Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тирана (алб. Rrethi i Tiranës) — один з 36 округів Албанії.
| Тирана | |
|---|---|
| алб. Rrethi i Tiranës | |
| | |
 | |
| місто | Тирана |
| Країна |  Албанія |
| округ | Тирана |
| Населення | |
| - повне | 888 949 (2013) |
| Площа | |
| - повна | 1,238 км² |
| Висота | |
| - максимальна | 590 м |
| - мінімальна | 590 м |
| Часовий пояс | , влітку |
| Код ISO 3166-2 | AL-TR |
 | |
Округ займає територію 1238 км² і відноситься до області Тирана. Адміністративний центр і столиця Албанії — місто Тирана.
Географічне положення
Географічно округ можна розділити на три частини: рівнину, що розкинулася від південної околиці міста Тирана на північний захід у напрямку Адріатичного моря, горбисту місцевість на захід і південь від неї і гори, що примикають до рівнини і горби на сході.
Тиранська рівнина утворена наносами що беруть свій початок в горах річок , , Тирана і Лана, які зливаються на півночі в .
Після ліквідації соціалістичного ладу тиранська рівнина і місто Тирана випробували на собі найбільші перетворення в Албанії. Тирана стала великим містом з новими районами. У північно-західній частині Тирани в містечку Камза виникли нетрі, де оселилися тисячі біженців з півночі Албанії. Навколо міста, особливо вздовж дороги на Дуррес, що перетинає долину в південному напрямку, з'явилися численні підприємства. Першою ластівкою стала албанська фабрика , потім автомобільні концерни, транспортні експедиції і оптові склади, а також торговельні центри. Дорогою на північ у східній частині рівнини знаходяться будівельні фірми та склади будматеріалів. На північному заході — , частина якого розташована на території сусіднього округу Круя. Крім промисловості велике значення зберігає сільське господарство. На схід від аеропорту раніше добували кам'яне вугілля.
Пагорби обмежують прямий вихід Тирани до моря і міста Дуррес. Відроги гряди пагорбів Kodra e Gjatë тягнуться з півночі західніше Тирани досягають висоти 491 м. Із наближенням до моря пагорби стають нижчими і закінчуються мисом Kepi i Родоніт в 50 км на північний схід від Тирани. У Злодії в пагорбах є невеликий проріз висотою близько 60 м. Тут проходять залізниця, автобан і високовольтна лінія. Далі на південь, в долині тече гірська річка Ерзені, широкою дугою огинаючи пагорби. На південь від Ерзені починається гряда пагорбів Kodrat e Krabës, яка виростає в міру свого наближення до півдня до 932 м. Вона утворює природну перепону між Тираною і Ельбасані в долині річки Шкумбіні. Крізь цю гряду, недалеко від найвищої її точки, веде єдина дорога.
Недалеко від шахтарського селища Крраба, де проводився видобуток вугілля, пагорби поступово переходять в гори. У північному напрямку контраст між ними стає різким. Гірський ланцюг Круя височить над рівниною, її вершина Дайт (1613 м) знаходиться в десяти кілометрах від центру Тирани. Разом з лежить південніше горою Пріска (Priska) (1353 м) Дайт утворює центральну частину національного парку територією 29384 га, що охоплює також більшу частину гір Круя. В горах є кілька глибоких ущелин: всі річки перетинають в північно-південному напрямку гірську ланцюг зі сходу на захід. На північному кордоні округу в одній з таких ущелин запружена річка Теркуза, утворила озеро Bovilla, найбільше водосховище округу об'ємом 8 000 000 м³. Два інших ущелини утворюють річка Тирана на північ від гори Дайт і Ерзені на південь від міста Пріска. За цієї гірської ланцюгом починається недоступна гірська країна. Східний кордон округу утворює наступна за нею гірська ланцюг. Її найвища вершина, гора Shën Noi i Madh (1848 м) одночасно є і найвищою точкою округу. Цей ланцюг утворює вододіл між долиною річки Маті і кордоном з округом Мати. Наступною частиною цього ланцюга є Mali me Gropa (укр. Гора в дірках): сумовитий ландшафт з численними карстовими воронками що нагадує місячну поверхню. Найвища точка тут — Maja e Miçeku të Shënmërisë (1828 м).
