Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тоньє́ (східне Є, кор. 동예, 東濊, кит. трад. 東濊, піньїнь. dōng huì) — ранньокорейська держава, що займала північно-східну частину Корейського півострова приблизно з 150 до н. е. до 400 року н. е. На півночі межувало з Когурьо та Окчо, на півдні — з конфедерацією Чінхан та китайським округом на заході. Сьогодні на території, що колись займався Тоньє, знаходяться провінції Хамгьон-Намдо і Канвон (провінція), Північна Корея, а також Канвондо, Південна Корея.
| Тон'є | |
| Дата створення / заснування | 3 століття до н. е. |
|---|---|
| Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці | КНДР і Південна Корея |
| Час/дата припинення існування | 5 століття |
Історія
За китайськими легендами, У-ван (Чжоу) зробив Чіцзи (en:Jizi) правителем Кочосона. Він поширив на землях Кочосона і Тоньє землеробство, етикет, шовківництво і запровадив вісім законів: за вбивство - смерть, за поранення - відшкодування кількістю хліба, злодія віддавали у рабство до обкраденого та жінку його віддавали теж, якщо не виплачувався штраф.
У першій згадці про Тоньє говориться, що це був васал Кочосона за Вімана у другому столітті до н. е. Після падіння Кочосона воно перейшло під контроль китайського округу Лолан, а потім стало підкорятися Когурьо, який набирав силу.
В 126 році до н. е., правитель Тоньє Наньлюй (南閭) повстав проти Уго (Кочосон) і з 280 000 підданими переселився на Ляодунський півострів і У-ді створив для його народу префектуру Цахай (蒼海郡), але незабаром скасував її.
За Ван Мана, на початку його царювання, 9 рік н. е., племенам цзюйлі було наказано виступити в похід проти Хунну, але вони розбіглися і почали нападати на китайців. Імператор (大尹) Ляосі Тянь Тань переслідував їх і був убитий. За наказом Ван Мана, Янь Ю виманив князя цзюйлі на кордон, де обезголовив його і відправив голову імператору. Цзюйлі продовжили нападати на кордон.
У 30 році н. е. китайці відкликали чиновників із Тоньє, а місцевим правителям дали переваги сянь хоу (县侯) і зобов'язали їх з'являтися до двору імператора. Було три класи правителів: Хоу (侯), І (邑, правитель міста), Цзюнь (君).
У 32 році цзюйлі надіслали до двору Гуан У посла з даниною, що означала примирення з імперією.
У 46 році цзюйлі Цань Чжило (蠶支落) і Дайцзя Дайшень (大加戴升) з 10 000 підданих з'явилися в Лелан і прийняли китайське підданство.
У 48 році, цзюйлі напали на Юбейпін (右北平), Юйян (漁陽), Шангу (上谷) і Тайюань (太原). Ляодунський тайшоу (遼東太守) Чжай Жун (祭肜) обіцяв їм милість від імператора, і вони помирилися.
Цзюйлі жили мирно, доки їх не очолив войовничий вождь Тонокчо на ім'я Гун. Тонокчо та Тоньє підняли повстання. У 105 році вони пограбували 6 повітів та Ляодунь. Правитель Ляодуня Ген Куй (耿夔) розбив частину повстання. У 118 році Гун знову підняв повстання та обложив китайське місто Хуалі (華麗) – столицю округу Сюаньту.
У 121 році правитель Ючжоу (幽州刺史) Пін Хуань (馮煥), тайшоу Сюаньту (玄菟太守) Яо Гуан (姚光) і тайшоу Ляодуна Цай Фен (遼東太守蔡諷) напали на цзюйлі і вбили одного з вождей, взяли коней і майно. Гун відправив свого сина Суйчена (遂成) з 2000 воїнів проти Яо Гуана. Суйчен для видимості виявив покірність китайцям, відправив військо заблокувати гірські проходи, а сам із 3000 воїнів вирушив грабувати Ляодун, загинуло 1000 людей, передмістя міст спалили. На той час як підійшли підкріплення китайців, вони вже пішли. Влітку того ж року 8000 сяньбійців напали на Ляодуй (遼隊). Цай Фен спробував наздогнати їх, але коли наздогнав саньбійці вступили в бій у якому впав Цай Фен та його офіцери, які прикривали його, всього 100 людей. Восени Гун зібрав своїх людей і воїнів з Махана, що приєдналися до повстання, напав на китайські війська в Сюаньту. Син царя Пуйо Юйцютай (尉仇台) з 20 000 воїнів приєднався до китайських військ і розбив Гуна. Веймо втратив 500 людей. Незабаром Гун помер (в 121 році), йому наслідував син Суйчен (遂成).
У 122 році Суйчен приїхав до столиці Сюаньту для укладання миру і привів захоплених бранців китайців. Там йому вручили імператорський маніфест (詔), в якому було сказано, що хоча злочини веймосців великі, імператор прощає їх, а за викуп китайських полонених готовий заплатити по 40 відрізів шовку за дорослого, та по 20 за дитину, але нехай веймосці приведуть всіх полонених для викупу. Суйчен уклав мир.
У 132 році в області Сюаньту було створено 6 військових поселень (屯田) для китайських гарнізонів.
Між 146 і 168 роком, почалося нове повстання і повсталі знову напали на Ляодун, Сяаньпін (西安平), вбили правителя Дайфана (帶方), захопили сім'ю правителя Лелана.
У 168 році тайшоу Сюаньту Ден Лінь напав на Тоньє і винищив їх кількасот.
Між 168 і 204 роком Тоньє увійшло до складу Когурьо, що набирав силу.
Падіння
Після 6-го століття документами, кам'яними написами та розкопками було доведено, що стара земля Тоньє стала територією Сілла . Наразі не залишилося жодних записів про руйнування, але висувається кілька гіпотез.
Народ та культура
Вважається, що Тоньє населяв той самий народ, що й Когурьо. Мова та етнічне походження мешканців двох держав були одинаковими. Це говорить про те, що вони були вихідцями з держав Пуйо та Кочосон. Населення країни за записами тієї доби становило 20 000 дворів.
Про Тон'є відомо зовсім небагато. Зазвичай це згадки про Мучхона (무천, 舞天), свято поклоніння небесам, що проходило в листопаді кожного року, під час якого народ співав і танцював. Це свято схоже на когурьоський фестиваль Тонмен, який проходив приблизно в той самий час. Під час цих свят люди поклонялися тигру, обожнюючи його.
З китайської історії Пізньої Хань відомо, що жителі дотримувалися законів, не замикали двері будинків, оскільки не було крадіжки, жінки були чесними та вірними дружинами. Використовують кухонний посуд. За китайськими уявленнями, народ був дурний, простодушний, невибагливий із малими потребами. Одяг роблять із круглим (косим) коміром. Ділянки гір та річок поділені між жителями, як і поля для рибальства та полювання. Шлюби завжди між людьми з різними прізвищами. Багато табу. Якщо в будинку помре хворий, будинок кидають і зводять новий. Гадають по сузір'ях, про врожай. Якщо два селища сварилися, то на них накладали стягнення кіньми та биками, це називалося цзехо (責禍- борг за біду).
Розводять шовкопрядів, садять коноплю, роблять полотна. У їхніх землях живуть леопарди. Водяться коні, яких китайці називають поні (果下馬, кінь на якому можна проїхати під плодовим деревом). В океані ловлять рибу Баньюй (班魚, родич Фугу із синьо-зеленою спиною та темними плямами), яку привозять до столу імператора Китаю.
Економіка Тоньє переважно базувалася на сільському господарстві та виробництві шовку. Ритуали свята Мучхон зазвичай полягали у проханнях надіслати добрий урожай наступного року. Земля в Тоньє вирощувалась громадами і за замах на землю сусідньої громади передбачався штраф.
Війна
У набіги не ходять. Вважають за краще воювати пішими. Роблять дуже довгі піки довжиною в три чжани (三丈, близько 7 метрів за Ханьськими часами), їх тримали кілька людей. З твердого червоного дерева роблять луки (檀弓), які привозять китайцям у Лелан.
- 동예. 위키백과, 우리 모두의 백과사전 (кор.). 17 жовтня 2022. Процитовано 13 квітня 2023.
- Корейський півострів. Вікіпедія (укр.). 26 грудня 2022. Процитовано 13 квітня 2023.
- Jizi. Wikipedia (англ.). 5 квітня 2023. Процитовано 13 квітня 2023.
- Чосон Вімана. Вікіпедія (укр.). 9 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2023.
- Хоу (титул). Вікіпедія (укр.). 17 лютого 2023. Процитовано 13 квітня 2023.
