Товстуха Леонід Самійлович

Леонід Самійлович Товстуха (17 жовтня 1930(1930-10-17), Орлівка, Ямпільський район, Українська СРР, СРСР — 7 березня 2010(2010-03-07), Орлівка, Сумська область) — український художник декоративно-ужиткового мистецтва (художнє ткацтво). Член Національної спілки художників України (1962). Народний художник України (1992). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1986).

Товстуха Леонід Самійлович
|Премії=
Народження	17 жовтня 1930(1930-10-17) Орлівка, Ямпільський район, Українська СРР, СРСР
Смерть	7 березня 2010(2010-03-07) (79 років)
	Орлівка, Ямпільський район, Сумська область, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	художник
Звання	Заслужений художник України
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «Ветеран праці»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Товстуха.

Біографія

Народився 17 жовтня 1930 року в селі Орлівка (нині Шосткинський район, Сумська область).

• 1947 р. — закінчив Орлівську семирічну школу
• 1947–1951 рр. — навчався у Кролевецькому технікумі художніх промислів
• 1951–1952 рр. — працював майстром килимового цеху промартілі ім. Лесі Українки, м. Полтава
• 1952–1953 рр. — переїзд до Решетилівки. Працював начальником килимового цеху промартілі ім. Клари Цеткін
• 1953 р. — початок творчої діяльності
• 1953–1959 рр. — працював художником промартілі ім. Клари Цеткін
• 1958 р. — службове відрядження в НДР на міжнародний Лейпцігський ярмарок
• 1959–1960 рр. — працював техноруком промартілі ім. Клари Цеткін
• 1960–1962 рр. — працював головним інженером фабрики ім. Клари Цеткін
• 1960–1962 рр. — навчався у Вищій школі місцевої промисловості (заочно), м. Москва
• 1962 р. — член Національної спілки художників України
• 1962–1968 рр. — навчався у Московському технологічному інституті
• 1962-01.12.2003 рр. — директор фабрики художніх виробів ім. Клари Цеткін
• 1970 р. — нагороджений медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження В. І. Леніна»
• 1975 р. — отримав звання «Заслужений художник України»
• 1977 р. — нагороджений орденом «Знак пошани»
• 1978 р. — нагороджений Дипломом І ступеня головного комітету ВДНГ України
• 1979 р. — поїздка до Швейцарії
• 1980 р. — перша персональна виставка гобеленів у виставковій залі Спілки художників України, м. Київ
• 1982 р. — поїздка до Франції
• 1986 р. — персональна виставка гобеленів у Національному музеї декоративно-прикладного мистецтва, м. Київ
• 1986 р. — присвоєно звання лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка
• 1986 р. — нагороджений срібною медаллю ВДНГ СРСР
• 1986 р. — нагороджений медаллю «Ветеран праці»
• 1990 р. — персональна виставка гобеленів у Полтавському художньому музеї
• 1992 р. — отримав звання «Народний художник України»
• 1995 р. — нагороджений ювілейною медаллю «50 лет Победы в Великой Отечественной войне»
• 1995 р. — Лауреат премії галузевої профспілки робітників місцевої промисловості та комунально-побутових підприємств
• 2001 р. — виставка творів лауреатів Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка в «Галереї мистецтв», м. Полтава
• 2001 р. — нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня»
• 2005 р. — персональна виставка, Фонд культури України, м. Київ
• 2005 р. — нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України
• 2006 р. — почесний громадянин Решетилівки
• 1954 р.-2009 — участь у численних всеукраїнських та зарубіжних виставках

Громадська діяльність

• 1966–1990 рр. — голова районної комісії сприяння фонду миру
• 1976–1986 рр. — член правління Полтавської обласної організації Спілки художників України
• 1982–1996 рр. — член Республіканської комісії декоративно-ужиткового мистецтва Спілки художників України
• 1982–1985 рр. — член правління художнього фонду України
• 1989–1992 рр. — член журі по присудженню премії Катерини Білокур
• 1990–1995 рр. — член Великої Ради національної Спілки народних майстрів України
• 1999–2005 рр. — член правління Полтавської обласної Національної Спілки художників України
• 2000–2004 рр. — член Державної художньо-експертної Ради Міністерства культури і туризму України

