Теорема Морлі

Теорема Морлі про трисектриси трикутника — одна з найдивовижніших теорем .

Трикутник Морлея

Теорема стверджує:

Точки перетину суміжних трисектрис внутрішніх кутів довільного трикутника є вершинами рівностороннього трикутника.

На кресленні праворуч три різнокольорових кута при кожній вершині великого трикутника рівні між собою. Теорема стверджує, що незалежно від вибору великого трикутника, маленький фіолетовий трикутник буде рівностороннім.

Теорема Морлі не виконується в сферичній і гіперболічній геометрії.

Терема Морлі для трисектрис зовнішніх кутів трикутника

Теорема Морлі для трисектрис зовнішніх кутів трикутника

Теорема також справедлива для зовнішніх кутів трикутника: ^{:стор.155}

Точки перетину суміжних трисектрис зовнішніх кутів довільного трикутника є вершинами рівносторонніх трикутників.

Крім того продовження трисектрис внутрішніх кутів також перетинаються з суміжними трисектрисами зовнішніх кутів у вершинах цих трикутників.

Історія

Теорема була відкрита в 1904 (^[en]). Тоді він розповів про неї друзям з Кембриджського університету , а опублікував її в 1924 році, коли він був у Японії. . За цей час вона була незалежно опублікована як задача в часописі «Educational Times».

Доведення

Доведення теореми Морлі

Існує багато способів доведення теореми Морлі, деякі з яких дуже технічні.

Кілька ранніх доказів ґрунтувалися на тригонометричних розрахунках. До останніх доказів теореми належать алгебраїчний доказ Алена Конна (1998, 2004), який поширює теорему на загальні поля, окрім тих що мають характеристику три, і елементарний геометричний доказ Джона Конвея . Останній починається з рівностороннього трикутника і показує, що навколо нього можна побудувати трикутник, подібний до будь-якого обраного трикутника.

_.

_.

_.

_.

_.

_.

_.

_.

_.

Доведення  

Для доведення використаємо тригонометричну тотожність:

${\displaystyle \sin(3\varphi )=4\sin \varphi \cdot \sin(60^{\circ }+\varphi )\cdot \sin(120^{\circ }+\varphi )}$

(1)

Точки ${\displaystyle D,E,F}$ побудовані на стороні ${\displaystyle BC}$ як показано на малюнку.

Сума внутрішніх кутів трикутника = 180^o, а значить:${\displaystyle 3\alpha +3\beta +3\gamma =180^{\circ }}$,

Отже, ${\displaystyle \alpha +\beta +\gamma =60^{\circ }.}$

Кути трикутника ${\displaystyle XEF}$ дорівнюють: ${\displaystyle \alpha ,(60^{\circ }+\beta )}$ та ${\displaystyle (60^{\circ }+\gamma ).}$

З прямокутних трикутників, маємо:

${\displaystyle \sin(60^{\circ }+\beta )={\frac {DX}{XE}}}$

(2)

а також:

${\displaystyle \sin(60^{\circ }+\gamma )={\frac {DX}{XF}}.}$

(3)

Далі:

${\displaystyle \angle {AYC}=180^{\circ }-\alpha -\gamma =120^{\circ }+\beta }$

аналогічно і

${\displaystyle \angle {AZB}=120^{\circ }+\gamma .}$

(4)

Застосовуємо теорему синусів для трикутників ${\displaystyle AYC}$ та ${\displaystyle AZB}$ :

${\displaystyle \sin(120^{\circ }+\beta )={\frac {AC}{AY}}\sin \gamma }$

(5)

${\displaystyle \sin(120^{\circ }+\gamma )={\frac {AB}{AZ}}\sin \beta .}$

(6)

Висоту трикутника ${\displaystyle ABC}$ знаходимо двома способами:

${\displaystyle h=AB\cdot \sin(3\beta )=AB\cdot 4\sin \beta \sin(60^{\circ }+\beta )\sin(120^{\circ }+\beta )}$

та

${\displaystyle h=AC\cdot \sin(3\gamma )=AC\cdot 4\sin \gamma \sin(60^{\circ }+\gamma )\sin(120^{\circ }+\gamma ).}$

Підставляємо замість синусів їх значення з рівнянь (2) та (5) , а також (3) та (6). Отримуємо:

${\displaystyle h=4AB\cdot \sin \beta \cdot {\frac {DX}{XE}}\cdot {\frac {AC}{AY}}\cdot \sin \gamma }$

та

${\displaystyle h=4AC\cdot \sin \gamma \cdot {\frac {DX}{XF}}\cdot {\frac {AB}{AZ}}\cdot \sin \beta }$

Оскільки чисельники в обох виразах рівні, то: ${\displaystyle XE\cdot AY=XF\cdot AZ}$

