Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тереза Бракко(24 лютого 1924, Дего — 28 серпня 1944, там же) — італійська римо-католичка із Савони, що загинула під час Другої світової війни після відмови піддатися сексуальній агресії нацистського солдата. Бракко народилася скромною фермеркою і працювала на полях, одночасно відвідуючи Меси.
| Тереза Бракко | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 24 лютого 1924[1] Дего, Провінція Савона, Лігурія, Італія |
| Померла | 28 серпня 1944[1](20 років) Дего, Провінція Савона, Лігурія, Італія ·вогнепальне поранення |
| Країна |  Королівство Італія |
| |
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (травень 2020) |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Бракко була беатифікована у 1998 році з нагоди візиту папи Івана Павла ІІ до Турину. Її беатифікація була схвалена після того, як було доведено, що вона була вбита в захисті, залишившись християнською дівою.
Життєвий шлях
Тереза Бракко народилася в Деґо, у Савоні, у 1924 році та була шостою з семи дитиною подружжя фермерів Джакомо Бракко та Анни Пера. Її двоє братів загинули протягом тижня один від одного. Сестри та брати Терези:
- Джованні — помер у 1927 році від тифу
- Луїджі — помер у 1927 році від тифу
- Джузеппіна
- Марія
- Адель
- Анна — народилася в 1928 році
Поява на світ сестри Ганни була дуже великим щастям для її батьків, хоча батько хотів хлопчика, щоб той, коли стане дорослим, зміг заволодіти фермою. Бракко прийняла своє хрещення в 1924 році і була названа на честь святого Терези Лізьє.
Вечорами її батько очолював декламацію розаріїв. Бракко часто декламувала дяекі розарії, коли займалася хатніми справами. Отець Наталі Олів'єрі приїхав до рідного міста Санта Джулія в 1930 році і був у захопленні від Бракко; він навчав її катехизму, а також надав ряд релігійних текстів для поглиблення своєї віри та знань. Дівчина прийняла своє Перше Причастя навесні 1931 року, а конфірмацію отримала 2 жовтня 1933 року. Бракко часто дивилася на Євхаристію під час Прясвятого Таїнства, або під час скинії, із глибоким захопленням, наче черпала з цього якусь внутрішню силу. Для цього вона часто прокидалася вранці, проходила кілометр, щоб відвідати месу. У 1933 році Тереза побачила образ у «Боллеттіно Салесіано» з девізом покійного святого: «Смерть, а не гріх», і, побачивши це, вона вигукнула: «Це стосується і мене!» Вона вирізала зображення, наклеїла його на листівку та повісила над ліжком. Це і залишилося її цінним виявом відданості на все життя. Тоді вона почала читати про його життя, а також любила читати «Зовнішні сентенції», які опублікував святий Альфонс Марія де Лігуорі, та книги . До того ж, Тереза виховувала в собі відданість до святої Агнеси Римської та покровительки свого міста, святої Юлії Корсіанської так само, як і до святої Цецилії та Сент-Люсії.
У підлітковому віці Тереза відзначалася своєю сором'язливою промовою та була знана як боязка та покірна дівчина. Бракко не любила фарбуватись, хоча її привабливість серед чоловіків у місті видавала те, що вони залюбки б погуляли з нею по полю або відвідали разом із нею мессу. Вона допускала це, як прихильність до них, проте залишалася стриманою і скромною як у своїх діях, так і в думках. Отець Олів'єрі часто брав Терезу усім за приклад та говорив: «Будь як Тереза!» У Великий піст 1940 року вона зосередила свої роздуми над двома темами життя і смерті після того, як два священики-пасіоністи проповідували ці теми. 13 травня 1944 року в Терези помер батько.
28 серпня 1944 року Тереза пішла на ранкову мессу о 7 годині ранку, а потім пішла працювати на поле зі своїми двома сестрами Анною та Адель. Раптом троє дівчат почули вогнепальні постріли. О 9:00 ранку партизани попереджали їх не повертатися до своїх домівок, оскільки німецькі солдати швидко наступали і становили особливу небезпеку для жінок. Попри те дівчина хотіла повернутися, щоб допомогти матері сховатися і взяти з собою кілька речей, зокрема фотоапарат свого покійного батька.
Нацистські солдати, які партизанів, увійшли в її рідне місто Санта Джулія і почали тероризувати резиденції, забираючи партизанів собі в полонені. О 15 годині приїхали солдати, і вона сховалася за скелею, хоча незабаром її знайшли. Окрім Бракко нацисти викрали ще декількох жінок. У числі тих, кого забрали у полон, вона зустріла свого двоюрідну сестру Енріхетту Ферреру та її немовля. Феррера ненадовго віддала дитину Бракко, але Бракко віддала дитину назад, коли та почала ридати і гнівати солдатів.
