Тиневичі (пол. Tyniowice) — село на Закерзонні, в Польщі, у гміні Розвинниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 494 особи (2011).
Село Координати 49°55′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 22.567° сх. д.Координати: 49°55′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 22.567° сх. д.
Тиневичі у Вікісховищі |
Розташування
Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 5 км на південний захід від адміністративного центру ґміни Розвинниці, 13 км на південний захід від повітового центру Ярослава і 42 км на схід від воєводського центру Ряшева. Лежить над річкою Молочкою — правою притокою Віслоку.
Історія
За податковим реєстром 1515 р. село належало до фортеці Порохник, були 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі та піп (отже, вже тоді в селі була церква).
За податковим реєстром 1589 р. село належало Івану Пенянжику, були 1 лан (коло 25 га) оброблюваної землі, млин, корчма, 3 загородники без земельної ділянки і 2 коморники без тяглової худоби. До 1772 року Тиневичі входили до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Тиневичі знаходились у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, в селі було 36 будинків і 205 мешканців, а на землях фільварку було 6 будинків і 73 мешканці, з них 127 греко-католиків, 142 римо-католики і 9 юдеїв. Українці-грекокатолики належали до парафії Порохник Порохницького деканату Перемишльської єпархії. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки Тиневичі разом з усім Надсянням були окуповані Польщею в результаті кривавої війни. Тиневичі входили до Ярославського повіту Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. — у складі ґміни Розьвениця. На 1.01.1939 в селі проживало 420 мешканців, з них 145 українців, 270 поляків і 5 євреїв. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці Тиневич утратили розмовну українську мову, хоча їх частина ще зберігала греко-католицьку віру й усвідомлення свої національності.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (116 осіб — 33 родини). Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 235 | 53 | 159 | 23 |
Жінки | 259 | 46 | 158 | 55 |
Разом | 494 | 99 | 317 | 78 |
Пам'ятки
Церква в селі вже була в 1515 р.
У 1709 році українці збудували дерев'яну греко-католицьку церкву св. Димитрія. Належала до парафії Порохник Порохницького деканату Перемишльської єпархії. Після виселення українців перетворена на костел, з 1980-х служить складом для релігійних декорацій римо-католицької парафії. У 1970-х роках змінена форма даху церкви і зруйнована давня дерев'яна дзвіниця.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тиневичі
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 133. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 12. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- Tyniowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 714. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tinevichi pol Tyniowice selo na Zakerzonni v Polshi u gmini Rozvinnicya Yaroslavskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 494 osobi 2011 Selo Tinevichi pol Tyniowice Koordinati 49 55 pn sh 22 34 sh d 49 917 pn sh 22 567 sh d 49 917 22 567 Koordinati 49 55 pn sh 22 34 sh d 49 917 pn sh 22 567 sh d 49 917 22 567 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Yaroslavskij povitGmina RozvenicyaNaselennya 494 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 565Avtomobilnij kod RJASIMC 0610649GeoNames 756459OSM 3015567 R Gmina Rozvenicya TinevichiTinevichi Polsha TinevichiTinevichi Pidkarpatske voyevodstvo Tinevichi u VikishovishiRoztashuvannyaZnahoditsya v zahidnij chastini Nadsyannya Roztashovane na vidstani 5 km na pivdennij zahid vid administrativnogo centru gmini Rozvinnici 13 km na pivdennij zahid vid povitovogo centru Yaroslava i 42 km na shid vid voyevodskogo centru Ryasheva Lezhit nad richkoyu Molochkoyu pravoyu pritokoyu Visloku IstoriyaZa podatkovim reyestrom 1515 r selo nalezhalo do forteci Porohnik buli 2 lani kolo 50 ga obroblyuvanoyi zemli ta pip otzhe vzhe todi v seli bula cerkva Za podatkovim reyestrom 1589 r selo nalezhalo Ivanu Penyanzhiku buli 1 lan kolo 25 ga obroblyuvanoyi zemli mlin korchma 3 zagorodniki bez zemelnoyi dilyanki i 2 komorniki bez tyaglovoyi hudobi Do 1772 roku Tinevichi vhodili do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Vidpovidno do Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo v 1880 r Tinevichi znahodilis u Yaroslavskomu poviti Korolivstva Galichini i Volodimiriyi v seli bulo 36 budinkiv i 205 meshkanciv a na zemlyah filvarku bulo 6 budinkiv i 73 meshkanci z nih 127 greko katolikiv 142 rimo katoliki i 9 yudeyiv Ukrayinci grekokatoliki nalezhali do parafiyi Porohnik Porohnickogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Na toj chas unaslidok pivtisyacholittya latinizaciyi ta polonizaciyi ukrayinci livoberezhnogo Nadsyannya opinilisya v menshosti Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya 1 listopada 1918 r Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Tinevichi razom z usim Nadsyannyam buli okupovani Polsheyu v rezultati krivavoyi vijni Tinevichi vhodili do Yaroslavskogo povitu Lvivskogo voyevodstva v 1934 1939 rr u skladi gmini Rozvenicya Na 1 01 1939 v seli prozhivalo 420 meshkanciv z nih 145 ukrayinciv 270 polyakiv i 5 yevreyiv Na toj chas unaslidok pivtisyacholittya latinizaciyi ta polonizaciyi ukrayinci Tinevich utratili rozmovnu ukrayinsku movu hocha yih chastina she zberigala greko katolicku viru j usvidomlennya svoyi nacionalnosti 16 serpnya 1945 roku Moskva pidpisala j opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom Ukrayinci ne mogli protistoyati antiukrayinskomu teroru pislya Drugoyi svitovoyi vijni Chastinu dobrovilno primusovo viselili v SRSR 116 osib 33 rodini Reshta ukrayinciv popala v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bula deportovana na ponimecki zemli u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 235 53 159 23 Zhinki 259 46 158 55 Razom 494 99 317 78Pam yatkiCerkva v seli vzhe bula v 1515 r U 1709 roci ukrayinci zbuduvali derev yanu greko katolicku cerkvu sv Dimitriya Nalezhala do parafiyi Porohnik Porohnickogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Pislya viselennya ukrayinciv peretvorena na kostel z 1980 h sluzhit skladom dlya religijnih dekoracij rimo katolickoyi parafiyi U 1970 h rokah zminena forma dahu cerkvi i zrujnovana davnya derev yana dzvinicya PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tinevichi GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 p 133 10 bereznya 2016 u Wayback Machine lat Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 p 12 10 bereznya 2016 u Wayback Machine lat Tyniowice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 714 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 109 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi