Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсуа Томбалбай, також (з 1973 року) Нгарта Томбалбай (фр. François чи N’Garta Tombalbaye; 15 червня 1918 — 13 квітня 1975) — перший президент Чаду після здобуття країною незалежності.
| Франсуа Томбалбай | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | N'Garta Tombalbaye |
| Народився | 15 червня 1918[1][2][3] d, d, Французька Екваторіальна Африка |
| Помер | 13 квітня 1975[1][2][3] (56 років) Нджамена, Чад ·вогнепальне поранення |
| Країна |  Чад |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | арабська, французька і d |
| Учасник | Друга світова війна і d |
| Посада | d і d |
| Партія | Прогресивна партія Чаду (1970-ті) і d (1975) |
| Конфесія | протестантизм |
| Автограф |  |
| Нагороди |   |
| |
Біографія
Франсуа Томбалбай народився в південній префектурі Середнє Шарі неподалік від міста , походив з етнічної групи сара — найчисленнішої народності південного Чаду. Томбалбай працював учителем, потім зробив кар'єру профспілкового і партійного діяча. В 1959 році він змінив на посаді голови Прогресивної партії Чаду (Parti Progressiste Tchadien, PPT) і очолив колоніальний уряд Чаду; він знаходився на цій посаді, коли країна здобула незалежність 11 серпня 1960, і був призначений головою уряду незалежного Чаду.
Очолюючи колоніальний уряд, Томбалбаю вдалося заручитися підтримкою прогресивних сил як півночі, так і півдня країни й ізолювати найконсервативніші ісламські фракції центрального Чаду. Після здобуття незалежності він обрав авторитарний стиль правління, ліквідуючи опозицію як всередині власної партії, так і в країні в цілому; в 1962 році він заборонив усі партії, окрім PPT, встановивши в країні однопартійну систему. У 1963 році у відповідь на народні виступи він розпустив Національну Асамблею (парламент) Чаду. Томбалбай почав націоналізацію цивільної служби, заміняючи французьких адміністраторів менш компетентними місцевими кадрами, а також нав'язав населенню «Національну позику» — фактично, додатковий подушний податок — для фінансування націоналізації.
У жовтні 1968 Томбалбай відвідав Сполучені Штати, де провів переговори з президентом США Ліндоном Джонсоном, а також побував у Техасі, де зустрівся із співробітниками Міжнародного центру дослідження пустельних та напівпустельних земель (ICASALS, підрозділ Техаського технологічного університету).
Програма «африканізації» країни, розпочата Томбалбаєм, не відповідала інтересам населення півночі і центру країни, переважно мусульман, культурна спадщина яких мала дуже небагато спільного з населенням Півдня, переважно християнами та прихильниками традиційних вірувань. Для мусульманських народів незалежність країни означала лише перехід влади від французів до уродженців Півдня. 1 листопада 1965 року в префектурі Гера спалахнули зворушення, під час придушення яких загинуло понад 500 осіб. Ці події запалили цілу низку народних виступів по всьому північному і центральному Чаду, які ускладнилися втручанням сусідніх держав — Лівії та Судану. Найзначнішою силою опозиції того часу був (Front de Libération Nationale du Tchad, FROLINAT), який почав воєнні дій проти центрального уряду з території Судану. Незважаючи на незгоди і фракційну боротьбу, що весь час роздирала FROLINAT, він виявився досить потужною силою, щоб успішно боротися з авторитарним режимом Томбалбая. Томбалбай був змушений звернутися за допомогою до Франції як гаранта незалежності Чаду згідно з підписаним при проголошенні чадської незалежності договором.
Франція погодилася втрутитися у конфлікт за умови того, що Томбалбай запровадить у країні серію реформ в армії, уряді та цивільній службі, які б знизили народне незадоволення. Податки та закони, прийняті Томбалбаєм одноособово, мали бути скасовані, а традиційні лідери чадських племен знову включені в систему місцевого влади, зокрема, вони мали отримати повноваження збирати податки і здійсняти правосуддя за місцевими звичаями. У 1969 році Томбалбай погодився на умови Франції; в Чад були введені французькі війська, і ситуація почала повільно нормалізуватись. Перед виборами 1969 року було звільнено з тюрем кількасот політичних в'язнів; втім, Томбалбай, як і раніше, був у виборчих бюлетенях єдиним кандидатом.
