Теорія соціальної дезорганізації – соціологічна теорія, що пояснює злочинність як наслідок соціального розшарування суспільства, звертає увагу на залежність психології злочинця від функціонування суспільства.
Загальна характеристика
Основоположником теорії вважають французького соціолога Е.Дюркгейма.В свою чергу, його ідеї розвинув американський вчений Р. Мертон. Дюркгейм зазначав, що на особу впливають соціальні фактори – готова соціальна реальність, до якої потрапляє індивід при народженні. Отже індивід має підлаштувати свої мислення та дії під ті, що існують в суспільстві. Останні виступають таким чином примусовими, що призводить до прямого чи непрямого контролю над поведінкою індивіда. За Дюркгеймом,суспільна мораль є суворішою за мораль окремого індивіда, вона вказує йому правила поведінки. У разі якщо індивіди не пристосовуються до існуючих способів мислення і дій, вони стикаються з негативною реакцією з боку пануючого суспільства у вигляді правових санкцій, громадського осуду і т.ін.
Аномія
Дюркгейм використовує поняття «аномії», тобто стан суспільства, за якого значно послаблюється стримуюча дія моралі, і суспільство втрачає вплив на особистість. Дану думку розвинув і Мертон, який вказував, що причиною аномії може бути суперечність між пропагованою суспільством метою та припустимими з погляду суспільства засобами її досягнення. Так, загальноприйняті в суспільстві цілі досягнення особистого успіху та добробуту перебувають у постійному конфлікті з обмеженістю доступу до схвалених соціумом каналів здобуття освіти, професії, багатства, статусу. Відповідно, для нижчих прошарків лишається лише шлях до успіху через порушення закону.
Соціальна дезорганізація
Соціальна дезорганізація розглядається як система соціальних процесів, що спричиняють дії (у межах певної спільноти), які не відповідають загальноприйнятим нормам, оцінюються негативно, а також перевищують припустимі межі, та загрожують нормальному розвитку процесів спільного життя. Загалом, дезорганізація полягає в розшаруванні інститутів, які не виконують завдань, у послабленні механізмів контролю, у поведінці, яка суперечить нормам. Виникає вона під впливом різних обставин, що порушують рівновагу та узгодженість і зумовлюють зниження ефективності дії інститутів соціального контролю. Такими обставинами можуть бути стихійні лиха, тривалі війни, політичні кризи, революції, масова міграція і т. ін. Соціально дезорганізована особистість перебуває немов поза межами нормального, усталеного функціонування всіх соціальних інститутів, в яких вона перебувала раніше. Особистість своїми діями переміщується в суспільній ієрархії. Відбувається процес соціального переміщення. .
Примітки
- Криминология. Учебник для юридических вузов /Под редакцией проф. В. Н. Бурлакова, проф., академика В. П. Сальникова. - СПб.: Санкт-Петербургская академия МВД России, 1998. - С. 21-26.
- Прибиткова І. Сучасні міграційні процеси // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999, № 1.
- Белых Е. Я, Вернеенко Г. П. Социальная структура и социальные изменения в современном обществе. – М., 1993.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teoriya socialnoyi dezorganizaciyi sociologichna teoriya sho poyasnyuye zlochinnist yak naslidok socialnogo rozsharuvannya suspilstva zvertaye uvagu na zalezhnist psihologiyi zlochincya vid funkcionuvannya suspilstva Zagalna harakteristikaOsnovopolozhnikom teoriyi vvazhayut francuzkogo sociologa E Dyurkgejma V svoyu chergu jogo ideyi rozvinuv amerikanskij vchenij R Merton Dyurkgejm zaznachav sho na osobu vplivayut socialni faktori gotova socialna realnist do yakoyi potraplyaye individ pri narodzhenni Otzhe individ maye pidlashtuvati svoyi mislennya ta diyi pid ti sho isnuyut v suspilstvi Ostanni vistupayut takim chinom primusovimi sho prizvodit do pryamogo chi nepryamogo kontrolyu nad povedinkoyu individa Za Dyurkgejmom suspilna moral ye suvorishoyu za moral okremogo individa vona vkazuye jomu pravila povedinki U razi yaksho individi ne pristosovuyutsya do isnuyuchih sposobiv mislennya i dij voni stikayutsya z negativnoyu reakciyeyu z boku panuyuchogo suspilstva u viglyadi pravovih sankcij gromadskogo osudu i t in Anomiya Dyurkgejm vikoristovuye ponyattya anomiyi tobto stan suspilstva za yakogo znachno poslablyuyetsya strimuyucha diya morali i suspilstvo vtrachaye vpliv na osobistist Danu dumku rozvinuv i Merton yakij vkazuvav sho prichinoyu anomiyi mozhe buti superechnist mizh propagovanoyu suspilstvom metoyu ta pripustimimi z poglyadu suspilstva zasobami yiyi dosyagnennya Tak zagalnoprijnyati v suspilstvi cili dosyagnennya osobistogo uspihu ta dobrobutu perebuvayut u postijnomu konflikti z obmezhenistyu dostupu do shvalenih sociumom kanaliv zdobuttya osviti profesiyi bagatstva statusu Vidpovidno dlya nizhchih prosharkiv lishayetsya lishe shlyah do uspihu cherez porushennya zakonu Socialna dezorganizaciya Socialna dezorganizaciya rozglyadayetsya yak sistema socialnih procesiv sho sprichinyayut diyi u mezhah pevnoyi spilnoti yaki ne vidpovidayut zagalnoprijnyatim normam ocinyuyutsya negativno a takozh perevishuyut pripustimi mezhi ta zagrozhuyut normalnomu rozvitku procesiv spilnogo zhittya Zagalom dezorganizaciya polyagaye v rozsharuvanni institutiv yaki ne vikonuyut zavdan u poslablenni mehanizmiv kontrolyu u povedinci yaka superechit normam Vinikaye vona pid vplivom riznih obstavin sho porushuyut rivnovagu ta uzgodzhenist i zumovlyuyut znizhennya efektivnosti diyi institutiv socialnogo kontrolyu Takimi obstavinami mozhut buti stihijni liha trivali vijni politichni krizi revolyuciyi masova migraciya i t in Socialno dezorganizovana osobistist perebuvaye nemov poza mezhami normalnogo ustalenogo funkcionuvannya vsih socialnih institutiv v yakih vona perebuvala ranishe Osobistist svoyimi diyami peremishuyetsya v suspilnij iyerarhiyi Vidbuvayetsya proces socialnogo peremishennya PrimitkiKriminologiya Uchebnik dlya yuridicheskih vuzov Pod redakciej prof V N Burlakova prof akademika V P Salnikova SPb Sankt Peterburgskaya akademiya MVD Rossii 1998 S 21 26 Pribitkova I Suchasni migracijni procesi Sociologiya teoriya metodi marketing 1999 1 Belyh E Ya Verneenko G P Socialnaya struktura i socialnye izmeneniya v sovremennom obshestve M 1993