Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тварини люди і мораль Дослідження жорстокого поводження з тваринами англ Animals Men and Morals An Inquiry into the Malt

Тварини, люди і мораль

Тварини, люди і мораль

«Тварини, люди і мораль. Дослідження жорстокого поводження з тваринами» (англ. Animals, Men and Morals: An Inquiry into the Maltreatment of Non-humans) — збірник статей про права тварин, опублікований у 1971-му під редакцією оксфордських філософів Стенлі та Рослінд Годловичей з Канади і Джона Харріса з Великої Британії. Редактори були членами Оксфордської групи — групи аспірантів, створеної в Оксфордському університеті в 1968 році, які почали порушувати питання прав тварин на семінарах і проводити місцеві кампанії проти промислового тваринництва й полювання на видр.

«Тварини, люди і мораль»
Автор Стенлі та Рослінд Годловичі,
Джон Харріс (ред.)
Назва мовою оригіналу Animals, Men and Morals
Ілюстрації Джеймс Грешоу
(Friends of Animals)
Країна Велика Британія, США
Мова англійська
Тема права тварин, моральна філософія
Видавництво Victor Gollancz (Лондон),
Grove Press (Нью-Йорк)
Видано 1971
Сторінок 240
ISBN 0-394-17825-4

Книга була новаторською для свого часу, оскільки це була одна з перших публікацій у середині XX століття, що чітко виступала за звільнення тварин/права тварин, а не просто виражала співчуття через жорстоке поводження з ними. Редактори написали в передмові: «Після того, як моральна оцінка стала повністю зрозумілою, не може бути жодного раціонального виправдання вбивству тварин, будь то вбивство для їжі, науки або чисто особистого задоволення».

Передумови

Крім Годловичей і Харріса, група також включала аспіранта філософії Девіда Вуда і студента соціології Майка Пітерса. Годловичі незадовго до цього стали веганами з моральних міркувань, і незабаром після їхнього знайомства з Харрісом і Вудом ті зайняли таку ж позицію в питанні експлуатування тварин і стали вегетаріанцями. Потім група почала порушувати це питання на лекціях і семінарах з моральної філософії в Оксфорді, а також почала місцеву кампанію проти промислового тваринництва, полювання на видр та з інших аспектів експлуатації тварин.

Початковим натхненням для книги стала стаття «Права тварин» (англ. The Rights of Animals) романістки Бріджит Брофі, опублікована в The Sunday Times у жовтні 1965 року. Стаття Брофі була руйнівною у своєму короткому і несентиментальному висловлюванні за права тварин. Вона закінчувалася словами:

Насправді, я повна протилежність антропоморфіста. Я не вважаю тварин вищими за людей або навіть рівними нам. Вся ідея гідного поводження з тваринами ґрунтується на тому, що ми є вищим видом. Тільки нашому виду доступні уява, раціональність і моральний вибір — і саме тому ми зобов'язані визнавати і поважати права тварин.

Незабаром після того, як Годловичі та Харріс прочитали статтю, у них виникла ідея створити книгу або збірник статей. Багато чого з написаного в той час про захист тварин було написано антропоморфно і сентиментально. Була явна потреба в альтернативі, у вигляді чіткої та суворої філософської та моральної точки зору. Група почала складати список можливих учасників, потім вирушила в Лондон і зустрілася з Брофі, яка поставилася до ідеї з ентузіазмом і погодилася зробити свій внесок. Брофі також познайомила їх з клінічним психологом з Оксфорда Річардом Райдером, який згодом погодився написати статтю про експерименти на тваринах. Група почала відвідувати видавців, і Джайлс Гордон з Victor Gollancz переконав їх самих написати глави для книги, а також запросити більш відомих авторів, що зробило б книгу цікавішою. У підсумку Gollancz погодився опублікувати її.

