Тетяна Іванівна Алексєєва (7 грудня 1928, Казань — 22 червня 2007, Москва) — російський антрополог, академік РАН, доктор історичних наук, професор, заслужений науковий співробітник МДУ. Головний науковий співробітник Інституту археології РАН, керівник дослідженнями в галузі фізичної антропології та екології людини в НДІ і Музеї антропології МГУ, Голова Музейної Ради РАН. Голова Російського відділення Європейської асоціації антропологів. Член Всесвітньої Асоціації біологів Людини і так далі.
Алексєєва Тетяна Іванівна | |
---|---|
рос. Татьяна Ивановна Алексеева | |
Народилася | 7 лютого 1928 або 7 грудня 1928[1] Казань, РСФРР, СРСР |
Померла | 22 червня 2007[1] Вязьма, Смоленська область, Росія |
Поховання | П'ятницький цвинтар[d] |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | науковиця |
Alma mater | d МДУ МДУ (1951) |
Галузь | антропологія |
Заклад | МДУ Інститут археології РАН d |
Вчене звання | академік Російської академії наук |
Науковий ступінь | доктор історичних наук і доктор історичних наук (1969) |
Вчителі | Бунак Віктор Валеріанович і Рогінський Яків Якович |
Відомі учні | Бужилова Олександра Петрівна Мєднікова Марія Борисівна |
Аспіранти, докторанти | Бужилова Олександра Петрівна Мєднікова Марія Борисівна |
Членство | Російська академія наук |
Нагороди |
Член редакційних рад журналів «Російська археологія», «Питання антропології», "Opus. Міждисциплінарні дослідження в археології ".
Віхи біографії
- У 1951 році Т. І. Алексєєва закінчила кафедру антропології біологічного факультету Московського державного університету.
Викладала на кафедрі антропології біологічного факультету МГУ.
- У 1969 році — захистила докторську дисертацію за темою «Антропологічний склад східнослов'янських народів і проблеми їх походження».
- 7 грудня 1991 була обрана членом-кореспондентом РАН в секцію гуманітарних і суспільних наук за спеціальністю «Історія Росії».
- 26 травня 2000 була обрана академіком РАН.
- Нагороджена орденом Дружби.
Основні наукові досягнення
Внесла великий внесок у сучасну антропологію. Висунула гіпотезу формування «адаптивних типів» як норми спадково закріпленою біологічної реакції на вплив середовища проживання, яка виникає на ранніх стадіях освоєння людиною ойкумени і виявляється в різні періоди історії людства аж до сучасності. Організатор і керівник безлічі антропологічних експедицій, що охоплюють майже всю територію колишнього СРСР, Монголію і так далі.
Встановила, що населення культури дзвоноподібних келихів відповідало слов'янському антропологічному типу.
Виявила близькість давньоруського і навіть сучасного придніпровського населення народам приальпійської зони: Угорщини, Австрії, Швейцарії, Північній Італії, Південній Німеччині, півночі Балкан.
Чоловік видатний антрополог В. П. Алексєєв.
Публікації
Автор і співавтор понад 250 наукових праць та монографій з проблем етнічної антропології народів Східної Європи, адаптації людини до різних екологічних нішах Землі, історичної антропоекології, у тому числі:
- Походження та етнічна історія російського народу // Праці Ін-ту етнографії АН СРСР. М., 1965 (У співавторстві з Бунака В. В.)
- Етногенез східних слов'ян за даними антропології. М .: МГУ, 1973.
- Географічна середу і біологія людини. М .: Думка, 1977.
- Адаптивні процеси в популяціях людини. М .: МГУ, 1986.
- Неоліт лісової смуги Східної Європи (антропологія Сахтишскіх стоянок). Ред. Т. І. Алексєєва. М .: Науковий Світ, 1997. 191 с. (Відповідальний редактор і автор 4 розділів)
- Східні слов'яни. Антропологія та етнічна історія. Ред. Т. І. Алексєєва. М .: Науковий Світ, 1999. 336 с. (Відповідальний редактор і автор 4 розділів)
- Адаптація людини в різних екологічних нішах Землі (біологічні аспекти). М .: МНЕПУ, 1998. 280 с.
Примітки
↑ Указ Президента Российской Федерации от 4 июня 1999 года N 701 ↑ Татьяна Ивановна Алексеева (1928—2007) ↑ Перевезенцев С. В. Россия. Великая судьба. — М.: Белый город, 2009. — С. 16-17. — 704 с. — 5000 экз. — .
Література
- Татьяна Ивановна Алексеева (1928—2007) Автор: Бужилова А. П. сост. Издательство: Наука: Москва. 2009. 87 с.
Посилання
- Алексеева Татьяна Ивановна офсайт РАН [ 24 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aleksyeyeva Tetyana Ivanivna Aleksyeyeva 7 grudnya 1928 Kazan 22 chervnya 2007 Moskva rosijskij antropolog akademik RAN doktor istorichnih nauk profesor zasluzhenij naukovij spivrobitnik MDU Golovnij naukovij spivrobitnik Institutu arheologiyi RAN kerivnik doslidzhennyami v galuzi fizichnoyi antropologiyi ta ekologiyi lyudini v NDI i Muzeyi antropologiyi MGU Golova Muzejnoyi Radi RAN Golova Rosijskogo viddilennya Yevropejskoyi asociaciyi antropologiv Chlen Vsesvitnoyi Asociaciyi biologiv Lyudini i tak dali Aleksyeyeva Tetyana Ivanivnaros Tatyana Ivanovna AlekseevaNarodilasya7 lyutogo 1928 1928 02 07 abo 7 grudnya 1928 1928 12 07 1 Kazan RSFRR SRSRPomerla22 chervnya 2007 2007 06 22 1 Vyazma Smolenska oblast RosiyaPohovannyaP yatnickij cvintar d Krayina SRSR RosiyaDiyalnistnaukovicyaAlma materd MDU MDU 1951 GaluzantropologiyaZakladMDU Institut arheologiyi RAN dVchene zvannyaakademik Rosijskoyi akademiyi naukNaukovij stupindoktor istorichnih nauk i doktor istorichnih nauk 1969 VchiteliBunak Viktor Valerianovich i Roginskij Yakiv YakovichVidomi uchniBuzhilova Oleksandra Petrivna Myednikova Mariya BorisivnaAspiranti doktorantiBuzhilova Oleksandra Petrivna Myednikova Mariya BorisivnaChlenstvoRosijska akademiya naukNagorodi Chlen redakcijnih rad zhurnaliv Rosijska arheologiya Pitannya antropologiyi Opus Mizhdisciplinarni doslidzhennya v arheologiyi Vihi biografiyiU 1951 roci T I Aleksyeyeva zakinchila kafedru antropologiyi biologichnogo fakultetu Moskovskogo derzhavnogo universitetu Vikladala na kafedri antropologiyi biologichnogo fakultetu MGU U 1969 roci zahistila doktorsku disertaciyu za temoyu Antropologichnij sklad shidnoslov yanskih narodiv i problemi yih pohodzhennya 7 grudnya 1991 bula obrana chlenom korespondentom RAN v sekciyu gumanitarnih i suspilnih nauk za specialnistyu Istoriya Rosiyi 26 travnya 2000 bula obrana akademikom RAN Nagorodzhena ordenom Druzhbi Osnovni naukovi dosyagnennyaVnesla velikij vnesok u suchasnu antropologiyu Visunula gipotezu formuvannya adaptivnih tipiv yak normi spadkovo zakriplenoyu biologichnoyi reakciyi na vpliv seredovisha prozhivannya yaka vinikaye na rannih stadiyah osvoyennya lyudinoyu ojkumeni i viyavlyayetsya v rizni periodi istoriyi lyudstva azh do suchasnosti Organizator i kerivnik bezlichi antropologichnih ekspedicij sho ohoplyuyut majzhe vsyu teritoriyu kolishnogo SRSR Mongoliyu i tak dali Vstanovila sho naselennya kulturi dzvonopodibnih kelihiv vidpovidalo slov yanskomu antropologichnomu tipu Viyavila blizkist davnoruskogo i navit suchasnogo pridniprovskogo naselennya narodam prialpijskoyi zoni Ugorshini Avstriyi Shvejcariyi Pivnichnij Italiyi Pivdennij Nimechchini pivnochi Balkan Cholovik vidatnij antropolog V P Aleksyeyev PublikaciyiAvtor i spivavtor ponad 250 naukovih prac ta monografij z problem etnichnoyi antropologiyi narodiv Shidnoyi Yevropi adaptaciyi lyudini do riznih ekologichnih nishah Zemli istorichnoyi antropoekologiyi u tomu chisli Pohodzhennya ta etnichna istoriya rosijskogo narodu Praci In tu etnografiyi AN SRSR M 1965 U spivavtorstvi z Bunaka V V Etnogenez shidnih slov yan za danimi antropologiyi M MGU 1973 Geografichna seredu i biologiya lyudini M Dumka 1977 Adaptivni procesi v populyaciyah lyudini M MGU 1986 Neolit lisovoyi smugi Shidnoyi Yevropi antropologiya Sahtishskih stoyanok Red T I Aleksyeyeva M Naukovij Svit 1997 191 s Vidpovidalnij redaktor i avtor 4 rozdiliv Shidni slov yani Antropologiya ta etnichna istoriya Red T I Aleksyeyeva M Naukovij Svit 1999 336 s Vidpovidalnij redaktor i avtor 4 rozdiliv Adaptaciya lyudini v riznih ekologichnih nishah Zemli biologichni aspekti M MNEPU 1998 280 s Primitki Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 4 iyunya 1999 goda N 701 Tatyana Ivanovna Alekseeva 1928 2007 Perevezencev S V Rossiya Velikaya sudba M Belyj gorod 2009 S 16 17 704 s 5000 ekz ISBN 978 5 7793 1855 6 LiteraturaTatyana Ivanovna Alekseeva 1928 2007 Avtor Buzhilova A P sost Izdatelstvo Nauka Moskva 2009 87 s ISBN 978 5 02 035428 9PosilannyaAlekseeva Tatyana Ivanovna ofsajt RAN 24 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792