Теорія масового обслуговування, або теорія черг (англ. queueing theory), — розділ теорії ймовірностей, метою досліджень якого є раціональний вибір структури системи обслуговування та процесу обслуговування на основі вивчення потоків вимог на обслуговування, що надходять у систему і виходять з неї, тривалості очікування і довжини черг. У теорії масового обслуговування використовуються методи теорії ймовірностей та математичної статистики.
Історія
Перші задачі теорії масового обслуговування (ТМО) були розглянуті співробітником Копенгагенської телефонної компанії [en] у період між 1908 і 1922 роками. Стояло завдання упорядкувати роботу телефонної станції і заздалегідь розрахувати якість обслуговування споживачів залежно від числа використовуваних пристроїв.
Є телефонний вузол (обслуговуючий прилад), на якому телефоністки час від часу з'єднують окремі номери телефонів один з одним. Системи масового обслуговування (СМО) можуть бути двох видів: з очікуванням і без очікування (тобто з втратами). У першому випадку виклик (вимога, заявка), що прийшов на станцію в момент, коли зайнята потрібна лінія, залишається чекати моменту з'єднання. У другому випадку він «залишає систему» і не вимагає турбот СМО.
Потік
Однорідний потік
Потік заявок однорідний, якщо:
- всі заявки рівноправні,
- розглядаються тільки моменти часу надходження заявок, тобто факти заявок без уточнення деталей кожної конкретної заявки.
Потік без післядії
Потік без післядії, якщо число подій за будь-який інтервал часу (, ) не залежить від числа подій на будь-якому іншому (, ) інтервалі часу.
Стаціонарний потік
Потік заявок стаціонарний , якщо ймовірність появи n подій на інтервалі часу (, ) не залежить від часу , а залежить тільки від довжини цієї ділянки.
Найпростіший потік
Однорідний стаціонарний потік без післядії є найпростішим або .
Число подій такого потоку, що випадають на інтервал , розподілено за законом Пуассона:
Пуассонівський потік заявок зручний при вирішенні завдань ТМО. Щиро кажучи, найпростіші потоки рідкісні на практиці, проте багато потоків, що моделюються, припустимо розглядати як найпростіші.
Миттєва щільність
Миттєва щільність (інтенсивність) потоку дорівнює границі відношення середнього числа подій, що припадають на елементарний інтервал часу (, ) до довжини інтервалу часу (), коли останній прямує до нуля.
або, для найпростішого потоку,
де дорівнює математичному очікуванню числа подій на інтервалі .
Формула Літтла
- Середнє число заявок у системі дорівнює добутку інтенсивності вхідного потоку на середній час перебування заявки в системі.
- У 1961 році професор Массачусетського Технологічного Інституту Джон Літтл довів, що це твердження, відоме як закон Літтла діє у кожній системі черг, якщо досліджувати її достатньо довго.
Література
- Теория массового обслуживания // Математический энциклопедический словарь. М., «Советская энциклопедия», 1988, стр. 327-328
Бібліографія
- Ивченко Г.И., Каштанов В.А., Коваленко И.Н. Теория массового обслуживания / Рецензенты: кафедра математической статистики, теории надёжности и массового обслуживания факультета прикладной математики — процессов управления ЛГУ им. А.А. Жданова и д.т. н., профессор Р.Я. Судаков. — Учебное пособие для вузов. — М. : Высшая школа, 1982. — 256 с. — 20 000 прим.
- Клейнрок Л. Теория массового обслуживания
- Матвеев В. Ф., Ушаков В. Г. Системы массового обслуживания
- Математический энциклопедический словарь, М., «Советская энциклопедия», 1988
- Лифшиц А. Л., Мальц Э. А. Статистическое моделирование систем массового обслуживания
- Вентцель Е. С., Овчаров Л. А. Теория вероятностей. Глава 10. Теория массового обслуживания. М., 1969, 368 стр. с илл.
