Тинтиннабулум (Стародавній Рим)

Тинтиннабулум (лат. tintinnabulum) іноді тинтиннум (tintinnum) — давньоримська або дзвіночки. Тінтіннабулум часто мав форму бронзової фалічної фігури або (магіко-релігійного фалоса, що оберігає від лихого ока і приносить удачу, процвітання).

Бронзовий поліфалічний тинтиннабулум Меркурія з Помпеї: бракуючі дзвіночки прикріплялися до кожного краю (Національний археологічний музей Неаполя)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тинтиннабулум.

Тинтиннабулум висів просто неба у таких місцях, як сади, портики, будинки і магазини, де за допомогою вітру він видавав звуки. Вважалося, що звуки дзвіночків захищають від злих духів; схожі ролі дзвоника в ритуалі або у ранній Католицькій церкві.

Наручні дзвіночки були знайдені у святилищах, що вказує на їх релігійне використання, вони також були використані у Храмі Юпітера Громовержця на Капітолійському пагорбі. Тинтиннабулуми були й тронками: їх вішали на шию домашнім тваринам, таким як коні і вівці, щоб відстежувати їх по звуку, але, можливо, і для апотропічних цілей.

Примітки

1. У Римській Галлії VI століття; Джерело: J.N. Adams, The Regional Diversification of Latin, 200 BC–AD 600 (Cambridge University Press, 2007), p. 321.

Джерела

Література

• Sex or symbol: erotic images of Greece and Rome by Catherine Johns, The British Museum Press (1982)
• Eros in Pompeii: the erotic art collection of the Museum of Naples by Michael Grant, Antonia Mulas, Museo nazionale di Napoli (1997)
• Experiencing Rome: culture, identity and power in the Roman Empire by Janet Huskinson, Routledge, (2000) p. 171
• Herculaneum, Italy's buried treasure by Joseph Jay Deiss (1989) p. 38
• The Roman cultural revolution by Thomas N. Habinek, Alessandro Schiesaro (1997) p. 171

Ресурси Інтернету

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тинтиннабулум (Стародавній Рим)
• Highlights from the British Museum:
• Metropolitan Museum of Art: Bronze phallic ornament [ 9 липня 2013 у Wayback Machine.]