Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тон ічна систе ма віршува ння грец τόνος наголос система віршування яка ґрунтується на сумірності наголосів у віршорядка

Тонічне віршування

Тон́ічна систе́ма віршува́ння (грец. τόνος — наголос) — система віршування, яка ґрунтується на сумірності наголосів у віршорядках (ізотонізмі), а також на їх варіативній різномірності — впорядкованій і невпорядкованій.

Теорія тонічного віршування

Кількість наголосів визначає розмір віршорядка: він може бути двічі, тричі і т. д. наголошеним. Найчастіше спостерігаються рядки з трьома та чотирма наголосами. Ненаголошені та напівнаголошені слова виконують лише допоміжну й варіативну роль у витворенні тонічного розміру. А в пісенній, фольклорній тоніці додаються ще й суто музичні наголоси. Незважаючи на закоріненість української літературної тоніки у власний питомий ґрунт, теоретичне її осмислення ще недостатнє.

Російський учений (М. Гаспаров) називає чотири щаблі переходу від силабо-тонічного віршування: 1) силабо-тонічний віршорядок — обсяг міжіктових інтервалів постійний (у ямбі та хореї — один склад, у трискладових розмірах — два склади); 2) дольник — обсяг міжіктових інтервалів коливається в діапазоні двох варіантів (1–2 склади); 3) (тактовик) — обсяг міжіктових інтервалів коливається в межах трьох варіантів (1–2–3 склади); 4) акцентовик — обсяг міжіктових інтервалів коливається необмежено і на слух не сприймається. Суто тонічне віршування починається «за порогом тактовика» і вимірюється вже «не кількістю стоп (і, відповідно, кількістю сильних місць, іктів), а кількістю слів (і, відповідно, наголосів)…»

Цей досить зручний для арифметичних обрахунків підхід водночас ігнорує індивідуальні особливості творів, надто ж тих, що їх «надиктувала» авторам певна мелодія, а також тих, де, залежно від манери декламування, емфатичні наголоси, подібно до мелодійних акцентів у пісенній тоніці, переважають словесні. Прихильники музичної та декламаційної концепції тонічного віршування шукали інших критеріїв його ідентифікації — графічних (В. Маяковський), тактометричних (), пісенних. Дослідники (ритміки) фольклорної пісні найдрібнішою одиниицею тонічного віршування називають «півстих» (О. Потебня, Ч. Нейман, П. Бажанський), або «музикальну стопу» (І. Франко, О. Востоков). Перший термін більш акцентує на словесному компоненті пісні, другий — на мелодійному. Є ще термін з виразною танцювальною семантикою — «коліно». Теоретик і практик тактовика І. Сельвінський стверджував, що є сенс говорити про тактову систему віршування, де текст не скандується, а диригується, як у музиці: на 4/4, 3/4, 6/4 і т. д. Тактовик вільно вбирає в себе і класичні розміри силаботоніки, і паузники, й акцентовики.

Т.в. в українській літературі

У зіставленні різних поглядів на природу тонічної системи віршування виявляється спільне, що розкриває її питомі змістові характеристики, — інтонаційна розкутість; відсутність регламентованого закріплення наголосів на певних місцях, підпорядкованість мовній, фразовій, словесній ритмо-мелодиці при одночасному вокальному протягуванні або стисненні слів за рахунок їх наголошеності, ненаголошеності; напівнаголошування та двонаголошування; принципи ізотонізму й ізохронізму (вони не дотримуються у речитативному та говірному уснопоетичному віршуванні).
У наближенні до цих фольклорних взірців чи їх імітації з'являється в сучасній українській поезії абсолютна тоніка, а здебільшого вона поєднується з тактовиком і його різновидом — паузником. Понадчотирискладовий поріг ненаголошеності має в нашій просодії меншу частотність, ніж у російській, тому питому рису української тоніки слід шукати в розмовних, говірних, речитативних інтонаціях та зворотах, поєднаних із аритмічною мелодикою фрази:

Ото ж воно й почало́ся з
то́го,
що одружи́вся дурний
Петро́.
Ті́льки до хати привів
небо́гу —
зразу ж топи́тись пішов у
Дніпро.