Ще одним кроком до нормалізації став конгрес Прогресивної партії, на якому Томбалбай визнав, що в попередні роки він зробив кілька прикрих помилок. Були вжити деякі заходи для реформування уряду; до його складу було включено значно більше вихідців з Півночі, ніж будь-коли раніше. Французькі війська, зважаючи на поступове налагодження ситуації у країні, покинули Чад.
Процес нормалізації був грубо перерваний в серпні 1971 року після розкриття заколоту проти Томбалбая, зв'язки якого вели до лівійського лідера Муаммара Каддафі. Томбалбай відразу розірвав дипломатичні відносини з Лівією і запропонував підтримку і притулок усім лівійським опозиційним силам. Каддафі відповів формальним визнанням FROLINAT як «єдиного легітимного уряду Чаду» і підсилив допомогу повстанцям. В той же час на Півдні, де підтримка Томбалбая була традиційно високою, він відповів на студентські виступи відставкою популярного в народі начальника штаба чадської армії генерала , замінивши його на полковника Фелікса Маллума, а також скасував амністію для політв'язнів. До кінця 1972 року більше тисячі опозиціонерів було заарештовано.
У той же час Маллум здійснив деякі кроки в напрямку порозуміння з Лівією і арабським світом загалом. 17 квітня 1972 відносини було відновлено; 28 листопада Томбалбай нібито дійшов з Каддафі згоди про поступлення Смуги Аузу Лівії в обмін на хабар розміром в 40 млн фунтів, а в грудні Чад і Лівія підписали Договір про дружбу. Через півроку лівійські війська окупували Смугу Аузу, яка фактично стала частиною Лівії.
Умови, на яких Лівія отримала Смугу, остаточно не відомі, а повідомлення про них спірні. Про існування таємної угоди між Томбалбаєм і Каддафі стало відомо лише в 1988 році, коли лівійський президент оприлюднив нібито копію листа, в якому Томбалбай визнає претензії Лівії. Дослідники, такі, як , стверджують, що формального договору про передачу Смуги Аузу ніколи не було, і що Томбалбай просто вважав для себе вигідним не помічати окупації частини території своєї країни. До того ж, Лівія виявилася неспроможною подати оригінал цього документа, коли в 1993 році питання про належність Смуги Аузу розглядалося в Міжнародному Суді.
Каддафі, зі свого боку, припинив підтримку повстанців FROLINAT, внаслідок чого в ньому з новою силою спалахнула фракційна боротьба, яка невдовзі призвела до чергового розколу.
Незважаючи на зовнішньополітичні успіхи позиції Томбалбая були не дуже впевнені; незадоволення його режимом почало зростати навіть всередині його власного уряду і партії. У червні 1973 року Тамбалбай заарештував Фелікса Маллума, звинувативши його в спробі відсунути себе від влади за допомогою чаклунства; ця справа отримала назву «Заколот чорної вівці» від тварини, яку заколотники начебто принесли в жертву. У серпні Томбалбай розпустив Прогресивну партію Чаду і сформував замість неї . Новий уряд почав кампанію так званої «африканізації», в рамках якої географічні і власні назви колоніальної доби замінялися «щирими» африканськими; зокрема, столиця країни була перейменована на Нджамену, а місто Форт-Аршамбо — на Сарх. Сам Томбалбай змінив своє ім'я з Франсуа на Нгарта. Християнство піддавалося остракізму, християнські місіонери були вигнані з країни, а усі чоловіки-уродженці Півдня віком від 16 до 50 років мали пройти обряд ініціації «йондо», без чого було неможливе зайняття будь-яких посад на державній службі і в армії. Проте цей обряд був притаманний лише народу сара, до якого належав сам президент, і навіть серед сара його традиційно дотримувались лише деякі племена. Для решти населення Півдня ритуали сара були чужими і незрозумілими, а вимога їх обов'язкового виконання сприймалася як безглузда й деспотична витівка авторитарного правителя.
У той же час в усій Африці почався період суворих посух; щоб якось поліпшити жахливий стан національної економіки, від населення вимагалися «добровільні» зусилля з метою збільшення виробництва бавовни (фактично це була примусова трудова мобілізація на неоплачувані сільгоспроботи). У комбінації з нововведеннями Томбалбая в сфері державного управління ці заходи безпрецедентно знизили його популярність у народі навіть на Півдні, де вона була традиційно високою. Незадоволення президентом зростало і серед військових внаслідок деспотичної кадрової політики з довільними підвищеннями і розжалуваннями. 13 квітня 1975 року, після чергових арештів вищих офіцерів, звинувачених у заколоті, частина армії повстала; в ході штурму президентського палацу у Нджамені Томбалбай був смертельно поранений і невдовзі помер.
