Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тоголендська кампанія (9-26 серпня 1914) — короткочасна військова кампанія з вторгнення франко-британських військ на територію німецької африканської колонії Тоголенд, що тривала на заході Африканського континенту за часів Першої світової війни.
| Тоголендська кампанія Першої світової війни | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Африканський театр Першої світової війни | |||||||||
 Британські війська в Того 1914 | |||||||||
| Координати: 6°07′ пн. ш. 1°13′ сх. д. / 6.117° пн. ш. 1.217° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
Антанта: Британська імперія | Четверний Союз: Німецька імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| | Георг Пфалер | ||||||||
| Військові формування | |||||||||
| Королівські західноафриканські прикордонні сили | Напіввійськові сили та поліція | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
600 500 | |||||||||
Німецькі колоніальні війська відступили зі столиці міста Ломе та прибережних провінцій, де стояли гарнізонами, на північ до Каміна. Поблизу цього населеного пункту, центру телеграфного зв'язку між Берліном та німецькою колонією, а також Південною Америкою, розігралися основні події цього конфлікту. Невеликі сутички сталися поблизу Агбелювгое та . Але вже 26 серпня німецькі війська капітулювали союзникам.
Після завершення світового конфлікту, у липні 1922 року, колишня німецька колонія була перетворена на мандат Ліги Націй, та стала Британським та Французьким Того.
Історія
Передумови
Протекторат Німецької імперії над землями Того був встановлений у 1884 році. Територія, яку опанувала Німецька імперія становила вузьку смугу земель, що простягалися вглиб Західної Африки на відстань декількох сотень кілометрів. З півночі та сходу з нею межувала Французька Дагомея, із заходу — британський Золотий Берег.
Німецька влада докладала багато зусиль у розвиток цієї колонії, південний регіон протекторату був одним з найрозвинутіших в Африці. В Тоголенді була побудована відносно розвинута мережа залізниць та магістралей, які з'єднували столицю — Ломе — з найбільшими портами та містами країни.
Збройних формувань на території колонії німці напередодні війни в Тоголенді не утримували, були присутні тільки 693 представники поліцейських сил під командуванням гауптмана Георга Пфалера та близько 300 колоністів утворювали парамілітарні підрозділи самооборони. Усі формування дислокувалися тільки в Ломе та на телеграфній станції в Каміна, що поблизу міста Атакпаме, на відстані 100 км від узбережжя. Радіотелеграфний вузол зв'язку грав важливу роль у забезпеченні управління німецькими колоніальними володіннями та імперським флотом, що діяв у Південній Атлантиці.
Напередодні липневої кризи губернатор Тоголенду, герцог Адольф Фрідріх Мекленбурзький перебував у Німеччині, його обов'язки виконував заступник майор Ганс-Георг фон Дорінг.
Війська союзників
Літом 1914 року на території Золотого Берега дислокувався невеликий контингент британських військ, що мав у своєму складі полк з семи піхотних, озброєних кулеметами, та однієї саперної рот. Артилерія нараховувала батарею з чотирьох гірських гармат. Загалом Британська імперія під командуванням генерал-лейтенанта утримувала у своїй колонії 1 595 військовиків. Допоміжну роль грав Волонтерський корпус з 900 чоловіків-добровольців та 1200 поліцейських і працівників митниці.
За планами війни, цьому компоненту визначалося утримувати територію Золотого Берега від зазіхань Франції з Берегу Слонової кістки та німців з Тоголенду. У разі вторгнення німецьких військ, британці розраховували вести оборонні дії по рубежу озера Вольта та північно-східним кордонам. Одночасно, існували плани проведення рейдових дій у північну частину сусіднього Тоголенду, звідкіля завдавався удар на південь до столиці та морського узбережжя німецької колонії.
29 липня Колоніальний Офіс надіслав телеграму з наказом привести війська у стан підвищеної бойової готовності. 31 липня 1914 року відмобілізований полк був приведений у повну бойову готовність.
