Тераї́-Дуа́р — екорегіон, де типовими біоценозами є савани та луки; цей екорегіон простягнувся через середину смуги Тераї, від штату Уттаракханд (Індія) через південний Непал до північної частини штату Західна Бенгалія (Індія).
Рівнини та водно-болотні угіддя Тераі-Дуар являють собою мозаїку з високотравних луків, саван, листопадних та вічнозелених лісів. Трав'яний покрив луків в Тераі-Дуар один з найвищих у світі, і живиться за рахунок мулу, що його наносять щорічні мусонні повені. Важливу роль в тутешніх біоценозах відіграють цукрова тростина (Saccharum spontaneum) та (Saccharum benghalensis). В даному екорегіоні існує більш-менш стала популяція Індійського носорога (Rhinoceros unicornis), а також Індійського слона, тигра, ведемедів, леопарда, та ін. Велика частина території перетворена на сільськогосподарські угіддя, зонами суворої охорони довкілля є національні парки Ройял Шитван та Ройял Бардія — саме в них популяції носорогів та тигрів досягають найвищої в Південній Азії щільності.
Розташування та географія
Цей тропічний і субтропічний біом луків, саван і чагарників простягається від західного Бутану до південного Непалу в Тераї, на захід до Банке, охоплюючи долини Данг і Деухурі вздовж річки Рапті до долини Бхабар і Дун в Індії. З обох кінців перетинає кордон з індійськими штатами Уттаракханд, Уттар-Прадеш і Біхар. Східні та центральні райони вологіші, ніж західні.
У Непалі водно-болотні угіддя заповідника Коші Таппу, Бешазар Тал у буферній зоні національного парку Чітван, водосховища Джагдішпур і Годагоді Тал є Рамсарськими угіддями. Заповідник дикої природи Сукла Фанта — найбільша в Непалі ділянка безперервних пасовищ.
Флора
Савани і луки Терай-Дуар — це мозаїка високих прирічкових луків, саван, вічнозелених і листяних лісів, що залежить від якості ґрунту і кількості опадів, які отримує кожна ділянка. Пасовища Тераї в Непалі є одними з найвищих у світі і підтримуються за рахунок мулу, що відкладається щорічними мусонними паводками. Важливими травами є барува (Tripidium bengalense) і канська трава (Saccharum spontaneum), яка швидко відновлюється після відступу мусонних вод. У більш горбистих районах домінуючим деревом є саль (Shorea robusta), яке може виростати до 45 м (148 футів) у висоту. Пояс також містить прибережні тропічні листяні ліси, що складаються з маллотуса філіппінського (Mallotus philippensis), джамуна, бавовняного дерева, маллотуса голого (Mallotus nudiflorus) та гаруги перистої (Garuga pinnata).
Фауна
Екорегіон є середовищем існування величезної кількості видів ссавців і птахів. Тут мешкає велика кількість зникаючих великих однорогих носорогів і бенгальських тигрів, а також азійських слонів, ведмедів-лінивців, індійських леопардів.
У непальському національному парку Чітван у 2008 році було помічено понад 400 носорогів, а 125 дорослих тигрів було зареєстровано під час дослідження, проведеного з грудня 2009 року по березень 2010 року, яке охопило територію площею 1 261 км2 (487 кв. миль). Непальський національний парк Бардія і заповідник Сукла Фанта, а також індійські національні парки Валмікі і Дудхва є домівкою для майже 100 тигрів. Чітван разом з прилеглим національним парком Парса має велике значення, особливо для тигрів і хмарного леопарда. Пасовищні тварини луків включають п'ять видів оленів: барасінгха, самбар, читал, кабани і мунтжак, а також чотири великі пасовищні тварини: азіатський слон, носоріг, гаур і нільгай. Серед ссавців, що перебувають під загрозою зникнення, — дикий водяний буйвол і майже ендемічний заєць-русак (Caprolagus hispidus).
Див. також
Примітки
- Dinerstein, E., Loucks, C. (2001). Terai-Duar savanna and grasslands. Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- Bhandari, B.B. (2009) Wise use of Wetlands in Nepal Banko Janakari, Special Issue February 2009: 10–17 (PDF)
- Baral, H.S., Inskipp, C. (2009) The Birds of Sukla Phanta Wildlife Reserve, Nepal. Our Nature (2009) 7: 56-81
- Hoekstra J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunities to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
- Basu P. (2008). Rare One-Horned Rhino Bouncing Back in Nepal. National Geographic News
- WWF Nepal (2010) More tigers found in Nepal as Nepal-India trans-boundary efforts for tiger conservation intensify article online [ 2011-09-02 у Wayback Machine.]