Зміст

Книга містить статті Рут Харрісон про промислове тваринництво; Мюріель Даудінг, засновниці Beauty Without Cruelty, про хутро і косметику; Річарда Райдера про досліди на тваринах; і Теренса Хегарті з Фонду заміни тварин у медичних експериментах про альтернативи.

Джон Харріс також написав про вбивство для їжі, Морін Даффі — про полювання, Бріджит Брофі — про права тварин, а Рослінд і Стенлі Годловичі — про етику. Крім того, збірка містить статті Леонарда Нельсона про обов'язки по відношенню до тварин і Девіда Вуда та Майкла Пітерса про соціологічну позицію. Книга закінчується постскриптумом від професора філософії в Університеті Сассекса Патріка Корбетта: «Нехай рабство тварин возз'єднається на кладовищі минулого з рабством людей!».

У статті Райдера вперше в незалежному виданні було використано поняття «видова дискримінація». До цього Райдер використовував його в самостійно надрукованій брошурі 1970 року, під заголовком «Видова дискримінація», яку автор розповсюджував в Оксфорді. Він стверджував у книзі, що видова дискримінація є настільки ж нелогічною, як і расизм, написавши, що «вид» і «раса» є невизначеними термінами, і запитавши: «Якщо за особливих умов одного разу стало б можливим схрестити професора біології з мавпою, де знаходився б нащадок — у клітці чи колисці?».

Реакція

Після публікації книга зіткнулася з проблемою, оскільки два експериментатори на тваринах, згадані редакторами у статті Райдера, заперечили проти того, що було про них написано. Видавець Gollancz під загрозою судового позову щодо відшкодування збитків був змушений вставити листок з друкарськими помилками в усі екземпляри книги. З погляду суспільної реакції, незвичайний і радикальний підхід авторів привів до невеликого ажіотажу у Великій Британії. Джон Харріс дав інтерв'ю в радіопрограмі PM і з'явився на місцевому телебаченні. Про книгу також був написаний ряд оглядів у журналах.

Однак прогрес у правах тварин наприкінці всього був досягнутий в інший спосіб. Австралійський філософ Пітер Сінгер, що був аспірантом в Оксфорді, після знайомства з Годловичами став вегетаріанцем і написав відгук на статтю Рослінд Годлович з книги. У своїй рецензії на книгу для The New York Review of Books у 1973 році Сінгер уперше використав термін «звільнення тварин», написавши, що «„Тварини, люди і мораль“ — це маніфест руху за звільнення тварин». Стаття спонукала The New York Review дати Сінгеру замовлення на книгу на цю тему, яка була опублікована під назвою «Визволення тварин» (1975) і стала одним з канонічних текстів руху за права тварин.