Історія
Хоча місто Тирана була засноване лише у 1614 році, регіон має давню історію. Люди оселилися тут ще в кам'яну добу. Біля підніжжя гори Дайті у Rrëza e Dajtit і у великій печері Pëllumbas в ущелині річки Ерзені (Gryka e Skronës) були виявлені численні археологічні знахідки, що датуються кам'яною добою і більш пізніми епохами. До залізної доби відноситься фортечна споруда Kalaja e Dorzit на високому пагорбі в 20 км на південний захід від Тирани. Це укріплення оточене кам'яною стіною довжиною 300 м. Наступна фортеця належала вже іллірійській епосі (III–II тисячоліття до н.е.): Фортеця Persqop була розташована на горі на схід від села Петрела (Petrela). Зберігся лише фрагмент кам'яної стіни завдовжки 30 м і висотою 6 м. У фортеці було знайдено також і стародавнє поховання.
У пізню античність та середні віки з'явилися інші фортеці, покликані захищати і контролювати територію регіону та його торгові шляхи. В районі Тирани дороги, що ведуть з півночі на південь, перехрещувалися з дорогами, провідними від узбережжя в центральні райони Балканського півострова. Найвідомішою і доступною фортецею була фортеця Петрела, що була в XV столітті частиною захисних укріплень Скандербега. Фортеця побудована на високій горі захід від села, з неї відкривається вид на всю долину Ерзені. Перші укріплення тут з'явилися, ймовірно, ще в III столітті. В XI столітті вони були розширені і служили опорним пунктом для численних правителів Центральної Албанії. Пізніше додалася обвідна стіна, яка захищала маленьку, але героїчну фортецю. За часів Скандербега вона була частиною єдиної захисної системи, всередині якої оповіщення про небезпеку здійснювалося від однієї фортеці до іншої.
На західному схилі Дайті на висоті 1200 м знаходяться руїни фортеці Даічі, спорудженої в IV столітті і дозволяла контролювати великі території. Далі можна назвати фортеця на північно-західному схилі Дайті у села Tujan приблизно тієї ж епохи і що контролювала через ущелину річки Тирана провідну на схід дорогу. В VI столітті Юстиніан I велів закласти фортецю на території сучасного центру міста Тирана. На противагу іншим фортецям вона стоїть не на горі, а на рівнині. Залишки мозаїчної розпису в древньої християнської церкви в Тирані небагатьом старший за неї. У західній частині тиранська рівнини до наших днів збереглася фортеця Preza, споруджена імовірно лише в XV столітті і також що була частиною захисних укріплень Скандербега. Наступні зміцнення знаходилися поблизу села Ndroq, в найвужчому місці долини Ерзені на заході, біля села Lalmi на південно-західній околиці Тирани на північному березі Ерзені і близько села Shën Gjergj на сході округу по дорозі, що веде в округи Мат і Дібра.
У 1902 році поблизу села Vrap на південному заході округу селянин знайшов на своєму полі скарб із золотих і срібних монет, в якому серед іншого знаходилися ще 9 золотих і 30 срібних судин і прикраси. Всі речі були створені аварами в VIII столітті. 39 предметів цього скарбу перебувають зараз в музеї мистецтв «Метрополітен» у Нью-Йорку.
Під час Другої світової війни пагорби і гори, що оточують Тирану, служили притулком албанським партизанам. У селі Peza на північний захід від Тирани 16 вересня 1942 на так званій був створений Національне визвольний рух. А у 1943 році в селі Mukja північніше Тирани албанські комуністи і домовилися про спільну роботу албанського опору проти фашистських загарбників.
Транспорт
Тирана була заснована на перетині стародавніх торгових шляхів. В наші дні столиця Албанії і сама є вузловим пунктом автомобільних доріг, правда поки тільки в трьох напрямках: на північ, південь і захід. Мається залізничне сполучення і єдиний міжнародний аеропорт в Албанії. Багато населених пунктів, що лежать поза даних доріг, досі є важкодоступними.
