Томас Айснер (англ. Thomas Eisner; 25 червня 1929, Берлін, Німеччина — 25 березня 2011, Ітака, Нью-Йорк, США) — німецько-американський ентомолог й еколог, відомий як «батько хімічної екології». Він був професором хімічної екології у Корнелльському університеті та директором Корнелльського інституту досліджень хімічної екології (CIRCE), світовим авторитетом у галузі поведінки тварин, екології й еволюції, і разом зі своїм колегою з інституту Джерролдом Мейнвальдом був одним із піонерів хімічної екології — дисципліни, яка займається хімічними взаємодіями організмів. Він був автором або співавтором близько 400 наукових статей і семи книг.
Томас Айснер | |
---|---|
англ. Thomas Eisner | |
Народився | 25 червня 1929[1][2][3] Берлін, Німецький Райх[1] |
Помер | 25 березня 2011[4] (81 рік) Ітака, Нью-Йорк, США ·хвороба Паркінсона |
Країна | США |
Діяльність | біолог, ентомолог, викладач університету, еколог |
Alma mater | Гарвардський університет |
Галузь | d |
Заклад | Корнелльський університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Європейська академія[5] Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство |
Нагороди | Премія Тайлера за досягнення у сфері охорони навколишнього середовища (1990) d d (1988) Член Американської академії мистецтв і наук[d] іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (15 травня 1997) |
Особ. сторінка | nbb.cornell.edu/neurobio/eisner/eisner.html |
Біографія
Томас Айснер народився 25 червня 1929 року у Берліні, Німеччина. Його батько, Ганс Айснер, був хіміком єврейського походження та співробітником Фріца Габера в Інституті електрохімії кайзера Вільгельма у Берліні; пізніше він очолював кафедру хімії у Корнелльському університеті. Його мати, Маргарет Гайль-Айснер, була художницею. Рятуючись від нацистського режиму, сім'я переїхала до Барселони, а після громадянської війни в Іспанії — до Уругваю. Айснери приїхали до США у 1947 році.
Томас Айснер став натуралізованим американським громадянином і подав заявку на навчання до Корнелльського університету, але отримав відмову. Він здобув ступінь бакалавра та доктора філософії у Гарвардському університеті та вступив на факультет ентомології Корнелла у 1957 році. Він одружився з Марією Айснер, яка була співробітником його лабораторії. У 1964 році він брав участь у відкритті кафедри нейробіології та поведінки, у якій працював до самої смерті.
Окрім наукової роботи, він був пристрасним фотографом природи та відеографом. Його фільм «Секретна зброя» отримав престижну нагороду на Нью-Йоркському кінофестивалі та був названий найкращим науковим фільмом Британською науковою асоціацією. Він також був захопленим піаністом і час від часу диригентом. Айснер помер 25 березня 2011 року від хвороби Паркінсона.
Він був атеїстом.
Праці
Основна робота Айснера була пов'язана з хімічною екологією, головним чином вивченням хімічного захисту комах від хижаків. Деякі з його найвідоміших праць були проведені на жуку-бомбардирові. Ці комахи, як він виявив, утворюють хімічну речовину у своєму тілі та у разі небезпеки виприскують цю шкідливу рідину з отвору у черевній частині.
Польовий біолог із досвідом роботи на чотирьох континентах, він також був активним захисником природи. Він був членом ради директорів Національного Одюбонівського товариства, Національної наукової ради охорони природи та Ради Інституту світових ресурсів. Він очолював Американське товариство натуралістів і був головою біологічної секції Американської асоціації сприяння розвитку науки. Айснер відіграв провідну роль у започаткуванні Програми стипендіатів Конгресу у Вашингтоні, округ Колумбія, а також докладав зусилля для збереження диких територій у Флориді та Техасі.
Крім того, Айснер був членом Національної академії наук, Американської академії мистецтв і наук й Американського філософського товариства. Він отримав численні нагороди, зокрема премію Тайлера за досягнення у галузі охорони довкілля, медаль Сторіччя Гарвардського університету, Національну наукову медаль 1994 року та премію Льюїса Томаса. Він також мав почесні ступені університетів Швеції, Німеччини, Швейцарії та США, а також був іноземним членом Лондонського королівського товариства. Айснер також був членом Німецької національної академії наук Леопольдини та Європейської Академії.
У 2008 році Національна академія наук присудила Айснеру премію Джона Карті.
Нагороди та відзнаки
- [en] (1967)
- Professor of Merit Award, Корнелльський університет (1973)
- Премія Вільяма Проктера за наукові досягнення (1986)
- Медаль Карла Ріттера фон Фріша, ФРН (1988)
- [en] (1989)
- Премія Тайлер (1990)
- Національна наукова медаль США (1994)
- Distinguished Service Award, [en] (1996)
- Green Globe Award, Rainforest Alliance (1997)
- премия Льюїса Томаса (2005)
- Grand Prix de la Fondation de la Maison de la Chimie (2006)
- Премія Джона Карті (2008)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #137887795 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
- http://www.care2.com/causes/environment/blog/tom-eisner-renowned-biologist/
- https://www.ae-info.org/ae/User/Eisner_Thomas
- . Cornell Daily Sun. 29 березня 2011. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 16 березня 2013.
- Kenneth Chang (30 березня 2011). Thomas Eisner, Who Cracked Chemistry of Bugs, Dies at 81. The New York Times.
- Gorman, James (10 жовтня 2006). Eye-Catching Images of Nature, Made With a Common Machine. The New York Times.
- Angier, Natalie (4 квітня 2011). Paths of Discovery, Lighted by a Bug Man's Insights. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 18 березня 2021.
He had a notoriously mordant sense of humor: "I may not believe in God," he once said, "but I don't ring doorbells saying I'm a Seventh-Day Atheist"...
- Thomas, Eisner (2003). For love of insects. Cambridge, Mass.: Belknap Press of Harvard University Press. ISBN . OCLC 52047487.
- The President's National Medal of Science: Recipient Details. National Science Foundation. Процитовано 21 серпня 2018.
- . National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 29 грудня 2010. Процитовано 25 лютого 2011.
- National Science Foundation — The President’s National Medal of Science. оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 1 квітня 2011.
- (англ.). National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 2 січня 2006. Процитовано 25 лютого 2011.
{{}}
: Недійсний|deadlink=404
()
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tomas Ajsner angl Thomas Eisner 25 chervnya 1929 1929chervnya25 Berlin Nimechchina 25 bereznya 2011 Itaka Nyu Jork SShA nimecko amerikanskij entomolog j ekolog vidomij yak batko himichnoyi ekologiyi Vin buv profesorom himichnoyi ekologiyi u Kornellskomu universiteti ta direktorom Kornellskogo institutu doslidzhen himichnoyi ekologiyi CIRCE svitovim avtoritetom u galuzi povedinki tvarin ekologiyi j evolyuciyi i razom zi svoyim kolegoyu z institutu Dzherroldom Mejnvaldom buv odnim iz pioneriv himichnoyi ekologiyi disciplini yaka zajmayetsya himichnimi vzayemodiyami organizmiv Vin buv avtorom abo spivavtorom blizko 400 naukovih statej i semi knig Tomas Ajsnerangl Thomas EisnerNarodivsya25 chervnya 1929 1929 06 25 1 2 3 Berlin Nimeckij Rajh 1 Pomer25 bereznya 2011 2011 03 25 4 81 rik Itaka Nyu Jork SShA hvoroba ParkinsonaKrayina SShADiyalnistbiolog entomolog vikladach universitetu ekologAlma materGarvardskij universitetGaluzdZakladKornellskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 1 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Yevropejska akademiya 5 Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske filosofske tovaristvoNagorodiGrant Guggengajma Premiya Vilyama Proktera za naukovi dosyagnennya 1986 Premiya Tajlera za dosyagnennya u sferi ohoroni navkolishnogo seredovisha 1990 d premiya Dzhona Karti 2008 d 1988 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 15 travnya 1997 Osob storinkanbb cornell edu neurobio eisner eisner htmlBiografiyaTomas Ajsner narodivsya 25 chervnya 1929 roku u Berlini Nimechchina Jogo batko Gans Ajsner buv himikom yevrejskogo pohodzhennya ta spivrobitnikom Frica Gabera v Instituti elektrohimiyi kajzera Vilgelma u Berlini piznishe vin ocholyuvav kafedru himiyi u Kornellskomu universiteti Jogo mati Margaret Gajl Ajsner bula hudozhniceyu Ryatuyuchis vid nacistskogo rezhimu sim ya pereyihala do Barseloni a pislya gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi do Urugvayu Ajsneri priyihali do SShA u 1947 roci Tomas Ajsner stav naturalizovanim amerikanskim gromadyaninom i podav zayavku na navchannya do Kornellskogo universitetu ale otrimav vidmovu Vin zdobuv stupin bakalavra ta doktora filosofiyi u Garvardskomu universiteti ta vstupiv na fakultet entomologiyi Kornella u 1957 roci Vin odruzhivsya z Mariyeyu Ajsner yaka bula spivrobitnikom jogo laboratoriyi U 1964 roci vin brav uchast u vidkritti kafedri nejrobiologiyi ta povedinki u yakij pracyuvav do samoyi smerti Okrim naukovoyi roboti vin buv pristrasnim fotografom prirodi ta videografom Jogo film Sekretna zbroya otrimav prestizhnu nagorodu na Nyu Jorkskomu kinofestivali ta buv nazvanij najkrashim naukovim filmom Britanskoyu naukovoyu asociaciyeyu Vin takozh buv zahoplenim pianistom i chas vid chasu dirigentom Ajsner pomer 25 bereznya 2011 roku vid hvorobi Parkinsona Vin buv ateyistom PraciSeriya doslidzhen Ajsnera ta jogo koleg zahisnoyi ridini zhukiv Chlaenius z paperom yakij temniye u vidpovid na himichni rechovini Osnovna robota Ajsnera bula pov yazana z himichnoyu ekologiyeyu golovnim chinom vivchennyam himichnogo zahistu komah vid hizhakiv Deyaki z jogo najvidomishih prac buli provedeni na zhuku bombardirovi Ci komahi yak vin viyaviv utvoryuyut himichnu rechovinu u svoyemu tili ta u razi nebezpeki vipriskuyut cyu shkidlivu ridinu z otvoru u cherevnij chastini Polovij biolog iz dosvidom roboti na chotiroh kontinentah vin takozh buv aktivnim zahisnikom prirodi Vin buv chlenom radi direktoriv Nacionalnogo Odyubonivskogo tovaristva Nacionalnoyi naukovoyi radi ohoroni prirodi ta Radi Institutu svitovih resursiv Vin ocholyuvav Amerikanske tovaristvo naturalistiv i buv golovoyu biologichnoyi sekciyi Amerikanskoyi asociaciyi spriyannya rozvitku nauki Ajsner vidigrav providnu rol u zapochatkuvanni Programi stipendiativ Kongresu u Vashingtoni okrug Kolumbiya a takozh dokladav zusillya dlya zberezhennya dikih teritorij u Floridi ta Tehasi Krim togo Ajsner buv chlenom Nacionalnoyi akademiyi nauk Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk j Amerikanskogo filosofskogo tovaristva Vin otrimav chislenni nagorodi zokrema premiyu Tajlera za dosyagnennya u galuzi ohoroni dovkillya medal Storichchya Garvardskogo universitetu Nacionalnu naukovu medal 1994 roku ta premiyu Lyuyisa Tomasa Vin takozh mav pochesni stupeni universitetiv Shveciyi Nimechchini Shvejcariyi ta SShA a takozh buv inozemnim chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva Ajsner takozh buv chlenom Nimeckoyi nacionalnoyi akademiyi nauk Leopoldini ta Yevropejskoyi Akademiyi U 2008 roci Nacionalna akademiya nauk prisudila Ajsneru premiyu Dzhona Karti Nagorodi ta vidznaki en 1967 Professor of Merit Award Kornellskij universitet 1973 Premiya Vilyama Proktera za naukovi dosyagnennya 1986 Medal Karla Rittera fon Frisha FRN 1988 en 1989 Premiya Tajler 1990 Nacionalna naukova medal SShA 1994 Distinguished Service Award en 1996 Green Globe Award Rainforest Alliance 1997 premiya Lyuyisa Tomasa 2005 Grand Prix de la Fondation de la Maison de la Chimie 2006 Premiya Dzhona Karti 2008 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 137887795 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Muzej Solomona Guggengajma 1937 d Track Q10498496d Track Q201469 http www care2 com causes environment blog tom eisner renowned biologist https www ae info org ae User Eisner Thomas Cornell Daily Sun 29 bereznya 2011 Arhiv originalu za 7 bereznya 2012 Procitovano 16 bereznya 2013 Kenneth Chang 30 bereznya 2011 Thomas Eisner Who Cracked Chemistry of Bugs Dies at 81 The New York Times Gorman James 10 zhovtnya 2006 Eye Catching Images of Nature Made With a Common Machine The New York Times Angier Natalie 4 kvitnya 2011 Paths of Discovery Lighted by a Bug Man s Insights The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 18 bereznya 2021 He had a notoriously mordant sense of humor I may not believe in God he once said but I don t ring doorbells saying I m a Seventh Day Atheist Thomas Eisner 2003 For love of insects Cambridge Mass Belknap Press of Harvard University Press ISBN 0 674 01181 3 OCLC 52047487 The President s National Medal of Science Recipient Details National Science Foundation Procitovano 21 serpnya 2018 National Academy of Sciences Arhiv originalu za 29 grudnya 2010 Procitovano 25 lyutogo 2011 National Science Foundation The President s National Medal of Science originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 1 kvitnya 2011 angl National Academy of Sciences Arhiv originalu za 2 sichnya 2006 Procitovano 25 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadlink 404 dovidka Posilannya