Примітки

  1. Animals, Men and Morals, p. 7.
  2. Brophy, Brigid. "The Rights of Animals, " The Sunday Times, 10 October 1965.
  3. Animals, Men and Morals, p. 238.
  4. Ryder, Richard D. (Spring 2010). «Speciesism Again: The Original Leaflet» [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.], Critical Society, Issue 2.
  5. Ryder, Richard D. (1971). "Experiments on Animals, " in Animals, Men and Morals.
  6. Singer, Peter (2001). Animal Liberation: A Personal View. Writings on an ethical life. London: Fourth Estate. с. 293–302. ISBN .
  7. Singer, Peter. «Animal liberation» [ 20 вересня 2015 у Wayback Machine.], The New York Review of Books, Volume 20, Number 5, 5 April 1973.
    • Singer, Peter. Animal Liberation. New York Review/Random House, 1975.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tvarini lyudi i moral Doslidzhennya zhorstokogo povodzhennya z tvarinami angl Animals Men and Morals An Inquiry into the Maltreatment of Non humans zbirnik statej pro prava tvarin opublikovanij u 1971 mu pid redakciyeyu oksfordskih filosofiv Stenli ta Roslind Godlovichej z Kanadi i Dzhona Harrisa z Velikoyi Britaniyi Redaktori buli chlenami Oksfordskoyi grupi grupi aspirantiv stvorenoyi v Oksfordskomu universiteti v 1968 roci yaki pochali porushuvati pitannya prav tvarin na seminarah i provoditi miscevi kampaniyi proti promislovogo tvarinnictva j polyuvannya na vidr Tvarini lyudi i moral Avtor Stenli ta Roslind Godlovichi Dzhon Harris red Nazva movoyu originalu Animals Men and MoralsIlyustraciyi Dzhejms Greshou Friends of Animals Krayina Velika Britaniya SShAMova anglijskaTema prava tvarin moralna filosofiyaVidavnictvo Victor Gollancz London Grove Press Nyu Jork Vidano 1971Storinok 240ISBN 0 394 17825 4 Kniga bula novatorskoyu dlya svogo chasu oskilki ce bula odna z pershih publikacij u seredini XX stolittya sho chitko vistupala za zvilnennya tvarin prava tvarin a ne prosto virazhala spivchuttya cherez zhorstoke povodzhennya z nimi Redaktori napisali v peredmovi Pislya togo yak moralna ocinka stala povnistyu zrozumiloyu ne mozhe buti zhodnogo racionalnogo vipravdannya vbivstvu tvarin bud to vbivstvo dlya yizhi nauki abo chisto osobistogo zadovolennya PeredumoviKrim Godlovichej i Harrisa grupa takozh vklyuchala aspiranta filosofiyi Devida Vuda i studenta sociologiyi Majka Pitersa Godlovichi nezadovgo do cogo stali veganami z moralnih mirkuvan i nezabarom pislya yihnogo znajomstva z Harrisom i Vudom ti zajnyali taku zh poziciyu v pitanni ekspluatuvannya tvarin i stali vegetariancyami Potim grupa pochala porushuvati ce pitannya na lekciyah i seminarah z moralnoyi filosofiyi v Oksfordi a takozh pochala miscevu kampaniyu proti promislovogo tvarinnictva polyuvannya na vidr ta z inshih aspektiv ekspluataciyi tvarin Pochatkovim nathnennyam dlya knigi stala stattya Prava tvarin angl The Rights of Animals romanistki Bridzhit Brofi opublikovana v The Sunday Times u zhovtni 1965 roku Stattya Brofi bula rujnivnoyu u svoyemu korotkomu i nesentimentalnomu vislovlyuvanni za prava tvarin Vona zakinchuvalasya slovami Naspravdi ya povna protilezhnist antropomorfista Ya ne vvazhayu tvarin vishimi za lyudej abo navit rivnimi nam Vsya ideya gidnogo povodzhennya z tvarinami gruntuyetsya na tomu sho mi ye vishim vidom Tilki nashomu vidu dostupni uyava racionalnist i moralnij vibir i same tomu mi zobov yazani viznavati i povazhati prava tvarin Nezabarom pislya togo yak Godlovichi ta Harris prochitali stattyu u nih vinikla ideya stvoriti knigu abo zbirnik statej Bagato chogo z napisanogo v toj chas pro zahist tvarin bulo napisano antropomorfno i sentimentalno Bula yavna potreba v alternativi u viglyadi chitkoyi ta suvoroyi filosofskoyi ta moralnoyi tochki zoru Grupa pochala skladati spisok mozhlivih