- Конфедерація Махан. Вікіпедія (укр.). 17 грудня 2020. Процитовано 13 квітня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tonye shidne Ye kor 동예 東濊 kit trad 東濊 pinyin dōng hui rannokorejska derzhava sho zajmala pivnichno shidnu chastinu Korejskogo pivostrova priblizno z 150 do n e do 400 roku n e Na pivnochi mezhuvalo z Koguro ta Okcho na pivdni z konfederaciyeyu Chinhan ta kitajskim okrugom na zahodi Sogodni na teritoriyi sho kolis zajmavsya Tonye znahodyatsya provinciyi Hamgon Namdo i Kanvon provinciya Pivnichna Koreya a takozh Kanvondo Pivdenna Koreya Ton ye Data stvorennya zasnuvannya3 stolittya do n e Roztashovuyetsya v mezhah suchasnoyi administrativnoyi odiniciKNDR i Pivdenna Koreya Chas data pripinennya isnuvannya5 stolittyaIstoriyaZa kitajskimi legendami U van Chzhou zrobiv Chiczi en Jizi pravitelem Kochosona Vin poshiriv na zemlyah Kochosona i Tonye zemlerobstvo etiket shovkivnictvo i zaprovadiv visim zakoniv za vbivstvo smert za poranennya vidshkoduvannya kilkistyu hliba zlodiya viddavali u rabstvo do obkradenogo ta zhinku jogo viddavali tezh yaksho ne viplachuvavsya shtraf U pershij zgadci pro Tonye govoritsya sho ce buv vasal Kochosona za Vimana u drugomu stolitti do n e Pislya padinnya Kochosona vono perejshlo pid kontrol kitajskogo okrugu Lolan a potim stalo pidkoryatisya Koguro yakij nabirav silu V 126 roci do n e pravitel Tonye Nanlyuj 南閭 povstav proti Ugo Kochoson i z 280 000 piddanimi pereselivsya na Lyaodunskij pivostriv i U di stvoriv dlya jogo narodu prefekturu Cahaj 蒼海郡 ale nezabarom skasuvav yiyi Za Van Mana na pochatku jogo caryuvannya 9 rik n e plemenam czyujli bulo nakazano vistupiti v pohid proti Hunnu ale voni rozbiglisya i pochali napadati na kitajciv Imperator 大尹 Lyaosi Tyan Tan peresliduvav yih i buv ubitij Za nakazom Van Mana Yan Yu vimaniv knyazya czyujli na kordon de obezgoloviv jogo i vidpraviv golovu imperatoru Czyujli prodovzhili napadati na kordon U 30 roci n e kitajci vidklikali chinovnikiv iz Tonye a miscevim pravitelyam dali perevagi syan hou 县侯 i zobov yazali yih z yavlyatisya do dvoru imperatora Bulo tri klasi praviteliv Hou 侯 I 邑 pravitel mista Czyun 君 U 32 roci czyujli nadislali do dvoru Guan U posla z daninoyu sho oznachala primirennya z imperiyeyu U 46 roci czyujli Can Chzhilo 蠶支落 i Dajczya Dajshen 大加戴升 z 10 000 piddanih z yavilisya v Lelan i prijnyali kitajske piddanstvo U 48 roci czyujli napali na Yubejpin 右北平 Yujyan 漁陽 Shangu 上谷 i Tajyuan 太原 Lyaodunskij tajshou 遼東太守 Chzhaj Zhun 祭肜 obicyav yim milist vid imperatora i voni pomirilisya Czyujli zhili mirno doki yih ne ocholiv vojovnichij vozhd Tonokcho na im ya Gun Tonokcho ta Tonye pidnyali povstannya U 105 roci voni pograbuvali 6 povitiv ta Lyaodun Pravitel Lyaodunya Gen Kuj 耿夔 rozbiv chastinu povstannya U 118 roci Gun znovu pidnyav povstannya ta oblozhiv kitajske misto Huali 華麗 stolicyu okrugu Syuantu U 121 roci pravitel Yuchzhou 幽州刺史 Pin Huan 馮煥 tajshou Syuantu 玄菟太守 Yao Guan 姚光 i tajshou Lyaoduna Caj Fen 遼東太守蔡諷 napali na czyujli i vbili odnogo z vozhdej vzyali konej i majno Gun vidpraviv svogo sina Sujchena 遂成 z 2000 voyiniv proti Yao Guana Sujchen dlya vidimosti viyaviv pokirnist kitajcyam vidpraviv vijsko zablokuvati girski prohodi a sam iz 3000 voyiniv virushiv grabuvati Lyaodun zaginulo 1000 lyudej peredmistya mist spalili Na toj chas yak pidijshli pidkriplennya kitajciv voni vzhe pishli Vlitku togo zh roku 8000 syanbijciv napali na Lyaoduj 遼隊 Caj Fen sprobuvav nazdognati yih ale koli nazdognav sanbijci vstupili v bij u yakomu vpav Caj Fen ta jogo oficeri yaki prikrivali jogo vsogo 100 lyudej Voseni Gun zibrav svoyih lyudej i voyiniv z Mahana sho priyednalisya do povstannya napav na kitajski vijska v Syuantu Sin carya Pujo Yujcyutaj 尉仇台 z 20 000 voyiniv priyednavsya do kitajskih vijsk i rozbiv Guna Vejmo vtrativ 500 lyudej Nezabarom Gun pomer v 121 roci jomu nasliduvav sin Sujchen 遂成 U 122 roci Sujchen priyihav do stolici Syuantu dlya ukladannya miru i priviv zahoplenih branciv kitajciv Tam jomu vruchili imperatorskij manifest 詔 v yakomu bulo skazano sho hocha zlochini vejmosciv veliki imperator proshaye yih a za vikup kitajskih polonenih gotovij zaplatiti po 40 vidriziv shovku za doroslogo ta po 20 za ditinu ale nehaj vejmosci privedut vsih polonenih dlya vikupu Sujchen uklav mir U 132 roci v oblasti Syuantu bulo stvoreno 6 vijskovih poselen 屯田 dlya kitajskih garnizoniv Mizh 146 i 168 rokom pochalosya nove povstannya i povstali znovu napali na Lyaodun Syaanpin 西安平 vbili pravitelya Dajfana 帶方 zahopili sim yu pravitelya Lelana U 168 roci tajshou Syuantu Den Lin napav na Tonye i vinishiv yih kilkasot Mizh 168 i 204 rokom Tonye uvijshlo do skladu Koguro sho nabirav silu Padinnya Pislya 6 go stolittya dokumentami kam yanimi napisami ta rozkopkami bulo dovedeno sho stara zemlya Tonye stala teritoriyeyu Silla Narazi ne zalishilosya zhodnih zapisiv pro rujnuvannya ale visuvayetsya kilka gipotez Narod ta kulturaVvazhayetsya sho Tonye naselyav toj samij narod sho j Koguro Mova ta etnichne pohodzhennya meshkanciv dvoh derzhav buli odinakovimi Ce govorit pro te sho voni buli vihidcyami z derzhav Pujo ta Kochoson Naselennya krayini za zapisami tiyeyi dobi stanovilo 20 000 dvoriv Pro Ton ye vidomo zovsim nebagato Zazvichaj ce zgadki pro Muchhona 무천 舞天 svyato pokloninnya nebesam sho prohodilo v listopadi kozhnogo roku pid chas yakogo narod spivav i tancyuvav Ce svyato shozhe na koguroskij festival Tonmen yakij prohodiv priblizno v toj samij chas Pid chas cih svyat lyudi poklonyalisya tigru obozhnyuyuchi jogo Z kitajskoyi istoriyi Piznoyi Han vidomo sho zhiteli dotrimuvalisya zakoniv ne zamikali dveri budinkiv oskilki ne bulo kradizhki zhinki buli chesnimi ta virnimi druzhinami Vikoristovuyut kuhonnij posud Za kitajskimi uyavlennyami narod buv durnij prostodushnij nevibaglivij iz malimi potrebami Odyag roblyat iz kruglim kosim komirom Dilyanki gir ta richok podileni mizh zhitelyami yak i polya dlya ribalstva ta polyuvannya Shlyubi zavzhdi mizh lyudmi z riznimi prizvishami Bagato tabu Yaksho v budinku pomre hvorij budinok kidayut i zvodyat novij Gadayut po suzir yah pro vrozhaj Yaksho dva selisha svarilisya to na nih nakladali styagnennya kinmi ta bikami ce nazivalosya czeho 責禍 borg za bidu Rozvodyat shovkopryadiv sadyat konoplyu roblyat polotna U yihnih zemlyah zhivut leopardi Vodyatsya koni yakih kitajci nazivayut poni 果下馬 kin na yakomu mozhna proyihati pid plodovim derevom V okeani lovlyat ribu Banyuj 班魚 rodich Fugu iz sino zelenoyu spinoyu ta temnimi plyamami yaku privozyat do stolu imperatora Kitayu Ekonomika Tonye perevazhno bazuvalasya na silskomu gospodarstvi ta virobnictvi shovku Rituali svyata Muchhon zazvichaj polyagali u prohannyah nadislati dobrij urozhaj nastupnogo roku Zemlya v Tonye viroshuvalas gromadami i za zamah na zemlyu susidnoyi gromadi peredbachavsya shtraf Vijna U nabigi ne hodyat Vvazhayut za krashe voyuvati pishimi Roblyat duzhe dovgi piki dovzhinoyu v tri chzhani 三丈 blizko 7 metriv za Hanskimi chasami yih trimali kilka lyudej Z tverdogo chervonogo dereva roblyat luki 檀弓 yaki privozyat kitajcyam u Lelan 동예 위키백과 우리 모두의 백과사전 kor 17 zhovtnya 2022 Procitovano 13 kvitnya 2023 Korejskij pivostriv Vikipediya ukr 26 grudnya 2022 Procitovano 13 kvitnya 2023 Jizi Wikipedia angl 5 kvitnya 2023 Procitovano 13 kvitnya 2023 Choson Vimana Vikipediya ukr 9 kvitnya 2022 Procitovano 13 kvitnya 2023 Hou titul Vikipediya ukr 17 lyutogo 2023 Procitovano 13 kvitnya 2023 Konfederaciya Mahan Vikipediya ukr 17 grudnya 2020 Procitovano 13 kvitnya 2023