу Шполянського району Черкаської області, раніше, до 1954 року, було селом Вільшанського району Київської області, а ще раніше, до 1922 року — селом Козацької волості Звенигородського повіту Київської губернії.

Віддаль від села до районного центру та залізничної станції Шпола шосейним шляхом 15 км, до обласного центру — міста Черкаси — 90 км, до Києва — 200 км.

Площа села становить 35.61 км² (до 1917 року — 43.45 км²). Протяжність сільських земель від крайньої західної до крайньої східної точки становить 9 550 м, від крайньої південної до крайньої північної — 8 450 м.

Поверхня сільської території являє собою підвищену полого-хвилясту рівнину, розчленовану долинами річок Топилянки та Ховківки, а також цілою низкою ярів та балок, маючи при цьому два основних похили; перший з них вздовж долини Топилянки направлений з заходу на північний схід, другий, по долині Ховківки (басейн Південного Бугу) — з заходу на південний схід. Максимальні значення абсолютних висот сягають відмітки 215,0 м, мінімальні — опускаються до 155,0 м.

В структурі ґрунтового покриву переважають типові чорноземи — глибокі, малогумусні, що сформувалися на лесових товщах.

На території села знаходиться 14 ставків, з загальною площею водного дзеркала 51 га. Площа зелених насаджень становить 78,8 га.

Кліматичні умови на території села досить помірні, з теплим, часом спекотним, літом і не суворою, з частими відлигами, зимою. Пересічна річна температура повітря становить +7 +8° , при цьому найхолоднішого місяця січня приблизно мінус 5,5° , найтеплішого — липня, приблизно плюс 20,5°

Річна кількість опадів становить близько 500 мм, з більш-менш рівномірним опаданням впродовж всього року.

За даними перепису 2001 року в селі проживало 926 жителів, (у 1850 р. — 1.6 тис., 1861 р. — 1.8 тис., 1900 р. — 3.4 тис., 1914 р. — 4.3 тис., 1929 р. — 4.2 тис., 1939 р. — 3.5 тис., 1959 р. — 2.2 тис., 1970 р.- 1.9 тис., 1979 р. — 1.4 тис., 1989 р. — 1.1 тис.).

Національний склад населення села є практично однорідним і його основу складають українці, які за своєю культурою, мовою, побутом, традиціями та звичаями є типовими представниками української людності Середньої Наддніпрянщини.

Історія

Згідно з історичними джерелами село було засновано на початку XVII століття вільними поселенцями-козаками, хоча поява людей на його теренах фіксується значно раніше, підтвердженням чого є наявність на території села шістьох великих скіфських поховань, що відносяться до ІІ — VII століття дохристової ери і знаходяться в південній частині сільських земель.

Впродовж всього часу існування села основним заняттям його жителів було землеробство. Розвинутим було також домашнє тваринництво, птахівництво, бджільництво та садівництво.

У свій час вагоме місце у житті топилян посідали дрібні ремесла — шевство, ткацтво, кравецтво, кушнірство, ковальство, столярство.

Особливо славилося село своїми вітряками, яких на початок XX століття в селі було 23. На той же час в селі містилася поміщицька економія, працювали цегельний та , діяли церква Івана Предтечі, церковно-парафіяльна школа та двокласне земське училище.

Впродовж багатьох років радянської влади в селі існувало великотоварне сільськогосподарське підприємство засноване у 1930 році під назвою «Соціалістична перебудова». У 1934 році господарство розділилося на дві артілі — «Комуніст» та «Комсомолець», що були окремими об'єктами господарювання до 1950 року і в якому вони об'єдналися в один колгосп імені Леніна, згодом у 1960 році перейменований у колгосп «Заповіт Леніна», а ще пізніше у КСП «Топильна».

В останні роки колективне господарство села мало досить потужну виробничу базу з двома великими тваринницькими комплексами та безліччю різної сільськогосподарської техніки. У 1956 та 1958 роках тодішній колгосп села імені Леніна за вагомі успіхи у вирощенні високих врожаїв сільськогосподарських культур був учасником Виставки досягнень народного господарства у Москві.

На даний час в селі діє колективне сільськогосподарське товариство «Агрошанс», що спеціалізується на вирощенні зернових та технічних культур. Товариство має невеликий тваринницький комплекс, страусину ферму. Діють також кілька невеликих фермермерських господарств.