Початок, як і наступний текст «Казки про Дурила» В. Симоненка, не надається до однозначних підрахунків кількості ненаголошених складів, оскільки, залежно від манери читання, емфатичних акцентів і пауз, кожен рядок може мати неоднакову кількість наголосів. Наприклад, 4-й можна прочитувати як із двома наголосами (топитись, Дніпро), так і з чотирма, на кожному слові (і тоді виходитиме 4-стопний дактиль). І все ж виразно відчувається розмовна інтонація, яка не дозволяє читцеві ставити «зайвих» наголосів, хоча вони в принципі й можливі. Уривок виразно тяжіє до тонічної двонаголошеності.
Схоже — й у вірші І. Драча «Київ з очима сонця і місяця», де наявні 4 сильних наголоси. При читанні ненаголошені слова «пробігаються» прискорено, а наголошені розтягуються:

Ки́єве мій, ди́во моє з очима со́нця і мі́сяця,
Кле́кіт зелений твій б'є́ться, ра́йдуга в кожнім вікні́ встає,
Зело́м стугонить кожен кла́поть, хма́ри собі не знаходять мі́сця.
Ша́л твій зеленокри́лий не́бо наві́дліг б'є.

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Ton ichna siste ma virshuva nnya grec tonos nagolos sistema virshuvannya yaka gruntuyetsya na sumirnosti nagolosiv u virshoryadkah izotonizmi a takozh na yih variativnij riznomirnosti vporyadkovanij i nevporyadkovanij Teoriya tonichnogo virshuvannyaKilkist nagolosiv viznachaye rozmir virshoryadka vin mozhe buti dvichi trichi i t d nagoloshenim Najchastishe sposterigayutsya ryadki z troma ta chotirma nagolosami Nenagolosheni ta napivnagolosheni slova vikonuyut lishe dopomizhnu j variativnu rol u vitvorenni tonichnogo rozmiru A v pisennij folklornij tonici dodayutsya she j suto muzichni nagolosi Nezvazhayuchi na zakorinenist ukrayinskoyi literaturnoyi toniki u vlasnij pitomij grunt teoretichne yiyi osmislennya she nedostatnye Rosijskij uchenij M Gasparov nazivaye chotiri shabli perehodu vid silabo tonichnogo virshuvannya 1 silabo tonichnij virshoryadok obsyag mizhiktovih intervaliv postijnij u yambi ta horeyi odin sklad u triskladovih rozmirah dva skladi 2 dolnik obsyag mizhiktovih intervaliv kolivayetsya v diapazoni dvoh variantiv 1 2 skladi 3 taktovik obsyag mizhiktovih intervaliv kolivayetsya v mezhah troh variantiv 1 2 3 skladi 4 akcentovik obsyag mizhiktovih intervaliv kolivayetsya neobmezheno i na sluh ne sprijmayetsya Suto tonichne virshuvannya pochinayetsya za porogom taktovika i vimiryuyetsya vzhe ne kilkistyu stop i vidpovidno kilkistyu silnih misc iktiv a kilkistyu sliv i vidpovidno nagolosiv Cej dosit zruchnij dlya arifmetichnih obrahunkiv pidhid vodnochas ignoruye individualni osoblivosti tvoriv nadto zh tih sho yih nadiktuvala avtoram pevna melodiya a takozh tih de zalezhno vid maneri deklamuvannya emfatichni nagolosi podibno do melodijnih akcentiv u pisennij tonici perevazhayut slovesni Prihilniki muzichnoyi ta deklamacijnoyi koncepciyi tonichnogo virshuvannya shukali inshih kriteriyiv jogo identifikaciyi grafichnih V Mayakovskij taktometrichnih pisennih Doslidniki ritmiki folklornoyi pisni najdribnishoyu odiniiceyu tonichnogo virshuvannya