або: ${\displaystyle {\frac {XE}{XF}}={\frac {AZ}{AY}}.}$

Оскільки ${\displaystyle \measuredangle EXF=\measuredangle ZAY}$, а сторони, що утворюють ці кути, знаходяться в однаковому співвідношенні, то трикутники ${\displaystyle XEF}$ та ${\displaystyle AZY}$ подібні. Відповідні кути ${\displaystyle \measuredangle AYZ}$ та ${\displaystyle \measuredangle XFE}$ рівніl ${\displaystyle (60^{\circ }+\gamma )}$, а кути ${\displaystyle \measuredangle AZY}$ та ${\displaystyle \measuredangle XEF}$ рівні ${\displaystyle (60^{\circ }+\beta ).}$ Рівні також і відповідні кути при основі трикутників ${\displaystyle BXZ}$ та ${\displaystyle CYX.}$Зокрема ${\displaystyle \measuredangle BZX=(60^{\circ }+\alpha )}$ і з малюнка можемо бачити, що:

${\displaystyle \angle {AZY}+\angle {AZB}+\angle {BZX}+\angle {XZY}=360^{\circ }.}$

Підставляємо їх значення (кут ${\displaystyle AZB}$ беремо з рівняння (4)): ${\displaystyle (60^{\circ }+\beta )+(120^{\circ }+\gamma )+(60^{\circ }+\alpha )+\angle {XZY}=360^{\circ }}$

Звідки отримуємо: ${\displaystyle \angle {XZY}=60^{\circ }.}$

Аналогічно знаходимо, що і іншу кути трикутника ${\displaystyle XYZ}$ рівні ${\displaystyle 60^{\circ }.}$ Теорему доведено.

Трикутники Морлі

Теорема Морлі містить 18 спеціальних трикутників (рівносторонніх і різносторонніх), які виникають при перетині трисектрис трикутника.

Правильний трикутник, описаний вище в теоремі про трисектриси внутрішніх кутів, називається першим трикутником Морлі, і має довжину сторони:

${\displaystyle a^{\prime }=8R\sin(A/3)\sin(B/3)\sin(C/3),\,}$

та площу:

${\displaystyle S={\tfrac {\sqrt {3}}{4}}a'^{2}=16{\sqrt {3}}R^{2}\sin ^{2}(A/3)\sin ^{2}(B/3)\sin ^{2}(C/3).}$

де R - радіус описаного кола початкового трикутника, а A, B та C - його внутрішні кути.

З першим трикутником Морлі також пов'язані дві чудові точки трикутника - перша та друга ^[en], які в Енциклопедії центрів трикутника ETC Кларка Кімберлінга мають номери X(356) та X(357).

Див. також

• Трисекція кута — задача про побудову трисектрис кута за допомогою циркуля та лінійки
• Трисектриса

Примітки

1. Morley's Theorem in Spherical Geometry.
2. A. Wells, D., 1991, с. 155.
3. Weisstein, Eric W. Morley's Theorem. MathWorld (англ.) .
4. Alfred S. Posamentier (2003). Math Wonders to Inspire Teachers and Students (PDF) (англ.) . Alexandria, Virginia USA: Association for Supervision and Curriculum Development. с. 146. ISBN .
5. ^[en]. Morley's Miracle. — Cut-the-knot.
6. ^[en]. J. Conway's proof. — Cut-the-knot.
7. Conway John. The Power of Mathematics. — Cambridge University Press, 2006. — С. 36–50. — .
8. Weisstein, Eric W. First Morley Triangle. MathWorld (англ) .
9. Weisstein, Eric W. Second Morley Triangle. MathWorld (англ) .
10. Weisstein, Eric W. Third Morley Triangle. MathWorld (англ.) .
11. Clark Kimberling. ENCYCLOPEDIA OF TRIANGLE CENTERS. faculty.evansville.edu (англ.) .
12. Kimberling, Clark. 1st and 2nd Morley centers.

Джерела

1. H. S. M. Coxeter, Samuel L.Greitzer. ""Morley's Theorem." §2.9 in Geometry Revisited.. — Washington, DC: Math. Assoc. Amer., 1967. — Т. 19. — С. 193: 47-50 (англ.).
2. Wells, D. "The Penguin Dictionary of Curious and Interesting Geometry". — London: Penguin, 1991. — С. 154-155. — .
3. Child, J. M. "Proof of Morley's Theorem.". — Math. Gaz., 1923. — № 11. — С. 171 (англ.).
4. Taylor, F. G. and Marr, W. L. "The six trisectors of each of the angles of a triangle" // Proceedings of the Edinburgh Mathematical Society. — 1913–14. — № 33. — С. 119–131 (англ). — DOI:10.1017/S0013091500035100.

Посилання

• Weisstein, Eric W. Morley's Theorem(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
• Morley's Trisection Theorem на MathPages