Працюють сільська рада, поштове відділення, кілька крамниць, кафе, сільський будинок культури, бібліотека, , амбулаторія, аптека. З 1996 року діє Михайлівський храм Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

Є стадіон, обеліск Слави, братська могила, пам'ятний знак на честь 116-ї Харківської стрілецької дивізії.

Найвідомішими історичними подіями, що пов'язані з селом, є топильнянське селянське заворушення 1873 року, селянський бунт проти місцевого поміщика у 1906 році, а також бій між сільськими повстанцями та німецькими військами, союзниками Української держави, на околиці села 5 червня 1918 року. Відомим історичним фактом є також бій за село між двома окупаційними арміями: бійцями Червоної Армії та гітлерівським військом 30 липня 1941 року.

Серед найбільших трагедій, що спіткали село впродовж останніх століть були голодомор 1933 року, який забрав життя близько 800 топилян та Німецько-радянська війна 1941—1945 років, кривавий вихор якої поглинув життя 250 сільчан.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 908 98.16%
російська 16 1.73%
румунська 1 0.11%
Усього 925 100%

Пам'ятки

До історичних пам'яток на території села належить шість недосліджених поховань скіфської доби, урочище Гайдамачий Яр, як місце базування гайдамацьких загонів та корпуси двокласного земського училища, збудованих у 1908 році.

Особливою пам'яткою садово-паркової культури на території села є 160-літній явір з діаметром стовбура понад два метри та його обхватом близько 7 метрів.

Відомі особи

Уродженцями села є:

  • Герой Радянського Союзу льотчик Ф. С. Юрченко (1913 — 1943 р.),
  • український архітектор Петро Петрушенко (1915 — 1994 р.),
  • поет та літературознавець, член Національної спілки письменників України, Микола Щербак (1916—2010 рр.),
  • військовий льотчик, майор, повітряний ас часів Великої Вітчизняної війни А. Д. Кучерявий (1916 р.),
  • заслужений працівник культури України, головний редактор Політвидаву (1974—1992 рр.) та директор видавництва «Етнос» Л. Н. Головко (1936 р.),
  • заслужений юрист України, проректор Запорізького юридичного інституту МВС України, полковник міліції В. Ю. Прудивус (1938 р.),
  • український географ, кандидат географічних наук В. М. Кравченко (1939 р.),
  • український біотехнолог, кандидат сільськогосподарських наук Г. Л. Абросимова (1952 р.),
  • заслужений лікар України, лауреат Національної медичної премії (2012 р.) А. А. Завгородній (1952 р.),
  • український дипломат, консул України в Угорщині А. П. Гупало (1965 р.).

Див. також

Примітки

  1. Прогноз погоди в с. Топильна
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

  • Барський І. П. Топографічний опис села Топильна. Бахмут, 2006 р.
  • Барський І. П. Історія села Топильна. Бахмут, 2007 р.
  • Барський І. П. Село Топильна в іменах. Бахмут, 2008 р.