uchasnikiv potim virushila v London i zustrilasya z Brofi yaka postavilasya do ideyi z entuziazmom i pogodilasya zrobiti svij vnesok Brofi takozh poznajomila yih z klinichnim psihologom z Oksforda Richardom Rajderom yakij zgodom pogodivsya napisati stattyu pro eksperimenti na tvarinah Grupa pochala vidviduvati vidavciv i Dzhajls Gordon z Victor Gollancz perekonav yih samih napisati glavi dlya knigi a takozh zaprositi bilsh vidomih avtoriv sho zrobilo b knigu cikavishoyu U pidsumku Gollancz pogodivsya opublikuvati yiyi ZmistKniga mistit statti Rut Harrison pro promislove tvarinnictvo Myuriel Dauding zasnovnici Beauty Without Cruelty pro hutro i kosmetiku Richarda Rajdera pro doslidi na tvarinah i Terensa Hegarti z Fondu zamini tvarin u medichnih eksperimentah pro alternativi Dzhon Harris takozh napisav pro vbivstvo dlya yizhi Morin Daffi pro polyuvannya Bridzhit Brofi pro prava tvarin a Roslind i Stenli Godlovichi pro etiku Krim togo zbirka mistit statti Leonarda Nelsona pro obov yazki po vidnoshennyu do tvarin i Devida Vuda ta Majkla Pitersa pro sociologichnu poziciyu Kniga zakinchuyetsya postskriptumom vid profesora filosofiyi v Universiteti Sasseksa Patrika Korbetta Nehaj rabstvo tvarin vozz yednayetsya na kladovishi minulogo z rabstvom lyudej U statti Rajdera vpershe v nezalezhnomu vidanni bulo vikoristano ponyattya vidova diskriminaciya Do cogo Rajder vikoristovuvav jogo v samostijno nadrukovanij broshuri 1970 roku pid zagolovkom Vidova diskriminaciya yaku avtor rozpovsyudzhuvav v Oksfordi Vin stverdzhuvav u knizi sho vidova diskriminaciya ye nastilki zh nelogichnoyu yak i rasizm napisavshi sho vid i rasa ye neviznachenimi terminami i zapitavshi Yaksho za osoblivih umov odnogo razu stalo b mozhlivim shrestiti profesora biologiyi z mavpoyu de znahodivsya b nashadok u klitci chi kolisci ReakciyaPislya publikaciyi kniga zitknulasya z problemoyu oskilki dva eksperimentatori na tvarinah zgadani redaktorami u statti Rajdera zaperechili proti togo sho bulo pro nih napisano Vidavec Gollancz pid zagrozoyu sudovogo pozovu shodo vidshkoduvannya zbitkiv buv zmushenij vstaviti listok z drukarskimi pomilkami v usi ekzemplyari knigi Z poglyadu suspilnoyi reakciyi nezvichajnij i radikalnij pidhid avtoriv priviv do nevelikogo azhiotazhu u Velikij Britaniyi Dzhon Harris dav interv yu v radioprogrami PM i z yavivsya na miscevomu telebachenni Pro knigu takozh buv napisanij ryad oglyadiv u zhurnalah Odnak progres u pravah tvarin naprikinci vsogo buv dosyagnutij v inshij sposib Avstralijskij filosof Piter Singer sho buv aspirantom v Oksfordi pislya znajomstva z Godlovichami stav vegetariancem i napisav vidguk na stattyu Roslind Godlovich z knigi U svoyij recenziyi na knigu dlya The New York Review of Books u 1973 roci Singer upershe vikoristav termin zvilnennya tvarin napisavshi sho Tvarini lyudi i moral ce manifest ruhu za zvilnennya tvarin Stattya sponukala The New York Review dati Singeru zamovlennya na knigu na cyu temu yaka bula opublikovana pid nazvoyu Vizvolennya tvarin 1975 i stala odnim z kanonichnih tekstiv ruhu za prava tvarin PrimitkiAnimals Men and Morals p 7 Brophy Brigid The Rights of Animals The Sunday Times 10 October 1965 Animals Men and Morals p 238 Ryder Richard D Spring 2010 Speciesism Again The Original Leaflet 14 listopada 2012 u Wayback Machine Critical Society Issue 2 Ryder Richard D 1971 Experiments on Animals in Animals Men and Morals Singer Peter 2001 Animal Liberation A Personal View Writings on an ethical life London Fourth Estate s 293 302 ISBN 1841155500 Singer Peter Animal liberation 20 veresnya 2015 u Wayback Machine The New York Review of Books Volume 20 Number 5 5 April 1973 Singer Peter Animal Liberation New York Review Random House 1975

Дата публікації:
Топ