Татищеве — селище міського типу (з 1965) в Росії, муніципальне утворення у складі Татищевського району Саратовської області.
селище Татищеве | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Татищево | ||||
| ||||
Залізничний вокзал | ||||
Країна | Росія | |||
Суб'єкт Російської Федерації | Саратовська область | |||
Муніципальний район | Татищевський район | |||
Код ЗКАТУ: | 63246 | |||
Код ЗКТМО: | 63646151051 | |||
Основні дані | ||||
Час заснування | 1890 | |||
Статус селища | 1965 | |||
Населення | ▼ 7230 (2009) | |||
Поштові індекси | 413440 — 413443 | |||
Телефонний код | +7 84558 | |||
Географічні координати: | 51°40′13″ пн. ш. 45°35′43″ сх. д. / 51.6702777778057722° пн. ш. 45.59527777780577651° сх. д.Координати: 51°40′13″ пн. ш. 45°35′43″ сх. д. / 51.6702777778057722° пн. ш. 45.59527777780577651° сх. д. | |||
Часовий пояс | , влітку | |||
Мапа | ||||
Татищеве | ||||
| ||||
Татищеве у Вікісховищі |
Населення — 7230 осіб.
Географія
Селище розташоване на річці (ліва притока річки Ведмедиця), в правобережжі Саратовської області, за 40 км на північний захід від Саратова.
Історія
Населений пункт заснований в 1890 році. Статус селища міського типу — з 1965 року.
Основа нинішнього Татищево — селище Міщановка (вулиці Радянська, Червоноармійська, Аткарська, Жовтнева та Першотравнева), яке виникло в середині XIX століття на землях Саратовської міської управи, на землях саратовских міщан. Взявши в оренду у Саратовського муніципалітету землю в заплаві річки Ідолга, вони утворили селище «Міщановка» при Елшанському земельному суспільстві 4 землемірно-технічного району Саратовської губернії. Основним заняттям переселенців було землеробство. Перше поселення розміщувалося уздовж берега річки Ідолга і являло собою одну вулицю з 60 дворів (нині вул. Радянська).
Своє значення і розвиток Міщановка набула у зв'язку з будівництвом Рязано-Уральської залізниці в 70-х роках XIX сторіччя. (Ділянка РУЖД Козлов — Саратов введений в експлуатацію в 1871 році). Будівництво залізниці велося на кошти акціонерного товариства купців, зацікавлених в прискореному транспортуванні солі з озер Ельтон і Баскунчак, а також Саратовської пшениці.
На ділянці залізниці Козлов (Мічурінськ) — Саратов, біля села Міщановка була побудована станція Мариїнівка, на ім'я Мариїнської колонії вихованців (вихованців) Московського виховного будинку, що розташовувався в Миколаївському містечку] (нині село Жовтневе містечко). На місці сьогоднішнього залізничного вокзалу стояла двоповерхова будівля станції. Поблизу було побудовано 5 житлових будинків для залізничників. В 1908–1910 роках був побудований залізничний вокзал, будівля якого збереглося і працює, а навпаки — склади, куди купці звозили скуплене у селян зерно і сільгосппродукти. Першопоселенцями станції Мариїнівка були залізничники, які жили при станції, і грабарі (перевізники ґрунту на насип залізниці), їх поселення розташовувалося на нинішніх вулицях Лагерна і частини Залізничної.
В 1905 році відбулося перейменування станції з огляду на те, що на Донецькій залізниці виявилася однойменна станція, що створювало труднощі в доставці вантажів. Станції Мариїнівка наказом міністра шляхів сполучення було присвоєно ім'я Василя Микитовича Татіщева, видного вченого, історика, державного діяча часів Петра I. У той рік виповнилося 155 років з дня його смерті.
Паралельно розвитку станції Мариїнівка розросталося населення селища Міщановка, що розташовувалося по протилежній стороні від станції. На родючі чорноземні землі Саратовської губернії потягнулися міщани Смоленської, Рязанської, Московської губерній.
9 березня 1920 року загальний сход жителів Міщановки одноголосно ухвалив виділити селище Міщановку з Елшанського земельного товариства з правом організації сільської ради. Тоді в Міщановці було 67 дворів і жило в них 396 осіб.
1 серпня 1928 року на базі чотирьох волостей Саратовського і Аткарского повітів було утворено Татищевський район.
27 липня 1965 року змінився адміністративний статус, Татищеву було присвоєно статус робочого селища.
Економіка
Провідною галуззю селища є сільське господарство, переважно тваринницького і птахівничого напряму.
Основні підприємства — птахофабрика і завод залізобетонних конструкцій.