Список музеїв, де експонуються роботи Л. С. Товстухи

• Вінницький краєзнавчий музей
• Державний музей літератури, м. Київ
• Дирекція художніх виставок України, м. Київ
• Ізмаілівська Картинна Галерея
• Канівський Музей Декоративно-Прикладного Мистецтва
• Канівський Ордена Дружби Народів Державний Музей-Заповідник Т. Г. Шевченка
• Київський Державний Музей Т. Г. Шевченка
• Київський Музей Народно-Декоративного Мистецтва
• Будинок-Музей Т. Г. Шевченка, м. Київ
• Будинок-Музей Академіка Д. І. Яворницького, М. Дніпропетровськ
• Красноградський Краєзнавчий музей
• Красноярський Музей В. І. Леніна
• Криворізький Історико-Краєзнавчий Музей
• Музей Архітектури І Побуту, м. Київ
• Музей Гончарства, Опішня, Полтавської Області
• Перяслав-Хмельницький Історико-Культурний Заповідник
• Полтавський Краєзнавчий Музей
• Решетилівський Краєзнавчий Музей
• Стаханівський Історико-Художній Музей
• Садиба-Музей М. В. Гоголя, С. Василівка, Полтавська Область
• Харківський Художній Музей
• Херсонський Художній Музей
• Черкаський Художній Музей
• Черкаський Краєзнавчий Музей

Об'єкти, в інтер'єрах яких знаходяться гобелени Л. С. Товстухи

• Рада Європи, м. Страсбург (Франція)
• Будинок Шлюбу, м. Полтава
• Будинок Шлюбу, м. Бердянськ
• Будинок Молоді, м. Петербург
• Готель «Юність», м. Москва
• Дитячий Комбінат Запорізького абразивного комбінату
• Молодіжний Центр Олімпіади-80, м. Москва, Леонідово
• Національна Спілка Художників України
• Обласна Наукова Бібліотека, м. Суми
• Полтавський Кооперативний Технікум
• Ресторан «Інтурист», м. Полтава
• Федерація Профспілок України
• Центральний універсальний магазин, м. Бердянськ
• Приватні колекції України, Росії, Німеччини, Канади, США

Публікації

• Товстуха Л. Сучасний стан полтавського решетилівського килима і його перспективи / Леонід Товстуха // Українська керамологія. 2002 : національний науковий щорічник / за ред. д-ра іст. наук Олеся Пошивайла. — Опішне, 2002. — Кн. 2. — С. 90—92.
• Товстуха Л. Спогади і роздуми: (півстоліття на Решетилівській фабриці художніх виробів ім. Клари Цеткін) / Леонід Товстуха. — Решетилівка, 2010. — 195 с. : фот.

Джерела

• Жук А. К. Решетилівські майстри гобелена / А. К. Жук // Народна творчість та етнографія. — 1986. — № 6. — С.66—68 : фот.
• Жоголь Л. Творчість від Землі / Людмила Жоголь // Київ. — 1987. — № 8. — С.158—159 : іл.
• Щербак В. Видно шляхи полтавськії… (Леоніду Товстусі — 70) / Василь Щербак // Образотворче мистецтво. — 2000. — № 1—2. — С. 86—87 : іл.
• Товстуха Леонід Самійлович // Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми : Рекл.–вид. об-ня «АСМедіа» ; Сум. держ. ун-т ; Видавничий дім «Фолігрант», 2004. — С. 466.
• Федевич Л. Дерево життя митця: До 75-річчя від дня народження Леоніда Товстухи / Людмила Федевич // Земляки : альманах Сумського земляцтва в Києві. Вип. 2. — Суми : Собор, 2005. — С.153—154.
• Коваленко Т. У вирі узорів Полтавщини / Тетяна Коваленко, Василь Щербак // Народне мистецтво. — 2006. — № 1—2. — С.10—13 : іл.
• Художньо-мистецька спадщина Сумщини: від давнини до сьогодення / авт.-упоряд. Валентина Єфремова. — Київ : Хрещатик, 2007. — С. 188.

Посилання

• Квіти його життя^{[недоступне посилання з травня 2019]}