Алани-танаїти (грец. Άλανοί, лат. Halani Tanaitas) — група чи об'єднання кочових іраномовних племен, очолюваних аланами, які мешкали у Подонні і були згадані Амміаном Марцелліном (Історія, 31, 3, 1) у опису подій 375 року, а саме експансії гунів до Європи
«1. І ось гуни, пройшовши крізь землі аланів, які межують з гревтунгами і зазвичай називаються танаїтами, здійснили у них страшне винищення та спустошення, а з уцілілими уклали союз і приєднали їх до себе.»
Неодноразово висловлювалася думка, що алани-танаїти саме та група аланів, яка вдерлася до Подоння та Північного Кавказу на початку 60-х років І століття та спричинила міграцію до Північного Причорномор'я аорсів та сіраків. Якщо взяти за основу це припущення, то саме з аланами-танаїтами можливо повязати Закавказькі навали 72-73 років та поч. II ст. н. е., а також відому з вірменських хронік династію аланів (порівн. « саки-аравали»).
Гіпотетично з аланами-танаїтами можливо пов'язати згаданих у поховальному напису з Керчі «царів алан»(грец. τοῖς Άλανῶν βασιλεῦσιν), яких згадувана особа впевнено перемогла до/близько 92 р., та «союз з аланами» (грец. τήν Άλανῶν συνμαχίαν), від якого згадана особа відмовила місцевих (біля Херсонесу) царів. Повний текст напису наступний:
«… палко бажаючи… залишився (без) вершників… (Руйнуючи) лад, він, подібний до бурхливої (річки), нищачі все, що нападало на нього як (нестримний?) потік … завдяки власній звитязі та талану царя… й тодішній цезар, перебуваючи … почув про велику (й… й при…) вирішенні справ засуджував провину… й листом запросив до цезаря, (який), схваливши (те, що відбулося), спонукав до цього на майбутнє… і царям аланів за (провину їх?) вважав за потрібне визначити (справедливе покарання ?). Адже коли (виявляються) важливі справи, то вони приваблюють тих, хто поблизу, а коли вони не виявляються, то вони їх турбують… він, (після того як) цезар побачив його таким, яким він про нього чув, був вшанований (цезарем за ці справи) й, (сприяючи) нинішньому володарю великому царю (Савроматові), покинувши більш великого государя, (здійснив військовий похід на скіфів) крізь Таврику. Коли він досяг Херсонесу, (зустрілися йому царі, які) прийшли для укладання союзу з аланами, яких (він від цих намірів) відвернув. І коли він ще збирав (військо і) збирався вирушити у похід (на скіфів), сталося йому (отримати) від царів, що вони присягяють (богами) у вірності (і союзі). Адже великий герой доклав серйозних зусиль… його ж славетний талан царя… (Адже воно ?) до більшого звеличило його своїм сприянням… (Адже так) кентавр Хірон (виховав) великого (героя) Ахілла, спонукавши, думаю, таким же чином, (як сам він виховав володаря), що став (великим) царем Савроматом… (Й) з відповідною шаною, належною пану (своєму… від Геракла) та Посейдона походячого, й не тільки (вчив благородним справам, звеличив) й виховав, а й (спонукав вихованця), визначивши йому турботу по відношенню до псеханів (…) Вів війну зі скіфами, підпорядкував таврів і, змінивши (становище), їхню зухвалість та (неприборканий?) спосіб мислення звернув в (великий) страх (так, що) необхідність стала терплячістю, війна ( — миром), а слово — засобом переконання, всім цим він прикрасив себе. (Адже проти тих, хто) ставав його ворогами, він був дуже войовничим, по відношенню до підлеглих (доброзичливим), для покірних — законом! За що у нього були заслужені відзнаки (великодушності) і подяки: хіліархії і золоті (нагороди війська), й авангард фракийского загону, й командування (фалангою) гоплитів, що прикрашає та примножує того, хто довірив, та робить гідним шани того, хто цією довірою користувався. Навіть цей дуже помірний, але зроблений перелік справ у вибірковому поєднанні показує вшанованого гідним любові, внаслідок чого звитяга з усіма милостями зберегла для нього повною мірою щастя, а також найщасливішу й для всіх бажану (прикрасу) царства. Бути великим, не будучи гоноровим, а зі скромністю вважаючи благовоління царя для себе придбанням — це бажане. Завжди він був все більш та більш великим, відчуваючи юнацьке задоволення у всі роки, й разом з тим розсудливий і войовничий ставши законом для всіх навколишніх племен, які живуть у Меотиди і знають витоки…»
Висловлено думку, що відомий з листів Плінія МолодшогоСусаг — цар алан-танаїтів.