Один солдат відвіз дівчину в ліс, щоб зґвалтувати. Тереза намагалася бігти, щоб покликати на допомогу, але намарно — її спіймали. Розлючений солдат задушив її, незважаючи на всі протистояння — і потім двічі вистрілив їй у серце. Отець Наталі обшукав ліс і 30 серпня знайшов її останки поруч із останками сестри. Виявили, що вбита Бракко лежала на спині зі схрещеними на грудях руками — куля пройшла через одну руку і застрягла у верхній частині грудей, а на горлі, окрім синців на обличчі та укусу, був блідий слід. Олів'єрі швидко прикрив її останки. Тоді викликали доктора Скорзу, щоб підтвердив смерть та з'ясував, що сталося. 31 серпня Терезу поховали.
10 травня 1989 року останки Терези Бракко були ексгумовані для канонічної інспекції, як частини розпочатого процесу беатифікації.
Беатифікація
Процес беатифікації розпочався 15 квітня 1988 року за папи Івана Павла ІІ після того, як Конгрегація в справах святих випустила офіційну "" у справі і назвала її Слугою Божою як першим кроком у цьому процесі. 20 червня 1988 року єпископ Лівіо Марітано відкрив єпархіальний процес, а пізніше закрив його невдовзі до того, як CCS затвердив його — 25 січня 1991 року — у Римі.
Офіційне досьє, відоме під назвою « було надіслане до КСС у 1993 році, і богослови затвердили заслуги 26 листопада 1996 року, тоді як кардинали та члени єпископа КСС також затвердили заслуги Терези 15 квітня 1997 року. 7 липня 1997 року Іоанн Павло II видав остаточне схвалення указом і під час свого пастирського візиту в Турин 24 травня 1998 року беатифікував Терезу Бракко.
Список літератури
- GCatholic.org — 1997.
- . Saints SQPN. 15 квітня 2015. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
- . Abbey of Saint-Joseph de Clairval. 3 березня 2001. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
Посилання
- Коло агіографії [ 27 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Святі SQPN [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tereza Brakko 24 lyutogo 1924 Dego 28 serpnya 1944 tam zhe italijska rimo katolichka iz Savoni sho zaginula pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pislya vidmovi piddatisya seksualnij agresiyi nacistskogo soldata Brakko narodilasya skromnoyu fermerkoyu i pracyuvala na polyah odnochasno vidviduyuchi Mesi Tereza BrakkoNarodilasya24 lyutogo 1924 1924 02 24 1 Dego Provinciya Savona Liguriya ItaliyaPomerla28 serpnya 1944 1944 08 28 1 20 rokiv Dego Provinciya Savona Liguriya Italiya vognepalne poranennyaKrayina Korolivstvo Italiya Mediafajli u VikishovishiCya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad traven 2020 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Brakko Brakko bula beatifikovana u 1998 roci z nagodi vizitu papi Ivana Pavla II do Turinu Yiyi beatifikaciya bula shvalena pislya togo yak bulo dovedeno sho vona bula vbita v zahisti zalishivshis hristiyanskoyu divoyu Zhittyevij shlyahTereza Brakko narodilasya v Dego u Savoni u 1924 roci ta bula shostoyu z semi ditinoyu podruzhzhya fermeriv Dzhakomo Brakko ta Anni Pera Yiyi dvoye brativ zaginuli protyagom tizhnya odin vid odnogo Sestri ta brati Terezi Dzhovanni pomer u 1927 roci vid tifu Luyidzhi pomer u 1927 roci vid tifu Dzhuzeppina Mariya Adel Anna narodilasya v 1928 roci Poyava na svit sestri Ganni bula duzhe velikim shastyam dlya yiyi batkiv hocha batko hotiv hlopchika shob toj koli stane doroslim zmig zavoloditi fermoyu Brakko prijnyala svoye hreshennya v 1924 roci i bula nazvana na chest svyatogo Terezi Lizye Vechorami yiyi batko ocholyuvav deklamaciyu rozariyiv Brakko chasto deklamuvala dyaeki rozariyi koli zajmalasya hatnimi spravami Otec Natali Oliv yeri priyihav do ridnogo mista Santa Dzhuliya v 1930 roci i buv u zahoplenni vid Brakko vin navchav yiyi katehizmu a takozh nadav ryad religijnih tekstiv dlya pogliblennya svoyeyi viri ta znan Divchina prijnyala svoye Pershe Prichastya navesni 1931 roku a konfirmaciyu otrimala 2 zhovtnya 1933 roku Brakko chasto divilasya na Yevharistiyu pid chas Pryasvyatogo Tayinstva abo pid chas skiniyi iz glibokim zahoplennyam nache cherpala z cogo yakus vnutrishnyu silu Dlya cogo vona chasto prokidalasya vranci prohodila kilometr shob vidvidati mesu U 1933 roci Tereza pobachila obraz u Bollettino Salesiano z devizom pokijnogo svyatogo Smert a ne grih i pobachivshi ce vona viguknula Ce stosuyetsya i mene Vona virizala zobrazhennya nakleyila jogo na listivku ta povisila nad lizhkom Ce i zalishilosya yiyi cinnim viyavom viddanosti na vse zhittya Todi vona pochala chitati pro jogo zhittya a takozh lyubila chitati Zovnishni sentenciyi yaki opublikuvav svyatij Alfons Mariya de Liguori ta knigi Do togo zh Tereza vihovuvala v sobi viddanist do svyatoyi Agnesi Rimskoyi ta pokrovitelki svogo mista svyatoyi Yuliyi Korsianskoyi tak samo yak i do svyatoyi Ceciliyi ta Sent Lyusiyi U pidlitkovomu vici Tereza vidznachalasya svoyeyu sorom yazlivoyu promovoyu ta bula znana yak boyazka ta pokirna divchina Brakko ne lyubila farbuvatis hocha yiyi privablivist sered cholovikiv u misti vidavala te sho voni zalyubki b pogulyali z neyu po polyu abo vidvidali razom iz neyu messu Vona dopuskala ce yak prihilnist do nih prote zalishalasya strimanoyu i skromnoyu yak u svoyih diyah tak i v dumkah Otec Oliv yeri chasto brav Terezu usim za priklad ta govoriv Bud yak Tereza U Velikij pist 1940 roku vona zoseredila svoyi rozdumi nad dvoma temami zhittya i smerti pislya togo yak dva svyasheniki pasionisti propoviduvali ci temi 13 travnya 1944 roku v Terezi pomer batko 28 serpnya 1944 roku Tereza pishla na rankovu messu o 7 godini ranku a potim pishla pracyuvati na pole zi svoyimi dvoma sestrami Annoyu ta Adel Raptom troye divchat pochuli vognepalni postrili O 9 00 ranku partizani poperedzhali yih ne povertatisya do svoyih domivok oskilki nimecki soldati shvidko nastupali i stanovili osoblivu nebezpeku dlya zhinok Popri te divchina hotila povernutisya shob dopomogti materi shovatisya i vzyati z soboyu kilka rechej zokrema fotoaparat svogo pokijnogo batka Nacistski soldati yaki partizaniv uvijshli v yiyi ridne misto Santa Dzhuliya i pochali terorizuvati rezidenciyi zabirayuchi partizaniv sobi v poloneni O 15 godini priyihali soldati i vona shovalasya za skeleyu hocha nezabarom yiyi znajshli Okrim Brakko nacisti vikrali she dekilkoh zhinok U chisli tih kogo zabrali u polon vona zustrila svogo dvoyuridnu sestru Enrihettu Ferreru ta yiyi nemovlya Ferrera nenadovgo viddala ditinu Brakko ale Brakko viddala ditinu nazad koli ta pochala ridati i gnivati soldativ Odin soldat vidviz divchinu v lis shob zgvaltuvati Tereza namagalasya bigti shob poklikati na dopomogu ale namarno yiyi spijmali Rozlyuchenij soldat zadushiv yiyi nezvazhayuchi na vsi protistoyannya i potim dvichi vistriliv yij u serce Otec Natali obshukav lis i 30 serpnya znajshov yiyi ostanki poruch iz ostankami sestri Viyavili sho vbita Brakko lezhala na spini zi shreshenimi na grudyah rukami kulya projshla cherez odnu ruku i zastryagla u verhnij chastini grudej a na gorli okrim sinciv na oblichchi ta ukusu buv blidij slid Oliv yeri shvidko prikriv yiyi ostanki Todi viklikali doktora Skorzu shob pidtverdiv smert ta z yasuvav sho stalosya 31 serpnya Terezu pohovali 10 travnya 1989 roku ostanki Terezi Brakko buli eksgumovani dlya kanonichnoyi inspekciyi yak chastini rozpochatogo procesu beatifikaciyi BeatifikaciyaProces beatifikaciyi rozpochavsya 15 kvitnya 1988 roku za papi Ivana Pavla II pislya togo yak Kongregaciya v spravah svyatih vipustila oficijnu u spravi i nazvala yiyi Slugoyu Bozhoyu yak pershim krokom u comu procesi 20 chervnya 1988 roku yepiskop Livio Maritano vidkriv yeparhialnij proces a piznishe zakriv jogo nevdovzi do togo yak CCS zatverdiv jogo 25 sichnya 1991 roku u Rimi Oficijne dosye vidome pid nazvoyu bulo nadislane do KSS u 1993 roci i bogoslovi zatverdili zaslugi 26 listopada 1996 roku todi yak kardinali ta chleni yepiskopa KSS takozh zatverdili zaslugi Terezi 15 kvitnya 1997 roku 7 lipnya 1997 roku Ioann Pavlo II vidav ostatochne shvalennya ukazom i pid chas svogo pastirskogo vizitu v Turin 24 travnya 1998 roku beatifikuvav Terezu Brakko Spisok literaturiGCatholic org 1997 d Track Q25932135 Saints SQPN 15 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 2 veresnya 2016 Procitovano 24 serpnya 2016 Abbey of Saint Joseph de Clairval 3 bereznya 2001 Arhiv originalu za 11 veresnya 2016 Procitovano 24 serpnya 2016 PosilannyaKolo agiografiyi 27 kvitnya 2019 u Wayback Machine Svyati SQPN 8 serpnya 2020 u Wayback Machine