Тальниковий водоспад

Тальниковий водоспад (рос. Тальниковый водопад) — згідно з деякими твердженнями, найвищий водоспад у Росії та Євразії.

Тальниковий водоспад рос. Тальниковый
68°26′44″ пн. ш. 93°17′40″ сх. д. / 68.44556° пн. ш. 93.29444° сх. д. / 68.44556; 93.29444
Країна	Росія Красноярський край
Повна висота	482 м
Тальниковий водоспад Тальниковий водоспад (Росія)

Розташований у Красноярському краї (Російська Федерація) на плато Путорана (Середньосибірське плоскогір'я) в Путоранському заповіднику, на озері , на лівому його березі між гирлами річок 1-ї Гагари і 2-ї Гагари.

Водоспад розглядається як місце залучення туристів, проте через відсутність транспортної й готельної інфраструктури підвезення і розміщення туристів у цих місцях украй ускладнені.

Опис водоспаду

Тальниковий водоспад є струмком, який прямовисно падає з плоскої гори з урізу приблизно 920 м над рівнем моря й досягає озера з урізу 109 м. Проєкція усього струмка на площину має довжину близько 1 км.

Цей потік сезонний з терміном існування 1—2 місяці. У решту часу він або заморожений суворими таймирськими холодами, або висушений спекотними літніми днями.

Історія відкриття

Водоспад виявлений порівняно недавно. Його відкрив дослідник плато Путорана , і про свою знахідку він повідомив у журналі «Турист» в 1975 р..

Уперше інструментальні виміри водоспаду за ініціативою українського літератора та краєзнавця, автора книги «Географічний калейдоскоп» Петра Авксентійовича Кравчука зробила 7 вересня 1990 р. експедиція з восьми чоловік водноспортивної туристичної секції спортивного клубу «Сталь» при Дніпропетровському металургійному заводі.

Згідно з їх вимірами, висота каскаду водоспаду складає 482 м. Результат вимірів зафіксований у книгах Петра Кравчука «Рекорди природи» та "Книзі рекордів природи" (Луцьк, 2011).

Примітки

1. . bigenc.ru. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
2. Мутовин, Сергей; Судьин, Константин (6 березня 2019). (рос.). Litres. ISBN . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
3. . web.archive.org. 15 березня 2014. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 26 березня 2019.
4. М., Астанин, Д. . Сибирский федеральный университет. OCLC 1042621744. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
5. . Nat-geo.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
6. . komanda-k.ru (рос.). 1 листопада 2014. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
7. . web.archive.org. 8 березня 2014. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 26 березня 2019.
8. Кравчук, Петро Авксентійович (1988). Географічний калейдоскоп (рос. Географический калейдоскоп) (російська) . УРСР: Радянська школа. с. 208. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
9. Кравчук, П. А. (1993). Рекорды природы. Любешов: Эрудит. с. 216. ISBN .
10. . vodopad-lednik.ru. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()