Посилання

image Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (Лютий 2017)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Topi lna selo v Ukrayini v Zvenigorodskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti U seli meshkaye 925 lyudej selo TopilnaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Zvenigorodskij rajonRada Topilnyanska silska radaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1309Naselennya 925 osibPlosha 35 61 km Gustota naselennya 26 osib km Poshtovij indeks 20620Telefonnij kod 380 4741Geografichni daniGeografichni koordinati 49 06 17 pn sh 31 17 38 sh d 49 10472 pn sh 31 29389 sh d 49 10472 31 29389 Koordinati 49 06 17 pn sh 31 17 38 sh d 49 10472 pn sh 31 29389 sh d 49 10472 31 29389Serednya visota nad rivnem morya 170 mVodojmi 14 51 0 ga Vidstan do oblasnogo centru 90 kmVidstan do rajonnogo centru 28 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya ShpolaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 kmMisceva vladaAdresa radi s Topilna vul Kozachanska 4Starosta Sokolovskij Sergij OleksijovichKartaTopilnaTopilnaMapaOpisSelo Topilna centr silskoyi Radi roztashovane v centralnij lisostepovij chastini Ukrayini v mezhah Centralno Pridniprovskoyi visochinnoyi oblasti Dnistrovsko Dniprovskoyi lisostepovoyi geografichnoyi provinciyi na vododili basejniv serednih techij Dnipra ta Pivdennogo Bugu prostyagshis pozdovzh beregiv richki Topilyanki pravoyi pritoki r Vilshanki basejn Dnipra Geografichni koordinati centru sela stanovlyat 49 05 42 pivnichnoyi shiroti i 31 17 24 shidnoyi dovgoti sho majzhe zbigayetsya z geografichnim centrom derzhavi Za suchasnim administrativno teritorialnim podilom selo vhodit do skladu Shpolyanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti ranishe do 1954 roku bulo selom Vilshanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti a she ranishe do 1922 roku selom Kozackoyi volosti Zvenigorodskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Viddal vid sela do rajonnogo centru ta zaliznichnoyi stanciyi Shpola shosejnim shlyahom 15 km do oblasnogo centru mista Cherkasi 90 km do Kiyeva 200 km Plosha sela stanovit 35 61 km do 1917 roku 43 45 km Protyazhnist silskih zemel vid krajnoyi zahidnoyi do krajnoyi shidnoyi tochki stanovit 9 550 m vid krajnoyi pivdennoyi do krajnoyi pivnichnoyi 8 450 m Poverhnya silskoyi teritoriyi yavlyaye soboyu pidvishenu pologo hvilyastu rivninu rozchlenovanu dolinami richok Topilyanki ta Hovkivki a takozh ciloyu nizkoyu yariv ta balok mayuchi pri comu dva osnovnih pohili pershij z nih vzdovzh dolini Topilyanki napravlenij z zahodu na pivnichnij shid drugij po dolini Hovkivki basejn Pivdennogo Bugu z zahodu na pivdennij shid Maksimalni znachennya absolyutnih visot syagayut vidmitki 215 0 m minimalni opuskayutsya do 155 0 m V strukturi gruntovogo pokrivu perevazhayut tipovi chornozemi gliboki malogumusni sho sformuvalisya na lesovih tovshah Na teritoriyi sela znahoditsya 14 stavkiv z zagalnoyu plosheyu vodnogo dzerkala 51 ga Plosha zelenih nasadzhen stanovit 78 8 ga Klimatichni umovi na teritoriyi sela dosit pomirni z teplim chasom spekotnim litom i ne suvoroyu z chastimi vidligami zimoyu Peresichna richna temperatura povitrya stanovit 7 8 pri comu najholodnishogo misyacya sichnya priblizno minus 5 5 najteplishogo lipnya priblizno plyus 20 5 Richna kilkist opadiv stanovit blizko 500 mm z bilsh mensh rivnomirnim opadannyam vprodovzh vsogo roku Za danimi perepisu 2001 roku v seli prozhivalo 926 zhiteliv u 1850 r 1 6 tis 1861 r 1 8 tis 1900 r 3 4 tis 1914 r 4 3 tis 1929 r 4 2 tis 1939 r 3 5 tis 1959 r 2 2 tis 1970 r 1 9 tis 1979 r 1 4 tis 1989 r 1 1 tis Nacionalnij sklad naselennya sela ye praktichno odnoridnim i jogo osnovu skladayut ukrayinci yaki za svoyeyu kulturoyu movoyu pobutom tradiciyami ta zvichayami ye tipovimi predstavnikami ukrayinskoyi lyudnosti Serednoyi Naddnipryanshini IstoriyaZgidno z istorichnimi dzherelami selo bulo zasnovano na pochatku XVII stolittya vilnimi poselencyami kozakami hocha poyava lyudej na jogo terenah fiksuyetsya znachno ranishe pidtverdzhennyam chogo ye nayavnist na teritoriyi sela shistoh velikih skifskih pohovan sho vidnosyatsya do II VII stolittya dohristovoyi eri i znahodyatsya v pivdennij chastini silskih zemel Vprodovzh vsogo chasu isnuvannya sela osnovnim zanyattyam jogo zhiteliv bulo zemlerobstvo Rozvinutim bulo takozh domashnye tvarinnictvo ptahivnictvo bdzhilnictvo ta sadivnictvo