nazivayut pivstih O Potebnya Ch Nejman P Bazhanskij abo muzikalnu stopu I Franko O Vostokov Pershij termin bilsh akcentuye na slovesnomu komponenti pisni drugij na melodijnomu Ye she termin z viraznoyu tancyuvalnoyu semantikoyu kolino Teoretik i praktik taktovika I Selvinskij stverdzhuvav sho ye sens govoriti pro taktovu sistemu virshuvannya de tekst ne skanduyetsya a diriguyetsya yak u muzici na 4 4 3 4 6 4 i t d Taktovik vilno vbiraye v sebe i klasichni rozmiri silabotoniki i pauzniki j akcentoviki T v v ukrayinskij literaturiU zistavlenni riznih poglyadiv na prirodu tonichnoyi sistemi virshuvannya viyavlyayetsya spilne sho rozkrivaye yiyi pitomi zmistovi harakteristiki intonacijna rozkutist vidsutnist reglamentovanogo zakriplennya nagolosiv na pevnih miscyah pidporyadkovanist movnij frazovij slovesnij ritmo melodici pri odnochasnomu vokalnomu protyaguvanni abo stisnenni sliv za rahunok yih nagoloshenosti nenagoloshenosti napivnagoloshuvannya ta dvonagoloshuvannya principi izotonizmu j izohronizmu voni ne dotrimuyutsya u rechitativnomu ta govirnomu usnopoetichnomu virshuvanni U nablizhenni do cih folklornih vzirciv chi yih imitaciyi z yavlyayetsya v suchasnij ukrayinskij poeziyi absolyutna tonika a zdebilshogo vona poyednuyetsya z taktovikom i jogo riznovidom pauznikom Ponadchotiriskladovij porig nenagoloshenosti maye v nashij prosodiyi menshu chastotnist nizh u rosijskij tomu pitomu risu ukrayinskoyi toniki slid shukati v rozmovnih govirnih rechitativnih intonaciyah ta zvorotah poyednanih iz aritmichnoyu melodikoyu frazi Oto zh vono j pochalo sya zto go dd sho odruzhi vsya durnijPetro dd Ti lki do hati privivnebo gu dd zrazu zh topi tis pishov uDnipro dd Pochatok yak i nastupnij tekst Kazki pro Durila V Simonenka ne nadayetsya do odnoznachnih pidrahunkiv kilkosti nenagoloshenih skladiv oskilki zalezhno vid maneri chitannya emfatichnih akcentiv i pauz kozhen ryadok mozhe mati neodnakovu kilkist nagolosiv Napriklad 4 j mozhna prochituvati yak iz dvoma nagolosami topitis Dnipro tak i z chotirma na kozhnomu slovi i todi vihoditime 4 stopnij daktil I vse zh virazno vidchuvayetsya rozmovna intonaciya yaka ne dozvolyaye chitcevi staviti zajvih nagolosiv hocha voni v principi j mozhlivi Urivok virazno tyazhiye do tonichnoyi dvonagoloshenosti Shozhe j u virshi I Dracha Kiyiv z ochima soncya i misyacya de nayavni 4 silnih nagolosi Pri chitanni nenagolosheni slova probigayutsya priskoreno a nagolosheni roztyaguyutsya Ki yeve mij di vo moye z ochima so ncya i mi syacya Kle kit zelenij tvij b ye tsya ra jduga v kozhnim vikni vstaye Zelo m stugonit kozhen kla pot hma ri sobi ne znahodyat mi scya Sha l tvij zelenokri lij ne bo navi dlig b ye DzherelaLiteraturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007Posilannya444 487 488 mode 1up view theater Perehidni metrichni formi Sumirnist Tonichna sistema virshuvannya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 202 444 487 488 Tonika Tonichne virshuvannya Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 566 634 s
Топ