Див. також
Це незавершена стаття з математики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teoriya masovogo obslugovuvannya abo teoriya cherg angl queueing theory rozdil teoriyi jmovirnostej metoyu doslidzhen yakogo ye racionalnij vibir strukturi sistemi obslugovuvannya ta procesu obslugovuvannya na osnovi vivchennya potokiv vimog na obslugovuvannya sho nadhodyat u sistemu i vihodyat z neyi trivalosti ochikuvannya i dovzhini cherg U teoriyi masovogo obslugovuvannya vikoristovuyutsya metodi teoriyi jmovirnostej ta matematichnoyi statistiki IstoriyaPershi zadachi teoriyi masovogo obslugovuvannya TMO buli rozglyanuti spivrobitnikom Kopengagenskoyi telefonnoyi kompaniyi en u period mizh 1908 i 1922 rokami Stoyalo zavdannya uporyadkuvati robotu telefonnoyi stanciyi i zazdalegid rozrahuvati yakist obslugovuvannya spozhivachiv zalezhno vid chisla vikoristovuvanih pristroyiv Ye telefonnij vuzol obslugovuyuchij prilad na yakomu telefonistki chas vid chasu z yednuyut okremi nomeri telefoniv odin z odnim Sistemi masovogo obslugovuvannya SMO mozhut buti dvoh vidiv z ochikuvannyam i bez ochikuvannya tobto z vtratami U pershomu vipadku viklik vimoga zayavka sho prijshov na stanciyu v moment koli zajnyata potribna liniya zalishayetsya chekati momentu z yednannya U drugomu vipadku vin zalishaye sistemu i ne vimagaye turbot SMO PotikOdnoridnij potik Potik zayavok odnoridnij yaksho vsi zayavki rivnopravni rozglyadayutsya tilki momenti chasu nadhodzhennya zayavok tobto fakti zayavok bez utochnennya detalej kozhnoyi konkretnoyi zayavki Potik bez pislyadiyi Potik bez pislyadiyi yaksho chislo podij za bud yakij interval chasu t displaystyle t t x displaystyle t x ne zalezhit vid chisla podij na bud yakomu inshomu t displaystyle t t x displaystyle t x intervali chasu Stacionarnij potik Potik zayavok stacionarnij yaksho jmovirnist poyavi n podij na intervali chasu t displaystyle t t x displaystyle t x ne zalezhit vid chasu t displaystyle t a zalezhit tilki vid dovzhini ciyeyi dilyanki Najprostishij potik Odnoridnij stacionarnij potik bez pislyadiyi ye najprostishim abo Chislo n displaystyle n podij takogo potoku sho vipadayut na interval x displaystyle x rozpodileno za zakonom Puassona P n x l x n e l x n displaystyle P n x frac lambda x n e lambda x n Puassonivskij potik zayavok zruchnij pri virishenni zavdan TMO Shiro kazhuchi najprostishi potoki ridkisni na praktici prote bagato potokiv sho modelyuyutsya pripustimo rozglyadati yak najprostishi Mittyeva shilnistMittyeva shilnist intensivnist potoku dorivnyuye granici vidnoshennya serednogo chisla podij sho pripadayut na elementarnij interval chasu t displaystyle t t x displaystyle t x do dovzhini intervalu chasu x displaystyle x koli ostannij pryamuye do nulya l t lim x 0 M t x M t x displaystyle lambda t lim x to 0 left frac M t x M t x right abo dlya najprostishogo potoku l M x x displaystyle lambda frac M x x de M x displaystyle M x dorivnyuye matematichnomu ochikuvannyu chisla podij na intervali x displaystyle x Formula LittlaSerednye chislo zayavok u sistemi dorivnyuye dobutku intensivnosti vhidnogo potoku na serednij chas perebuvannya zayavki v sistemi N l T displaystyle N lambda T U 1961 roci profesor Massachusetskogo Tehnologichnogo Institutu Dzhon Littl doviv sho ce tverdzhennya vidome yak zakon Littla diye u kozhnij sistemi cherg yaksho doslidzhuvati yiyi dostatno dovgo LiteraturaTeoriya massovogo obsluzhivaniya Matematicheskij enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1988 str 327 328BibliografiyaIvchenko G I Kashtanov V A Kovalenko I N Teoriya massovogo obsluzhivaniya Recenzenty kafedra matematicheskoj statistiki teorii nadyozhnosti i massovogo obsluzhivaniya fakulteta prikladnoj matematiki processov upravleniya LGU im A A Zhdanova i d t n professor R Ya Sudakov Uchebnoe posobie dlya vuzov M Vysshaya shkola 1982 256 s 20 000 prim Klejnrok L Teoriya massovogo obsluzhivaniya Matveev V F Ushakov V G Sistemy massovogo obsluzhivaniya Matematicheskij enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1988 Lifshic A L Malc E A Statisticheskoe modelirovanie sistem massovogo obsluzhivaniya Ventcel E S Ovcharov L A Teoriya veroyatnostej Glava 10 Teoriya massovogo obsluzhivaniya M 1969 368 str s ill Div takozhSistema masovogo obslugovuvannya Doslidzhennya operacij Ce nezavershena stattya z matematiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi