Томе Момировський

То́ме Момиро́вський (мак. Томе Момировски; *4 квітня 1927(19270404), Кичево, Королівство сербів, хорватів і словенців, тепер Північна Македонія — †20 березня 2012, м. Скоп'є, Македонія) — македонський письменник, журналіст, перекладач, есеїст, критик і громадський діяч.

Томе Момировський
Народився	4 квітня 1927(1927-04-04)^[2] Кичево, Північна Македонія
Помер	20 березня 2012(2012-03-20)^[1] (84 роки) Скоп'є, Північна Македонія
Країна	Югославія^[3]
Діяльність	літературний критик, прозаїк, перекладач, письменник
Alma mater	Університет св. Кирила і Мефодія
Знання мов	македонська^[4]
Членство	Q12285644? і ^d
«Кроки» (Чекори, оповідання, 1957); «Гріховний тиждень» (Грешна недела, роман, 1961); Неспокои (оповідання та новели, 1969); «Роки безсоння» (Години несоници, роман, 1972); «Культура, культурні цінності та молодь» (Културата, културните вредности и младината, есеї, 1975); Бреслики (повість, 1976); «Зв'язки і синтези» (Односи и синтези, есеї та критика, 1978); «Культура і простір» (Културата и просторот, есеї, 1979); Акцијаши (роман, 1982); Вишнеење (драма, 1983); «Відшукана пісня» (Искована песна, антологія македонської поезії, 1984); «Ідеї і творчість» (Идеи и творештво, есеї та критика, 1984); Виделина (оповідання та новели, 1984); Охридска Талија (монодрама, 1985); Коловратница (оповідання, 1986); «Культурне співробітництво і єднання» (Културна соработка и заедништво, монографія, 1987); Бела (повість для дітей, 1987); Вибрані твори (Избрани дела, у 5-ти томах, 1987); «Перехрестя» (Крстопати, есеї та критика, 1990); «Світоч із Преспи» (Светлоносецот од Преспа, біографічно-есеїчтична книга про поета Міте Богоєвського, 1992); Чун (роман, 1992); «Листя» (Ластари, оповідання для дітей, 1993); «Мальовнича земля» (Живописана земја, есеїстична проза, 1995); «Сніжинки» (Снежинки, казки для дітей, 1996); «Після півночі» (По полноќ, роман, 1998); «Юність» (Младбелина, поезія, 2000). Українською мовою оповідання Томе Момировського «Діо Богдан» переклав Андрій Лисенко (увійшло до збірки «Македонська новела», яка вийшла 1972 року в серії «Зарубіжна новела» і за яку перекладач отримав міжнародну премію «Золоте перо»). Томе Момировський за свою літературну творчість має низку місцевих нагород і визнань, зокрема премії „13 ноември“ (премія міста Скоп'є, 1961), „11 октомври“, „Рациново признание“, „РТВ на СВП“, „Климент Охридски“ і „Мито Хадживасилев – Ясмин“. Примітки http://www.enciklopedija.hr/Natuknica.aspx?ID=41640 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011. d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563 Bibliothèque nationale de France Record #12194290s // BnF catalogue général — Paris: BnF. d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011. d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563 Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 359. Біографія Томе Момировського на сайті Македонського ПЕН-центру. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 20 грудня 2012. Джерело Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 359.