U svij chas vagome misce u zhitti topilyan posidali dribni remesla shevstvo tkactvo kravectvo kushnirstvo kovalstvo stolyarstvo Osoblivo slavilosya selo svoyimi vitryakami yakih na pochatok XX stolittya v seli bulo 23 Na toj zhe chas v seli mistilasya pomishicka ekonomiya pracyuvali cegelnij ta diyali cerkva Ivana Predtechi cerkovno parafiyalna shkola ta dvoklasne zemske uchilishe Vprodovzh bagatoh rokiv radyanskoyi vladi v seli isnuvalo velikotovarne silskogospodarske pidpriyemstvo zasnovane u 1930 roci pid nazvoyu Socialistichna perebudova U 1934 roci gospodarstvo rozdililosya na dvi artili Komunist ta Komsomolec sho buli okremimi ob yektami gospodaryuvannya do 1950 roku i v yakomu voni ob yednalisya v odin kolgosp imeni Lenina zgodom u 1960 roci perejmenovanij u kolgosp Zapovit Lenina a she piznishe u KSP Topilna V ostanni roki kolektivne gospodarstvo sela malo dosit potuzhnu virobnichu bazu z dvoma velikimi tvarinnickimi kompleksami ta bezlichchyu riznoyi silskogospodarskoyi tehniki U 1956 ta 1958 rokah todishnij kolgosp sela imeni Lenina za vagomi uspihi u viroshenni visokih vrozhayiv silskogospodarskih kultur buv uchasnikom Vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva u Moskvi Na danij chas v seli diye kolektivne silskogospodarske tovaristvo Agroshans sho specializuyetsya na viroshenni zernovih ta tehnichnih kultur Tovaristvo maye nevelikij tvarinnickij kompleks strausinu fermu Diyut takozh kilka nevelikih fermermerskih gospodarstv Pracyuyut silska rada poshtove viddilennya kilka kramnic kafe silskij budinok kulturi biblioteka ambulatoriya apteka Z 1996 roku diye Mihajlivskij hram Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi UAPC Ye stadion obelisk Slavi bratska mogila pam yatnij znak na chest 116 yi Harkivskoyi strileckoyi diviziyi Najvidomishimi istorichnimi podiyami sho pov yazani z selom ye topilnyanske selyanske zavorushennya 1873 roku selyanskij bunt proti miscevogo pomishika u 1906 roci a takozh bij mizh silskimi povstancyami ta nimeckimi vijskami soyuznikami Ukrayinskoyi derzhavi na okolici sela 5 chervnya 1918 roku Vidomim istorichnim faktom ye takozh bij za selo mizh dvoma okupacijnimi armiyami bijcyami Chervonoyi Armiyi ta gitlerivskim vijskom 30 lipnya 1941 roku Sered najbilshih tragedij sho spitkali selo vprodovzh ostannih stolit buli golodomor 1933 roku yakij zabrav zhittya blizko 800 topilyan ta Nimecko radyanska vijna 1941 1945 rokiv krivavij vihor yakoyi poglinuv zhittya 250 silchan NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 908 98 16 rosijska 16 1 73 rumunska 1 0 11 Usogo 925 100 Pam yatkiDo istorichnih pam yatok na teritoriyi sela nalezhit shist nedoslidzhenih pohovan skifskoyi dobi urochishe Gajdamachij Yar yak misce bazuvannya gajdamackih zagoniv ta korpusi dvoklasnogo zemskogo uchilisha zbudovanih u 1908 roci Osoblivoyu pam yatkoyu sadovo parkovoyi kulturi na teritoriyi sela ye 160 litnij yavir z diametrom stovbura ponad dva metri ta jogo obhvatom blizko 7 metriv Vidomi osobiUrodzhencyami sela ye Geroj Radyanskogo Soyuzu lotchik F S Yurchenko 1913 1943 r ukrayinskij arhitektor Petro Petrushenko 1915 1994 r poet ta literaturoznavec chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Mikola Sherbak 1916 2010 rr vijskovij lotchik major povitryanij as chasiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni A D Kucheryavij 1916 r zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini golovnij redaktor Politvidavu 1974 1992 rr ta direktor vidavnictva Etnos L N Golovko 1936 r zasluzhenij yurist Ukrayini prorektor Zaporizkogo yuridichnogo institutu MVS Ukrayini polkovnik miliciyi V Yu Prudivus 1938 r ukrayinskij geograf kandidat geografichnih nauk V M Kravchenko 1939 r ukrayinskij biotehnolog kandidat silskogospodarskih nauk G L Abrosimova 1952 r zasluzhenij likar Ukrayini laureat Nacionalnoyi medichnoyi premiyi 2012 r A A Zavgorodnij 1952 r ukrayinskij diplomat konsul Ukrayini v Ugorshini A P Gupalo 1965 r Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiPrognoz pogodi v s Topilna Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaBarskij I P Topografichnij opis sela Topilna Bahmut 2006 r Barskij I P Istoriya sela Topilna Bahmut 2007 r Barskij I P Selo Topilna v imenah Bahmut 2008 r PosilannyaTopilna Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 660 pol Pogoda v seli Topilna 21 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Lyutij 2017

Дата публікації:
Топ