Хешана-каган (603—618/619) — 3-й володар Західнотюркського каганату в 604—612 роках. Знаний також як Арслан-Таман-каган. У китайців відомий як Чулуо Кехань.
Хешана-каган | |
Народження: | 603 Суяб, Киргизстан |
---|---|
Смерть: | 618 або 610 Чан'ань |
Батько: | Нірі-каган |
Життєпис
Походив з династії Ашина. Син Нірі-кагана, володаря Західнотюркського каганату, й китайської аристократки Сяньші. Народився в столиці Суяб 603 року, отримавши ім'я Даман (Таман). Невдовзі отримав Пайкендське володіння (центральний Мавераннахр).
604 року гине його батько. Мати Дамана незабаром вийшла заміж за нового кагана Басила. Але проти останнього повстав племінний союз дулу, що повалив Басила, поставивши на трон Дамана, що змінив ім'я на Хешана-каган.
Він оселився в Усуні (китайська назва), десь між початком річки Ілі та озером Іссик-Куль. Фактична влада належала вождям дулу. Для управління державою було призначено двох молодших ханів (ябгу-тадаш) для управління північними і південними землями відповідно в резиденціях в Шіго та Куча. Були призначені чиновники, проводилися жертвопринесення в 5 й 8 місяць. На Алтаї була печера, де приносили жертву духам предків правлячої династії Ашина.
У 605 році на півночі знову повстали племена теле. Причиною збурення було підвищення податків. Тоді до каганської ставки було запрошено 100 вождів теле, яких було вбито. Каганські війська не змогли впоратися з повстання теле, що здобули незалежність від каганату, створивши державу Сеяньто.
Втім каган почував себе все ще певно. Це проявилося, коли суйський посол Цуй Цзюньсу прибув до ставки Хешана-кагана, який відмовився встати перед ним. У відповідь посол став погрожувати кагану війною і стратою матері, яка в цей час перебувала в Китаї. В результаті малий каган підкорився й обіцяв напасти на держави Туюхан (на південному сході). Внаслідок тюркських походів туюхунському володареві було завдано низки поразок.
608 року спрямував залежні племена ефталітів, почавши нову війну з Персією. Після поразки ефталітів відправив тюркське військо, яке перемогло в битві біля Туса (Бактріана). Разом з ефталітами просунулися до центральних районів Персії, захопивши Ісфаган. Але зрештою війська кагана зазнали поразки.
До 610 році імператор Ян засумнівався у відданості Хешана-кагана і вирішив повалити його, використовуючи стрийка Шегуя. Останнього підтримав племінний союз нушібі. Війна тривала протягом 2 років, коли зрештою Хешана зазнав поразки. Він втік до імперії Суй.
Мешкав в столиці Чан'ань. У 618 або 619 році колишнього кагана було вбито за наказом танського імператора Лі Юаня за домовленістю з східнотюркським каганом Шібі. 2 сини Хешана залишилися на службі імперії Тан.
Джерела
- Trombert, Eric (2005), Les sogdiens en Chine, École française d'Extrême-Orient
- Victor Cunrui Xiong (2008), Historical Dictionary of Medieval China, Scarecrow Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Heshana kagan 603 618 619 3 j volodar Zahidnotyurkskogo kaganatu v 604 612 rokah Znanij takozh yak Arslan Taman kagan U kitajciv vidomij yak Chuluo Kehan Heshana kagan Narodzhennya 603 Suyab KirgizstanSmert 618 abo 610 Chan anBatko Niri kaganZhittyepisPohodiv z dinastiyi Ashina Sin Niri kagana volodarya Zahidnotyurkskogo kaganatu j kitajskoyi aristokratki Syanshi Narodivsya v stolici Suyab 603 roku otrimavshi im ya Daman Taman Nevdovzi otrimav Pajkendske volodinnya centralnij Maverannahr 604 roku gine jogo batko Mati Damana nezabarom vijshla zamizh za novogo kagana Basila Ale proti ostannogo povstav pleminnij soyuz dulu sho povaliv Basila postavivshi na tron Damana sho zminiv im ya na Heshana kagan Vin oselivsya v Usuni kitajska nazva des mizh pochatkom richki Ili ta ozerom Issik Kul Faktichna vlada nalezhala vozhdyam dulu Dlya upravlinnya derzhavoyu bulo priznacheno dvoh molodshih haniv yabgu tadash dlya upravlinnya pivnichnimi i pivdennimi zemlyami vidpovidno v rezidenciyah v Shigo ta Kucha Buli priznacheni chinovniki provodilisya zhertvoprinesennya v 5 j 8 misyac Na Altayi bula pechera de prinosili zhertvu duham predkiv pravlyachoyi dinastiyi Ashina U 605 roci na pivnochi znovu povstali plemena tele Prichinoyu zburennya bulo pidvishennya podatkiv Todi do kaganskoyi stavki bulo zaprosheno 100 vozhdiv tele yakih bulo vbito Kaganski vijska ne zmogli vporatisya z povstannya tele sho zdobuli nezalezhnist vid kaganatu stvorivshi derzhavu Seyanto Vtim kagan pochuvav sebe vse she pevno Ce proyavilosya koli sujskij posol Cuj Czyunsu pribuv do stavki Heshana kagana yakij vidmovivsya vstati pered nim U vidpovid posol stav pogrozhuvati kaganu vijnoyu i stratoyu materi yaka v cej chas perebuvala v Kitayi V rezultati malij kagan pidkorivsya j obicyav napasti na derzhavi Tuyuhan na pivdennomu shodi Vnaslidok tyurkskih pohodiv tuyuhunskomu volodarevi bulo zavdano nizki porazok 608 roku spryamuvav zalezhni plemena eftalitiv pochavshi novu vijnu z Persiyeyu Pislya porazki eftalitiv vidpraviv tyurkske vijsko yake peremoglo v bitvi bilya Tusa Baktriana Razom z eftalitami prosunulisya do centralnih rajoniv Persiyi zahopivshi Isfagan Ale zreshtoyu vijska kagana zaznali porazki Do 610 roci imperator Yan zasumnivavsya u viddanosti Heshana kagana i virishiv povaliti jogo vikoristovuyuchi strijka Sheguya Ostannogo pidtrimav pleminnij soyuz nushibi Vijna trivala protyagom 2 rokiv koli zreshtoyu Heshana zaznav porazki Vin vtik do imperiyi Suj Meshkav v stolici Chan an U 618 abo 619 roci kolishnogo kagana bulo vbito za nakazom tanskogo imperatora Li Yuanya za domovlenistyu z shidnotyurkskim kaganom Shibi 2 sini Heshana zalishilisya na sluzhbi imperiyi Tan DzherelaTrombert Eric 2005 Les sogdiens en Chine Ecole francaise d Extreme Orient Victor Cunrui Xiong 2008 Historical Dictionary of Medieval China Scarecrow Press