Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андрій Григорович Ткаченко (27 листопада 1908, Сокиринці, Прилуцький повіт — 20 січня 1989, Москва) — командир ескадрильї 49-го винищувального авіаційного полку 8-ї армії, капітан, Герой Радянського Союзу (1940).
| Ткаченко Андрій Григорович | |
|---|---|
| Народження | 27 листопада 1908 Сокиринці, Срібнянський район, Чернігівська область |
| Смерть | 20 січня 1989 (80 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Щолково |
| Країна |  СРСР |
| Освіта | Борисоглєбський навчальний авіаційний центр підготовки льотного складу імені В. П. Чкалова |
| Звання | капітан |
| Командування | Q4029400? |
| Війни / битви | радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна |
| Нагороди |      |
Біографія
Народився 27 листопада 1908 року в селі Сокиринцях Срібнянського повіту Полтавської губернії в селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів. Працював слюсарем на станції Ромни.
У Червоній Армії з 1928 року. В 1929 закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу льотчиків, а в 1931 — Борисоглібську військову школу льотчиків. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років.
Командир ескадрильї 49-го винищувального авіаційного полку капітан Андрій Ткаченко до березня 1940 року здійснив 103 бойові вильоти на розвідку та штурмування противника. Указом Президиума Верховного Совета СССР от 19 травня 1940 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною та виявлені при цьому відвагу та геройство», капітанові Ткаченка Андрію Григоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» .
Учасник Німецько-радянської війни із червня 1941 року. Командував 19-м винищувальним авіаційним полком. З 7 липня 1941 року 19-й винищувальний авіаційний полк входив до складу 7-го винищувального авіаційного корпусу ППО. Обороняючи Ленінград, полк під командуванням А. Ткаченка виконав 3145 бойових вильотів, провів 415 повітряних боїв та знищив 116 літаків ворга. У боях з чисельно переважаючим противником загинули смертю хоробрих 17 льотчиків та 13 льотчиків не повернулися з бойових завдань. Бойові втрати матеріальної частини становили 57 літаків.
У 1942 році полк вів бойові дії у складі Волховського, Воронезького та Південно-Західного фронтів.
На початку травня 1942 полк перебазувався на аеродром Волгіно Боровичного району Ленінградської області, де виконував функції навчально-тренувального центру Волховського фронту з метою переучування льотного складу на нову авіаційну техніку.
10 вересня 1942 полк перебазувався на аеродром Люберці і увійшов до складу 269-ї винищувальної авіаційної дивізії. За 1942 полк під командуванням А. Ткаченка виконав 1312 бойових вильотів, у повітряних боях було збито 46 літаків супротивника, знищено велику кількість живої сили та техніки супротивника.
20 січня 1943 року 19-й винищувальний авіаційний полк перебазувався з аеродрому Чкаловська на аеродром Журбиці та вступив у підпорядкування командувача 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту. У той час полк мав 39 екіпажів, озброєних літаками Ла-5. У складі 2-ї повітряної армії льотчики полку у 39 повітряних боях збили 47 літаків супротивника та ще 6 знищили на землі.
19-м винищувальним авіаційним полком майор А. Ткаченко командував до серпня 1943 року. Потім багато років служив старшим інспектором Управління винищувальної авіації Головного управління бойової підготовки Військово-повітряних сил Червоної Армії.
Після війни продовжував службу у лавах Радянської Армії. З 1958 полковник А. Ткаченко — в запасі. Жив у місті Москві. Працював економістом-плановиком у ЦК ДТСААФ. Помер 20 січня 1989 року. Похований у селі Образцово Щолківського району Московської області.
Нагороджений трьома орденами Леніна, п'ятьма орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — .
- Церковный М. Ф., Шиганов А. Д., Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны. Киев: 1982.
Посилання
Андрей Григорьевич Ткаченко. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 7 червня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andrij Grigorovich Tkachenko 27 listopada 1908 Sokirinci Priluckij povit 20 sichnya 1989 Moskva komandir eskadrilyi 49 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 8 yi armiyi kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu 1940 Tkachenko Andrij GrigorovichNarodzhennya 27 listopada 1908 1908 11 27 Sokirinci Sribnyanskij rajon Chernigivska oblastSmert 20 sichnya 1989 1989 01 20 80 rokiv Moskva SRSRPohovannya SholkovoKrayina SRSROsvita Borisoglyebskij navchalnij aviacijnij centr pidgotovki lotnogo skladu imeni V P ChkalovaZvannya kapitanKomanduvannya Q4029400 Vijni bitvi radyansko finska vijna i nimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tkachenko BiografiyaNarodivsya 27 listopada 1908 roku v seli Sokirincyah Sribnyanskogo povitu Poltavskoyi guberniyi v selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv 7 klasiv Pracyuvav slyusarem na stanciyi Romni U Chervonij Armiyi z 1928 roku V 1929 zakinchiv Leningradsku vijskovo teoretichnu shkolu lotchikiv a v 1931 Borisoglibsku vijskovu shkolu lotchikiv Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv Komandir eskadrilyi 49 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku kapitan Andrij Tkachenko do bereznya 1940 roku zdijsniv 103 bojovi viloti na rozvidku ta shturmuvannya protivnika Ukazom Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 19 travnya 1940 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z finskoyu bilogvardijshinoyu ta viyavleni pri comu vidvagu ta gerojstvo kapitanovi Tkachenka Andriyu Grigorovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu iz vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni iz chervnya 1941 roku Komanduvav 19 m vinishuvalnim aviacijnim polkom Z 7 lipnya 1941 roku 19 j vinishuvalnij aviacijnij polk vhodiv do skladu 7 go vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu PPO Oboronyayuchi Leningrad polk pid komanduvannyam A Tkachenka vikonav 3145 bojovih vilotiv proviv 415 povitryanih boyiv ta znishiv 116 litakiv vorga U boyah z chiselno perevazhayuchim protivnikom zaginuli smertyu horobrih 17 lotchikiv ta 13 lotchikiv ne povernulisya z bojovih zavdan Bojovi vtrati materialnoyi chastini stanovili 57 litakiv U 1942 roci polk viv bojovi diyi u skladi Volhovskogo Voronezkogo ta Pivdenno Zahidnogo frontiv Na pochatku travnya 1942 polk perebazuvavsya na aerodrom Volgino Borovichnogo rajonu Leningradskoyi oblasti de vikonuvav funkciyi navchalno trenuvalnogo centru Volhovskogo frontu z metoyu pereuchuvannya lotnogo skladu na novu aviacijnu tehniku 10 veresnya 1942 polk perebazuvavsya na aerodrom Lyuberci i uvijshov do skladu 269 yi vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi Za 1942 polk pid komanduvannyam A Tkachenka vikonav 1312 bojovih vilotiv u povitryanih boyah bulo zbito 46 litakiv suprotivnika znisheno veliku kilkist zhivoyi sili ta tehniki suprotivnika 20 sichnya 1943 roku 19 j vinishuvalnij aviacijnij polk perebazuvavsya z aerodromu Chkalovska na aerodrom Zhurbici ta vstupiv u pidporyadkuvannya komanduvacha 2 yi povitryanoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu U toj chas polk mav 39 ekipazhiv ozbroyenih litakami La 5 U skladi 2 yi povitryanoyi armiyi lotchiki polku u 39 povitryanih boyah zbili 47 litakiv suprotivnika ta she 6 znishili na zemli 19 m vinishuvalnim aviacijnim polkom major A Tkachenko komanduvav do serpnya 1943 roku Potim bagato rokiv sluzhiv starshim inspektorom Upravlinnya vinishuvalnoyi aviaciyi Golovnogo upravlinnya bojovoyi pidgotovki Vijskovo povitryanih sil Chervonoyi Armiyi Pislya vijni prodovzhuvav sluzhbu u lavah Radyanskoyi Armiyi Z 1958 polkovnik A Tkachenko v zapasi Zhiv u misti Moskvi Pracyuvav ekonomistom planovikom u CK DTSAAF Pomer 20 sichnya 1989 roku Pohovanij u seli Obrazcovo Sholkivskogo rajonu Moskovskoyi oblasti Nagorodzhenij troma ordenami Lenina p yatma ordenami Chervonogo Prapora dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 863 s s 100 000 prim ISBN 5 203 00536 2 Cerkovnyj M F Shiganov A D Yurev B F Geroev podvigi bessmertny Kiev 1982 PosilannyaAndrej Grigorevich Tkachenko Sajt Geroi strany ros Procitovano 7 chervnya 2014