Ймовірно, що у 236—239 роках у об'єднані алан-танаїтів змінилася політична верхівка — об'єднання очолили представники нової хвилі аланів — мігрантів зі сходу.
Існує декілька думок щодо батьківщини аланів, але найвірогіднішою є думка, що етнос аланів сформувався у Мугоджарах (регіон Західного Казахстану) за участі як прийдешніх, так і тубільних іранських племен.
Відомі Аравеліани
- — цар алан (в оригіналі — овсів), який очолював навалу на Закавказзя у 72 р. Можливий батько Сатінік.
- — брат Базука.
- — донька царя алан, дружина царя Вірменії.
- ( — поч. II ст.) — родич царя алан, супроводжував Сатінік до Вірменії, охрестився та прийняв зі своїми спільниками смерть на поч. II ст. Відомий як св. .
- (ІІ ст.) — наступник царя алан, батька Сатінік.
Примітки
- (рос.) Аммиан Марцелин. Римская история. Алетейя. 1994 (лат.)AMMIANI MARCELLINI. HISTORIAE (Res Gestae), XXXI, 3, 1. «1. Igitur Huni pervasis Halanorum regionibus quos Greuthungis confines Tanaitas consuetudo nominavit, interfectisque multis et spoliatis, reliquos sibi concordandi fide pacta iunxerunt…»
- оглядово: (рос.) Виноградов Ю. Г. Очерк военно-политической истории сарматов в I. н. э. // ВДИ. 1992. No2.
- Йосип Флавій. Юдейська війна. 7.7.4.
[[https://web.archive.org/web/20120707221231/http://www.vehi.net/istoriya/israil/flavii/voina/07.html Архівовано 7 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.) Иосиф Флавий. Иудейская война. Минск, Беларусь, 1991.] (гр.)Φλαβίου Ἰωσήπου ἱστορία Ἰουδαϊκοῦ πολέμου πρὸς Ῥωμαίους βιβλία [ 24 травня 2015 у Wayback Machine.]4. Про аланський народ я, як мені здається, ще вище згадав, як про скіфське плем'я, що живе на берегах Танаїса і Меотійського озера. ...вони численними натовпами напали на мідян, що не чекали жодної небезпеки, спустошили густонаселений, насичений худобою край, не зустрічаючи ніде з боку оторопілого населення ніякого опору. Цар країни Пакор втік в страху в непрохідні пустелі, залишивши все в їх розпорядження; насилу йому вдалося викупити у них за 100 талантів свою дружину і наложниць, що потрапили до них у полон. Задовольняючи свою розбійницьку жадібність безперешкодно і навіть без меча, вони продовжували свій спустошливий набіг до самої Вірменії. Царював тут Терідат, який хоч і виступив їм назустріч і дав їм бій, але тут сам трохи не потрапив живим у полон. Алан звіддалі накинув на нього аркан і потягнув би його з поля бою, якщо б цареві не вдалося вчасно перерубати мечем мотузку і таким чином врятуватися. Варвари ж, розлючені ще більше від цієї битви, спустошили всю країну і з величезною масою бранців і здобичі, награбованої ними в обох царствах, повернулися назад на батьківщину.