Автобан і залізниця йдуть з тиранської долини в північно-західному напрямку. Уздовж цих доріг по шляху в Дуррес останнім часом з'явилися численні підприємства послуг і промисловості. Іншим вузловим пунктом є Вора, на півдорозі між Тираною і Дурресом. Звідси веде дорога в аеропорт і в Північну Албанію, а також залізнична гілка в Шкодер. Інші важливі дороги ведуть з Тирани прямо на північ, в Дуррес через південний напрямок і в Ельбасан через гори Крраба. Дорога на схід через гори поки залишається тільки в планах. Загальний стан доріг у країні не найкращий: єдиний автобан в країні завдовжки всього кілька десятків кілометрів, до 1991 року приватна власність на машини була заборонена, і тепер дороги не справляються з усе зростаючим потоком машин. Крім того, вихлопи машин, більшість з яких старого випуску, погано розсіюються в долині, що стало серйозною проблемою. Громадський транспорт представлений виключно автобусами.
Адміністративний поділ
На території округу розташовані три міста: Тирана, Вора і Камез і громади: Baldushk, Bërzhita, Bërxull, Dajt, Farka, Kashar, Крраба, Ndroq, Pashkuqan, Petrela, Peza, Preza, Shëngjergj, Vaqarr, Zall Bastar, Zall Herr.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tirana znachennya Tirana alb Rrethi i Tiranes odin z 36 okrugiv Albaniyi Tirana alb Rrethi i Tiranes misto Tirana Krayina Albaniya okrug Tirana Naselennya povne 888 949 2013 Plosha povna 1 238 km Visota maksimalna 590 m minimalna 590 m Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Kod ISO 3166 2 AL TR Okrug zajmaye teritoriyu 1238 km i vidnositsya do oblasti Tirana Administrativnij centr i stolicya Albaniyi misto Tirana Geografichne polozhennyaGeografichno okrug mozhna rozdiliti na tri chastini rivninu sho rozkinulasya vid pivdennoyi okolici mista Tirana na pivnichnij zahid u napryamku Adriatichnogo morya gorbistu miscevist na zahid i pivden vid neyi i gori sho primikayut do rivnini i gorbi na shodi Tiranska rivnina utvorena nanosami sho berut svij pochatok v gorah richok Tirana i Lana yaki zlivayutsya na pivnochi v Pislya likvidaciyi socialistichnogo ladu tiranska rivnina i misto Tirana viprobuvali na sobi najbilshi peretvorennya v Albaniyi Tirana stala velikim mistom z novimi rajonami U pivnichno zahidnij chastini Tirani v mistechku Kamza vinikli netri de oselilisya tisyachi bizhenciv z pivnochi Albaniyi Navkolo mista osoblivo vzdovzh dorogi na Durres sho peretinaye dolinu v pivdennomu napryamku z yavilisya chislenni pidpriyemstva Pershoyu lastivkoyu stala albanska fabrika potim avtomobilni koncerni transportni ekspediciyi i optovi skladi a takozh torgovelni centri Dorogoyu na pivnich u shidnij chastini rivnini znahodyatsya budivelni firmi ta skladi budmaterialiv Na pivnichnomu zahodi chastina yakogo roztashovana na teritoriyi susidnogo okrugu Kruya Krim promislovosti velike znachennya zberigaye silske gospodarstvo Na shid vid aeroportu ranishe dobuvali kam yane vugillya Pagorbi obmezhuyut pryamij vihid Tirani do morya i mista Durres Vidrogi gryadi pagorbiv Kodra e Gjate tyagnutsya z pivnochi zahidnishe Tirani dosyagayut visoti 491 m Iz nablizhennyam do morya pagorbi stayut nizhchimi i zakinchuyutsya misom Kepi i Rodonit v 50 km na pivnichnij shid vid Tirani U Zlodiyi v pagorbah ye nevelikij proriz visotoyu blizko 60 m Tut prohodyat zaliznicya avtoban i visokovoltna liniya Dali na pivden v dolini teche girska richka Erzeni shirokoyu dugoyu oginayuchi pagorbi Na pivden vid Erzeni pochinayetsya gryada pagorbiv Kodrat e Krabes yaka virostaye v miru svogo nablizhennya do pivdnya do 932 m Vona utvoryuye prirodnu pereponu mizh Tiranoyu i Elbasani v dolini richki Shkumbini Kriz cyu gryadu nedaleko vid najvishoyi yiyi tochki vede yedina doroga Nedaleko vid shahtarskogo selisha Krraba de provodivsya vidobutok vugillya pagorbi postupovo perehodyat v gori U pivnichnomu napryamku kontrast mizh nimi staye rizkim Girskij lancyug Kruya visochit nad rivninoyu yiyi vershina Dajt 1613 m znahoditsya v desyati kilometrah vid centru Tirani Razom z lezhit pivdennishe goroyu Priska Priska 1353 m Dajt utvoryuye centralnu chastinu nacionalnogo parku teritoriyeyu 29384 ga sho ohoplyuye takozh bilshu chastinu gir Kruya V gorah ye kilka glibokih ushelin vsi richki peretinayut v pivnichno pivdennomu napryamku girsku lancyug zi shodu na zahid Na pivnichnomu kordoni okrugu v odnij z takih ushelin zapruzhena richka Terkuza utvorila ozero Bovilla najbilshe vodoshovishe okrugu ob yemom 8 000 000 m Dva inshih ushelini utvoryuyut richka Tirana na pivnich vid gori Dajt i Erzeni na pivden vid mista Priska Za ciyeyi girskoyi lancyugom pochinayetsya nedostupna girska krayina Shidnij kordon okrugu utvoryuye nastupna za neyu girska lancyug Yiyi najvisha vershina gora Shen Noi i Madh 1848 m odnochasno ye i najvishoyu tochkoyu okrugu Cej lancyug utvoryuye vododil mizh dolinoyu richki Mati i kordonom z okrugom Mati Nastupnoyu chastinoyu cogo lancyuga ye Mali me Gropa ukr Gora v dirkah sumovitij landshaft z chislennimi karstovimi voronkami sho nagaduye misyachnu poverhnyu Najvisha tochka tut Maja e Miceku te Shenmerise 1828 m IstoriyaHocha misto Tirana bula zasnovane lishe u 1614 roci region maye davnyu istoriyu Lyudi oselilisya tut she v kam yanu dobu Bilya pidnizhzhya gori Dajti u Rreza e Dajtit i u velikij pecheri Pellumbas v ushelini richki Erzeni Gryka e Skrones buli viyavleni chislenni arheologichni znahidki sho datuyutsya kam yanoyu doboyu i bilsh piznimi epohami Do zaliznoyi dobi vidnositsya fortechna sporuda Kalaja e Dorzit na visokomu pagorbi v 20 km na pivdennij zahid vid Tirani Ce ukriplennya otochene kam yanoyu stinoyu dovzhinoyu 300 m Nastupna fortecya nalezhala vzhe illirijskij eposi III II tisyacholittya do n e Fortecya Persqop bula roztashovana na gori na shid vid sela Petrela Petrela Zberigsya lishe fragment kam yanoyi stini zavdovzhki 30 m i visotoyu 6 m U forteci bulo znajdeno takozh i starodavnye pohovannya U piznyu antichnist ta seredni viki z yavilisya inshi forteci poklikani zahishati i kontrolyuvati teritoriyu regionu ta jogo torgovi shlyahi V rajoni Tirani dorogi sho vedut z pivnochi na pivden perehreshuvalisya z dorogami providnimi vid uzberezhzhya v centralni rajoni Balkanskogo pivostrova Najvidomishoyu i dostupnoyu forteceyu bula fortecya Petrela sho bula v XV stolitti chastinoyu zahisnih ukriplen Skanderbega Fortecya pobudovana na visokij gori zahid vid sela z neyi vidkrivayetsya vid na vsyu dolinu Erzeni Pershi ukriplennya tut z yavilisya jmovirno she v III stolitti V XI stolitti voni buli rozshireni i sluzhili opornim punktom dlya chislennih praviteliv Centralnoyi Albaniyi Piznishe dodalasya obvidna stina yaka zahishala malenku ale geroyichnu fortecyu Za chasiv Skanderbega vona bula chastinoyu yedinoyi zahisnoyi sistemi vseredini yakoyi opovishennya pro nebezpeku zdijsnyuvalosya vid odniyeyi forteci do inshoyi Na zahidnomu shili Dajti na visoti 1200 m znahodyatsya ruyini forteci Daichi sporudzhenoyi v IV stolitti i dozvolyala kontrolyuvati veliki teritoriyi Dali mozhna nazvati fortecya na pivnichno zahidnomu shili Dajti u sela Tujan priblizno tiyeyi zh epohi i sho kontrolyuvala cherez ushelinu richki Tirana providnu na shid dorogu V VI stolitti Yustinian I veliv zaklasti fortecyu na teritoriyi suchasnogo centru mista Tirana Na protivagu inshim fortecyam vona stoyit ne na gori a na rivnini Zalishki mozayichnoyi rozpisu v drevnoyi hristiyanskoyi cerkvi v Tirani nebagatom starshij za neyi U zahidnij chastini tiranska rivnini do nashih dniv zbereglasya fortecya Preza sporudzhena imovirno lishe v XV stolitti i takozh sho bula chastinoyu zahisnih ukriplen Skanderbega Nastupni zmicnennya znahodilisya poblizu sela Ndroq v najvuzhchomu misci dolini Erzeni na zahodi bilya sela Lalmi na pivdenno zahidnij okolici Tirani na pivnichnomu berezi Erzeni i blizko sela Shen Gjergj na shodi okrugu po dorozi sho vede v okrugi Mat i Dibra U 1902 roci poblizu sela Vrap na pivdennomu zahodi okrugu selyanin znajshov na svoyemu poli skarb iz zolotih i sribnih monet v yakomu sered inshogo znahodilisya she 9 zolotih i 30 sribnih sudin i prikrasi Vsi rechi buli stvoreni avarami v VIII stolitti 39 predmetiv cogo skarbu perebuvayut zaraz v muzeyi mistectv Metropoliten u Nyu Jorku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pagorbi i gori sho otochuyut Tiranu sluzhili pritulkom albanskim partizanam U seli Peza na pivnichnij zahid vid Tirani 16 veresnya 1942 na tak zvanij buv stvorenij Nacionalne vizvolnij ruh A u 1943 roci v seli Mukja pivnichnishe Tirani albanski komunisti i domovilisya pro spilnu robotu albanskogo oporu proti fashistskih zagarbnikiv TransportTirana bula zasnovana na peretini starodavnih torgovih shlyahiv V nashi dni stolicya Albaniyi i sama ye vuzlovim punktom avtomobilnih dorig pravda poki tilki v troh napryamkah na pivnich pivden i zahid Mayetsya zaliznichne spoluchennya i yedinij mizhnarodnij aeroport v Albaniyi Bagato naselenih punktiv sho lezhat poza danih dorig dosi ye vazhkodostupnimi Avtoban i zaliznicya jdut z tiranskoyi dolini v pivnichno zahidnomu napryamku Uzdovzh cih dorig po shlyahu v Durres ostannim chasom z yavilisya chislenni pidpriyemstva poslug i promislovosti Inshim vuzlovim punktom ye Vora na pivdorozi mizh Tiranoyu i Durresom Zvidsi vede doroga v aeroport i v Pivnichnu Albaniyu a takozh zaliznichna gilka v Shkoder Inshi vazhlivi dorogi vedut z Tirani pryamo na pivnich v Durres cherez pivdennij napryamok i v Elbasan cherez gori Krraba Doroga na shid cherez gori poki zalishayetsya tilki v planah Zagalnij stan dorig u krayini ne najkrashij yedinij avtoban v krayini zavdovzhki vsogo kilka desyatkiv kilometriv do 1991 roku privatna vlasnist na mashini bula zaboronena i teper dorogi ne spravlyayutsya z use zrostayuchim potokom mashin Krim togo vihlopi mashin bilshist z yakih starogo vipusku pogano rozsiyuyutsya v dolini sho stalo serjoznoyu problemoyu Gromadskij transport predstavlenij viklyuchno avtobusami Administrativnij podilNa teritoriyi okrugu roztashovani tri mista Tirana Vora i Kamez i gromadi Baldushk Berzhita Berxull Dajt Farka Kashar Krraba Ndroq Pashkuqan Petrela Peza Preza Shengjergj Vaqarr Zall Bastar Zall Herr Posilannya