Посилання
- Савани та луки Тераі-(World Wildlife Fund)(англійською) [ 13 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Terayi Dua r ekoregion de tipovimi biocenozami ye savani ta luki cej ekoregion prostyagnuvsya cherez seredinu smugi Terayi vid shtatu Uttarakhand Indiya cherez pivdennij Nepal do pivnichnoyi chastini shtatu Zahidna Bengaliya Indiya Sposterezhnij punkt v nacionalnomu parku Rojyal Shitvan Rivnini ta vodno bolotni ugiddya Terai Duar yavlyayut soboyu mozayiku z visokotravnih lukiv savan listopadnih ta vichnozelenih lisiv Trav yanij pokriv lukiv v Terai Duar odin z najvishih u sviti i zhivitsya za rahunok mulu sho jogo nanosyat shorichni musonni poveni Vazhlivu rol v tuteshnih biocenozah vidigrayut cukrova trostina Saccharum spontaneum ta Saccharum benghalensis V danomu ekoregioni isnuye bilsh mensh stala populyaciya Indijskogo nosoroga Rhinoceros unicornis a takozh Indijskogo slona tigra vedemediv leoparda ta in Velika chastina teritoriyi peretvorena na silskogospodarski ugiddya zonami suvoroyi ohoroni dovkillya ye nacionalni parki Rojyal Shitvan ta Rojyal Bardiya same v nih populyaciyi nosorogiv ta tigriv dosyagayut najvishoyi v Pivdennij Aziyi shilnosti Roztashuvannya ta geografiyaCej tropichnij i subtropichnij biom lukiv savan i chagarnikiv prostyagayetsya vid zahidnogo Butanu do pivdennogo Nepalu v Terayi na zahid do Banke ohoplyuyuchi dolini Dang i Deuhuri vzdovzh richki Rapti do dolini Bhabar i Dun v Indiyi Z oboh kinciv peretinaye kordon z indijskimi shtatami Uttarakhand Uttar Pradesh i Bihar Shidni ta centralni rajoni vologishi nizh zahidni U Nepali vodno bolotni ugiddya zapovidnika Koshi Tappu Beshazar Tal u bufernij zoni nacionalnogo parku Chitvan vodoshovisha Dzhagdishpur i Godagodi Tal ye Ramsarskimi ugiddyami Zapovidnik dikoyi prirodi Sukla Fanta najbilsha v Nepali dilyanka bezperervnih pasovish FloraSavani i luki Teraj Duar ce mozayika visokih pririchkovih lukiv savan vichnozelenih i listyanih lisiv sho zalezhit vid yakosti gruntu i kilkosti opadiv yaki otrimuye kozhna dilyanka Pasovisha Terayi v Nepali ye odnimi z najvishih u sviti i pidtrimuyutsya za rahunok mulu sho vidkladayetsya shorichnimi musonnimi pavodkami Vazhlivimi travami ye baruva Tripidium bengalense i kanska trava Saccharum spontaneum yaka shvidko vidnovlyuyetsya pislya vidstupu musonnih vod U bilsh gorbistih rajonah dominuyuchim derevom ye sal Shorea robusta yake mozhe virostati do 45 m 148 futiv u visotu Poyas takozh mistit priberezhni tropichni listyani lisi sho skladayutsya z mallotusa filippinskogo Mallotus philippensis dzhamuna bavovnyanogo dereva mallotusa gologo Mallotus nudiflorus ta garugi peristoyi Garuga pinnata FaunaEkoregion ye seredovishem isnuvannya velicheznoyi kilkosti vidiv ssavciv i ptahiv Tut meshkaye velika kilkist znikayuchih velikih odnorogih nosorogiv i bengalskih tigriv a takozh azijskih sloniv vedmediv linivciv indijskih leopardiv U nepalskomu nacionalnomu parku Chitvan u 2008 roci bulo pomicheno ponad 400 nosorogiv a 125 doroslih tigriv bulo zareyestrovano pid chas doslidzhennya provedenogo z grudnya 2009 roku po berezen 2010 roku yake ohopilo teritoriyu plosheyu 1 261 km2 487 kv mil Nepalskij nacionalnij park Bardiya i zapovidnik Sukla Fanta a takozh indijski nacionalni parki Valmiki i Dudhva ye domivkoyu dlya majzhe 100 tigriv Chitvan razom z prileglim nacionalnim parkom Parsa maye velike znachennya osoblivo dlya tigriv i hmarnogo leoparda Pasovishni tvarini lukiv vklyuchayut p yat vidiv oleniv barasingha sambar chital kabani i muntzhak a takozh chotiri veliki pasovishni tvarini aziatskij slon nosorig gaur i nilgaj Sered ssavciv sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya dikij vodyanij bujvol i majzhe endemichnij zayec rusak Caprolagus hispidus Div takozhTerayiPrimitkiDinerstein E Loucks C 2001 Terai Duar savanna and grasslands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Bhandari B B 2009 Wise use of Wetlands in Nepal Banko Janakari Special Issue February 2009 10 17 PDF Baral H S Inskipp C 2009 The Birds of Sukla Phanta Wildlife Reserve Nepal Our Nature 2009 7 56 81 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunities to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Basu P 2008 Rare One Horned Rhino Bouncing Back in Nepal National Geographic News WWF Nepal 2010 More tigers found in Nepal as Nepal India trans boundary efforts for tiger conservation intensify article online 2011 09 02 u Wayback Machine PosilannyaSavani ta luki Terai World Wildlife Fund anglijskoyu 13 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi