Техне (грец. τέχνη — мистецтво, майстерність, уміння) в грецькій культурі.
Під техне грецька традиція розуміла майстерне виробництво будь-чого у майже всіх сферах людської діяльності. Мистецтвом для греків була не тільки творча праця (архітектура, скульптура та інше), але й праця для задоволення повсякденних потреб (ткацтво, теслярство та інше). Поняття «техне» відносилося до будь-якої людської праці (на противагу витворам природи), що носила творчий характер (на противагу пізнавальній) і була заснована на вмінні згідно з правилами й канонами. Усе, що створювалося за натхненням, не вважалося за техне. На думку греків мистецтво неможливе без вміння, тому вони відносили мистецтво (в тому числі мистецтва теслі, ткача) до розумової діяльності.
Таке розуміння мистецтва у широкому значенні сприймалося до кінця античної епохи і тривалий час використовувалося в європейських мовах. У сучасному розумінні це можна вважати як «майстерність». Греки вважали, що будь-яке мистецтво може бути прекрасним. Ремісник (деміург) може досягти досконалості в будь-якому мистецтві і стати майстром.
У філософських творах Арістотель чимало приділяв поняттю «техне», техніці. Так у «Нікомаховій етиці» Арістотель доводив, що техніка — розумна, творча поведінка, що має в основі правильне знання. Техніка виробляється людиною згідно з потребами суспільства і не залежить від правильного знання. Метою втілення техніки є людина, яка визначає вигляд і вид техніки.
Згодом давньогрецьке поняття «техне» поступово звузилося до визначення сукупності засобів людської діяльності, що створюються для здійснення процесів виробництва різних благ. Основне призначення техніки — часткова або повна заміна виробничих функцій людини з метою полегшення праці.
Техніка й культура мають певну подібність, але водночас суттєво різняться. Техніка у руках людини сприяє вияву того, що колись було приховано в природі, адже техніка є складовою самої культури. Культура та техніка — одночасно і надбудова, і фундамент. Культура має дві сторони — матеріальну й духовну; техніка також, крім суто матеріальних, має й духовні параметри. На думку П. Козловскі, сутність техніки належить сфері духовного, сфері репрезентації й вияву дійсного в людському розумі. У техніку втілений певний дух, техніка — це сфера реалізації духу.
Джерела
- Шейко В. М., Богуцький Ю. П., Германова де Діас Е. В., Культурологія: навчальний посібник — Харків: ХДАК, 2011. — 473с.
- Козловски П. Культура постмодерна / П. Козловски. — М.: Республика, 1997. — 240 с.
Посилання
- Техне // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 480.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tehne grec texnh mistectvo majsternist uminnya v greckij kulturi Pid tehne grecka tradiciya rozumila majsterne virobnictvo bud chogo u majzhe vsih sferah lyudskoyi diyalnosti Mistectvom dlya grekiv bula ne tilki tvorcha pracya arhitektura skulptura ta inshe ale j pracya dlya zadovolennya povsyakdennih potreb tkactvo teslyarstvo ta inshe Ponyattya tehne vidnosilosya do bud yakoyi lyudskoyi praci na protivagu vitvoram prirodi sho nosila tvorchij harakter na protivagu piznavalnij i bula zasnovana na vminni zgidno z pravilami j kanonami Use sho stvoryuvalosya za nathnennyam ne vvazhalosya za tehne Na dumku grekiv mistectvo nemozhlive bez vminnya tomu voni vidnosili mistectvo v tomu chisli mistectva tesli tkacha do rozumovoyi diyalnosti Take rozuminnya mistectva u shirokomu znachenni sprijmalosya do kincya antichnoyi epohi i trivalij chas vikoristovuvalosya v yevropejskih movah U suchasnomu rozuminni ce mozhna vvazhati yak majsternist Greki vvazhali sho bud yake mistectvo mozhe buti prekrasnim Remisnik demiurg mozhe dosyagti doskonalosti v bud yakomu mistectvi i stati majstrom U filosofskih tvorah Aristotel chimalo pridilyav ponyattyu tehne tehnici Tak u Nikomahovij etici Aristotel dovodiv sho tehnika rozumna tvorcha povedinka sho maye v osnovi pravilne znannya Tehnika viroblyayetsya lyudinoyu zgidno z potrebami suspilstva i ne zalezhit vid pravilnogo znannya Metoyu vtilennya tehniki ye lyudina yaka viznachaye viglyad i vid tehniki Zgodom davnogrecke ponyattya tehne postupovo zvuzilosya do viznachennya sukupnosti zasobiv lyudskoyi diyalnosti sho stvoryuyutsya dlya zdijsnennya procesiv virobnictva riznih blag Osnovne priznachennya tehniki chastkova abo povna zamina virobnichih funkcij lyudini z metoyu polegshennya praci Tehnika j kultura mayut pevnu podibnist ale vodnochas suttyevo riznyatsya Tehnika u rukah lyudini spriyaye viyavu togo sho kolis bulo prihovano v prirodi adzhe tehnika ye skladovoyu samoyi kulturi Kultura ta tehnika odnochasno i nadbudova i fundament Kultura maye dvi storoni materialnu j duhovnu tehnika takozh krim suto materialnih maye j duhovni parametri Na dumku P Kozlovski sutnist tehniki nalezhit sferi duhovnogo sferi reprezentaciyi j viyavu dijsnogo v lyudskomu rozumi U tehniku vtilenij pevnij duh tehnika ce sfera realizaciyi duhu DzherelaShejko V M Boguckij Yu P Germanova de Dias E V Kulturologiya navchalnij posibnik Harkiv HDAK 2011 473s Kozlovski P Kultura postmoderna P Kozlovski M Respublika 1997 240 s PosilannyaTehne Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 480