Початок воєнних дій
5 серпня 1914 року, наступного дня після оголошення Об'єднаним Королівством війни Німецькій імперії, англійці перерізали підводний телефонний кабель між Монровією і Тенерифе. Таким чином, єдиним чинним комунікаційним вузлом, що забезпечував зв'язок між метрополією та колоніями в Африці залишилася телеграфна станція в Каміні. До речі, Британське Адміралтейство планувало нейтралізувати цю станцію із загальної системи, ще до початку світового конфлікту.
Того ж дня, виконувач обов'язків губернатора Тоголенду, майор фон Дорінг надіслав телеграму на ім'я Робертсона з пропозиціями дотримуватися нейтралітету у відповідності до артиклів X та XI Акту Конго. Цей міжнародний договір обумовлював незастосування сили в басейні річки Конго в разі виникнення конфлікту на території Європи. Фон Дорінг також згадував про взаємозалежність в економічному плані усіх колоній у Західній Африці та недопущення розв'язання військових дій, що спричинять втрати серед мирного населення.
Однак, 6 серпня лондонський уряд відкинув пропозиції про нейтралітет, і Брайан досягнувши порозуміння з керівництвом Французької Дагомеї про готовність спільно діяти у війні, потребував через парламентера капітуляції німецької колонії в 24-годинний термін. Німецький керівник запропонував недопущення розгортання військових дій французькій стороні, проте, французи також відкинули ці пропозиції.
Вторгнення
Ввечері 6 серпня французька поліція окупувала пости митниці поблизу Атіеме, а наступного дня французький військовий підрозділ з Дагомеї висунувся на захоплення Агбанаке та Анехо. 7 серпня французи окупували Агбанаке, форсували річку Моно та зранку наступного дня опанували Анехо. З боку противника опору не чинилося, а тубільне населення навіть допомагало в пошуках німецьких колоністів та спалило дім губернатора в . Близько 460 колоністів разом з аскарі відступили вглиб території й поступово висувалися на північ. Французький військовий компонент продовжував марш до Порто Сегуро й далі на Ломе, доки не отримав звістку про опанування столиці колонії британськими союзниками.
Війська британської корони розпочали вторгнення ввечері 7 серпня й незабаром з'ясували, що противник відступив з Ломе на північ до Каміни. Протягом наступних кількох днів британці опанували усі ключові міста та позиції поздовж узбережжя та деякі поселення в глибині Тоголенду. 12 серпня британський десант висадився в Ломе. У взаємодії з французькими підрозділами вони захопили більшу частину німецького протекторату, практично не зустрічаючи спротиву, й розпочали підготовку до просування на північ країни.
13 серпня стався короткочасний бій біля Бафіло, стрілянина між французькими військами та німецькими парамілатарними силами в північно-східній частині колонії. У середині серпня зав'язалися бої за Каміну, важливий комунікаційний вузол Тоголенду, де зосередилися основні сили німців та тубільних військ, що їх підтримували. Незначні за розмахом бої відбувалися із застосуванням залізниці, коли обидві сторони широко застосовували цей транспорт для перекидання своїх підрозділів. У бою за Агбелувое загинув німецький командир Пфалер, кайзерівські війська втратили чверть своїх сил.
22 серпня стався вирішальний бій на річці Чра, що протікає південніше Каміни. Цей природний бар'єр фон Дорінг використав, як останній рубіж оборони, сподіваючись втримати просування англо-французьких формувань до єдиного вузла опору. Залізничний міст через річку був підірваний, підходи до переходу та село заміновані. 21 серпня близько 460—560 німецьких добровольців зайняли оборону на північному березі Чра. Британські війська за підтримки французів атакували декілька разів противника, але усі їхні спроби були відбиті з великими втратами для британців. До речі, у цьому бою загинув перший у світовій війні британський офіцер — лейтенант Джордж Мастерман Томпсон (англ. George Masterman Thompson).
Попри перемогу, німецькі війська відступили з вигідного рубежу, коли до них дійшла звістка, що французькі передові підрозділи обходять з півночі та сходу до Каміни, а група британських військ — із заходу з .
Вночі 24 серпня німецькі колоністи підірвали телеграфну станцію в Каміні, а 26 серпня 1914 року, британсько-французькі війська вступили в селище. Фон Дорінг з 200 вцілілими підлеглими здався на волю переможців. Решта німецьких військових дезертували.
Британське Того
Французьке Того
Наслідки
За час боїв на території Тоголенду британці втратили 83 людей, французи — 54 та німці — 41. Досі залишається невідомою цифра скільки учасників конфлікту дезертували з обох сторін.
З початку збройного конфлікту у Європі, телеграфна станція в Каміні встигла передати 229 повідомлень між метрополією, кораблями імперського флоту та колоніями в Африці. Перша військова кампанія швидкоплинно закінчилася на користь британської та французької сторін.
У грудні 1916 року Тоголенд був поділений на французьку та британську окупаційні зони. У липні 1922 на місці Німецького Тоголенду були утворені Британський та Французький Тоголенди, які отримали статус мандатів Ліги Націй. Французи придбали 60 % території, зокрема узбережжя; британцям перейшла менша, гірше розвинута західна частина колонії. У 1957 році британська колонія здобула незалежність та об'єдналася з Ганою, Французький Тоголенд став незалежним у 1960 році, й отримав назву Тоголезька республіка.
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тоголендська кампанія |
- La Guerre de 1914 au Togo Vue Par Un Combattant Allemand
- L'histoire Vécue: Sokodé, 1914 les Allemands Évacuent le Nord-Togo
Примітки
Література
- Chappell, M. (2005). Seizing the German Empire. The British Army in World War I: The Eastern Fronts III. Oxford: Osprey. .
- Killingray, D. (2012). The Conquest of Togo. Companion to World War I. London: Blackwell. .
- Moberly, F. J. (1995) [1931]. Military Operations Togoland and the Cameroons 1914—1916. History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence (Imperial War Museum and Battery Press ed.). London: HMSO. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Togolendska kampaniya 9 26 serpnya 1914 korotkochasna vijskova kampaniya z vtorgnennya franko britanskih vijsk na teritoriyu nimeckoyi afrikanskoyi koloniyi Togolend sho trivala na zahodi Afrikanskogo kontinentu za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Togolendska kampaniya Pershoyi svitovoyi vijniAfrikanskij teatr Pershoyi svitovoyi vijniBritanski vijska v Togo 1914 Britanski vijska v Togo 1914Koordinati 6 07 pn sh 1 13 sh d 6 117 pn sh 1 217 sh d 6 117 1 217Data 9 26 serpnya 1914Misce TogolendRezultat peremoga britanskih ta francuzkih vijskTeritorialni zmini pererozpodil zahoplenih teritoriyi mizh peremozhcyamiStoroniAntanta Britanska imperiya Velika Britaniya Zolotij Bereg Franciya Francuzka Dagomeya Chetvernij Soyuz Nimecka imperiya TogolendKomanduvachiGeorg PfalerVijskovi formuvannyaKorolivski zahidnoafrikanski prikordonni sili Napivvijskovi sili ta policiyaVijskovi sili600 500 Nimecki kolonialni vijska vidstupili zi stolici mista Lome ta priberezhnih provincij de stoyali garnizonami na pivnich do Kamina Poblizu cogo naselenogo punktu centru telegrafnogo zv yazku mizh Berlinom ta nimeckoyu koloniyeyu a takozh Pivdennoyu Amerikoyu rozigralisya osnovni podiyi cogo konfliktu Neveliki sutichki stalisya poblizu Agbelyuvgoe ta Ale vzhe 26 serpnya nimecki vijska kapitulyuvali soyuznikam Pislya zavershennya svitovogo konfliktu u lipni 1922 roku kolishnya nimecka koloniya bula peretvorena na mandat Ligi Nacij ta stala Britanskim ta Francuzkim Togo IstoriyaPeredumovi Protektorat Nimeckoyi imperiyi nad zemlyami Togo buv vstanovlenij u 1884 roci Teritoriya yaku opanuvala Nimecka imperiya stanovila vuzku smugu zemel sho prostyagalisya vglib Zahidnoyi Afriki na vidstan dekilkoh soten kilometriv Z pivnochi ta shodu z neyu mezhuvala Francuzka Dagomeya iz zahodu britanskij Zolotij Bereg Uzberezhzhya nimeckoyi koloniyi v Togolendi Nimecka vlada dokladala bagato zusil u rozvitok ciyeyi koloniyi pivdennij region protektoratu buv odnim z najrozvinutishih v Africi V Togolendi bula pobudovana vidnosno rozvinuta merezha zaliznic ta magistralej yaki z yednuvali stolicyu Lome z najbilshimi portami ta mistami krayini Zbrojnih formuvan na teritoriyi koloniyi nimci naperedodni vijni v Togolendi ne utrimuvali buli prisutni tilki 693 predstavniki policejskih sil pid komanduvannyam gauptmana Georga Pfalera ta blizko 300 kolonistiv utvoryuvali paramilitarni pidrozdili samooboroni Usi formuvannya dislokuvalisya tilki v Lome ta na telegrafnij stanciyi v Kamina sho poblizu mista Atakpame na vidstani 100 km vid uzberezhzhya Radiotelegrafnij vuzol zv yazku grav vazhlivu rol u zabezpechenni upravlinnya nimeckimi kolonialnimi volodinnyami ta imperskim flotom sho diyav u Pivdennij Atlantici Naperedodni lipnevoyi krizi gubernator Togolendu gercog Adolf Fridrih Meklenburzkij perebuvav u Nimechchini jogo obov yazki vikonuvav zastupnik major Gans Georg fon Doring Radiotelegrafnij vuzol zv yazku v selishi Kamina poblizu mista Atakpame 1914Vijska soyuznikiv Litom 1914 roku na teritoriyi Zolotogo Berega dislokuvavsya nevelikij kontingent britanskih vijsk sho mav u svoyemu skladi polk z semi pihotnih ozbroyenih kulemetami ta odniyeyi sapernoyi rot Artileriya narahovuvala batareyu z chotiroh girskih garmat Zagalom Britanska imperiya pid komanduvannyam general lejtenanta utrimuvala u svoyij koloniyi 1 595 vijskovikiv Dopomizhnu rol grav Volonterskij korpus z 900 cholovikiv dobrovolciv ta 1200 policejskih i pracivnikiv mitnici Za planami vijni comu komponentu viznachalosya utrimuvati teritoriyu Zolotogo Berega vid zazihan Franciyi z Beregu Slonovoyi kistki ta nimciv z Togolendu U razi vtorgnennya nimeckih vijsk britanci rozrahovuvali vesti oboronni diyi po rubezhu ozera Volta ta pivnichno shidnim kordonam Odnochasno isnuvali plani provedennya rejdovih dij u pivnichnu chastinu susidnogo Togolendu zvidkilya zavdavavsya udar na pivden do stolici ta morskogo uzberezhzhya nimeckoyi koloniyi 29 lipnya Kolonialnij Ofis nadislav telegramu z nakazom privesti vijska u stan pidvishenoyi bojovoyi gotovnosti 31 lipnya 1914 roku vidmobilizovanij polk buv privedenij u povnu bojovu gotovnist Pochatok voyennih dij 5 serpnya 1914 roku nastupnogo dnya pislya ogoloshennya Ob yednanim Korolivstvom vijni Nimeckij imperiyi anglijci pererizali pidvodnij telefonnij kabel mizh Monroviyeyu i Tenerife Takim chinom yedinim chinnim komunikacijnim vuzlom sho zabezpechuvav zv yazok mizh metropoliyeyu ta koloniyami v Africi zalishilasya telegrafna stanciya v Kamini Do rechi Britanske Admiraltejstvo planuvalo nejtralizuvati cyu stanciyu iz zagalnoyi sistemi she do pochatku svitovogo konfliktu Togo zh dnya vikonuvach obov yazkiv gubernatora Togolendu major fon Doring nadislav telegramu na im ya Robertsona z propoziciyami dotrimuvatisya nejtralitetu u vidpovidnosti do artikliv X ta XI Aktu Kongo Cej mizhnarodnij dogovir obumovlyuvav nezastosuvannya sili v basejni richki Kongo v razi viniknennya konfliktu na teritoriyi Yevropi Fon Doring takozh zgaduvav pro vzayemozalezhnist v ekonomichnomu plani usih kolonij u Zahidnij Africi ta nedopushennya rozv yazannya vijskovih dij sho sprichinyat vtrati sered mirnogo naselennya Odnak 6 serpnya londonskij uryad vidkinuv propoziciyi pro nejtralitet i Brajan dosyagnuvshi porozuminnya z kerivnictvom Francuzkoyi Dagomeyi pro gotovnist spilno diyati u vijni potrebuvav cherez parlamentera kapitulyaciyi nimeckoyi koloniyi v 24 godinnij termin Nimeckij kerivnik zaproponuvav nedopushennya rozgortannya vijskovih dij francuzkij storoni prote francuzi takozh vidkinuli ci propoziciyi Pershij zagiblij u svitovij vijni britanskij oficer lejtenant Dzhordzh Masterman Tompson angl George Masterman Thompson Vtorgnennya Vvecheri 6 serpnya francuzka policiya okupuvala posti mitnici poblizu Atieme a nastupnogo dnya francuzkij vijskovij pidrozdil z Dagomeyi visunuvsya na zahoplennya Agbanake ta Aneho 7 serpnya francuzi okupuvali Agbanake forsuvali richku Mono ta zranku nastupnogo dnya opanuvali Aneho Z boku protivnika oporu ne chinilosya a tubilne naselennya navit dopomagalo v poshukah nimeckih kolonistiv ta spalilo dim gubernatora v Blizko 460 kolonistiv razom z askari vidstupili vglib teritoriyi j postupovo visuvalisya na pivnich Francuzkij vijskovij komponent prodovzhuvav marsh do Porto Seguro j dali na Lome doki ne otrimav zvistku pro opanuvannya stolici koloniyi britanskimi soyuznikami Vijska britanskoyi koroni rozpochali vtorgnennya vvecheri 7 serpnya j nezabarom z yasuvali sho protivnik vidstupiv z Lome na pivnich do Kamini Protyagom nastupnih kilkoh dniv britanci opanuvali usi klyuchovi mista ta poziciyi pozdovzh uzberezhzhya ta deyaki poselennya v glibini Togolendu 12 serpnya britanskij desant visadivsya v Lome U vzayemodiyi z francuzkimi pidrozdilami voni zahopili bilshu chastinu nimeckogo protektoratu praktichno ne zustrichayuchi sprotivu j rozpochali pidgotovku do prosuvannya na pivnich krayini 13 serpnya stavsya korotkochasnij bij bilya Bafilo strilyanina mizh francuzkimi vijskami ta nimeckimi paramilatarnimi silami v pivnichno shidnij chastini koloniyi U seredini serpnya zav yazalisya boyi za Kaminu vazhlivij komunikacijnij vuzol Togolendu de zoseredilisya osnovni sili nimciv ta tubilnih vijsk sho yih pidtrimuvali Neznachni za rozmahom boyi vidbuvalisya iz zastosuvannyam