Посилання
- сайт Татищево [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Татищевського муніципального району [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Сайт газети «Сільське життя» Татищевського муніципального району [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Татищеве в Великій Саратовській Енциклопедії [ 12 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Станція Татіщево на сайті Історія Рязансько-Уральської залізниці [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Поштові індекси Саратовської області [ 29 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- ОКАТО [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tatisheve selishe miskogo tipu z 1965 v Rosiyi municipalne utvorennya u skladi Tatishevskogo rajonu Saratovskoyi oblasti selishe Tatisheveros TatishevoGerb PraporZaliznichnij vokzalKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Saratovska oblastMunicipalnij rajon Tatishevskij rajonKod ZKATU 63246Kod ZKTMO 63646151051Osnovni daniChas zasnuvannya 1890Status selisha 1965Naselennya 7230 2009 Poshtovi indeksi 413440 413443Telefonnij kod 7 84558Geografichni koordinati 51 40 13 pn sh 45 35 43 sh d 51 6702777778057722 pn sh 45 59527777780577651 sh d 51 6702777778057722 45 59527777780577651 Koordinati 51 40 13 pn sh 45 35 43 sh d 51 6702777778057722 pn sh 45 59527777780577651 sh d 51 6702777778057722 45 59527777780577651Chasovij poyas UTC 3 vlitku UTC 4MapaTatisheve Tatisheve u Vikishovishi Naselennya 7230 osib GeografiyaSelishe roztashovane na richci liva pritoka richki Vedmedicya v pravoberezhzhi Saratovskoyi oblasti za 40 km na pivnichnij zahid vid Saratova IstoriyaNaselenij punkt zasnovanij v 1890 roci Status selisha miskogo tipu z 1965 roku Osnova ninishnogo Tatishevo selishe Mishanovka vulici Radyanska Chervonoarmijska Atkarska Zhovtneva ta Pershotravneva yake viniklo v seredini XIX stolittya na zemlyah Saratovskoyi miskoyi upravi na zemlyah saratovskih mishan Vzyavshi v orendu u Saratovskogo municipalitetu zemlyu v zaplavi richki Idolga voni utvorili selishe Mishanovka pri Elshanskomu zemelnomu suspilstvi 4 zemlemirno tehnichnogo rajonu Saratovskoyi guberniyi Osnovnim zanyattyam pereselenciv bulo zemlerobstvo Pershe poselennya rozmishuvalosya uzdovzh berega richki Idolga i yavlyalo soboyu odnu vulicyu z 60 dvoriv nini vul Radyanska Svoye znachennya i rozvitok Mishanovka nabula u zv yazku z budivnictvom Ryazano Uralskoyi zaliznici v 70 h rokah XIX storichchya Dilyanka RUZhD Kozlov Saratov vvedenij v ekspluataciyu v 1871 roci Budivnictvo zaliznici velosya na koshti akcionernogo tovaristva kupciv zacikavlenih v priskorenomu transportuvanni soli z ozer Elton i Baskunchak a takozh Saratovskoyi pshenici Na dilyanci zaliznici Kozlov Michurinsk Saratov bilya sela Mishanovka bula pobudovana stanciya Mariyinivka na im ya Mariyinskoyi koloniyi vihovanciv vihovanciv Moskovskogo vihovnogo budinku sho roztashovuvavsya v Mikolayivskomu mistechku nini selo Zhovtneve mistechko Na misci sogodnishnogo zaliznichnogo vokzalu stoyala dvopoverhova budivlya stanciyi Poblizu bulo pobudovano 5 zhitlovih budinkiv dlya zaliznichnikiv V 1908 1910 rokah buv pobudovanij zaliznichnij vokzal budivlya yakogo zbereglosya i pracyuye a navpaki skladi kudi kupci zvozili skuplene u selyan zerno i silgospprodukti Pershoposelencyami stanciyi Mariyinivka buli zaliznichniki yaki zhili pri stanciyi i grabari perevizniki gruntu na nasip zaliznici yih poselennya roztashovuvalosya na ninishnih vulicyah Lagerna i chastini Zaliznichnoyi V 1905 roci vidbulosya perejmenuvannya stanciyi z oglyadu na te sho na Doneckij zaliznici viyavilasya odnojmenna stanciya sho stvoryuvalo trudnoshi v dostavci vantazhiv Stanciyi Mariyinivka nakazom ministra shlyahiv spoluchennya bulo prisvoyeno im ya Vasilya Mikitovicha Tatisheva vidnogo vchenogo istorika derzhavnogo diyacha chasiv Petra I U toj rik vipovnilosya 155 rokiv z dnya jogo smerti Paralelno rozvitku stanciyi Mariyinivka rozrostalosya naselennya selisha Mishanovka sho roztashovuvalosya po protilezhnij storoni vid stanciyi Na rodyuchi chornozemni zemli Saratovskoyi guberniyi potyagnulisya mishani Smolenskoyi Ryazanskoyi Moskovskoyi gubernij 9 bereznya 1920 roku zagalnij shod zhiteliv Mishanovki odnogolosno uhvaliv vidiliti selishe Mishanovku z Elshanskogo zemelnogo tovaristva z pravom organizaciyi silskoyi radi Todi v Mishanovci bulo 67 dvoriv i zhilo v nih 396 osib 1 serpnya 1928 roku na bazi chotiroh volostej Saratovskogo i Atkarskogo povitiv bulo utvoreno Tatishevskij rajon 27 lipnya 1965 roku zminivsya administrativnij status Tatishevu bulo prisvoyeno status robochogo selisha EkonomikaProvidnoyu galuzzyu selisha ye silske gospodarstvo perevazhno tvarinnickogo i ptahivnichogo napryamu Osnovni pidpriyemstva ptahofabrika i zavod zalizobetonnih konstrukcij Posilannyasajt Tatishevo 30 bereznya 2022 u Wayback Machine Oficijnij sajt Tatishevskogo municipalnogo rajonu 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Sajt gazeti Silske zhittya Tatishevskogo municipalnogo rajonu 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Tatisheve v Velikij Saratovskij Enciklopediyi 12 lyutogo 2021 u Wayback Machine Stanciya Tatishevo na sajti Istoriya Ryazansko Uralskoyi zaliznici 22 lyutogo 2020 u Wayback Machine Poshtovi indeksi Saratovskoyi oblasti 29 serpnya 2009 u Wayback Machine OKATO 5 bereznya 2012 u Wayback Machine