- (рос.) Алемань А. Аланы в древних и средневековых письменных источниках. М., «Менеджер», 2003.
- (рос.)Парфенов В. Н. Флавии и Боспор. К вопросу о римском «либерализме» [ 28 серпня 2012 у Wayback Machine.] // Из истории античного общества. Сб. науч. тр. к 60-летию проф. Е. А. Молева. Вып. 9-10. 2007
- (рос.)Виноградов Ю. Г., Шестаков С. А. Laudatio Funebris из Пантикапея. ВДИ, № 2, 2005.
- (рос.)Перевалов С. М. «Аланская эпиграфика. 1. Каталог греческих надписей». Вестник ВНЦ. 2011.
- переклад з російської, некваліфікований, та не може використовуватись як джерело та посилання, оригінальний текст: (рос.) Сапрыкин С. Ю. Энкомий из Пантикапея и положение Боспорского царства в конце I — начале II в. н.э. ВДИ. 2, 2005
- (рос.)Плиний Младший. Письма. X, 74. [ 6 грудня 2012 у Wayback Machine.] (лат.) EPISTVLARVM, X, 74 [ 25 червня 2012 у Wayback Machine.] «C. PLINIUS TRAIANO IMPERATORI. Appuleius, domine, miles qui est in statione Nicomedensi, scripsit mihi quendam nomine Callidromum, cum detineretur a Maximo et Dionysio pistoribus, quibus operas suas locaverat, confugisse ad tuam statuam perductumque ad magistratus indicasse, servisse aliquando Laberio Maximo, captumque a Susago in Moesia et a Decibalo muneri missum Pacoro Parthiae regi, pluribusque annis in ministerio eius fuisse, deinde fugisse, atque ita in Nicomediam pervenisse. Quem ego perductum ad me, cum eadem narrasset, mittendum ad te putavi; quod paulo tardius feci, dum requiro gemmam, quam sibi habentem imaginem Pacori et quibus ornatus fuisset subtractam indicabat. Volui enim hanc quoque, si inveniri potuisset, simul mittere, sicut glebulam misi, quam se ex Parthico metallo attulisse dicebat. Signata est anulos meo, cuius est aposphragisma quadriga.»
- (рос.) Яценко С. А. Аланы в Восточной Европе в середине I — середине IV вв. н. э. (локализация и политическая история) // Петербургский археологический вестник: Скифы. Сарматы. Славяне. Русь. — 1993. — Вып. 6. — С. 86.
- (рос.) Туаллагов А. А. Закавказский поход алан 35 г. н. э. // Вестник Северо—Осетинского государственного университета имени К. Л. Хетагурова. — 2008. — № 4. — С. 108.[недоступне посилання з лютого 2019]
- (рос.)Яценко С. А. Германцы и аланы: О разрушениях в Приазовье в 236—276 гг. н.э. STRATUM + ПАВ., СПб — Кишинев. 1997[недоступне посилання з червня 2019]
- Симоненко О. В. Сармати Північного Причорномор'я. Хронологія, періодизація та етно-політична історія. Автореф. дис… д-ра іст. наук: 07.00.04. НАН України. Ін-т археол. К., 1999
- (рос.) Скрипкин А. С. О времени появления аланов в Восточной Европе и их происхождении (Историко-археологический альманах, No 7, Армавир, 2001, стр. 15-40)
- (рос.) Алемань А. Аланы в древних и средневековых письменных источниках. М., «Менеджер», 2003.
- тамга Аравеліан за:(рос.)Яценко С. А. Знаки-тамги ираноязычных народов древности и раннего средневековья. М.: Восточная литература, 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alani tanayiti grec Alanoi lat Halani Tanaitas grupa chi ob yednannya kochovih iranomovnih plemen ocholyuvanih alanami yaki meshkali u Podonni i buli zgadani Ammianom Marcellinom Istoriya 31 3 1 u opisu podij 375 roku a same ekspansiyi guniv do Yevropi 1 I os guni projshovshi kriz zemli alaniv yaki mezhuyut z grevtungami i zazvichaj nazivayutsya tanayitami zdijsnili u nih strashne vinishennya ta spustoshennya a z ucililimi uklali soyuz i priyednali yih do sebe Neodnorazovo vislovlyuvalasya dumka sho alani tanayiti same ta grupa alaniv yaka vderlasya do Podonnya ta Pivnichnogo Kavkazu na pochatku 60 h rokiv I stolittya ta sprichinila migraciyu do Pivnichnogo Prichornomor ya aorsiv ta sirakiv Yaksho vzyati za osnovu ce pripushennya to same z alanami tanayitami mozhlivo povyazati Zakavkazki navali 72 73 rokiv ta poch II st n e a takozh vidomu z virmenskih hronik dinastiyu alaniv porivn saki aravali Gipotetichno z alanami tanayitami mozhlivo pov yazati zgadanih u pohovalnomu napisu z Kerchi cariv alan grec toῖs Alanῶn basileῦsin yakih zgaduvana osoba vpevneno peremogla do blizko 92 r ta soyuz z alanami grec thn Alanῶn synmaxian vid yakogo zgadana osoba vidmovila miscevih bilya Hersonesu cariv Povnij tekst napisu nastupnij palko bazhayuchi zalishivsya bez vershnikiv Rujnuyuchi lad vin podibnij do burhlivoyi richki nishachi vse sho napadalo na nogo yak nestrimnij potik zavdyaki vlasnij zvityazi ta talanu carya j todishnij cezar perebuvayuchi pochuv pro veliku j j pri virishenni sprav zasudzhuvav provinu j listom zaprosiv do cezarya yakij shvalivshi te sho vidbulosya sponukav do cogo na majbutnye i caryam alaniv za provinu yih vvazhav za potribne viznachiti spravedlive pokarannya Adzhe koli viyavlyayutsya vazhlivi spravi to voni privablyuyut tih hto poblizu a koli voni ne viyavlyayutsya to voni yih turbuyut vin pislya togo yak cezar pobachiv jogo takim yakim vin pro nogo chuv buv vshanovanij cezarem za ci spravi j spriyayuchi ninishnomu volodaryu velikomu caryu Savromatovi pokinuvshi bilsh velikogo gosudarya zdijsniv vijskovij pohid na skifiv kriz Tavriku Koli vin dosyag Hersonesu zustrilisya jomu cari yaki prijshli dlya ukladannya soyuzu z alanami yakih vin vid cih namiriv vidvernuv I koli vin she zbirav vijsko i zbiravsya virushiti u pohid na skifiv stalosya jomu otrimati vid cariv sho voni prisyagyayut bogami u virnosti i soyuzi Adzhe velikij geroj doklav serjoznih zusil jogo zh slavetnij talan carya Adzhe vono do bilshogo zvelichilo jogo svoyim spriyannyam Adzhe tak kentavr Hiron vihovav velikogo geroya Ahilla sponukavshi dumayu takim zhe chinom yak sam vin vihovav volodarya sho stav velikim carem Savromatom J z vidpovidnoyu shanoyu nalezhnoyu panu svoyemu vid Gerakla ta Posejdona pohodyachogo j ne tilki vchiv blagorodnim spravam zvelichiv j vihovav a j sponukav vihovancya viznachivshi jomu turbotu po vidnoshennyu do psehaniv Viv vijnu zi skifami pidporyadkuvav tavriv i zminivshi stanovishe yihnyu zuhvalist ta nepriborkanij sposib mislennya zvernuv v velikij strah tak sho neobhidnist stala terplyachistyu vijna mirom a slovo zasobom perekonannya vsim cim vin prikrasiv sebe Adzhe proti tih hto stavav jogo vorogami vin buv duzhe vojovnichim po vidnoshennyu do pidleglih dobrozichlivim dlya pokirnih zakonom Za sho u nogo buli zasluzheni vidznaki velikodushnosti i podyaki hiliarhiyi i zoloti nagorodi vijska j avangard frakijskogo zagonu j komanduvannya falangoyu goplitiv sho prikrashaye ta primnozhuye togo hto doviriv ta robit gidnim shani togo hto ciyeyu doviroyu koristuvavsya Navit cej duzhe pomirnij ale zroblenij perelik sprav u vibirkovomu poyednanni pokazuye vshanovanogo gidnim lyubovi vnaslidok chogo zvityaga z usima milostyami zberegla dlya nogo povnoyu miroyu shastya a takozh najshaslivishu j dlya vsih bazhanu prikrasu carstva Buti velikim ne buduchi gonorovim a zi skromnistyu vvazhayuchi blagovolinnya carya dlya sebe pridbannyam ce bazhane Zavzhdi vin buv vse bilsh ta bilsh velikim vidchuvayuchi yunacke zadovolennya u vsi roki j razom z tim rozsudlivij i vojovnichij stavshi zakonom dlya vsih navkolishnih plemen yaki zhivut u Meotidi i znayut vitoki Vislovleno dumku sho vidomij z listiv Pliniya MolodshogoSusag car alan tanayitiv Jmovirno sho u 236 239 rokah u ob yednani alan tanayitiv zminilasya politichna verhivka ob yednannya ocholili predstavniki novoyi hvili alaniv migrantiv zi shodu Isnuye dekilka dumok shodo batkivshini alaniv ale najvirogidnishoyu ye dumka sho etnos alaniv sformuvavsya u Mugodzharah region Zahidnogo Kazahstanu za uchasti yak prijdeshnih tak i tubilnih iranskih plemen Vidomi AravelianiTamga Aravelian car alan v originali ovsiv yakij ocholyuvav navalu na Zakavkazzya u 72 r Mozhlivij batko Satinik brat Bazuka donka carya alan druzhina carya Virmeniyi poch II st rodich carya alan suprovodzhuvav Satinik do Virmeniyi ohrestivsya ta prijnyav zi svoyimi spilnikami smert na poch II st Vidomij yak sv II st nastupnik carya alan batka Satinik Primitki ros Ammian Marcelin Rimskaya istoriya Aletejya 1994 lat AMMIANI MARCELLINI HISTORIAE Res Gestae XXXI 3 1 1 Igitur Huni pervasis Halanorum regionibus quos Greuthungis confines Tanaitas consuetudo nominavit interfectisque multis et spoliatis reliquos sibi concordandi fide pacta iunxerunt oglyadovo ros Vinogradov Yu G Ocherk voenno politicheskoj istorii sarmatov v I n e VDI 1992 No2 Josip Flavij Yudejska vijna 7 7 4 4 Pro alanskij narod ya yak meni zdayetsya she vishe zgadav yak pro skifske plem ya sho zhive na beregah Tanayisa i Meotijskogo ozera voni chislennimi natovpami napali na midyan sho ne chekali zhodnoyi nebezpeki spustoshili gustonaselenij nasichenij hudoboyu kraj ne zustrichayuchi nide z boku otoropilogo naselennya niyakogo oporu Car krayini Pakor vtik v strahu v neprohidni pusteli zalishivshi vse v yih rozporyadzhennya nasilu jomu vdalosya vikupiti u nih za 100 talantiv svoyu druzhinu i nalozhnic sho potrapili do nih u polon Zadovolnyayuchi svoyu rozbijnicku zhadibnist bezpereshkodno i navit bez mecha voni prodovzhuvali svij spustoshlivij nabig do samoyi Virmeniyi Caryuvav tut Teridat yakij hoch i vistupiv yim nazustrich i dav yim bij ale tut sam trohi ne potrapiv zhivim u polon Alan zviddali nakinuv na nogo arkan i potyagnuv bi jogo z polya boyu yaksho b carevi ne vdalosya vchasno pererubati