zaliznici koli obidvi storoni shiroko zastosovuvali cej transport dlya perekidannya svoyih pidrozdiliv U boyu za Agbeluvoe zaginuv nimeckij komandir Pfaler kajzerivski vijska vtratili chvert svoyih sil 22 serpnya stavsya virishalnij bij na richci Chra sho protikaye pivdennishe Kamini Cej prirodnij bar yer fon Doring vikoristav yak ostannij rubizh oboroni spodivayuchis vtrimati prosuvannya anglo francuzkih formuvan do yedinogo vuzla oporu Zaliznichnij mist cherez richku buv pidirvanij pidhodi do perehodu ta selo zaminovani 21 serpnya blizko 460 560 nimeckih dobrovolciv zajnyali oboronu na pivnichnomu berezi Chra Britanski vijska za pidtrimki francuziv atakuvali dekilka raziv protivnika ale usi yihni sprobi buli vidbiti z velikimi vtratami dlya britanciv Do rechi u comu boyu zaginuv pershij u svitovij vijni britanskij oficer lejtenant Dzhordzh Masterman Tompson angl George Masterman Thompson Popri peremogu nimecki vijska vidstupili z vigidnogo rubezhu koli do nih dijshla zvistka sho francuzki peredovi pidrozdili obhodyat z pivnochi ta shodu do Kamini a grupa britanskih vijsk iz zahodu z Vnochi 24 serpnya nimecki kolonisti pidirvali telegrafnu stanciyu v Kamini a 26 serpnya 1914 roku britansko francuzki vijska vstupili v selishe Fon Doring z 200 vcililimi pidleglimi zdavsya na volyu peremozhciv Reshta nimeckih vijskovih dezertuvali Karta podilu kolishnoyi nimeckoyi koloniyi Togolend na mandati Ligi Nacij Britanske Togo Francuzke TogoNaslidki Za chas boyiv na teritoriyi Togolendu britanci vtratili 83 lyudej francuzi 54 ta nimci 41 Dosi zalishayetsya nevidomoyu cifra skilki uchasnikiv konfliktu dezertuvali z oboh storin Z pochatku zbrojnogo konfliktu u Yevropi telegrafna stanciya v Kamini vstigla peredati 229 povidomlen mizh metropoliyeyu korablyami imperskogo flotu ta koloniyami v Africi Persha vijskova kampaniya shvidkoplinno zakinchilasya na korist britanskoyi ta francuzkoyi storin U grudni 1916 roku Togolend buv podilenij na francuzku ta britansku okupacijni zoni U lipni 1922 na misci Nimeckogo Togolendu buli utvoreni Britanskij ta Francuzkij Togolendi yaki otrimali status mandativ Ligi Nacij Francuzi pridbali 60 teritoriyi zokrema uzberezhzhya britancyam perejshla mensha girshe rozvinuta zahidna chastina koloniyi U 1957 roci britanska koloniya zdobula nezalezhnist ta ob yednalasya z Ganoyu Francuzkij Togolend stav nezalezhnim u 1960 roci j otrimav nazvu Togolezka respublika Div takozhPaul fon Lettov Forbek Kolonialnij rozpodil AfrikiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Togolendska kampaniyaLa Guerre de 1914 au Togo Vue Par Un Combattant Allemand L histoire Vecue Sokode 1914 les Allemands Evacuent le Nord TogoPrimitkiLiteraturaChappell M 2005 Seizing the German Empire The British Army in World War I The Eastern Fronts III Oxford Osprey ISBN 1 84176 401 9 Killingray D 2012 The Conquest of Togo Companion to World War I London Blackwell ISBN 978 1 4051 2386 0 Moberly F J 1995 1931 Military Operations Togoland and the Cameroons 1914 1916 History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence Imperial War Museum and Battery Press ed London HMSO ISBN 0 89839 235 7