На посаді голови держави Тамбалбая змінив звільнений з ув'язнення Фелікс Маллум, на той час вже генерал, який невдовзі після перевороту очолив Верховну військову раду (Conseil Supérieur Militaire).
Джерела
- (1995). Limits of Anarchy: Intervention and State Formation in Chad. University of Virginia Press. .
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=() (англ.) - Wright, John L. (1989). Libya, Chad and the Central Sahara. C. Hurst. . (англ.)
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- S. Nolutshungu, Limits of Anarchy, p.327
- J. Wright, Libya, Chad and the Central Sahara, p.130
- (PDF). International Court of Justice. Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2001. Процитовано 2 грудня 2007. (англ.)
Посилання
- Chad: A Country Study [ 9 травня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua Tombalbaj takozh z 1973 roku Ngarta Tombalbaj fr Francois chi N Garta Tombalbaye 15 chervnya 1918 13 kvitnya 1975 pershij prezident Chadu pislya zdobuttya krayinoyu nezalezhnosti Fransua TombalbajPsevdoN Garta TombalbayeNarodivsya15 chervnya 1918 1918 06 15 1 2 3 d d Francuzka Ekvatorialna AfrikaPomer13 kvitnya 1975 1975 04 13 1 2 3 56 rokiv Ndzhamena Chad vognepalne poranennyaKrayina ChadDiyalnistpolitikZnannya movarabska francuzka i dUchasnikDruga svitova vijna i dPosadad i dPartiyaProgresivna partiya Chadu 1970 ti i d 1975 KonfesiyaprotestantizmAvtografNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Fransua Tombalbaj pid chas paradu na chest desyatoyi richnici nezalezhnosti Chadu BiografiyaFransua Tombalbaj narodivsya v pivdennij prefekturi Serednye Shari nepodalik vid mista pohodiv z etnichnoyi grupi sara najchislennishoyi narodnosti pivdennogo Chadu Tombalbaj pracyuvav uchitelem potim zrobiv kar yeru profspilkovogo i partijnogo diyacha V 1959 roci vin zminiv na posadi golovi Progresivnoyi partiyi Chadu Parti Progressiste Tchadien PPT i ocholiv kolonialnij uryad Chadu vin znahodivsya na cij posadi koli krayina zdobula nezalezhnist 11 serpnya 1960 i buv priznachenij golovoyu uryadu nezalezhnogo Chadu Ocholyuyuchi kolonialnij uryad Tombalbayu vdalosya zaruchitisya pidtrimkoyu progresivnih sil yak pivnochi tak i pivdnya krayini j izolyuvati najkonservativnishi islamski frakciyi centralnogo Chadu Pislya zdobuttya nezalezhnosti vin obrav avtoritarnij stil pravlinnya likviduyuchi opoziciyu yak vseredini vlasnoyi partiyi tak i v krayini v cilomu v 1962 roci vin zaboroniv usi partiyi okrim PPT vstanovivshi v krayini odnopartijnu sistemu U 1963 roci u vidpovid na narodni vistupi vin rozpustiv Nacionalnu Asambleyu parlament Chadu Tombalbaj pochav nacionalizaciyu civilnoyi sluzhbi zaminyayuchi francuzkih administratoriv mensh kompetentnimi miscevimi kadrami a takozh nav yazav naselennyu Nacionalnu poziku faktichno dodatkovij podushnij podatok dlya finansuvannya nacionalizaciyi U zhovtni 1968 Tombalbaj vidvidav Spolucheni Shtati de proviv peregovori z prezidentom SShA Lindonom Dzhonsonom a takozh pobuvav u Tehasi de zustrivsya iz spivrobitnikami Mizhnarodnogo centru doslidzhennya pustelnih ta napivpustelnih zemel ICASALS pidrozdil Tehaskogo tehnologichnogo universitetu Programa afrikanizaciyi krayini rozpochata Tombalbayem ne vidpovidala interesam naselennya pivnochi i centru krayini perevazhno musulman kulturna spadshina yakih mala duzhe nebagato spilnogo z naselennyam Pivdnya perevazhno hristiyanami ta prihilnikami tradicijnih viruvan Dlya musulmanskih narodiv nezalezhnist krayini oznachala