mechem motuzku i takim chinom vryatuvatisya Varvari zh rozlyucheni she bilshe vid ciyeyi bitvi spustoshili vsyu krayinu i z velicheznoyu masoyu branciv i zdobichi nagrabovanoyi nimi v oboh carstvah povernulisya nazad na batkivshinu https web archive org web 20120707221231 http www vehi net istoriya israil flavii voina 07 html Arhivovano7 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Iosif Flavij Iudejskaya vojna Minsk Belarus 1991 gr Flabioy Ἰwshpoy ἱstoria Ἰoydaikoῦ polemoy prὸs Ῥwmaioys biblia 24 travnya 2015 u Wayback Machine ros Aleman A Alany v drevnih i srednevekovyh pismennyh istochnikah M Menedzher 2003 ros Parfenov V N Flavii i Bospor K voprosu o rimskom liberalizme 28 serpnya 2012 u Wayback Machine Iz istorii antichnogo obshestva Sb nauch tr k 60 letiyu prof E A Moleva Vyp 9 10 2007 ros Vinogradov Yu G Shestakov S A Laudatio Funebris iz Pantikapeya VDI 2 2005 ros Perevalov S M Alanskaya epigrafika 1 Katalog grecheskih nadpisej Vestnik VNC 2011 pereklad z rosijskoyi nekvalifikovanij ta ne mozhe vikoristovuvatis yak dzherelo ta posilannya originalnij tekst ros Saprykin S Yu Enkomij iz Pantikapeya i polozhenie Bosporskogo carstva v konce I nachale II v n e VDI 2 2005 ros Plinij Mladshij Pisma X 74 6 grudnya 2012 u Wayback Machine lat EPISTVLARVM X 74 25 chervnya 2012 u Wayback Machine C PLINIUS TRAIANO IMPERATORI Appuleius domine miles qui est in statione Nicomedensi scripsit mihi quendam nomine Callidromum cum detineretur a Maximo et Dionysio pistoribus quibus operas suas locaverat confugisse ad tuam statuam perductumque ad magistratus indicasse servisse aliquando Laberio Maximo captumque a Susago in Moesia et a Decibalo muneri missum Pacoro Parthiae regi pluribusque annis in ministerio eius fuisse deinde fugisse atque ita in Nicomediam pervenisse Quem ego perductum ad me cum eadem narrasset mittendum ad te putavi quod paulo tardius feci dum requiro gemmam quam sibi habentem imaginem Pacori et quibus ornatus fuisset subtractam indicabat Volui enim hanc quoque si inveniri potuisset simul mittere sicut glebulam misi quam se ex Parthico metallo attulisse dicebat Signata est anulos meo cuius est aposphragisma quadriga ros Yacenko S A Alany v Vostochnoj Evrope v seredine I seredine IV vv n e lokalizaciya i politicheskaya istoriya Peterburgskij arheologicheskij vestnik Skify Sarmaty Slavyane Rus 1993 Vyp 6 S 86 ros Tuallagov A A Zakavkazskij pohod alan 35 g n e Vestnik Severo Osetinskogo gosudarstvennogo universiteta imeni K L Hetagurova 2008 4 S 108 nedostupne posilannya z lyutogo 2019 ros Yacenko S A Germancy i alany O razrusheniyah v Priazove v 236 276 gg n e STRATUM PAV SPb Kishinev 1997 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Simonenko O V Sarmati Pivnichnogo Prichornomor ya Hronologiya periodizaciya ta etno politichna istoriya Avtoref dis d ra ist nauk 07 00 04 NAN Ukrayini In t arheol K 1999 ros Skripkin A S O vremeni poyavleniya alanov v Vostochnoj Evrope i ih proishozhdenii Istoriko arheologicheskij almanah No 7 Armavir 2001 str 15 40 ros Aleman A Alany v drevnih i srednevekovyh pismennyh istochnikah M Menedzher 2003 tamga Aravelian za ros Yacenko S A Znaki tamgi iranoyazychnyh narodov drevnosti i rannego srednevekovya M Vostochnaya literatura 2001