lishe perehid vladi vid francuziv do urodzhenciv Pivdnya 1 listopada 1965 roku v prefekturi Gera spalahnuli zvorushennya pid chas pridushennya yakih zaginulo ponad 500 osib Ci podiyi zapalili cilu nizku narodnih vistupiv po vsomu pivnichnomu i centralnomu Chadu yaki uskladnilisya vtruchannyam susidnih derzhav Liviyi ta Sudanu Najznachnishoyu siloyu opoziciyi togo chasu buv Front de Liberation Nationale du Tchad FROLINAT yakij pochav voyenni dij proti centralnogo uryadu z teritoriyi Sudanu Nezvazhayuchi na nezgodi i frakcijnu borotbu sho ves chas rozdirala FROLINAT vin viyavivsya dosit potuzhnoyu siloyu shob uspishno borotisya z avtoritarnim rezhimom Tombalbaya Tombalbaj buv zmushenij zvernutisya za dopomogoyu do Franciyi yak garanta nezalezhnosti Chadu zgidno z pidpisanim pri progoloshenni chadskoyi nezalezhnosti dogovorom Franciya pogodilasya vtrutitisya u konflikt za umovi togo sho Tombalbaj zaprovadit u krayini seriyu reform v armiyi uryadi ta civilnij sluzhbi yaki b znizili narodne nezadovolennya Podatki ta zakoni prijnyati Tombalbayem odnoosobovo mali buti skasovani a tradicijni lideri chadskih plemen znovu vklyucheni v sistemu miscevogo vladi zokrema voni mali otrimati povnovazhennya zbirati podatki i zdijsnyati pravosuddya za miscevimi zvichayami U 1969 roci Tombalbaj pogodivsya na umovi Franciyi v Chad buli vvedeni francuzki vijska i situaciya pochala povilno normalizuvatis Pered viborami 1969 roku bulo zvilneno z tyurem kilkasot politichnih v yazniv vtim Tombalbaj yak i ranishe buv u viborchih byuletenyah yedinim kandidatom She odnim krokom do normalizaciyi stav kongres Progresivnoyi partiyi na yakomu Tombalbaj viznav sho v poperedni roki vin zrobiv kilka prikrih pomilok Buli vzhiti deyaki zahodi dlya reformuvannya uryadu do jogo skladu bulo vklyucheno znachno bilshe vihidciv z Pivnochi nizh bud koli ranishe Francuzki vijska zvazhayuchi na postupove nalagodzhennya situaciyi u krayini pokinuli Chad Proces normalizaciyi buv grubo perervanij v serpni 1971 roku pislya rozkrittya zakolotu proti Tombalbaya zv yazki yakogo veli do livijskogo lidera Muammara Kaddafi Tombalbaj vidrazu rozirvav diplomatichni vidnosini z Liviyeyu i zaproponuvav pidtrimku i pritulok usim livijskim opozicijnim silam Kaddafi vidpoviv formalnim viznannyam FROLINAT yak yedinogo legitimnogo uryadu Chadu i pidsiliv dopomogu povstancyam V toj zhe chas na Pivdni de pidtrimka Tombalbaya bula tradicijno visokoyu vin vidpoviv na studentski vistupi vidstavkoyu populyarnogo v narodi nachalnika shtaba chadskoyi armiyi generala zaminivshi jogo na polkovnika Feliksa Malluma a takozh skasuvav amnistiyu dlya politv yazniv Do kincya 1972 roku bilshe tisyachi opozicioneriv bulo zaareshtovano U toj zhe chas Mallum zdijsniv deyaki kroki v napryamku porozuminnya z Liviyeyu i arabskim svitom zagalom 17 kvitnya 1972 vidnosini bulo vidnovleno 28 listopada Tombalbaj nibito dijshov z Kaddafi zgodi pro postuplennya Smugi Auzu Liviyi v obmin na habar rozmirom v 40 mln funtiv a v grudni Chad i Liviya pidpisali Dogovir pro druzhbu Cherez pivroku livijski vijska okupuvali Smugu Auzu yaka faktichno stala chastinoyu Liviyi Umovi na yakih Liviya otrimala Smugu ostatochno ne vidomi a povidomlennya pro nih spirni Pro isnuvannya tayemnoyi ugodi mizh Tombalbayem i Kaddafi stalo vidomo lishe v 1988 roci koli livijskij prezident oprilyudniv nibito kopiyu lista v yakomu Tombalbaj viznaye pretenziyi Liviyi Doslidniki taki yak stverdzhuyut sho formalnogo dogovoru pro peredachu Smugi Auzu nikoli ne bulo i sho Tombalbaj prosto vvazhav dlya sebe vigidnim ne pomichati okupaciyi chastini teritoriyi svoyeyi krayini Do togo zh Liviya viyavilasya nespromozhnoyu podati original cogo dokumenta koli v 1993 roci pitannya pro nalezhnist Smugi Auzu rozglyadalosya v Mizhnarodnomu Sudi Kaddafi zi svogo boku pripiniv pidtrimku povstanciv FROLINAT vnaslidok chogo v nomu z novoyu siloyu spalahnula frakcijna borotba yaka nevdovzi prizvela do chergovogo rozkolu Nezvazhayuchi na zovnishnopolitichni uspihi poziciyi Tombalbaya buli ne duzhe vpevneni nezadovolennya jogo rezhimom pochalo zrostati navit vseredini jogo vlasnogo uryadu i partiyi U chervni 1973 roku Tambalbaj zaareshtuvav Feliksa Malluma zvinuvativshi jogo v sprobi vidsunuti sebe vid vladi za dopomogoyu chaklunstva cya sprava otrimala nazvu Zakolot chornoyi vivci vid tvarini yaku zakolotniki nachebto prinesli v zhertvu U serpni Tombalbaj rozpustiv Progresivnu partiyu Chadu i sformuvav zamist neyi Novij uryad pochav kampaniyu tak zvanoyi afrikanizaciyi v ramkah yakoyi geografichni i vlasni nazvi kolonialnoyi dobi zaminyalisya shirimi afrikanskimi zokrema stolicya krayini bula perejmenovana na Ndzhamenu a misto Fort Arshambo na Sarh Sam Tombalbaj zminiv svoye im ya z Fransua na Ngarta Hristiyanstvo piddavalosya ostrakizmu hristiyanski misioneri buli vignani z krayini a usi choloviki urodzhenci Pivdnya vikom vid 16 do 50 rokiv mali projti obryad iniciaciyi jondo bez chogo bulo nemozhlive zajnyattya bud yakih posad na derzhavnij sluzhbi i v armiyi Prote cej obryad buv pritamannij lishe narodu sara do yakogo nalezhav sam prezident i navit sered sara jogo tradicijno dotrimuvalis lishe deyaki plemena Dlya reshti naselennya Pivdnya rituali sara buli chuzhimi i nezrozumilimi a vimoga yih obov yazkovogo vikonannya sprijmalasya yak bezgluzda j despotichna vitivka avtoritarnogo pravitelya U toj zhe chas v usij Africi pochavsya period suvorih posuh shob yakos polipshiti zhahlivij stan nacionalnoyi ekonomiki vid naselennya vimagalisya dobrovilni zusillya z metoyu zbilshennya virobnictva bavovni faktichno ce bula primusova trudova mobilizaciya na neoplachuvani silgosproboti U kombinaciyi z novovvedennyami Tombalbaya v sferi derzhavnogo upravlinnya ci zahodi bezprecedentno znizili jogo populyarnist u narodi navit na Pivdni de vona bula tradicijno visokoyu Nezadovolennya prezidentom zrostalo i sered vijskovih vnaslidok despotichnoyi kadrovoyi politiki z dovilnimi pidvishennyami i rozzhaluvannyami 13 kvitnya 1975 roku pislya chergovih areshtiv vishih oficeriv zvinuvachenih u zakoloti chastina armiyi povstala v hodi shturmu prezidentskogo palacu u Ndzhameni Tombalbaj buv smertelno poranenij i nevdovzi pomer Na posadi golovi derzhavi Tambalbaya zminiv zvilnenij z uv yaznennya Feliks Mallum na toj chas vzhe general yakij nevdovzi pislya perevorotu ocholiv Verhovnu vijskovu radu Conseil Superieur Militaire Dzherela 1995 Limits of Anarchy Intervention and State Formation in Chad University of Virginia Press ISBN 0 8139 1628 3 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka angl Wright John L 1989 Libya Chad and the Central Sahara C Hurst ISBN 1 85065 050 0 angl PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683 S Nolutshungu Limits of Anarchy p 327 J Wright Libya Chad and the Central Sahara p 130 PDF International Court of Justice Arhiv originalu PDF za 27 lipnya 2001 Procitovano 2 grudnya 2007 angl PosilannyaChad A Country Study 9 travnya 2015 u Wayback Machine angl